Вирок № 93230000, 02.12.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Провадження № 291/939/19

ВИРОК Провадження № 1-кп/0274/381/20

І м е н е м У к р а ї н и

02.12.2020 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Яковлєва О.С.

за участі секретарів судового засідання . . . . . . . Бойко В.Л., Слабик О.М., Бондарчук Н.О., Соломянюк Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 291/939/19 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ярешки Андрушівського району Житомирської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює неофіційно, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого зі слів в АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 88 КК України раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України,

за участі

прокурора . . . . . . . . . . Афійчука Ю.М.

потерпілого . . . . . . . . ОСОБА_2

захисника . . . . . . . . . . Козачука А.І.

обвинуваченого . . . . . ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

23 травня 2019 року близько 21 години ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння на дамбі ставка, яка розташована по вул. Центральній в с. Шпичинці Ружинського району Житомирської області, що є громадським місцем, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, з хуліганських мотивів, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно почав сварку з ОСОБА_2 , при цьому висловлюючись на його адресу брутальною лайкою.

Після цього ОСОБА_1 , продовжуючи свої хуліганські дії, діючи умисно з особливою зухвалістю, в цей же день, час та місці підійшов до ОСОБА_2 та умисно наніс тому удар ногою в область тулуба, від якого останній впав у водойму (ставок).

Не припиняючи свої хуліганські дії, діючи з особливою зухвалістю, в той же день, час та місці ОСОБА_1 , після того як ОСОБА_2 вийшов із водойми (ставка), підбіг до гужової повозки, на якій приїхав, взяв невстановлений досудовим слідством колото-ріжучий предмет, яким наніс один удар в область грудної клітки з лівої сторони ОСОБА_2 , в результаті чого останньому спричинено тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітки зліва, лівобічного посттравматичного гемопневмотораксу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Кримінальна відповідальність за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_1 визнається винуватим, передбачена ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю та показав, що в той день, це може бути 23.05.19, близько 15 години він приїхав на возі до друга у с. Шпичинці Ружинського району. Пішли парувати кобилу. Після спарювання друг поставив могорич. Випили, був у стані сп`яніння. У вечірній час з товаришем поверталися додому. Коли проїжджали дамбу біля ставка, йому здалося, що хтось щось сказав. На березі було двоє раніше незнайомих йому чоловіків. Він став, підійшов до них і вдарив потерпілого ногою в груди, від чого потерпілий впав у воду. Він повалявся з іншим, піднявся. Потерпілий вийшов з води, почав підходити до нього. Він же підійшов до воза, взяв шпичку, якою батько коле свиней. Щоб налякати, наніс потерпілому один удар шпичкою у передню ділянку тулубу. Злякавшись накоєного, кинув шпичку, сів на воза та поїхали. Вслід їм нічого ніби не кричали. В подальшому говорив з дочкою потерпілого, потерпілий не захотів з ним говорити, лише через дочку сказав, щоб він у їхнє село більше не приїжджав. У скоєному кається, просить вибачення у потерпілого, просить не позбавляти волі.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість також підтверджується сукупністю й інших зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, допитаний в ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що 23.05.19 близько 21 години, сутеніло, вони вдвох зі свідком ОСОБА_3 сиділи на березі ставу, курили. Сиділи спиною до дороги. Почули, що хтось їде на возі, подумали, що це мешканець їхнього села на прізвисько «Мєнт», але придивившись, побачили, що це були чужі люди, не мешканці їхнього села. Раніше ніколи їх не бачив. До обвинуваченого з товаришем не говорили жодного слова. Обвинувачений проїхав повз них. В цей час почув, що хтось біжить, він повернувся, обвинувачений з матюками вдарив його ногою в груди. Від удару він впав у ставок. Доки вилазив, а це зайняло певний час, бо берег високий, обвинувачений штовхався з ОСОБА_4 . Коли він виліз, підійшов до тих, щоб спитати у обвинуваченого, що той робить, вдарити. Коли підійшов, обвинувачений звідкись, не знає звідки, не бачив, взяв шпичку і вдарив його у передню частину тулубу – у легені. Від удару він зігнувся, почав шукати, на що обіпертися. ОСОБА_4 підійшов до нього, а обвинувачений цибнув на воза та поїхав. Він думає, що шпичку обвинувачений викинув у ставок. Товариш обвинуваченого з воза не злазив, потім він узнав, що той є інвалідом. Коли обвинувачений вдарив його перший раз, друг обвинуваченого сказав, що він родич ОСОБА_5 . Вони з ОСОБА_4 розійшлися, він пішов додому. Вже вдома жінка з дочкою побачили у нього рану, обмили, викликали швидку. Його забрали у Ружинську лікарню, потім у Житомир, де зробили операцію. Він був у лікарні 5-6 днів. Десь через місяць-півтора після лікарні до нього приїжджав обвинувачений з сестрою і співмешканкою, хтіли, щоб він забрав заяву. Але йому бандитських грошей не потрібно, він не думає, що такі люди як обвинувачений можуть виправитися, він не захотів говорити з обвинуваченим. Обвинуваченого він вибачив, але не думає, що при застосуванні умовного покарання, той виправиться. Обвинувачений двічі за 5-10 хвилин, враховуючи, що став глибокий, намагався відправити його на той світ.

Як показав свідок ОСОБА_3 , 23.05.19 близько 21 години вони з потерпілим ОСОБА_2 сиділи на греблі ставу біля млина в с. Шпичинці, ловили рибу. Години за три до події випили по 0,5 л пива. Вже сіріло, але було ще видно. По дорозі їхала підвода з двома раніше незнайомими їм чоловіками. Коли проїжджали повз них, чоловіки почали до них матюкатися. Вони ж не звертали уваги, говорили між собою. Проїхавши їх, обвинувачений зупинив підводу за метрів 10 від них. Підійшов до них, відразу вдарив ОСОБА_6 ногою в груди. Потерпілий впав у воду. Обвинувачений хотів зіштовхнути у воду і його, але не вдалося, він почав штовхати обвинуваченого до воза. Обвинувачений був у стані алкогольного сп`яніння – від нього було чути запах спиртного, у нього була незв`язна мова, нечіткі рухи. Удари один одному вони не наносили, лише штовхалися. Коли були майже біля воза, з води виліз потерпілий і почав підходити до них. ОСОБА_6 , друг обвинуваченого, який з воза не злазив, сам обвинувачений щось говорили, але у суматосі він не звертав уваги, що саме. В якийсь момент він відштовхнув обвинуваченого і зупинився. Обвинувачений побіг до воза, взяв предмет, схожий на металеву шпичку, якою колять поросят. ОСОБА_7 була см 30 довжиною, ручка обмотана ізолентою. Взявши шпичку у праву руку, обвинувачений підбіг до потерпілого, який знаходився ближче, і наніс шпичкою один удар спереду, в область грудей потерпілому. Після удару обвинувачений зі шпичкою побіг до воза, цибнув у нього і поїхав. Він же підійшов до потерпілого, підняв светр. Там була рана, але невелика, вони не подумали, що вона серйозна. Він запитав у ОСОБА_6 , чи все нормально, чи той добереться додому. Потерпілий сказав, що все буде добре і вони розійшлися. Наступного дня дізнався, що потерпілого все ж забрали у лікарню.

Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 також підтверджується:

*даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.05.19, з якого видно, що попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_2 заявив, що 23.05.19 близько 21 години чоловік на ім`я ОСОБА_8 неподалік від ставу по вул. Центральній в с. Шпичинці Ружинського району Житомирської області умисно наніс удар колото-ріжучим предметом в тулуб (т. 1, а.п. 5);

*даними протоколу огляду місця події від 24.05.19 з ілюстративною таблицею до нього, під час якого зафіксовано місце скоєння злочину - оглянуто ділянку місцевості на гідроспоруді центрального ставу в с. Шпичинці Ружинського району неподалік приміщення бувшого млина (т. 1, а.п. 11-15);

*даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 24.05.19 з фототаблицею до нього, при проведенні якого свідок ОСОБА_3 серед пред`явлених 4-х осіб впізнав ОСОБА_1 як особу, яка 23.05.19 спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_2 (т. 1, а.п. 22-25);

*даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 24.05.19 з фототаблицею до нього, при проведенні якого потерпілий ОСОБА_2 серед пред`явлених 4-х осіб впізнав ОСОБА_1 як особу, яка 23.05.19 спричинила йому тілесні ушкодження (т. 1, а.п. 26-29);

*даними висновку судово-медичної експертизи № 371 від 12.06.19, відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітки зліва, лівобічного посттравматичного гемопневмотораксу. Дані тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , як небезпечних для життя. Тілесне ушкодження спричинено від дії гострого колюче-ріжучого предмету, що не виключається можливим в термін та за обставин, вказаних в ухвалі (23.05.19 близько 21 години при нанесенні удару колюче-ріжучим предметом). Враховуючи локалізацію та характер виявленого тілесного ушкодження, експерт вважає, що було одне місце прикладання сили (т. 1, а.п. 117-118);

*даними протоколу проведення слідчого експерименту від 24.05.19 з ілюстративною таблицею до нього, під час якого підозрюваний ОСОБА_1 , знаходячись на гідроспоруді ставка в с. Шпичинці, показав на статистові, як саме він за допомогою шпички, яка знаходилася у правій руці, наніс удар рухом руки вперед в ліву сторону грудей старшому чоловіку (т. 1, а.п. 119-123). Дані протоколу про місце, час, спосіб вчинення злочину відповідають обставинам обвинувачення, показанням обвинуваченого, потерпілого, свідка, даним протоколу огляду місця події від 24.05.19 та іншим матеріалам провадження;

*даними висновку судово-медичної експертизи № 400 від 19.06.19, згідно з яким покази підозрюваного ОСОБА_1 при проведенні слідчого експерименту за його участю 24.05.19 можуть відповідати характеру та механізму виникнення тілесного ушкодження відповідно до висновку № 371 від 12.06.19 (т. 1, а.п. 129-130);

*даними протоколу проведення слідчого експерименту від 24.05.19 з ілюстративною таблицею до нього, під час якого свідок ОСОБА_3 , знаходячись на гідроспоруді ставка в с. Шпичинці, показав на статистові, як саме ОСОБА_1 за допомогою предмету, схожого на ніж, який знаходився у правій руці, наніс удар в область грудей ОСОБА_2 (т. 1, а.п. 131-136). Дані протоколу про місце, час, спосіб вчинення злочину відповідають обставинам обвинувачення, показанням обвинуваченого, потерпілого, свідка, даним протоколу огляду місця події від 24.05.19 та іншим матеріалам провадження;

*даними висновку судово-медичної експертизи № 399 від 19.06.19, згідно з яким покази свідка ОСОБА_3 при проведенні слідчого експерименту за його участю 24.05.19 можуть відповідати характеру та механізму виникнення тілесного ушкодження у ОСОБА_2 відповідно до висновку № 371 від 12.06.19 (т. 1, а.п. 142-143);

*даними протоколу проведення слідчого експерименту від 11.06.19 з ілюстративною таблицею до нього, під час якого потерпілий ОСОБА_2 , знаходячись на гідроспоруді ставка в с. Шпичинці, показав на статистові, як саме ОСОБА_1 наніс йому один удар в область грудей (т. 1, а.п. 146-149). Дані протоколу про місце, час, спосіб вчинення злочину відповідають обставинам обвинувачення, показанням обвинуваченого, потерпілого, свідка, даним протоколу огляду місця події від 24.05.19 та іншим матеріалам провадження;

*даними висновку судово-медичної експертизи № 401 від 19.06.19, згідно з яким покази потерпілого ОСОБА_2 при проведенні слідчого експерименту за його участю 11.06.19 можуть відповідати характеру та механізму виникнення тілесного ушкодження у ОСОБА_2 відповідно до висновку № 371 від 12.06.19 (т. 1, а.п. 153-154);

*даними висновку судової медико-криміналістичної експертизи № 126-МК від 16.07.19, згідно з яким при медико-криміналістичному дослідженні одягу ОСОБА_2 по факту спричинення тілесного ушкодження встановлено, що пошкодження на куртці № 1, № 2 та футболці ОСОБА_2 співпадають по своєму розташуванню рані, яка розташовується в ділянці V-VI міжребер`я між передньою і середньою аксілярною лінією (т. 1, а.п. 170-172).

Суд не покладає в основу вироку та визнає неналежним доказом дані протоколу проведення слідчого експерименту від 11.06.19 за участі свідка ОСОБА_10 (т. 1, а.п. 144-145), оскільки жодних даних про обставини, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, протокол не містить.

За клопотанням прокурора, проти задоволення якого не заперечили інші учасники судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі викладеного, оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, та за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, тобто тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні двох малолітніх дітей.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає: вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що визнається самим обвинуваченим.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України, з 01.07.20 є кримінальним проступком, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, є тяжким злочином.

Обвинувачений вважається раніше не судимим, проживає з батьком та сестрою, за місцем проживання характеризується як особа, яка не працює, схильна до негативних звичок, скарг на поведінку до сільської ради не надходило, надав копії свідоцтв про народження дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги зухвалий характер дій обвинуваченого, ступінь тяжкості скоєного злочину, за який законодавцем передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який не працює, схильний до негативних звичок, враховуючи думку потерпілого, який наполягає на призначенні покарання обвинуваченому з реальним відбуттям, суд вважає, що перевиховання і виправлення обвинуваченого можливе лише за умови призначення покарання, що пов`язане з постійним контролем його поведінки з боку держави. Разом з тим, враховуючи наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, відношення ОСОБА_1 до своїх дій, а саме те, що він вину визнав, усвідомив небезпеку свої дій, обіцяє більше такого не скоювати, відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України суд вважає за можливе перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції частини 1 статті 121 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі. На думку суду саме призначене покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Обговоривши можливість застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає підстав для такого застосування, оскільки обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, його дій мали вкрай зухвалий характер, потерпілий наполягає на непризначенні умовної міри покарання, що вказує на необхідність врахування небезпеки суспільним інтересам та неможливості досягнення мети покарання без реального відбування покарання і що на думку суду, вказує на необхідність постійного контролю за поведінкою обвинуваченого в межах установи виконання покарань.

Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на лікування потерпілого підлягає задоволенню, так як перебування прямого причинного зв`язку між діями обвинуваченого та лікуванням потерпілого підтверджено разом з обвинуваченням, а розмір, що підлягає відшкодуванню, повністю підтверджений дослідженими доказами (лист КУ «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради № 01/1949 від 02.07.19 – т. 1, а.п. 156).

Потерпілим цивільний позов у провадженні не подано, потерпілий має право звернення з таким позов в порядку цивільного судочинства.

Дані про процесуальні витрати матеріали провадження не містять.

Підстав для зміни обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, враховуючи призначене покарання, особу та поведінку обвинуваченого, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання:

*за ч. 1 ст. 296 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

*за ч. 1 ст. 121 КК України з врахуванням ч. 1 ст. 69 КК України - у виді обмеження волі на строк 03 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим обвинуваченому ОСОБА_1 визначити остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбуття призначеного покарання обвинуваченим ОСОБА_1 обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Цивільний позов прокурора про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Департаменту фінансів Житомирської обласної державної адміністрації (отримувач - ГУК у Житомирській області; код отримувача (ЄДРПОУ) – 37976485; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (IBAN) - UA298999980314020544000006001, код класифікації доходів бюджету - 24060300) 3097 (три тисячі дев`яносто сім) грн. 45 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 .

Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили: чоловічу куртку фіолетового кольору з фабричною емблемою з надписом ”ADIDAS”, чоловічу куртку світло-сірого кольору з фабричною емблемою з надписом «Батьківщина», футболку синього кольору в поперечні білі смуги, що здано на зберігання у камеру схову Ружинського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області - повернути законному володільцю ОСОБА_2 .

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Ружинського районного суду Житомирської області від 14.06.19 на одяг ОСОБА_2 , а саме: куртку з надписом ”ADIDAS” світло-синього кольору, куртку темно-синього кольору, футболку темно-синього кольору зі смугами білого кольору з ушкодженнями тканини з лівої сторони - скасувати.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_1 залишити попередній - особисте зобов`язання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий - суддя О.С. Яковлєв