Постанова № 9322583, 28.04.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                            № 2а-4117/09/2370 28.04.2010 р.                                                                       м. Черкаси

11 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі - Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача – Савенко Ю.Н. (за довіреністю),

представника відповідача –Миронової Т.С. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в місті Черкаси звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17340 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було порушено вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95, внаслідок чого до відповідача було застосовано штрафні санкції в сумі 17340 грн., які відповідачем сплачені не були.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, у задоволенні позовних вимог ДПІ у м. Черкаси просив відмовити повністю з підстав зазначених у запереченнях на позовну заяву наданих у судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 23 листопада 1995 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради, ідентифікаційний номер 22810515.

7 листопада 2008 року співробітниками Державної податкової адміністрації в Херсонській області було здійснено перевірку зали гральних автоматів по вул. Маяковського, 7, в м. Херсон, що належить відповідачу. За результатами перевірки складено акт № 000122 від 07.11.2008 року.

За даними зазначеного акта перевірки в залі надавались послуги на 11 гральних автоматах. Гральні автомати на момент проведення перевірки не були обладнані фіскальною пам'яттю.

10 листопада 2008 року співробітниками ДПА в Херсонській області здійснено перевірку зали гральних автоматів по вул. Р.Люксембург, 2б, в м. Херсон, що належить ТОВ «Сінніс, ЛТД». Результати перевірки оформлено актом № 000117 від 10.11.2008 року.

Згідно зазначеного акту перевірки в залі надавались послуги на 29 не зареєстрованих та не опломбованих гральних автоматах.

24 жовтня 2008 року співробітниками ДПА в Черкаській області проведено перевірку зали гральних автоматів по вул. Леніна, 26, в м. Тальне, Черкаської області, що належить відповідачу. За результатами перевірки складено акт № 021134 від 24.10.2008 року.

За даними зазначеного акта перевірки в залі надавались послуги на 5 гральних автоматах. Гральні автомати на момент проведення перевірки були не переведені у фіскальний режим роботи, не зареєстровані та не опломбовані.

27 жовтня 2008 року співробітниками ДПА в Черкаській області було здійснено перевірку зали гральних автоматів, по вул. Леніна, 111/4, в м. Монастирище, Черкаської області, що належить ТОВ «Сінніс, ЛТД». Результати перевірки оформлено актом № 021130 від 27.10.2008 року.

Згідно зазначеному акту перевірки в залі надавались послуги на 6 не переведених у фіскальний режим роботи, не зареєстрованих та не опломбованих гральних автоматах.

Судом встановлено, що на момент проведення перевірки відповідач здійснював діяльність у сфері грального бізнесу на території України за отриманою ліцензією та торговими патентами у відповідності до чинного на той момент законодавства.

За результатами проведених перевірок позивачем було встановлено порушення відповідачем п. п. 1, 2, 3 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95.

На підставі зазначених актів перевірок та п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95 державною податковою інспекцією у м. Черкаси винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до відповідача № 0003102303 від 17.11.2008 року в розмірі 3740 грн., № 0003142303 від 20.11.2008 року в розмірі 9860 грн., № 0003082303 від 31.10.2008 року в розмірі 1700 грн. та № 0003012303 від 06.11.2008 року в розмірі 2040 грн., усього на загальну суму 17340 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями відповідач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про скасування вказаних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2010 року, в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»до державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій: № 0003102303 від 17.11.2008 року, № 0003142303 від 20.11.2008 року, № 0003082303 від 31.10.2008 року, № 0003012303 від 06.11.2008 року відмовлено.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що спеціальним законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі –«Закон № 265/95-ВР»). Гральний бізнес належить до сфери послуг, а тому на нього розповсюджується дія Закону № 265/95-ВР.

Здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано ст.ст. 15-16 Закону № 265/95-ВР.

Частиною 1 ст. 15 Закону № 265/95-ВР визначено, що контроль за суб’єктами підприємницької діяльності щодо порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України, шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Стаття 2 Закону № 265/95-ВР визначає реєстратор розрахункових операцій, як пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. Також цією статтею Закону № 265/95-ВР до електронних контрольно-касових апаратів відносяться торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх замінники - жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг).

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та (або в безготівковій формі) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (при продажу товарів) наданні послуг (у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг) зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

В той же час, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування»від 18 лютого 2002 року № 199, зокрема, п. 1 визначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу товарів (послуг), іншими реєстраторами, які не передбачають друкування розрахункових і звітних документів, а також додаткові вимоги щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування (у разі необхідності) встановлюються Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом.

Додатком 4 до протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27 червня 2002 року № 13 встановлені вимоги щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами, зокрема, п. 1 визначено, що дія цих вимог поширюється на гральні автомати в частині виконання ними фіскальних функцій і обліку кількості жетонів або їх замінників - кредитів, які використовуються у грі на цьому автоматі.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265/95-ВР фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Враховуючи, що гральний автомат це механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата, програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично, враховуючи внесення ставки, яка обліковується автоматом і ним же визначається розмір виграшу.

Таким чином, використання одного реєстратору розрахункових операцій, який встановлений і використовується в залі, де знаходиться кілька гральних автоматів, що не обладнані фіскальними блоками, є порушенням вимог п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, виходячи з того, що послуги в даному випадку надаються не залою гральних автоматів, а самим пристроєм (обладнанням).

Суд також зазначає, що на території України у сферах, визначених Законом № 265/95-ВР, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (частина 1 ст. 12 цього Закону).

Статтею 11 Закону № 265/95-ВР встановлено, що терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»від 7 лютого 2001 року № 121, зокрема, відповідно до п. 6 Додатка до цієї постанови, переведення суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують гральні автомати, на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій мало бути здійснене до 31 грудня 2006 року.

Суд звертає увагу, що починаючи з 1 липня 2008 року Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій в розділі 3 містить модель реєстратора під назвою «Фіскал»сфера застосування якого –казино, зали гральних автоматів, фіскалізація гральних автоматів, торгівля та послуги гральних закладів.

За таких обставин, працівниками податкової служби правомірно зафіксовані порушення вимог Закону № 265/95-ВР.

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95-ВР встановлена ст. 17 цього Закону, зокрема, п. 2 зазначеної статті визначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до ст. 25 Закону № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

З урахуванням викладеного та враховуючи постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.02.2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2010 року у справі №2а-699/09/2370, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби визначено Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України N 253 від 21.06.2001 за N 268/5459.

Згідно з пп. 2.3 п. 2 Інструкції штрафна (фінансова) санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначеними відповідними законодавчими та іншими відповідними нормативно-правовими актами, на підставі рішення контролюючого органу.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

З огляду на вимоги пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.

Беручи до уваги те, що сума несплачених штрафних (фінансових) санкцій відповідача до державної податкової інспекції у м. Черкаси становить 17340 грн., докази сплати їх відповідачем станом на день розгляду спору відсутні, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ст.ст. 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»(18002, м. Черкаси, вул. О.Дашковича, 20, ідентифікаційний код 22810515) до бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код 34503595) штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17340 (сімнадцять тисяч триста сорок) грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 29 квітня 2010 року.

Головуючий С.О. Кульчицький