Ухвала суду № 93228311, 23.11.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.11.2020Справа № 910/9559/20За позовом Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"

до ОСОБА_1

про стягнення 10443,96 грн.

суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення 10 443,96 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 23.11.2020.

20.11.2020 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 23.11.2020 представник позивача з`явився, надав суду усні пояснення у справі.

Суд заслухавши представника позивача, з метою уникнення сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, враховуючи скасування Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/9559/20 від 21.09.2020 ухвали Господарського суду міста Києва № 910/9559/20 від 07.07.2020 прийшов до висновку про необхідність заявити самовідводу.

Частиною 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За приписами ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Як вбачається із змісту ст. 35 Господарського процесуального кодексу наявність вище зазначених підстав прямо не передбачені для заявлення самовідводу, в той же час їх можна віднести до інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, оскільки у судді склалася певна правова позиція.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Європейський суд з прав людини неодноразово повторював, що з метою вирішення, чи може суд вважатися "безстороннім" у розумінні цього положення мають бути застосовано два критерії: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання певного судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечував суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу (рішення у справі "Фельдман проти України", №76556/01 та №38779/04, від 08.04.2010).

Отже, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права, забезпечуючи гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право кожного на "суд, встановлений законом" суд має враховувати як об`єктивні, так і суб`єктивні критерії поняття безсторонності.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 3 травня 2007 року суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Відповідно до рішення у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

З огляду на викладене, оскільки у судді Мельника В.І при розгляді справи №910/9559/20 склалась відповідна правова позиція, а скасування ухвали місцевого суду створює реальну можливість для зацікавленої сторони заявити у зв`язку з цим заяву про відвід судді, якому скасовано його рішення з конкретного питання, з метою забезпечення основоположних принципів господарського судочинства, як-то: рівність перед законом і судом, змагальність сторін, передбачених ст. ст. 7, 13 ГПК України, а також задля уникнення можливих сумнівів в учасників справи щодо об`єктивності та неупередженості судді в розгляді даної справи, суд приходить до висновку про необхідність заявити самовідвід.

Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Самовідвід судді Мельника В.І. задовольнити.

2. Відвести суддю Мельника В.І. від розгляду справи №910/9559/20.

3. Матеріали справи №910/9559/20 за позовом Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення 10443,96 грн.передати уповноваженому працівнику Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Мельник