Ухвала суду № 93224153, 23.11.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 752/12301/20

провадження №: 2/752/5846/20

У Х В А Л А

23.11.2020 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши питання щодо прийняття до провадження зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-Житлосервіс» про захист прав споживача у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ :

У червні 2020 року ТОВ «Ліко-Житлосервіс» звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.07.2020 року по зазначеній цивільній справі відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

До початку розгляду справи по суті 02.11.2020 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» про зобов`язання здійснити коригування нарахувань за договором про надання послуг №46/1/325 від 18.02.2016 відповідно до п. 3.1.2 Договору, починаючи з 01.11.2017.

Відповідно до правил ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання, а правилами ст. 193 цього ж Кодексу, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Як видно зі змісту зустрічного позову, відповідач ОСОБА_1 для одночасного розгляду заявлених ТОВ «Ліко-Житлосервіс» до нього ж позовних вимог про стягнення заборгованості просив прийняти до провадження його зустрічний позов до ТОВ «Ліко-Житлосервіс» про захист прав споживача, в якому просить здійснити коригування нарахувань за договором про надання послуг №46/1/325 від 18.02.2016 відповідно до п. 3.1.2 Договору, починаючи з 01.11.2017.

Згідно ч. 2 ст. 193 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно з ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

Відповідно ч. 4 ст. 175 ЦПК України, 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Оскільки ОСОБА_1 не вірно визначив спосіб захисту, а сама заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, суддя приходить до висновку про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» про захист прав споживача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 193, 194 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю про захист прав споживача у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю про захист прав споживача повернути ОСОБА_1 .

Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ю.Ю.Мазур