Рішення № 9323001, 15.04.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2010 р.Справа № 9/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/17

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Хліб", м. Кіровоград, пр-т Перемоги, 6, кв. 96

до відповідача: закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс", м. Кіровоград, вул. Короленка, 4а

про стягнення 43660 л дизельного палива

Представники сторін:

від позивача - Колодій О.П., довіреність б/н від 12.10.2009 р., представник;

від відповідача - Царенко В.В., довіреність №24/1 від 04.01.2010 р., представник (була присутня у судовому засіданні 08.04.2010 р.).

В судовому засіданні 08.04.2010 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 17:00 год. 15.04.2010 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна-Хліб" подано позовну заяву від 15.02.2010 року про стягнення з закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс" 43660 л дизельного палива з покладенням на відповідача судових витрат по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором зберігання нафтопродуктів №029-з/09 від 18.02.2009 року.

В судовому засіданні 15.04.2010 року представник позивача позов підтримав повністю.

Відповідач відзив на позов не подав, позовні вимоги не заперечив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.02.2009 року між закритим акціонерним товариством "ПММ-Транссервіс" (надалі - підприємство) та товариством з обмеженою відповідальністю "Україна-Хліб" (надалі - замовник) укладено договір зберігання нафтопродуктів №029-з/09 (надалі - договір №029-з/09 від 18.02.2009 року).

Відповідно до п. 1.1 договору №029-з/09 від 18.02.2009 року підприємство приймає на склад та забезпечує виконання робіт, пов'язаних з зберіганням, обліком та видачею паливно-мастильних матеріалів (надалі - ПММ), переданих від замовника відповідно до акту приймання-передачі в порядку, на строк та на умовах даного договору.

Пунктом 2.1.3 договору №029-з/09 від 18.02.2009 року передбачено обов'язок підприємства проводити видачу ПММ, що знаходяться на зберіганні відповідно до Інструкції по відпуску ПММ зі зберігання.

Положеннями п. 4.1 договору №029-з/09 від 18.02.2009 року визначено, що підприємство зобов'язується надавати послуги по збереженню нафтопродуктів безоплатно.

Максимальний строк зберігання згідно п. 5.1 договору №029-з/09 від 18.02.2009 року обумовлюється строком дії даного договору.

Згідно пункту 7.1 договору №029-з/09 від 18.02.2009 року договір вступає в силу з 18.02.2009 року та діє до 31.12.2009 року.

Договір №029-з/09 від 18.02.2009 року підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем передано, а відповідачем прийнято на зберігання 50000,00 літрів дизельного палива, що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печатками видатковою накладною №РН-0000071 від 12.03.2009 року та актом приймання-передачі нафтопродуктів від 12.03.2009 року (а.с. 9, 33).

Відповідачем на виконання п. 2.1.3 договору №029-з/09 від 18.02.2009 року повернуто позивачеві 2100 літрів дизельного палива 07.04.2009 року та 4240 літрів дизельного палива 17.04.2009 року, що підтверджується видатковими накладними: №78 від 07.04.2009 року та №79 від 17.04.2009 року (а.с. 10-11).

Таким чином, у відповідача на зберіганні залишилось 43660 літрів дизельного палива, про що свідчить також підписаний представниками сторін та скріплений печатками акт звірки розрахунків станом на 01.10.2009 року (а.с. 35) та не оспорюється сторонами.

31.09.2009 року позивачем направлено закритому акціонерному товариству "ПММ-Транссервіс" вимогу від 27.08.2009 року про зобов'язання останнього в семиденний строк з дня отримання вимоги поставити позивачеві 43660 літрів дизельного палива (а.с. 12, 13).

15.01.2010 року позивачем повторно направлено відповідачеві листа від 15.01.2010 року з проханням забезпечити видачу 43660 літрів дизельного палива 22.01.2010 року у зв'язку з закінченням строку зберігання (а.с. 14).

Однак, відповідачем зазначені вимоги залишенні без задоволення, 43660 літрів дизельного палива не повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "Україна-Хліб", у зв'язку з чим останнє звернулось до господарського суду з вимогою стягнути з закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс" зазначене дизельне паливо.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором зберігання, правовідносини за яким регулюються главою 66 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статей 936, 938, 949 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Статтею 953 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок зберігача на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідач в порушення умов п. 2.1.3 договору №029-з/09 від 18.02.2009 року та приписів статей 936, 938, 949, 953 Цивільного кодексу України не повернув товариству з обмеженою відповідальністю "Україна-Хліб" 43660 літрів дизельного палива, доказів на підтвердження його повернення останньому суду не надано.

З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат по справі, господарський суд виходить з того, що в силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України у позовах про витребування майна ціна позову визначається вартістю майна, що витребується.

При цьому, господарський суд враховує ціну 50000 літрів дизельного палива, яка визначена у видатковій накладній №РН-0000071 від 12.03.2009 року та складає 207500,00 грн.

Виходячи з наступного розрахунку 207500,00 грн. : 50000 літрів = 4,15 грн. за 1 літр, господарський суд прийшов до висновку, що вартість 43660 літрів дизельного палива становить 181189,00 грн.

Отже, ціна позову товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Хліб" складає 181189,00 грн.

В силу вимог п. "а" ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито справляється в розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на викладене, виходячи із ціни позову в сумі 181189,00 грн., державне мито позивачем мало бути сплачене в розмірі 1811,89 грн.

Однак, при зверненні до суду з позовом товариством з обмеженою відповідальністю "Україна-Хліб" сплачено державне мито в розмірі 2575,94 грн.

Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" надлишково сплачене державне мито в сумі 764,05 грн. підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито в сумі 1811,89 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс" (м. Кіровоград, вул. Короленка, 4а, ідентифікаційний код 23227999) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Хліб" (м. Кіровоград, пр-т Перемоги, 6, кв. 96, ідентифікаційний код 31562679) - 43660 літрів дизельного палива.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс" (м. Кіровоград, вул. Короленка, 4а, ідентифікаційний код 23227999) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Хліб" (м. Кіровоград, пр-т Перемоги, 6, кв. 96, ідентифікаційний код 31562679) - 1811,89 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повернути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Хліб" (м. Кіровоград, пр-т Перемоги, 6, кв. 96, ідентифікаційний код 31562679) державне мито в сумі 764,05 грн., надлишково сплачене згідно платіжного доручення №519 від 17.02.2010 року, яке залишається в матеріалах справи.

Довідку видати.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя О.Б. Шевчук

Дата підписання рішення - 16.04.2010 р.