Постанова № 9322268, 23.03.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" березня 2010 р.                                                                       № 2а- 45046/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді-Самойлової В.В.

при секретарі-Скляр С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом

Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області до відкритого акціонерного товариства "Вовчанський олійноекстракційний завод" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить про стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом в сумі 390713,85 грн., яка утворилась станом на 20.11.09р., обгрунтовуючи це наступним.

За результатами проведених фахівцями Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області перевірок ТОВ "Вовчанський олійноекстракційний завод" з питань дотримання суб’єктом господарювання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та складених актів № 9071/20/40/23/323936 та № 9070/20/40/23/00373936 від 06.10.2009р. щодо порушення вимог ст. 25 зазначеного Закону, а саме: порушення законодавства про патентування, порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, прийняті рішення від 02.11.2009 року № 0001902302, №0001892302 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 390713,15 грн., що останнім добровільно не сплачено.

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю Логінов О.Б. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача за довіреністю Камінський О.І., Кіріченко Н.О. проти позову заперечували посилаючись на те, що рішення про застосування (штрафних) фінансових санкцій від 02.11.2009 року №0001902302 та №0001892302 на суму 390713,85 грн. є такими, що прийняті з порушенням чинного законодавства, в зв’язку з тим, що ВАТ «Вовчанський ОЕЗ» не відноситься до підприємства сфери торгівлі, основною діяльністю якого є виробництво нерафінованої олії та жирів, тобто підприємство не займається систематично купівлею-продажем товарів, також вони зазначили, що готівкові операції, які проводить підприємство на належать до сфери торгівлі та громадського харчування та не підпадають під регулювання Закону про регулювання деяких видів підприємницької діяльності. Підприємство при наданні послуг власного виробництва, у разі проведення розрахунків у касі підприємства не застосовує реєстратор розрахункових операцій, а оформлює прибуткові ордери, підписані і завірені печаткою у встановленому порядку.

Також представники відповідача посилаються на наявність судових рішень, які набрали законної сили від 10.11.09 р. у справі №3-1241/09, у справі №3-1240/09 від 05.11.09 р., у справі №3-1233/09, що перебували у провадженні Вовчанського районного суду Харківської області, в яких не знайшли свого підтвердження висновки позивача про зазначені порушення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 17.01.2007р. рішенням Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області було зареєстровано відкрите акціонерне товариство «Вовчанський олійноекстракційний завод», за № 14541230000000412, та взято на облік як платника податків до Вовчанської МДПІ у Харківській області (код ЄДРПОУ: 00373936).

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведених позивачем перевірок дотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (акт №9071/20/40/23/323936 та № 9070/20/40/23/00373936 від 06.10.2009р.) до відповідача на підставі рішень віповідного податкового органу про застосування (штрафних) фінансових санкцій від 02.11.2009 року № 0001902302 та № 0001892302 були застосовані фінансові санкції у сумі 390713,15 грн.

Судом встановлено, що ВАТ «Вовчанський ОЕЗ» не є підприємством сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, а є підприємством, основною діяльністю якого є виробництво нерафінованої олії та жирів (вид діяльності за КВЕД 15.41), що підтверджується його Статутом та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ). Та підприємство не займається систематично, на постійній основі купівлею-продажем товарів.

При наявності попиту підприємство здійснює продаж ТМЦ, які утворилися при здійсненні виробничого процесу (наприклад: тканина фільтрувальна, яка знята з маслофільтрів; лушпиння соняшнику, стрічка транспортерна б/в, знята з транспортерів; сита різні б/в, зняті з сепараторів, ТМЦ після ремонту або знищення основних засобів та інше).

Саме для здійснення операцій при продажу ТМЦ, які утворилися при здійсненні виробничого процесу, ВАТ «Вовчанський ОЕЗ» встановив в касі підприємства реєстратор розрахункових операцій, який належним чином зареєстровано, опломбовано та проведено у фіскальний режим роботи. Крім того, на проведення зазначених операцій було придбано торговий патент на право здійснення торгівельною діяльністю №547346 від 29.09.2009 року.

Готівкові операції, які проводить підприємство в касі підприємства, не належать до сфери торгівлі та громадського харчування і не підпадають під регулювання Закону про патентування деяких видів підприємницької діяльності.

Суд зазначає, що підприємство при наданні послуг власного виробництва, у разі проведення розрахунків у касі підприємства, не застосовує реєстратор розрахунків операцій, а оформлює прибуткові касові ордери, підписані і завірені печаткою у встановленому порядку. Послуги власного виробництва - це надання автопослуг, послуг з водопостачання та водовідведення, послуг по підробці насіння соняшнику, зважування, тощо.

Право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні розрахункових операцій при наданні послуг власного виробництва надано підприємству статтею 9 (п.1) Закону України №265/95-ВР від 06.07.95 року.

Крім того, згідно п.12 Закону №265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, якщо в місці одержання товарів (надання послуг) операції по розрахункам у готівці не здійснюються.

Згідно п.1 ст. З Закону №265/95-ВР, РРО обов'язково застосовується в розрахункових операціях, під якими розуміють одержання від покупця готівкових коштів у місці реалізації послуг (абз.4ст.2 Закону №265/95-ВР). А у місці надання послуг (наприклад, в автомобілі, на трубах водопостачання та водовідведення) підприємство не одержує готівкові кошти. їх покупець послуг сплачує в касу підприємства. Таким чином, при одержанні готівки в касу підприємства за надані послуги взагалі відсутня розрахункова операція. Тобто незастосування РРО і оформлення оплати послуг власного виробництва прибутковими касовими ордерами та видачею відповідних квитанцій, підписаних та завірених печаткою підприємства, є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

При проведенні перевірки за вимогою перевіряючих була надана довідка про вартість послуг власного виробництва, розрахунки за які проведені готівковими коштами з оформленням ПКО і записами в касовій книзі за період 17.03.2008-08.10.2009 року у сумі 29375,67 грн.

Зазначена сума, а також сума 47403,00 грн. батьківської компенсації дитячих оздоровчих путівок, також оформлених ПКО, було взято для нарахування штрафної санкції в 5-ти кратному розмірі в сумі 383893,35 грн.

Штраф, застосований до підприємства за порушення Закону про РРО відноситься до категорії адміністративно-господарських санкцій. А згідно ст. 250 ГКУ адміністративно-господарські санкції застосовуються на протязі шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення.

Таким чином, якщо рішення про застосування штрафних санкцій було винесене 04.11.2009 року, то для розрахунку штрафних санкцій не могла бути взята сума більша ніж за період 05.11.2008 року-04.11.2009 року.

Як зазначено вище, до суми розрахункових операцій, які за актом перевірки не були проведені через РРО, була включена вартість часткової батьківської оплати дитячих оздоровчих путівок, які були виділені застрахованим особам у відповідність до Порядку фінансування оздоровлення дітей за рахунок Фонду соціального страхування, що взагалі не можна кваліфікувати як продаж товарів, послуг (47403,00 грн.). (Постанова правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 №17 «Про затвердження Порядку фінансування оздоровлення дітей застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.06.2009 року №502/16518).

Суд не погоджується з висновками акту перевірки позивача про те що підприємством було порушено п.13 Закону України №265/95-ВР від 6 липня 1995 року, а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (каса підприємства) сумі, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, тобто підприємство має головну касу, яка включає в себе операційну касу (ящик касового апарату, розташованого в приміщенні головної каси), а також операційну касу в їдальні підприємства. Готівкові кошти операційних кас щоденно здаються до головної каси підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів і відображенням усіх надходжень і видачі готівки в касовій книзі.

У відповідність до п.2.6. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» вся готівка, що надходить до каси своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбуткована.

На момент перевірки в головній касі підприємства знаходились готівкові кошти від продажу ТМЦ, розрахунки за які проведені із застосуванням РРО (операційна каса), в сумі 467,40 грн., що відповідає сумі, відображеній в звітному чеку РРО, а також готівкові кошти, які одержані за власні послуги підприємства в сумі 15 грн. і оформлені прибутковим касовим ордером № 987 від 06.10.2009 року, залишки грошових коштів в касі на початок дня в сумі 1077,05 грн., та видаток коштів в сумі 5 грн. по видатковому касовому ордеру №578 від 06.10.2009 року. Загальна сума залишку грошових коштів склала 1554,45 грн., що відповідає фактичній наявності грошових коштів.

Але при проведенні перевірки не було прийнято до уваги наявність залишку коштів в головній касі підприємства та проведених операцій, оформлених прибутковими та видатковими касовими ордерами.

В офіційному друкованому виданні Державної податкової служби «Вісник податкової служби України» №48 грудень 2009 року стор. 42 є роз'яснення стосовно того, якщо на підприємстві місце проведення готівкових розрахунків з використанням РРО і каса підприємства знаходяться в одному приміщенні, суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі грошових коштів, зазначених у денному звіті РРО, і, окремо, сумі грошових коштів, які відповідають запису в касовій книзі на підставі приходних касових ордерів.

Ця вимога цілком відповідала стану справ у касі підприємства.

Суд вважає неправильними висновки акту перевірки, стосовно того що підприємством було порушено п.13 Закону України №265/95-ВР від 6 липня 1995 року, а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків в їдальні підприємства сумі, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

На час перевірки обслуговування робітників в їдальні підприємства було закінчено. Матеріально-відповідальною особою, відповідальною за ведення розрахункових операцій в їдальні підприємства, знято фіскальний 2-звіт РРО (13 годин 08 хвилин), готівкові кошти підготовлені до внесення до головної каси підприємства. (Фактичні грошові кошти в сумі 282,54 грн. при фактичній сумі продаж по денному звіту 277,54 грн. та поверненні розмінної монети 5 грн.). Після одержання 2-звіту каса була анульована.

Х-звіт, 2-звіт за 06.10.2009 року і виручка в сумі 277,54 грн. не знаходилися в місці провадження готівкових розрахунків, місці знаходження РРО, місці зберігання грошових коштів до їх внесення до головної каси підприємства, а знаходились в руках у завідуючого столовою, яка із зазначеним звітом і матеріальним звітом йшла до бухгалтерії та головної каси.

Як вбачається із матеріалів справи, в ході зазначеної перевірки завідуюча столовою була повернута перевіряючими до торгівельної зали, де їм було пред'явлено Х-звіт та 2-звіт за 06.10.2009 року і виручка в сумі 277,54 грн., яку вони заактували покупюрно. Після чого одним з перевіряючих було самостійно зроблено Х-звіт (14 год.22 хв.) в якому, після анулювання каси через одержання 2-звіту, була відображена нульова сума продаж.

Таким чином, денну виручку за 06.10.2009 року було визнано надлишком в сумі 277,54 грн.

Після закінчення перевірки, в той же день, зазначена сума виручки була здана до головної каси підприємства ПКО №991 від 06.10.2009 року, що відповідає вимогам Положення про проведення касових операцій.

Водночас, суд звертає увагу, що Вовчанським районним судом Харківської області за протоколами позивача, складеними про вчинення посадовами особами відповідача правопорушень за ст.155 ч.1 КУпАП за наслідками даної перевірки, були відкриті провадження в адміністративних справах, які були розглянуті і прийняті постанови суду від 10.11.09 р. у справі №3-1241/09, у справі №3-1240/09, від 05.11.09 р., у справі №3-1233/09, в яких не знайшли свого підтвердження висновки позивача про наявні порушення, та відповідно до цих судових рішень провадження у цих справах були закриті.

Згідно ст. 72 ч.4 КАСУ, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов"язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, зазначені вище судові рішення в даному випадку є для адміністративного суду підставою для звільнення від доказування щодо факту порушення відповідною стороною вимог податкового законодавства, оскільки ці обставини були предметом доказування у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положення ст. 19 ч.2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1,2 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, позивач, як суб’єкт владних повноважень, при виконанні своїх функцій діяв не на підставі, не в межах повноважень та у не спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому, суд не має правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 159 КАСУ, Законом України "Про державну податкову службу в Україні", Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, суд, -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області до відкритого акціонерного товариства «Вовчанський олійноекстракційний завод»про стягнення заборгованості перед бюджетом - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ –з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 24.03.10р.

Суддя                                                                                                     Самойлова В.В.