Ухвала суду № 93221673, 24.11.2020, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3847/15-ц

провадження №8/619/2/20

УХВАЛА

24 листопада 2020 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Кононихіної Н.Ю.

за участю секретаря судового засідання - Мєщан І.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Дергачі

заяву ОСОБА_1 «про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами»

у цивільній справі за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «про виключення позивача як батька дитини – з актового запису про народження»

встановив:

03.08.2020 ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд рішення Дергачівського райсуду Харківської області від 15.10.2015 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження». Із матеріалів заяви вбачається, що 15 жовтня 2015 року Дергачівським районним судом Харківської області було ухвалено рішення про виключення відомостей про батька дитини - ОСОБА_2 з актового запису № 169 від 19.08.2014 про народження ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесенні відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області.

Згідно Наказу Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні», державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Відповідно до положення статті 122 Сімейного кодексу України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документу закладу охорони здоров`я про народження дитини.

Як було встановлено рішенням Дергачівського райсуду Харківської області від 15.10.2015 - ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , про що 19 серпня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області було вчинено актовий запис № 169, згідно якого батьком народженої дитини було записано саме ОСОБА_2 .

Рішення суду першої інстанції від 15.10.2015 ґрунтувалось на поясненнях та доводах заявника позовної заяви, а саме що з моменту реєстрації шлюбу (12.10.2013) до моменту народження ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пройшло менше дев`яти місяців. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд прийняв до уваги наданий позивачем доказ, а саме аналіз сіменної рідини № Е-587, здійснений медичним центром «Екомед», а також визнання відповідачем позову у судовому засіданні, що підтверджується технічним записом судового засідання.

Якщо дослідити наданий позивачем результат аналізу, то вбачається, що датою відібрання біоматеріалу є 05.03.2015, а датою видачі результатів є 31.08.2015, тобто з моменту відібрання біоматеріалу і до моменту отримання результатів минуло шість місяців.

Однак, згідно інформації розміщеній на офіційному сайті медичного центру «Екомед», строк виконання аналізу сімейної рідини (спермограмма) становить один робочий день.

При цьому на адвокатський запит, заявником було отримано відповідь ПП «Екомед» (вих.№ 156 від 18.06.2020). У вказаній відповіді фактично повідомляється, що ОСОБА_2 здійснив підробку лабораторних досліджень, що були надані ним до суду першої інстанції в 2015 році і на підставі яких суд ухвалив рішення. Так ПП «Екомед» було повідомлено, що жодних висновків та діагнозів (щодо безпліддя чи інше) лабораторією «Екомед» не здійснюється; ніяких власноручно здійснених записів або приміток на результаті аналізу не допускається В обґрунтування відповіді - ПП «Екомед» було надано копію лабораторних досліджень, що дійсно були видані ОСОБА_2 , в яких наявні тільки проведені дослідження без приміток та інших записів. Таким чином, позивачем ОСОБА_2 був наданий до суду підроблений результат аналізу при вирішенні позову по суті.

Одночасно з вищевикладеним, Верховний суд України в положеннях Постанови Пленуму від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», з метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства у справах про визнання або оспорювання батьківства, материнства та стягнення аліментів роз`яснив, що оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК ), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Особа, яка в момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є таким, а також особа, яка дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають права оспорювати батьківство.

Судом першої інстанції не встановлювалось кровне споріднення між ОСОБА_2 та його сином ОСОБА_4 , результати аналізу, який суд прийняв як беззаперечний доказ відсутності можливості ОСОБА_2 зачати дитину не є належним доказом за позовом останнього у розумінні п.2 статті 136 СК України (в редакції, що діяла на час розгляду справи у суді першої інстанції).

Згідно ст. 426 ЦПК України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою та змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. У заяві зазначаються, зокрема, у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.

Тому заявник просила поновити строк для подання заяви про перегляд судового рішення, т.я. хоча заявник отримав лист-відповідь від ПП «Екомед» в останні дні червня 2020 року, проте не мав можливості звернутися до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення суду від 15.10.2015 за нововиявленими обставинами, оскільки справа №619/3847/15-ц знаходилась у Харківському апеляційному суді;

задовольнити заяву про перегляд рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15.10.2015 за нововиявленими обставинами та скасувати рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15.10.2015;

прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог повністю.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник просили призначити по справі судову молекулярно-генетичну експертизу для вирішення питання про спорідненість ОСОБА_2 та неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник не погодилися на проведення по справі судової молекулярно-генетичної експертизи для вирішення питання про спорідненість ОСОБА_2 та неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважаючи, що по справі достатньо доказів відсутності батьківства позивача щодо дитини ОСОБА_5 , 2014 р.н.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.2 ст. 429 ЦПК України справа про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами розгядається судом за правилами, встановленими ЦПК України для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Згідно ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи із повідомленням учасників справи – також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Тому проведення експертизи по справі при розгляді провадження у порядку спрощеного – не передбачено законом. Тим більще, що позивач ОСОБА_2 відмовився у судовому засіданні від добровільного проведення експертизи, коли є можливість відібрання експертних зразків.

Керуючись статтями 103,104 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання про призначення по справі судової молекулярно-генетичної експертизи для вирішення питання про спорідненість ОСОБА_2 та неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. Ю. Кононихіна