Постанова № 9322694, 06.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 квітня 2010 року           10:53           № 2а-17323/09/2670

За позовомУправління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва

до Державного підприємства «Укрспецпостач»

простягнення заборгованості у розмірі 52243,74 грн.

Суддя Вовк П.В.

Секретар судового засідання Голод В.С.

Представники:

Від позивача

Від відповідачаВахатова І.О,Прилуцька Т.О.

Шепель Т.О.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 06.04.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 12.04.2010.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (надалі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства «Укрспецпостач»108678,86 грн. заборгованості.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.12.2009 відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-17323/09/2670.

27.01.2010 року у судовому засіданні представник позивача подав суду заяву про зменшення позовних вимог, а саме позивач просить суд у зв’язку з зменшенням заборгованості, стягнути з відповідача 52243,74 грн.

06.04.2010 року представники позивача позовні вимоги підтримали та просять суд задовольнити позов.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем прийняті рішення № 1129 та № 1130 про застосування до відповідача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, на підставі яких, 29.09.2009 року позивачем, виставлено відповідачу вимогу про сплату боргу № Ю –2347 у сумі 108678,86 грн., яку відповідач сплатив частково, у зв’язку з чим станом на час розгляду справи заборгованість відповідача складає 52243,74 грн.

Представник відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що 14.03.2008 року Господарським судом міста Києва порушено справу про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому враховуючи, що відповідач погасив заборгованість, яка виникла до ведення в дію мораторію, нарахування позивачем пені та штрафних санкцій після введення в дію мораторію є безпідставним.

Дослідивши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджується матеріалами справи відповідача взято на облік як платника страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва.

Абзацом 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058 - IV (надалі –Закон № 1058-ІV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 1058-ІV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.

27.03.2008 року позивачем прийнято рішення № 1130 про застосування до відповідача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у сумі 84117,33 грн., за період з 20.12.2006 року по 06.06.2007 року, з яких 66084,89 грн. штрафні санкції та 18032,18 грн. пені та рішення № 1129 про застосування до відповідача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у сумі 24561,53 грн., за період з 20.03.2008 року по 06.06.2008 року, з яких 18105,70 грн. штрафні санкції та 6455,83 грн. пені.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

29.09.2009 року позивачем виставлено відповідачу вимогу про сплату консолідованого боргу № Ю-2347 у сумі 108678,86 грн.,

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-ІV протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Як підтверджується матеріалами справи (копія про вручення поштового відправлення) та не заперечується представником відповідача, вимогу про сплату боргу № Ю-2347 від 29.09.2009 року отримано уповноваженою особою відповідача 22.10.2009 року.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Отже, відповідач мав сплатити суму заборгованості до 05.11.2009 року проте, як підтверджується матеріалами справи 14.03.2008 року Господарським судом міста Києва порушено провадження у справі про банкрутство відповідача № 23/122-б, та відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника (відповідача) у тому числі виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію.)

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Отже, мораторій поширюється на вимоги кредиторів по зобов'язанням боржника, строки виконання яких настали до подання заяви про порушення справи про банкрутство, які подали заяви згідно зі статтею 14 Закону, і на вимоги кредиторів, що не подавали таких заяв, включаючи кредиторів, котрими в установленому порядку пред'явлені до виконання виконавчі або інші документи, за якими стягнення заборгованості має здійснюватись у безспірному порядку.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за рішенням № 1130 за період до подання заяви про порушення справи про банкрутство боржника (відповідача), а саме з 20.12.2006 року по 06.06.2007 року, мають розглядатися в межах провадження зі справи про банкрутство відповідача за правилами ГПК України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України провадження у справі в цій частині підлягає закриттю оскільки, справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за рішенням 1129 від 27.03.2008 року у сумі 24561,53 грн., суд прийшов до висновку, що в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню оскільки, дана заборгованість склалася після початку дії мораторію, а саме за період з 20.03.2008 року по 06.06.2008 року є узгодженою та самостійно відповідачем не сплачена.

Керуючись ст.ст. 2, 158- 163 КАСУ, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Укрспецпостач»заборгованість на користь Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва в розмірі 24561,53 грн., з яких 23135,51 грн. на рахунок № 256093122601, МФО 322669, ЄДРПОУ 22869454 та 1426,02 грн. на рахунок № 256083132601, МФО 322669, ЄДРПОУ 22869454.

3. В інший частині провадження у справі закрити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

П.В.Вовк