Ухвала суду № 93221498, 30.11.2020, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області _________

Справа № 572/2691/20

Провадження № 1-кс/572/630/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2020 року м.Сарни

Слідчий суддя Сарненського районного суду Рівненської області Довгий І.І., з участю секретаря судового засідання Калюшик О.І., прокурора Куліш Т.Д., захисника Михалець Г.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області Красько А.А. у досудовому розслідуванні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020180200000694, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Томашгород Рокитнівського району Рівненської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, громадянина України, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Органом досудового розслідування – Сарненським ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області здійснюється досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020180200000694.

Старший слідчий СВ Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області Красько А.А., в провадженні якої перебуває розслідування, за згодою прокурора Сарненської місцевої прокуратури Куліша Т.Д. звернулася до Сарненського районного суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 на 30 днів та продовжити його утримувати у Рівненському слідчому ізоляторі.

Обґрунтовуючи подане клопотання, прокурор посилається на те, що досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 10 жовтня 2020 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 06 грудня 2020 року, оскільки для цього необхідно вчинити ряд слідчих та процесуальних дій, а саме: призначити судову психіатричну експертизу підозрюваному ОСОБА_1 ; необхідність розсекречення ухвали Рівненського апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, з метою повного та всебічного дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, виявлення обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання. При цьому, ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не зменшилися та продовжують існувати, а відтак виникла необхідність у продовженні триманні підозрюваного ОСОБА_1 під вартою, оскільки запобігти їм шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

Вислухавши прокурора, який в судовому засіданні клопотання підтримав та просить задовольнити, а також підозрюваного та його захисника, які заперечували щодо задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили застосувати домашній арешт, вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, суд дійшов наступного висновку.

Згідно матеріалів клопотання ОСОБА_1 , в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2009 №589 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 року, не будучи суб`єктом господарювання, не маючи належного дозволу на здійснення діяльності, пов`язаної з культивуванням рослин, розробленням, виробництвом, виготовленням, зберіганням, перевезенням, пересиланням, придбанням, реалізацією (відпуском), ввезенням на територію України, вивезенням з її території, транзитом через територію України, використанням, знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, включених до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, 25 серпня 2020 року приблизно о 14 год. 34 хв., перебуваючи неподалік будинку по місцю свого проживання, що по АДРЕСА_1 , незаконно зберігав при собі з метою збуту та в той же час незаконно збув за 500 гривень громадянину зі зміненими анкетними даними – ОСОБА_2 , подрібнену речовину рослинного походження, яка згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №2.1-1160/20 від 06 жовтня 2020 року, являється особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом, обіг якого заборонений, масою 6,717 г.

Таким чином, протиправні дії ОСОБА_1 , які виразились у незаконному зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України

Окрім цього, 03 вересня 2020 року працівниками СКП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області, у відповідності до постанови прокурора Сарненської місцевої прокуратури про здійснення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 03.09.2020 року, з метою отримання доказів злочинної діяльності пов`язаної з незаконним обігом (збутом) наркотичних засобів громадянином ОСОБА_1 , було проведено оперативну закупку наркотичного засобу, в ході проведення якої встановлено наступне.

ОСОБА_1 , в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2009 №589 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 року, не будучи суб`єктом господарювання, не маючи належного дозволу на здійснення діяльності, пов`язаної з культивуванням рослин, розробленням, виробництвом, виготовленням, зберіганням, перевезенням, пересиланням, придбанням, реалізацією (відпуском), ввезенням на територію України, вивезенням з її території, транзитом через територію України, використанням, знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, включених до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, 03 вересня 2020 року приблизно о 14 год. 38 хв., перебуваючи неподалік будинку по місцю свого проживання, що по АДРЕСА_1 , повторно незаконно зберігав при собі з метою збуту та в той же час повторно незаконно збув за 500 гривень громадянину зі зміненими анкетними даними – ОСОБА_2 , подрібнену речовину рослинного походження, яка згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №2.1-1161/20 від 06 жовтня 2020 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом, обіг якого заборонений, масою 4,775 г.

Також, 08 жовтня 2020 року працівниками СКП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області, у відповідності до постанови прокурора Сарненської місцевої прокуратури про здійснення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 07.10.2020 року, з метою отримання доказів злочинної діяльності пов`язаної з незаконним обігом (збутом) наркотичних засобів громадянином ОСОБА_1 , було проведено оперативну закупку наркотичного засобу, в ході проведення якої встановлено наступне.

ОСОБА_1 , в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2009 №589 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 року, не будучи суб`єктом господарювання, не маючи належного дозволу на здійснення діяльності, пов`язаної з культивуванням рослин, розробленням, виробництвом, виготовленням, зберіганням, перевезенням, пересиланням, придбанням, реалізацією (відпуском), ввезенням на територію України, вивезенням з її території, транзитом через територію України, використанням, знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, включених до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, 08 жовтня 2020 року приблизно о 17 год. 38 хв., перебуваючи неподалік будинку по місцю свого проживання, що по АДРЕСА_1 , повторно незаконно зберігав при собі з метою збуту та в той же час повторно незаконно збув за 500 гривень громадянину зі зміненими анкетними даними – ОСОБА_2 , подрібнену речовину рослинного походження (канабіс), який являється особливо небезпечним наркотичним засобом.

Таким чином, протиправні дії ОСОБА_1 , які виразились у незаконному зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчиненому повторно, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України.

Окрім того встановлено, що ОСОБА_1 , в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2009 №589 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 року, не будучи суб`єктом господарювання, не маючи належного дозволу на здійснення діяльності, пов`язаної з культивуванням рослин, розробленням, виробництвом, виготовленням, зберіганням, перевезенням, пересиланням, придбанням, реалізацією (відпуском), ввезенням на територію України, вивезенням з її території, транзитом через територію України, використанням, знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, включених до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, у невстановлений досудовим розслідуванням період часу, в господарстві за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , організував та утримував місце для незаконного виготовлення наркотичних засобів, у якому останній здійснював висушування зірваних рослин коноплі та їх подрібнення, виготовляючи таким чином особливо небезпечний наркотичний засіб у вигляді речовини рослинного походження зеленого кольору – канабісу, переслідуючи при цьому корисливий мотив для власного збагачення шляхом збуту за грошові кошти жителям Рівненської області.

Таким чином, протиправні дії ОСОБА_1 , які виразились у організація та утримання місця для незаконного виготовлення наркотичних засобів з корисливих мотивів, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 317 КК України.

08 жовтня 2020 року, за підозрою у вчинені кримінального правопорушення затримано ОСОБА_1

09 жовтня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру, у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч. 2 ст. 317 КК України.

12 червня 2020 року ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 06 грудня 2020 року з визначенням розміру застави.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до положень ст.ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судом при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Поряд зі вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

На підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів судом встановлено, що підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.317 КК України, ґрунтується на зібраних органами досудового розслідування доказах, так як слідчим встановлені достатні дані шляхом проведення слідчих дій, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення в діях особи підозрюваного, зокрема, протоколами допиту свідків, матеріалами оперативної закупки, протоколом обшуку, висновками експертизи наркотичних засобів.

Суд, досліджуючи докази на підтвердження обставин обґрунтованості підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.317 КК України, враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", в зв`язку з чим вважає, що інформація, яка міститься у вищенаведених доказах, які здобуті при проведенні слідчих дій, переконує об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_1 міг вчинити вказані кримінальні правопорушення, при викладених обставинах.

Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України", яка зазначає, що після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що залишаються існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, в частині того, переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка ОСОБА_3 (дружина ОСОБА_1 ) та особу із зміненими анкетними даними (котра безпосередньо здійснювала проведення оперативних закупок наркотичного засобу в ОСОБА_1 );продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи суспільну небезпечність особи підозрюваного ОСОБА_1 , який ніде не працює, є особою раніше судимою за злочини проти громадського порядку та моральності, особою яка зловживає наркотичними засобами, перебуваючи на волі може продовжувати злочинну діяльність та перешкоджати встановленню істини в ході досудового розслідування. Таким чином, продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Судом з`ясовано, що існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , так як органу досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних та слідчих дій, направлені на закінчення досудового розслідування.

Отже, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.317 КК України, які відноситься до категорії тяжких злочинів, так як санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність його особи, при цьому продовжують існувати і не зменшились ризики, передбачені ст.177 КПК України, та існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , в зв`язку з чим суд вважає наявними правові підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного в рамках строку досудового розслідування відповідно до змісту клопотання на 30 днів.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його майновий стан, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України визначити заставу у сумі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави необхідно покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України, задовольнити.

Продовжити для підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Томашгород Рокитнівського району Рівненської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в Рівненському слідчому ізоляторі строком на 30 днів до 26 грудня 2020 року включно з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, визначити розмір застави у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 153680 грн. (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача 26259988, Назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, Рахунок: UA048201720355229002000010559, Призначення платежу: "застава від _____ (прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка внесла заставу) за _______ (прізвище, ім`я, по-батькові особи, за яку внесли заставу) у кримінальній справі №___/____/__-к (___ суд Рівненської області);".

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 30 діб з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ДКСУ м. Київ коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Сарненський районний суд Рівненської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Сарненську місцеву прокуратуру.

Строк дії ухвали – до 26 грудня 2020 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою – з моменту вручення копії судового рішення.

Повний текст ухвали суду буде оголошено 04.12.2020 о 09 год. 15 хв.

Слідчий суддя: