Рішення № 93225478, 06.10.2020, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8920/18

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2020 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Васильченка О. В. ,

за участю секретаря судового засідання - Поляновській О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.12.2017 автомобіль марки «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить йому, перебуваючи в нерухомому стані, будучи припаркований на обладнаній стоянці біля кафе «Полтавські галушки», 283 км. узбіччя автодороги Київ - Харків - Довжанський, зазнав механічних пошкоджень, внаслідок ДТП, яка сталась з вини водія автомобіля марки «Geely МК 1,5L», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3

Поліцією Полтавської області були зафіксовані обставини ДТП, та був складений адміністративний протокол про порушення ПДР.

Постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 26.12.2017 в справі про адміністративне правопорушення №525/1351/17, водія транспортного засобу марки «Geely МК 1,5L», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, притягнуто до відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Автомобіль марки «Geely МК 1,5L», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на праві власності належить ОСОБА_4 . Цивільно-правова відповідальність забезпеченого транспортного засобу даного автомобіля застрахована у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» за полісом № АМ/1191490 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхувальник ОСОБА_3 , дата укладання договору страхування 03.11.2017. Відповідно до поліса страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого, за шкоду заподіяну майну, становить 100 000 грн.

08.12.2017 ОСОБА_5 надав автомобіль марки «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на проведення огляду представнику ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», за результатами якого складено акт огляду транспортного засобу без номеру. ОСОБА_5 представником страховика було усно проінформовано про можливу мінімізацію суми відшкодування виплат страхового відшкодування відповідно до реального розміру завданої майнової шкоди. Тому ОСОБА_2 було замовлено проведення оцінки завданої майнової шкоди. Відповідно до висновку № 5204 від 20.12.2017експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, який був складений експертом-автотоварознавцем ОСОБА_6 , вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля марки «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого в наслідок ДТП, становить 73 417, 36 грн.

14.02.2018 на адресу ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» було направлено заяву про виплату страхового відшкодування. Згідно якої відшкодуванню підлягає шкода, загальною сумою 77 417,39, яка складається з: 73 417,36 грн. - сума страхового відшкодування наслідків ДТП, 4 000 грн. - сума відшкодування вартості проведення експертного дослідження. Додатково до заяви про виплату страхового відшкодування від 14.02.2018 страховику було надіслано копії документів, що орієнтовна вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на грудень 2017 року становить 69 879,56 грн., що підтверджено рахунком №АМ 21368 від 15.112.2017, наданого ТОВ фірма «Алмаз Моторз ЛТД», яке є офіційним сервісним центром для автомобілів марки «Toyota Camry». Оскільки автомобіль придбано 14.09.2017, він знаходиться на офіційній гарантії (на момент ДТП пробіг менш 15 000 км), в іншому сервісному центрі проведення ремонту заборонено умовами гарантійного обслуговування.

23.08.2018, визнавши факт ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої наслає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну майну ОСОБА_2 , не виконавши норми ст. 36 ЗУ ««Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», без попереднього надання письмового повідомлення щодо прийнятого рішення здійснити страхове відшкодування без погодження суми виплати страхового відшкодування з потерпілою особою та без повідомлення щодо прийняття вмотивованого рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування в сумі - 77 417,36 грн., яку зазначено у заяві, страховик здійснив безготівкове зарахування страхового відшкодування за ТЗ НОМЕР_1 , згідно страхового акту OTS/036/008/18/0087 в сумі 16 557,49 грн., на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 . Перерахована сума є необґрунтованою та такою, що не покриває фактичну визначену експертом шкоду, тому на адресу ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» було направлено вимогу від 19.04.2018, предметом якої є виплата заявленої суми відшкодування та пені за весь період невиконання зобов`язання страховиком.

Згідно з відповіддю директора департаменту врегулювання збитків з автотранспортних видів старування ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» Куринського В.В., вих. №1666/18 від 04.05.2018 - «правові підставі для задоволення вимоги відсутні».

Розмір страхового відшкодування, що з вини страховика є простроченою виплатою страхового відшкодування та підлягає виплаті на його користь, без суму яка вже перерахована 28.03.2018 становить 56859,87 грн.

З урахування цього, позивач просить суд стягнути з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» 56 859,87 грн. - страхове відшкодування, 36 868, 26 грн. - пеня за кожен день прострочки, 3 299,43 грн. - 3% річних, 5 994,38 грн. - інфляційні витрати, 4 000 - оплата за проведення експертизи, 7 200 грн - витрати на правничу допомогу та 1042,23 грн - судові витрати, а всього 115 264,17 грн.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, від представника позивача - адвоката Шевченко О.В. надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовільнити..

Представник відповідача ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» свого права на участь у судовому засіданні не використав, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Зважаючи на це та враховуючи ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, суд 06.10.20 постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що 07.12.2017 автомобіль марки «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи припаркований на обладнаній стоянці біля кафе «Полтавські галушки», 283 км. узбіччя автодороги Київ - Харків - Довжанський, зазнав механічних пошкоджень, внаслідок ДТП, яка сталась з вини водія автомобіля марки «Geely МК 1,5L», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 .

Постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 26.12.2017 в справі про адміністративне правопорушення №525/1351/17, водія транспортного засобу марки «Geely МК 1,5L», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, притягнуто до відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. (а.с. 11).

Цивільно-правова відповідальність щодо автомобіля «Geely МК 1,5L», реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» відповідно до Полісу № АМ/1191490 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхувальник ОСОБА_3 , дата укладання договору страхування 03.11.2017, відповідно до якого (ліміт відповідальності) на одного потерпілого, за шкоду заподіяну майну, становить 100 000 грн. (а.с. 13).

08.12.2017 позивач надав автомобіль марки «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на проведення огляду представнику ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», за результатами якого складено акт огляду транспортного засобу без номеру та був усно проінформований про можливу мінімізацію суми відшкодування виплат страхового відшкодування відповідно до реального розміру завданої майнової шкоди.

ОСОБА_2 було замовлено проведення оцінки завданої майнової шкоди. Відповідно до висновку № 5204 від 20.12.2017 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, який був складений експертом-автотоварознавцем ОСОБА_6 , вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля марки «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого в наслідок ДТП, становить 73 417, 36 грн. (а.с.35).

14.02.2018 позивач звернувся до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.37-40).

Додатково до заяви про виплату страхового відшкодування від 14.02.2018 страховику було надіслано копії документів, що орієнтовна вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на грудень 2017 року становить 69 879,56 грн., що підтверджено рахунком №АМ 21368 від 15.112.2017, наданого ТОВ фірма «Алмаз Моторз ЛТД», яке є офіційним сервісним центром для автомобілів марки «Toyota Camry». Оскільки автомобіль придбано 14.09.2017, він знаходиться на офіційній гарантії (на момент ДТП пробіг менш 15 000 км), в іншому сервісному центрі проведення ремонту заборонено умовами гарантійного обслуговування (а.с.46-48).

Листом від 04.05.2018 позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування (а.с. 45).

23.08.2018, визнавши факт ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої наслає цивільно-правова відповідальність особи, страховик здійснив безготівкове зарахування страхового відшкодування за ТЗ НОМЕР_1 , згідно страхового акту OTS/036/008/18/0087 в сумі 16 557,49 грн., на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 , що підтверджується копією квитанції (а.с. 49, 64).

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування».

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст. 979 ЦК України встановлює, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Статтями 1 та 5 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів та доходів від розміщення коштів цих фондів. Страхування може бути добровільним або обов`язковим.

Згідно ст. 8 вказаного Закону страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Стаття 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 34.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Стаття 34.3. вказаного Закону передбачає, що якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору .на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором і страхового акта.

На сьогоднішній день страховиком страхове відшкодування в повній мірі ОСОБА_2 не виплачено, що є порушенням договору страхування та Закону «Про обов`язкове страхування...».

Враховуючи те, що згідно висновку № 5204 від 20.12.2017 про розмір вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного експертом-автотоварознавцем ОСОБА_6 становить 73 417 грн. 36 коп., а страховиком було відшкодовано тільки 16 557 грн. 49 коп., то зі страхової компанії підлягає стягненню 56 859 грн. 87 коп.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги щодо стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 56 859 грн. 87 коп. доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1 ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно ст. 36.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6- 927цс16 потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов`язаний здійснити страхове відшкодування і зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно уточненої позовної заяви позивач просить суд стягнути за період з 29.03.2018 по 03.03.2020: пеню у розмірі 36 868 грн. 26 коп. за подвійною обліковою ставкою НБУ; 3% річних у розмірі 3 299 грн. 43 коп.; інфляційні втрати у розмірі 5 994 грн. 38 коп.

Суд вважає, що грошове зобов`язання щодо виплати суми страхового відшкодування було прострочене, а відтак, позивач правомірно просить суд стягнути на його користь вищевказані грошові суми.

Відтак суд вбачає доведеними позовні вимоги щодо стягнення з відповідача ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» 103 021 грн. 94 коп.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 137 ЦПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.3. 4 ст. 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати на правничу допомогу мають бути документально підтвердженні та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені вимог про відшкодування таких витрат.

Так відповідно до матеріалів справи позивачем зазначено про оплату правової допомоги в розмірі 7 200 грн.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Стороною позивача надано договір про надання правової допомоги від 07.12.2017, ордер про надання правничої допомоги, розрахунок вартості правової допомоги від 06.07.2018, але не надано, підтверджуючих документів щодо понесення позивачем витрат в розмірі 7 200 гривень.

Тому слід відмовити у задоволенні позовної вимоги щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.133 ч.1 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати по проведенню експертизи належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (ст. 133 ч. 3 п. 2 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 за проведення експертизи сплатив 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 коп, що підтверджується квитанцією № 5204 від 15.12.2017 (а.с. 36).

У зв`язку з цим, суд вважає за можливе стягнути з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_2 витрати, пов`язані з проведенням експертизи (експертного дослідження автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 ), в розмірі 4 000 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 141, 142 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 042 грн. 23 коп.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 81, 82,133, 137,141, 142, 259, 263-265, 268, 352, 354, а також п.п. 9, 15 Перехідних положень ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (ЄДРПОУ - 20602681) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) суму страхового відшкодування у розмірі 56 859 грн. 87 коп., пеню у розмірі 36 868 грн. 26 коп., 3% річних у розмірі 3 299 грн. 43 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 994 грн. 38 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (ЄДРПОУ - 20602681) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати за проведення експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ в розмірі 4 000 грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (ЄДРПОУ - 20602681) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 1 042 грн. 23 коп.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. В. Васильченко