Рішення № 93230562, 23.11.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8249/19

2/357/1429/20

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., при секретарі - Вангородській О.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Пролісок», Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В :

29.07.2019 року Приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Сидори» звернулось до суду з даним позовом обґрунтовуючи тим, що 16.12.2014 року між ОСОБА_1 та ПОСП «Сидори» було укладено договір оренди землі № б/н, за яким ОСОБА_1 передала в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 2,8372 га з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044, розташовану в межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, та договір оренди землі № б/н за яким ОСОБА_1 передала в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 2,8397 га з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045, розташовану в межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. 25.01.2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківськогоміськрайонного управління юстиції Київської області Журов О.В. прийняв рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 18835725, яким зареєстрував право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 за ПОСП «Сидори» та рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 18835804, яким зареєстрував право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045 за ПОСП «Сидори». Протягом усього часу дії договору оренди Товариство користувалося земельними ділянками з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 у своїй господарській діяльності і належним чином сплачувало орендну плату. Проте, починаючи з лютого 2018 року ОСОБА_1 вчиняє дії, спрямовані на позбавлення ПОСП «Сидори» права користування землею за Договорами оренди. За скаргою, поданою ОСОБА_1 та іншими особами до Міністерства юстиції України 28.02.2018 року, наказом № 728/5 від 15.03.2018 року Міністерство скасувало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав оренди на земельні ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 за ПОСП «Сидори». Не зважаючи на те, що Договори оренди є дійсними і ніким не оскаржені, 05.03.2018 року ОСОБА_1 уклала з іншим орендарем - ТОВ «Еліта-2010» договір оренди № 79, за яким передала останньому в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044, та договір оренди № 80, за яким передала останньому в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045, після чого державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. 15.03.2018 року прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку 3220486000:04:005:0044 за ТОВ «Еліта-2010» з індексним номером 40138443 і рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045 за ТОВ «Еліта-2010» з індексним номером 40138485. У зв`язку з порушенням прав ПОСП «Сидори», як законного орендаря земельних ділянок з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045, та неможливістю відновити державну реєстрацію свого права оренди на неї в ДРРПНМ внаслідок укладення відповідачем договору оренди землі з іншим орендарем, ТОВ «Еліта-2010» звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом про визнання недійсним цього договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 тана земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045 за ТОВ «Еліта-2010» (справа № 357/8905/18). Після звернення до суду відповідачі ОСОБА_1 та ТОВ «Еліта-2010» з метою ускладнення виконання судового рішення у справі № 357/8905/18 та відновлення ПОСП «Сидори» державної реєстрації свого права оренди на його підставі, 04.12.2018 року уклали договір про розірвання укладених між ними договорів оренди землі від 05.03.2018 року, після чого ОСОБА_1 здійснила об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045. 26.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. була посвідчена заява ОСОБА_1 про об`єднання земельних ділянок, зареєстрована за реєстровим № 3031. При цьому, ОСОБА_1 не вчинила жодних дій щодо отримання від ПОСП «Сидори», як законного орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045, згоди на проведення її об`єднання, не повідомила ПОСП «Сидори» про свій намір здійснити об`єднання і не погодила технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання із ПОСП «Сидори». На підставі зазначеної заяви ПОСП «Сидори» 07.12.2018 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області були прийняті рішення про: - скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрових номерів цих земельних ділянок за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; - державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га, яка утворилась внаслідок об`єднання. 12.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. було прийняте рішення про державну реєстрацію права власності на сформовану внаслідок об`єднанняспірну земельну ділянку за ОСОБА_1 з індексним номером 44556964 від 12.12.2018 року. Не зважаючи на те, що право оренди ПОСП «Сидори» за Договором оренди залишилось дійсним і продовжує діяти щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:005:0060, 10.12.2018 року відповідач ОСОБА_1 уклала з ФГ «Пролісок» договір оренди № 5С щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:005:0060. 14.12.2018 року той же Державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди за ФГ «Пролісок» на вказану земельну ділянку з індексним номером: 44602614 від 14.12.2018. Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства України об`єднання земельних ділянок з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 було здійснено без погодження з ПОСП «Сидори», як їх законного орендаря, та виключно з метою приховання юридичного факту наявності у Товариства дійсного права оренди на неї і перешкоджання йому у відновленні державної реєстрації цього права в ДРРПНМ. Відтак, за наявності дійсного Договору оренди з позивачем, який поширює свою дію на об`єднану земельну ділянку з кадастровим номером: 3220486000:04:005:0060, ОСОБА_1 не мала права передавати її в оренду ФГ «Пролісок» і при укладанні оспорюваного договору порушила права ПОСП «Сидори», як їх законного орендаря. Відповідно, у Державного реєстратора не було і правових підстав для проведення державної реєстрації права оренди на спірні земельні ділянки за ФГ «Пролісок». Таким чином, станом на сьогоднішній день має місце грубе порушення прав та інтересів Товариства, як єдиного законного орендаря земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:005:0060. В зв`язку з вище викладеним позивач просив в судовому порядку визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 5С від 10.12.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Пролісок», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га. Скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га, індексний номер: 44602614 від 14.12.2018 08:00:09. Витребувати із незаконного володіння та користування Фермерського господарства «Пролісок» на користь Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га, розташовану у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Внести зміни до договору оренди землі № б/н від 16.12.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним орендним сільськогосподарським підприємством «Сидори» та стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ПОСП «Сидори» та Малоєрчівської сільської ради Сквирського району Київської області на користь позивача понесені ним судові витрати.

03.09.2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

25.09.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_2 , яка обґрунтовує свої заперечення тим, що в період з 03.12.2018 року по 13.08.2019 року вона працювала державним реєстратором Малоєрчивської сільської ради Сквирського району Київської області. В свої роботі на цій посаді вона керувалась діючим законодавством України та вважає, що при прийнятті нею рішення про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га, індексний номер: 44602614 від 14.12.2018 нею жодних порушень діючого законодавства допущено не було. Вона заперечує проти обгрунтування позовних вимог, викладених в п. 1.3.1 позовної заяви про те, що під час прийняття оскаржуваного рішення державним реєстратором було порушено норми законодавства, але вона вважає, що надані їй для реєстрації права оренди земельної ділянки документи були достатніми для проведення такої реєстраційної дії і не містили на той час підстав для відмови у такій реєстрації. Зі змісту позовної заяви та з доданої Інформаційної довідки з Державного реєстру за номером 172343780 від 02.07.2019 року вбачається, що спірній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 3220486000:04:005:0060, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер НВ -3213092392018, виданий 07.12.2018 року відділом Держгеокадастру. Тобто, спірна земельна ділянка 07.12.2018 року була вже сформована та відкрито розділ та реєстрація ОНМ (дата, час державної реєстрації) - 07.12.2018 року 18:18:57.Земельна ділянка вже була зареєстрована як об`єкт нерухомого майна і могла бути об`єктом цивільних прав і реєстрація права оренди відбулась після формування та державної реєстрації права власності на цю земельну ділянку. Тобто, вона діяла в межах вимог діючого законодавства. Передбачених законом достатніх підстав для відмови у реєстрації права оренди спірної земельної ділянки у неї не було, заявлені до реєстрації речові права на нерухоме майно та їх обтяження вона вважала такими, що відповідають законодавству і поданим/отриманим документам, як передбачено ч. 4 ст. 18 Закону № 1952-IV. Вона погоджується з позивачем в тій частині, що оскаржуване ним рішення державного реєстратора підлягає скасуванню як похідні вимоги від вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору (в разі визнання судом оспорюваного договору недійсним) і заперечує проти того, що нею були порушені норми законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, тому це є додатковою підставою для скасування судом оскаржуваного рішення. Позивачем жодним чином не доведено позовних вимог до неї, як самостійних позовних вимог, а якщо ці позовні вимоги вважати похідними, як вказує сам позивач, то вона не має виступати відповідачем у цій справі. В зв`язку з викладеним, просила в задоволенні позовних вимог, пред`явлених до неї, відмовити як пред`явлених до неналежного відповідача.

02.03.2020 року на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить в судовому порядку здійснювати розгляд позовних вимог в уточненій редакції: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 5С від 10.12.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Пролісок», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га. Скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га, індексний номер: 44602614 від 14.12.2018 08:00:09 та припинити право оренди Фермерського господарства «Пролісок» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га, що виникло на підставі Договору оренди землі № 5С від 10.12.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Пролісок». Витребувати із незаконного володіння та користування Фермерським господарством «Пролісок» на користь Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га, розташовані у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Внести зміни до договору оренди землі № б/н від 16.12.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним орендним сільськогосподарським підприємством «Сидори».

14.04.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

01.07.2020 року на адресу суду надійшли письмові пояснення від відповідача ФГ «Пролісок», відповідно до яких відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав. За твердженнями, позивача, ОСОБА_1 , як власник земельних ділянок (кадастровий номер: 3220486000:04:005:0044) та (кадастровий номер: 3220486000:04:005:0045) 16.12.2014 року уклала з ПОСП «Сидори» договори оренди землі № б/н, за якими передала в оренду земельні ділянки строком на 10 років. Однак, вона особисто зазначені договори оренди не підписувала та будь-яку особу від свого імені вчиняти відповідні дії не уповноважувала. В лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора щодо надання їй витягу з державного реєстру речових прав, даний витяг був необхідний для укладення договорів оренди земельних ділянок. Відповідно до отриманої 27.02.2018 року інформаційної довідки було встановлено, що 25.01.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківськогоміськрайонного управління юстиції Київської області Журовим О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав за номером 18835804 та за номером 18835725, якими зареєстровано право оренди за позивачем. В зв`язку з цим ОСОБА_1 27.02.2018 року звернулась із письмовою заявою до комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при міністерстві юстиції України щодо скасування запису про державну реєстрацію спірного договору оренди землі. Наказом міністерства юстиції України № 728/5 від 15.03.2018 року заява ОСОБА_1 була задоволена та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номером 18835804та номером 18835725 від 25.01.2015 року, прийняті державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківськогоміськрайонного управління юстиції Київської області Журовим О.В., відомості про скасування державної реєстрації права оренди вказаних земельних ділянок внесено до Реєстру в той ж день 15.03.2018 року.26.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Дуднік І.В. була посвідчена заява ОСОБА_1 про об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045. 07.12.2018 року Державним кадастровим реєстратором відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та в м. Біла Церква ГУ Держгеокадастру у Київській області прийняте рішення про скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрових номерів та здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га, 10.12.2018 року між ОСОБА_1 та ФГ «Пролісок» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га. На підставі укладеного договору про оренду землі, 14.12.2018 року, державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Іллюшиною М.О. зареєстровано право оренди даної земельної ділянки за ФГ «Пролісок».Оскільки, земельні ділянки з кадастровими номерами3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 не існують як об`єкт цивільних прав, так як в їх межах шляхом об`єднання утворена інша земельна ділянка, а тому і відсутній предмет спору. Враховуючи, що заходи щодо об`єднання спірних земельних ділянок є чинними, відомості щодо оскарження та скасування цих заходів відсутні, поновлення прав позивача шляхом внесення змін до договору оренди потребуватиме розєднання земельної ділянки, утвореної за наслідками об`єднання, та створення земельної ділянки зі складу існуючої ділянки, яка вже сформована як об`єкт цивільних прав, що не може бути вирішено в межах цього позову. Таким чином, у зв`язку з об`єднанням земельних ділянок, які були предметом договору оренди, та формування іншої земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, об`єктивно відбулась зміна меж земельних ділянок, припинилось існування цих земельних ділянок в дійсних межах, що унеможливлює ефективний захист прав позивача шляхом внесення змін до договорів оренди, укладення додаткових угод про поновлення договорів оренди. З огляду на викладене просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

07.10.2020 року ПОСП «Сидори» надали до суду додаткові пояснення, в яких зазначили, що висновки Верховного Суду на яких наголошують відповідачі у будь-якому випадку не можуть бути враховані судом під час вирішення даної справи. Так, договір оренди землі, укладений після 01.01.2013 року, набирає чинності з моменту його підписання сторонами, і скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди за цим договором не впливає на його дійсність. Висновки Верховного Суду, зроблені під час розгляду справи № 357/8110/18, повністю ґрунтуються на висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15.01.2020 року у справі № 322/1178/17. Спір справи № 322/1178/17 стосувався договору оренди землі, укладеного 01.11.2007 року, тобто до 01.01.2013 року, а спір у справі № 357/8110/18 - договору оренди землі, укладеного 07.08.2014 року, тобто вже після 01.01.2013 року. Висновок Палати Верховного Суду у справі № 322/1178/17 стосується договорів оренди землі, які були укладені у період дії норми ст. 18 Закону України «Про оренду землі», яка була виключена з 01.01.2013 року. Тобто, їх висновки не стосуються даних правовідносин і не підлягають застосуванню у цій справі. У свою чергу з 01.01.2013 року набрав чинності Закон України «Про державний земельний кадастр», згідно з підп. «е» підп. 2 п. 5 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» якого ст. 126 Земельного кодексу України викладено у новій редакції та передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який передбачає, зокрема, державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки, а не державну реєстрацію договору оренди землі. Тобто, поняття «державна реєстрація договору» та «державна реєстрація речового права» не є тотожними. Тому, чинна редакція Закону № 161-XIV, яка діяла на момент укладення договору оренди не передбачає державної реєстрації договору оренди землі і тому договори укладені після 01.01.2013 року, починають свій перебіг з моменту його укладення після 01.01.2013 року, тобто підписання сторонами, а не державної реєстрації права оренди, якщо тільки сторони у самому договорі не домовились про інше, що узгоджуються з висновками Верховного Суду, висловленими під час розгляду справ № 912/3294/18, № 291/421/17, № 291/422/17, № 291/426/17, у межах яких досліджувався момент укладення та набрання чинності договорів оренди землі, укладених після 01.01.2013 року. Тому, саме ці висновки повинні враховуватись судом. Право оренди земельної ділянки набувається на підставі договору оренди землі, що набрав чинності, а не його державної реєстрації у ДРРПНМ, вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2019 року у справі № 917/410/18, від 12.03.2019 року у справі № 911/3594/17, від 05.06.2019 року у справі № 392/1829/17, в яких Верховний Суд вказав, що державна реєстрація певного речового права на нерухоме майно не є підставою для його набуття, а є лише засвідченням державою набуття цього права, яке виникло на підставі певного правочину, що унеможливлює ототожнення факту набуття права з фактом його державної реєстрації. Сама по собі державна реєстрація права не є підставою його виникнення, оскільки такої підстави закон не передбачає. Тобто, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди ПОСП «Сидори» не призвело до припинення самого права оренди, що виникло у них на підставі Договорів оренди після їх державної реєстрації. Більше того, наказ Міністерства юстиції України, яким було скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди ПОСП «Сидори», оскаржується у судовому порядку. При цьому, у постановах від 19.12.2018 року у справі № 291/422/17, від 02.10.2019 року у справі № 291/426/17, від 11.12.2019 року у справі № 291/421/17 Верховний Суд наголосив, що відсутність державної реєстрації права оренди земельної ділянки сама по собі не свідчить про те, що договір оренди землі не укладено, як і про те, що орендар за таким договором не має права оспорити договір, укладений орендодавцем з іншим орендарем, а навпаки орендар має таке право. Чинне законодавство України не передбачає право власника земельної ділянки, щодо якої ним вже укладено договір оренди землі, передавати її у користування іншій особі шляхом укладення з нею договору оренди землі. Верховний Суд України також неодноразово висловлював правову позицію про те, що факт чинності попередніх договорів оренди землі унеможливлює державну реєстрацію права оренди згідно договорів оренди землі, укладених пізніше. Орендар, що уклав договір оренди землі раніше, має право оспорити договір оренди землі з іншим орендарем. Об`єднання двох земельних ділянок з кадастровими номерами:3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 не припинило право оренди позивача, що виникло на підставі договорів оренди, в силу норм ч. 3 ст. 110 ЗК України, позивач має право оренди щодо сформованої у результаті об`єднання спірних земельних ділянок. Внаслідок об`єднання земельних ділянок з кадастровим номером: 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045у ДЗК було скасовано їх державну реєстрацію та їх кадастрові номера, а відомості про них набули статусу архівних і не можуть бути відновлені. Тому, ефективним способом захисту порушених прав позивача на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га є визнання недійсним оспорюваного договору, скасування оскаржуваного рішення та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та користування відповідача ФГ «Пролісок».

Представник позивача, адвокат Савінський Костянтин Валерійович, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та пояснив, що відповідачі уклали договір оренди землі в період дії договору, який був укладений між ПОСП «Сидори» та ОСОБА_1 , який не визнаний не дійсним. За заявою відповідача ОСОБА_1 було скасовано Міністерством юстиції реєстрацію договору оренди, укладеного між ПОСП «Сидори» та ОСОБА_1 . Також, необхідно внести зміни в договори оренди в зв`язку з тим, що землю об`єднали, в частині цієї земельної ділянки. Оскільки земельна ділянка передана іншому орендарю, а законодавство забороняє вносити зміни до реєстрації, тому необхідно скасувати рішення державної реєстрації договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Пролісок».

Представник відповідача - ОСОБА_1 , адвокат Червінчик Євгеній Едуардович, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що у його довірителя було дві земельні ділянки, у 2018 році їй стало відомо, про договори оренди укладені з позивачем, оскільки вона дані договори не підписувала то подала до Міністерства заяву про їх не дійсність і наказом Міністерства реєстрація цих договорів була скасована. Після скасування реєстрації договорів оренди його довіритель об`єднала свої дві земельні ділянки в одну і не порушуючи права позивача передала об`єднану земельну ділянку в оренду відповідачу ФГ «Пролісок» і даний договір був зареєстрований в державному реєстрі. Позиція Верховного Суду полягає в тому, що договір оренди землі починає діяти з моменту державної реєстрації даного договору. Згідно ЗУ «Про оренду землі, оскільки скасована реєстрація МЮ за позивачем, то відповідач ОСОБА_1 мала право сама приймати рішення щодо своєї власності, щодо її об єднання і укладати договір оренди землі з тим з ким вона сама бажає. Щодо внесення змін до договору, вони є похідні від першої вимоги, підстав для задоволення позову не має, відповідач ОСОБА_1 провела об`єднання земельних ділянок і їх межі змінились, тобто позивач повинен укладати новий договір оренди щодо нових земельних ділянок з новими межами, а не вносити зміни до існуючого договору. Тобто, позивачем обрано не вірний спосіб захисту. Також, надав до суду письмові пояснення, в яких вказує, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав. ОСОБА_1 , як власник земельних ділянок з кадастровими номерами3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045, особисто договір про оренду землі з ПОСП «Сидори» не підписувала і нікого не уповноважувала його підписати. В лютому 2018 року вона звернулась до державного реєстратора щодо надання їй витягу з державного реєстру речових прав, даний витяг був необхідний для укладення договору оренди земельних ділянок. Відповідно до отриманої 27.02.2018 року інформаційної довідки було встановлено, що 25.01.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Журовим О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав за номером 18835725 (земельна ділянка 3220486000:04:005:0044) та номером 18835804 (земельна ділянка 3220486000:04:005:0045), якими зареєстровано право оренди за позивачем. В зв`язку з цим вона 28.02.2018 року звернулась із письмовою заявою до комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при міністерстві юстиції України щодо скасування запису про державну реєстрацію спірного договору оренди землі. Наказом міністерства юстиції України № 728/5 від 15.03.2018 року її заява була задоволена та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номером 18835725 та 18835804 від 25.01.2015 року, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Журовим О.В., даний наказ у встановленому законом порядку не скасований та є чинним. Відомості про скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 внесено до реєстру - 15.03.2018 року. 26.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Дерун К.А. була посвідчена заява ОСОБА_1 про об`єднання земельних ділянок з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045. 07.12.2018 року Державним кадастровим реєстратором відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та в м. Біла Церква ГУ Держгеокадастру у Київській області прийняте рішення про скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрових номерів та здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га. 10.12.2018 року між ОСОБА_1 та ФГ «Пролісок» укладено договір оренди земельної ділянки зкадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га, і14.12.2018 року, державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради, Сквирського району, Київської області Ілюшиною Мариною Олександрівною зареєстровано право оренди даної земельної ділянки за ФГ «Пролісок». Відповідно до п. 37 прикінцевих положень договору оренди, який на думку позивача був укладений 16.12.2014 року між відповідачем ОСОБА_1 та ПОСП «Сидори», цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. У відповідності до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій. Зі скасуванням рішень державних реєстраторів про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права. Оскільки, державна реєстрація речового права позивача на спірну земельну ділянку була скасована 15.03.2018 року, можливо прийти до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки на момент початку перебігу строку діїукладеного 10.12.2018 року договору оренди землі, відлік якого обраховується з 14.12.2018 року - з часу здійснення державної реєстрації речового права за ФГ «Пролісок», права та інтереси позивача порушені не були, оскільки права на вказані об`єкти нерухомого майна у нього вже були відсутні. Тобто, укладення оскарженого договору оренди не стало перешкодою для позивача у реалізації права користування тими самими земельними ділянками, що виключає наявність підстав для визнання договору оренди землі недійсним. Тобто, відповідач ОСОБА_1 своїми діями права позивача не порушувала. Щодо позовних вимог про внесення змін до договорів оренди землі № б/н від 16.12.2014 року. Земельні ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045, які були предметом договорів оренди, про внесення змін до яких подано позов у цій справі, не існують як об`єкти цивільних прав, оскільки в їх межах шляхом об`єднання утворена інша земельна ділянка, а тому і відсутній предмет спору. Тобто, зміна фактичних площ і меж земельних ділянок із присвоєнням їм нових кадастрових номерів після укладення договору оренди земельних ділянок унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору у порядку, передбаченому ч. 1, 6 ст. 33 Закону України «про оренду землі, оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. З огляду на викладене просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача -ФГ «Пролісок», адвокат Шовкопляс Сергій Петрович, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що відповідач ФГ «Пролісок» є законним орендарем спірної земельної ділянки, права позивача жодним чином не порушув, та підтримує повністю надані ним до суду письмові пояснення від 23.11.2020 року, які повністю узгоджуються з письмовими поясненнями наданими до суду відповідачем ФГ «Пролісок» від 01.07.2020 року.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, ч.1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Власник порушеного права може скористатися не будь - яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.12.2014 року відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала в спадщину земельну ділянку площею 2,8372 гектара, кадастровий номер 3220486000:04:005:0044, розташовану на території: Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 411203, виданого на підставі розпорядження Білоцерківської райдержадміністрації № 236 від 11.04.2011 року, зареєстрованого 05.07.2011 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322040001002297. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 09.12.2014 року проведено державну реєстрацію права власності № 8002873 на підставі внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 17847258 від 09.12.2014, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 15, 16).

Також, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.12.2014 року відповідач - ОСОБА_1 , отримала в спадщину земельну ділянку площею 2,8397 гектара, кадастровий номер 3220486000:04:005:0045, розташовану на території: Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 411204, виданого на підставі розпорядження Білоцерківської райдержадміністрації № 236 від 11.04.2011 року, зареєстрованого 05.07.2011 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322040001002298. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 09.12.2014 року проведено державну реєстрацію права власності № 8003702 на підставі внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 17848638 від 09.12.2014, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 24,26)

З матеріалів справи (а.с. 13-14, 22-23), вбачається, що 16.12.2014 року між ОСОБА_1 та ПОСП «Сидори», були укладені договори оренди землі № б/н, за якими ОСОБА_1 передала ПОСП «Сидори» в оренду строком на 10 років земельні ділянки: з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 площею 2,8372 гектара, розташовану на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області та з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045 площею 2,8397 гектара, розташовану на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Згідно даних договорів, орендна плата нараховується і видається орендарем в розмірі не менше 3 % від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1381,44 грн. Додаткові умови: оранка, культивація, збір зернових на присадибній ділянці орендодавця площею до 0,30 га буде проводитись безкоштовно, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви, в розмірі 200 (двісті) гривень, в разі смерті Орендодавця допомога на поховання в розмірі 500 (п`ятсот) гривень або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням. Обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості землі, без врахування індексів інфляції. Орендна плата видається у строк до 31 грудня поточного року. Видача грошей, продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відомістю на видачу грошей, продукції та послуг. Розмір орендної плати переглядається 1 раз на 5 роки за взаємною згодою сторін. Згідно п. 37 договору оренди він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

22.01.2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Журов О.В. прийняв рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 18835725, яким зареєстрував право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 за ПОСП «Сидори», що підтверджується матеріалами справи (а.с. 21).

22.01.2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Журов О.В. прийняв рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 18835804, яким зареєстрував право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045 за ПОСП «Сидори», що підтверджується матеріалами справи (а.с. 31).

28.02.2018 року ОСОБА_1 та інші особи звернулись до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Розглянувши дану скаргу Міністерство юстиції України наказом № 728/5 від 15.03.2018 року, прийняло наказ та дійшло висновку про скасування рішень щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, та скасувало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.01.2015 року № 18835725 та 25.01.2015 року № 18835804, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Журовим Олександром Володимировичем, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 38-46, 47).

В серпні 2018 року ПОСП «Сидори» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010», Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни, про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, яка відповідно до ухвали від 13.08.2018 року Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, була прийнята до провадження суду 13.08.2018 року (а.с. 48-53, 54).

З відповіді на запит Головного управління держгеокадастру у Київській області (а.с. 58), вбачається, що згідно із Національною кадастровою системою, земельні ділянки зазначені у запиті, були перенесені до архівного шару. В результаті чого земельні ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 булиоб`єднанні згідно документацій із землеустрою щодо об`єднання, яка надійшла по онлайн сервісу з присвоєнням кадастрового номеру 3220486000:04:005:0060. Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.07.2019 року № 172343780, 26.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік І.В. була посвідчена заява ОСОБА_1 про об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045, зареєстрована за реєстровим № 3031. На підставі заяви ОСОБА_1 07.12.2018 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області були прийняті рішення про: - скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номера цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;- скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номера цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;та проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га, яка утворилась внаслідок об`єднання. 12.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. були прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовану внаслідок об`єднання земельних ділянок за ОСОБА_1 : - на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га з індексним номером 44556964 від 12.12.2018 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 32-37,59-60).

10.12.2018 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Пролісок» був укладений договір оренди землі, серія та номер 5С, відповідно до даного договору в оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером: 3220486000:04:005:0060, строком до 10.12.2028 року, з правом пролонгації та з правом передачі в піднайм (суборенду), орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 5 000,00 грн. на рік за 1,00 га, земельної ділянки, що становить 28 384,50 грн. 14.12.2018 року даний договір на земельну ділянку був зареєстрований відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 44602614 державним реєстратором прав на нерухоме мано Іллюшиною Мариною Олександрівною Малоєрчівської сільської ради Сквирського району Київської області (а.с. 59-60).

19.04.2019 року ПОСП «Сидори» звернулось до ОСОБА_1 , шляхом направлення засобами поштового зв`язку пропозиції (оферти) про внесення змін до Договору оренди землі № б/н від 16.12.2014 року (а.с. 62-70).

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законами, зокрема Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Аналогічні положення містить ст. 6 Закону України «Про оренду землі», згідно якої орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності, зокрема, громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ст.124 ЗК України, ст.13 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Згідно із ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч .2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Судом встановлено, що укладені 16.12.2014 року між ПОСП «Сидори» та ОСОБА_1 договори оренди землі були у встановленому законом порядку зареєстровані, однак наказом Міністерства Юстиції України № 728/5 від 15 березня 2018 року рішення державного реєстратора № 18835725 від 25.01.2015 року та рішення державного реєстратора № 18835804 від 25.01.2015 року про реєстрацію прав оренди за позивачем скасовані, як такі, що були здійснені з порушенням вимог чинного законодавства. Відомості про скасування державної реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки внесено до Реєстру в той же день - 15.03.2018 року.

Зі скасуванням рішення державного реєстратора про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права і особа у відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 125 ЗК України вважається такою, що не набула відповідного речового права.

У відповідності до п. 37 укладеного між ПОСП «Сидори» та ОСОБА_1 договорів оренди, вони набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації.

Оскільки, на момент розгляду справи зазначений наказ є чинним і відповідного судового рішення про його скасування суду не надано, суд вважає, що державна реєстрація за позивачем скасована і за умови відсутності здійснення державної реєстрації договору, як і за умови скасування незаконно проведеної реєстрації, зазначені договори оренди землі є такими, що втратили свою чинність, а відтак ПОСП «Сидори» не має права оренди за такими договорами.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі 6-643цс16, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі 322/1178/17, Постанові Верховного Суду України від 01.04.2020 року по справі № 357/8110/18.

Представник позивача в додаткових поясненнях зазначає, що не правомірно застосовувати позиції Верховного Суду України, щодо моменту набрання чинності договором оренди землі, викладених у постановах від 01.04.2020 року по справі № 357/8110/18 та від 15.01.2020 року у справі № 322/1178/17, обґрунтовуючи тим, що спір у справі № 322/1178/17 стосувався договору оренди землі, укладеного 01.11.2007 року, тобто до 01.01.2013 року. Оскільки ст. 18 Закону України «Про оренду землі» виключена з 01.01.2013 року, відповідно до якої, договір оренди набирав чинності з моменту його державної реєстрації, тобто ця позиція може стосуватися лише договорів оренди землі, які були укладені до 01.01.2013 року. На їх думку, чинна редакція Закону України «Про оренду землі», яка діяла і на момент укладення позивачем і відповідачем ОСОБА_1 договорів оренди не передбачає державної реєстрації даного договору.

Однак, суд не погоджується з твердженням представника позивача, з наступних підстав.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Положення про необхідність державної реєстрації права оренди земельної ділянки закріплене також і в частині п`ятій статті 6 Закону України «Про оренду землі».

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зараз і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державній реєстрації підлягає право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Також, п. 37 укладеного між ПОСП «Сидори» та ОСОБА_1 договорів зазначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, як і було і на даний час передбачено чинним законодавством України.

Так, наявність договору оренди землі, який не набув чинності, не свідчить про те, що його сторони набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні цього договору, а відтак не є перешкодою для власника земельної ділянки для її об`єднання, укладення та державної реєстрації іншого договору оренди землі з іншим орендарем.

За таких обставин, об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 в одну земельну ділянку з кадастровим номером: 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га, державна реєстрація цієї земельної ділянки за ОСОБА_1 та передача її в оренду ФГ «Пролісок» після скасування реєстрації права оренди позивача ПОСП «Сидори» не порушує прав останнього, оскільки такі права відсутні, як зазначено вище, що право оренди виникає виключно з моменту державної реєстрації цих прав.

Слід зазначити, що договір оренди земельної ділянки відповідно до положень ч. 1 ст. 210 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ч. 5 ст. 6, ст. 17 Закону України «Про оренду землі», ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є вчиненим з моменту державної реєстрації цих прав, а саме право оренди виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно земельна ділянка за договором оренди вважається переданою орендодавцем орендареві теж з моменту державної реєстрації права оренди (ст. 17 Закону України «Про оренду землі»).

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, де Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права, реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору.

Аналогічний правовий висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 357/8110/18.

Таким чином, оскільки державна реєстрація права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами:3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 за позивачем ПОСП «Сидори» була скасована, що свідчить про відсутність у позивача права оренди і як наслідок відсутність порушення його прав оспорюваним договором оренди, як на момент реєстрації зазначеного договору так і на момент пред`явлення позову.

Відповідно до частини дев`ятої статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно з частинами першою-другою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Ч. 10 ст. 79-1 ЗК України передбачено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера відповідно до ч. 4 ст. 79-1 ЗК України.

Встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 було здійснено об`єднання раніше сформованих земельних ділянок з кадастровими номерами:3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045, що перебували в оренді ПОСП «Сидори», за наслідками чого створено одну нову земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер.

Отже, станом на час розгляду справи земельні ділянки, які були предметом договорів оренди укладених з ПОСП «Сидори», об`єднанні, внаслідок чого сформованаодна земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер та яка передана у власність ОСОБА_1 .

Тобто, земельні ділянки з кадастровими номерами:3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 не існують як об`єкт цивільних прав, оскільки в їх межах шляхом об`єднання утворено одну іншу земельну ділянку.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить, як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04 жовтня 2017 року у справі № 914/1128/16.

Отже, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Водночас, враховуючи, що заходи щодо об`єднання земельних ділянок із кадастровими номерами:3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045, в одну з площею 5,6769 га з кадастровим номером: 3220486000:04:005:0060 є чинною, суд прийшов до висновку, що позивач обрав не ефективний спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки поновлення прав позивача шляхом внесення змін до договору оренди, потребуватиме розєднання земельної ділянки, утвореної за наслідками об`єднання, та створення земельних ділянок зі складу існуючої ділянки, яка вже сформована як об`єкт цивільних прав, а отже, позивачем у цій справі обрано не ефективний спосіб захисту порушених прав.

Тобто, у зв`язку з об`єднанням земельних ділянок, які були предметом договору оренди, та формуванням іншої земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, об`єктивно відбулась зміна меж земельної ділянки та її площі, припинилось існування цих земельних ділянок у дійсних межах, що унеможливлює ефективний захист прав позивача шляхом внесення змін до договорів оренди, укладення додаткових угод про поновлення договору оренди. (постанова Верховного Суду від 18 грудня 2018 у справі № 912/1616/18).

Так, відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», інформація про об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору. Зміна такої умови договору тягне за собою наслідки, передбачені ч. 10 ст. 33 цього Закону, якою встановлено, що у разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Тобто, зміна фактичних площ і меж земельної ділянки із присвоєнням їй нового кадастрового номеру після укладення договору оренди земельної ділянки унеможливлює внесення змін до раніше укладених договорів, оскільки такі зміни мають бути наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Відповідні правові висновки містяться в постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16, від 20.02.2019 року у справі №904/792/18, від 03.06.2020 року у справі №686/2073/19-ц.

Щодо вимог заявлених до Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни суд виходить з наступного.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано». Аналогічні правові висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19), постанові Верховного Суду від 30.07.2020 року у справі № 357/ 7734/18.

Встановлено, що спір у даній справі виник між ПОСП «Сидори», ОСОБА_1 , ФГ «Пролісок», а Державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна є неналежним відповідачем у даній справі, тому у задоволенні позовних вимог ПОСП «Сидори» до Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни слід відмовити саме із зазначеної підстави.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. 202, 210, 638, 792 ЦК України, ст.125, 126 ЗК України, Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 4, 12, 76 - 82, 141, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355, 363 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» (ідентифікаційний код: 32638083, місцезнаходження: 09131, Київська область, Білоцерківський район, с. Сидори, вул. Радянська, 2) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), Фермерського господарства «Пролісок» (ідентифікаційний код: 32796608, місцезнаходження: 09133, Київська область, Білоцерківський район, смт. Терезине, вул. Першотравнева, 2), Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни (місцезнаходження: 09010, Київська область, Сквирський район, с. Малі Єрчики, вул. Леніна, 16), про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.12.2020 року.

СуддяО. В. Бондаренко