Рішення № 9322887, 26.04.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.04.2010                                                             Справа № 2/27

За позовом відкритого акціонерного товариства „Стеатит”, м. Перечин

ДО товариства з обмеженою відповідальністю „Уксіл”, м. Перечин

ПРО стягнення суми 14000грн. заборгованості по оплаті за договором про спільне використання технологічних мереж

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача –Лошак О.В. –представник за довіреністю від 17.02.2010р.

від відповідача - не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи, зокрема, вказує на те, що невиконання відповідачем умов договору про спільне використання технологічних мереж, який укладено між сторонами згідно рішення господарського суду Закарпатської області від 22.08.2008 р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.2008 р. по справі №2/71, яким таке рішення залишено без змін, позбавляє позивача на отримання відповідних коштів за таке використання. Окрім того, вказує на те, що позивачем понесено ряд витрат на утримання технологічних мереж, і невиконання відповідачем свого обов’язку не надає позивачу можливості вчасно проводити ремонтні роботи таких мереж.

Заперечує доводи відповідача про проведення часткового розрахунку за договором, що укладений на виконання відповідного рішення суду та просить суд взяти до уваги те, що проведена відповідачем часткова оплата стосується договору, що діяв між сторонами до його зміни судом у справі №2/71. З огляду на це, також просить стягнути з відповідача суму 1400грн. судових витрат, що пов’язані з оплатою послуг адвоката за одержанням кваліфікованої правової допомоги.

Відповідач вимоги ухвал суду від 04.03.2010р., 29.03.2010р., 19.04.2010р. та від 16.04.2010р. не виконав, письмового пояснення по суті спору з доказами в його обґрунтування, в тому числі обов’язково контррозрахунок суми позовних вимог з врахуванням відомостей в частині проведення часткового розрахунку на суму 7200грн. суду не подав, свого уповноваженого представника в судове засідання 26.04.2010р. не направив. З огляду на таке, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) за наявними в ній матеріалами.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 26.04.2010 року по справі № 2/27

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

На підставі рішення господарського суду Закарпатської області від 22.08.2008 р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.2008 р. по справі №2/71 між сторонами, тобто TOB «Уксіл»та ВАТ «Стеатит»було укладено договір про технологічних мереж, який набув свою дію з 25.12.2008р..

У відповідності до п.10.4 зазначеного договору таки          укладено на період до 31.12.2010 р.

Згідно додатку №3 до даного договору між сторонами встановлено плату за користування мережами в розмірі 1000грн. (в т.ч. ПДВ) за місяць. Дана плата повинна сплачуватись TOB «Уксіл»в безготівковому порядку не пізніше 25 числа поточного місяця.

Позивач вказує на те, що за період з 25.12.2008 р. по 01.03.2010 р. TOB «Уксіл»в порушення вимог п.1 додатку №3 зазначеного договору вищевказану щомісячну плату жодного разу не сплатило і на день пред'явлення відповідної вимоги за TOB «Уксіл»рахується заборгованість за період з 2009 р. (12 місяців) та січень-лютий 2010 р. в сумі 14 000грн.(в т.ч. ПДВ) (14 місяців х 1000грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з метою врегулювання даного спору на адресу TOB „Уксіл" було направлено претензію від 22.01.2010р. з проханням сплатити заборгованість, яка була вручена особисто директору TOB «Уксіл»Нудельману В.

Позивач вказує на те, що на день подання даної позовної заяви відповіді від TOB „Уксіл" на претензію не надійшло, коштів не сплачено, а відтак, просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідача, що були озвучені представником в засідання суду 13.04.2010р., суд констатує наступне.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 175 господарського кодексу України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦКУ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати

послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, а також ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільні

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 26.04.2010 року по справі № 2/27

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Додатком №3 до договору про спільне використання технологічних мереж, затвердженим рішенням суду, передбачено, що розрахунок за користування мережами сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача згідно виставленого рахунку не пізніше 25 числа поточного місяця.

Позивачем з метою отримання відповідної плати було пред’явлено відповідачу до оплати відповідний рахунок та вимогу про її оплату від 22.01.2010р., відтак, строк оплати за такими сплив.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань та наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором про спільне використання технологічних мереж належним чином доведений, документально підтверджений, тому позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 14000грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача суму 1400грн. судових витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката з метою надання кваліфікованої правової допомоги.

У відповідності до вимог ст.44 ГПК України до складу судових витрат включаються витрати, пов'язані із оплатою послуг адвоката.

У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. З ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку встановленому Законом України адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст.2 Закону України адвокатуру»де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, їв свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв ?у адвоката України.

Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об’єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні за наявності документального підтвердження витрат: угоди про надання послуг щодо ведення справи в суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Подані позивачем документи, в тому числі угода між позивачем та адвокатом, акт приймання-передачі виконаних робіт та відомості про проведену оплату підтверджують понесення позивачем відповідних витрат в сумі 1400грн., а

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 26.04.2010 року по справі № 2/27

відтак, вимога про стягнення цієї суми відповідача підлягає також задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 48, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Уксіл”, м. Перечин, вул. Червоногвардійська, 33 (код ЄДРПОУ 34570661) на користь відкритого акціонерного товариства „Стеатит”, м. Перечин, вул. Червоноармійська, 33 (код ЄДРПОУ 14313814) суму 14000грн. заборгованості, суму 1400грн. судових витрат, а також суму 140грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі

Секретар судового засідання В.В. Мазюта