Рішення № 93220777, 01.12.2020, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

01 грудня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/942/20 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

позивач: Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою,

вул. Стрілецька, 1, м. Чернігів, 14033; код ЄДРПОУ 08190661

відповідач: Фермерське господарство «Макишинський Сад», код ЄДРПОУ 34370846,

вул. Нова, 1, с. Макишин, Городнянський район, Чернігівська область, 15172

про стягнення 46279,98 грн

Учасники справи не викликались

Чернігівським ліцеєм з посиленою військово-фізичною підготовкою подано позов до Фермерського господарства “Макишинський Сад” про стягнення 40087,38 грн, з яких 24722,34 грн – заборгованість за користування майном по договорам оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 19 від 30.08.2016 та № 20 від 20.10.2016 року; 15 365,04 грн - заборгованість по відшкодуванню земельного податку.

Позивач заявив клопотання про об`єднання в одному провадженні позовних вимог по стягненню плати з відшкодування земельного податку по договорам оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 19 від 30.08.2016 та № 20 від 20.10.2016, які зв`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами. Позивачем в обґрунтування позовних вимог покладено договір оренди № 19 від 30.08.2016 та договір оренди № 20 від 20.10.2016. Об`єктом оренди по договорам зазначено нежитлові приміщення в будівлі за адресою м. Чернігів, вул. Стрілецька, 1, а це свідчить що заборгованість за користування майном та відшкодування земельного податку стосується земельної ділянки на якій розташовані обидва об`єкти оренди. Позивачем до позовної заяви надано рахунки на оплату відшкодування земельного податку, які містять сукупний розмір податку по договору № 19 та договору № 20 за період з березня 2020 року по серпень 2020 року.

Ухвалою суду від 23.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у дані справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам встановлено процесуальні строки для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі, відповіді на відзив та заперечення на відповідь позивача на відзив.

Згідно поштових повідомлень, що містяться в матеріалах справи, відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 27.10.2020 року.

Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

В ухвалі господарського суду Чернігівської області від 23.10.2020 року встановлено відповідачу строк для подання відзиву - протягом 15 днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Таким чином, відповідач мав подати відзив не пізніше 11.11.2020.

Проте, відповідач подав відзив до суду 16.11.2020, тобто після закінчення процесуального строку встановленого судом на його подання.

Також разом з відзивом відповідач подав клопотання про продовження відповідачу строку на подання відзиву, в якому повідомив суд, що в зв`язку з відсутністю на робочому місці голови фермерського господарства «Макишинський Сад» Довгань Сергія Анатолійовича, поштовий конверт з ухвалою суду отримала бухгалтер ФГ «Макишинський Сад» Ісаченко Вікторія Володимирівна, у якої 26.10.2020 було діагностовано СОVID-19 і яка в той же донь була поміщена на лікування. В зв`язку з такими обставинами, ухвала суду, яка була отримана 26.10.2020 року була передана голові фермерського господарства «Макишинський Сад» тільки 06.11.2020 року.

У відповідності до ч.8 ст.80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка подає, обґрунтувала неможливість подання у вказаний строк з причин, що не залежали від них.

Враховуючи викладене, суд продовжує відповідачу строк на подачу відзиву по справі.

У відзові на позов, відповідач повідомив, що ним не заперечується, що між сторонами були укладені договори оренди № 19 від 30.08.2016 та № 20 від 20.10.2016, строк дії яких припинився 30.10.2019 року. Відповідачем заперечується, що після закінчення терміну дії договору відповідач не звільнив орендовані приміщення та не сплачував рахунки, які надсилалися йому щомісячно позивачем. Відповідач зазначає, що всі рахунки за спірний період були надіслані йому позивачем 08.10.2020 року одночасно з претензією. На думку відповідача, закінчення строку дії договорів оренди, відсутність підтвердження використання відповідачем спірного майна після закінчення терміну дії договору, а також відсутність актів приймання-передачі майна свідчить про безпідставність та необґрунтованість вимог позивача.

19.11.2020 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій ним заперечуються доводи відповідача викладені у відзові. Зазначається, що рахунки на оплату за користування майном та відшкодування земельного податку надсилалися відповідачу щомісячно, на електронну адресу разом з рахунками на оплату комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, електропостачання). Також позивачем зазначено про те, що рахунки на оплату комунальних послуг, а саме водопостачання, водовідведення, електропостачання відповідачем оплачувалися протягом спірного періоду у повному обсязі, що підтверджується виписками по рахунку позивача, відкритому в Державній казначейській службі України, оборотно-сальдовою відомістю. А тому, на думку позивача, твердження відповідача про неотримання ним рахунків, по яких стягується заборгованість у даній справі, тоді як ці рахунки надсилалися одночасно з рахунками на оплату комунальних послуг, є такими, що не відповідають дійсності та спрямовані на ухилення від обов`язку щодо оплати за фактичне користування приміщеннями та відшкодування податку на землю.

Також позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.03.2018 по справі №927/9/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2018, встановлено обставини, які з урахуванням ст.75 ГПК України не потребують доказуванню, а саме: факт укладення між позивачем та відповідачем Договору №19 та Договору №20, а також факт передачі майна в оренду за даними договорами на підставі підписаних 01.11.2016 року позивачем і відповідачем Актів приймання-передачі.

19.11.2020 року позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог. Дану заяву позивач обгрунтовує тим, що після подання позову до суду в нього виникло право на отримання плати за користування приміщеннями за вересень 2020 року в розмірі 6192,60 грн.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Як визначено в п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 18.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову. Згідно з ст.162. 163 5 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Вказана заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до приписів п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України прийнята судом до розгляду, а отже відповідно до ст. 163 ГПК України має місце нова ціна позову в розмірі 46279,98 грн, виходячи з якої і вирішується спір.

Відповідно до ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.03.2018 року у справі №927/9/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 року, встановлено, що в оперативному управлінні та на бухгалтерському обліку Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою (надалі - позивач) знаходиться будівля 1/309, загальною площею 750,9 кв.м., що розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Стрілецька, 1, та є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

30.08.2016 року між позивачем та Фермерським господарством «Макишинський Сад» (надалі - відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 19, за умовами якого орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення в будівлі, що є об`єктом спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області, розташованій за адресою м. Чернігів, вул. Стрілецька, 1 та перебуває в оперативному управлінні Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Зокрема, відповідно до п. 1.1.1 Договору №19 відповідачу в строкове орендне користування передані приміщення, які знаходяться на 1 поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею 266 кв. м, що має окремий вхід. Відповідно до п. 1.2 Договору №19 майно передано в оренду з метою виробничого призначення.

Факт передачі майна в оренду підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі від 01.11.2016 року, який є додатком до Договору №19.

Строк дії Договору №19 з 01.11.2016 по 30.10.2019 включно (пункт 10.1 договору).

Крім того, 20.10.2016 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст Чернігівської області № 20, за умовами якого орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення в будівлі, що є об`єктом спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області, розташованій за адресою: м. Чернігів, вул. Стрілецька, 1 та перебуває в оперативному управлінні Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Відповідно до п. 1.1.1 Договору №20 відповідачу в строкове платне користування передані, зокрема, приміщення, які знаходяться на 2 поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею 276,3 кв. м, що має окремий вхід.

Відповідно до п. 1.2 Договору №20 майно передано в оренду з метою виробничого призначення.

Факт передачі майна в оренду підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі від 01.11.2016 року, який є додатком 1 до Договору № 20.

Строк дії Договору №20 з 01.11.2016 по 30.10.2019 включно (пункт 10.1 договору).

Дані обставини з урахуванням ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, як преюдиційні обставини не потребують доказування.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З врахуванням зазначеного, заперечення позивача щодо відсутності Акту прийому-передачі, як доказу, що свідчить про передачу йому нерухомого майна орендодавцем судом до уваги не приймається.

Отже, судом встановлено, що строк дії договорів оренди нерухомого майна № 19 від 30.08.2016 року та № 20 від 20.10.2016 року припинився 31.10.2019 року.

У відповідності до пунктів 10.2 Договору №19 та Договору №20 умови цього договору зберігають силу протягом усього строку його дії, а в частині зобов`язань орендаря щодо сплати орендної плати – до повного виконання зобов`язань.

Згідно пунктів 2.3, 2.4 Договору №19 та Договору №20 у разі припинення Договору майно повертається орендарем орендодавцю у порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі. Обов`язок по складанню Акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору.

Відповідно до пунктів 5.1.10 Договору №19 та Договору №20 у разі припинення або розірвання Договору орендар зобов`язаний негайно повернути орендодавцеві одержане від нього майно у належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з усіма зробленими в ньому поліпшеннями та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (часткової або повної) орендованого майна з вини орендаря.

Відповідачем не надано суду належних доказів повернення ним, як орендарем, орендодавцеві орендованого нерухомого майна. Матеріали справи не містять підписаного сторонами Акту приймання-передачі майна, обов`язок по складанню якого, в силу умов договору, покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору, тобто на відповідача.

Суд доходить висновку, що відповідачем не повернуто позивачеві орендоване нерухоме майно згідно Договору № 19 та Договору №20 після припинення дії даних договорів.

Пунктами 3.12. Договору №19 та Договору №20 встановлено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до обласного бюджету та орендодавцю.

Згідно з п.10.6. Договорів №19, №20 після закінчення строку дії Договору оренди орендоване майно має бути звільнено і передано орендодавцю за Актом приймання-передачі. За час фактичного користування об`єктом оренди після припинення дії даного Договору до передачі приміщення за Актом, орендар зобов`язаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати.

Відповідно до пунктів 3.1 Договору №19 та Договору №20 орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцю та до обласного бюджету незалежно від наслідків діяльності орендаря і сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі Акту приймання-передачі в оренду та Акту приймання-передачі майна з орендного користування.

Згідно 3.2., 3.3.,3.5., 3.6. Договорів №19, №20, до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, податок на додану вартість. Розмір орендної плати за базовий місяць оренди визначався на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 25.03.2011 року (3 сесія 6 скликання) зі змінами (Додаток №2) та з врахуванням результатів вивченого попиту на право оренди майна. Орендна плата за перший місяць оренди визначалась шляхом коригування орендної плати за базовий місяць розрахунку на відповідні індекси інфляції.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендну плату орендар зобов`язувався перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків орендодавцем у співвідношенні: 50 % - до обласного бюджету; 50 % - орендодавцю, згідно Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області або за окремими рішеннями обласної ради на період їх дії.

Відповідно до п.16.1 розділу 16 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням Чернігівської обласної ради від 25 березня 2011 року (із наступними змінами), у разі, коли орендодавцем майна виступають комунальні підприємства, установи, заклади обласної ради (крім управління комунального майна обласної ради) орендна плата спрямовується: - за оренду нерухомого майна - 50 відсотків орендної плати - орендодавцю, 50 відсотків - до обласного бюджету.

Як підтверджується матеріалами справи, орендодавцем на електронну пошту відповідача щомісячно надсилалися рахунки:

1) для оплати за користування приміщеннями, відповідно до Договорів №19, №20 за березень 2020 року на загальну суму 2175,60 грн., в т.ч.

рахунок №56 від 23.04.2020 на суму 1087,80 грн., що становить 50% і підлягає сплаті орендодавцю не пізніше 30.04.2020,

рахунок №56/3 від 23.04.2020 на суму 1087,80 грн., що становить 50% і підлягає сплаті до обласного бюджету не пізніше 30.04.2020;

2) для оплати за користування приміщеннями, відповідно до Договорів №19, №20 за травень 2020 року на загальну суму 3999,40 грн., в т.ч.

рахунок №100 від 25.06.2020 на суму 1999,70 грн., що становить 50% і підлягає сплаті орендодавцю не пізніше 30.06.2020,

рахунок №100/6 від 25.06.2020 на суму 1999,70 грн., що становить 50% і підлягає сплаті до обласного бюджету не пізніше 30.06.2020;

3) для оплати за користування приміщеннями, відповідно до Договорів №19, №20 за червень 2020 року на загальну суму 6211,40 грн., в т.ч.

рахунок №119 від 31.07.2020 на суму 3105,70 грн., що становить 50% і підлягає сплаті орендодавцю не пізніше 31.07.2020,

рахунок №119/6 від 31.07.2020 на суму 3105,70 грн., що становить 50% і підлягає сплаті до обласного бюджету не пізніше 31.07.2020;

4) для оплати за користування приміщеннями, відповідно до Договорів № 19, №20 за липень 2020 року на загальну суму 6174,14 грн., в т.ч.

рахунок №135 від 11.08.2020 на суму 3087,07 грн., що становить 50% і підлягає сплаті орендодавцю не пізніше 31.08.2020,

рахунок №135/7 від 11.08.2020 на суму 3087,07 грн., що становить 50% і підлягає сплаті до обласного бюджету не пізніше 31.08.2020;

5) для оплати за користування приміщеннями, відповідно до Договорів №19, №20 за серпень 2020 року на загальну суму 6161,80 грн., в т.ч.

рахунок №156 від 10.09.2020 на суму 3080,90 грн., що становить 50% і підлягає сплаті орендодавцю не пізніше 30.09.2020,

рахунок №156/8 від 10.09.2020 на суму 3080,90 грн., що становить 50% і

підлягає сплаті до обласного бюджету не пізніше 30.09.2020.

6) для оплати за користування приміщеннями, відповідно до Договорів №19, №20 за вересень 2020 року на загальну суму 6192,60 грн., в т.ч.

рахунок №178 від 12.10.2020 на суму 3096,30 грн., що становить 50% і підлягає сплаті орендодавцю не пізніше 31.10.2020,

рахунок №178/9 від 12.10.2020 на суму 3096,30 грн., що становить 50% і

підлягає сплаті до обласного бюджету не пізніше 31.10.2020.

Відповідно до рішення Чернігівської обласної ради від 12.05.2020 № 55-23/УП, з 12.03.2020 року до 11.05.2020 року всіх орендарів звільнено від сплати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, крім операторів мобільного зв`язку. Застосування цього рішення не потребує внесення змін до договорів оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (пункт 3 рішення).

Рішенням Чернігівської обласної ради від 22.05.2020 №91-2З/VII внесено зміни до рішення обласної ради від 12.05.2020 № 55-23/УІІ «Про звільнення від сплати за оренду майна», викладено пункт 1 у наступній редакції: « 1. Звільнити з 12 березня 2020 року до 11 травня 2020 року всіх орендарів від сплати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, крім операторів мобільного зв`язку та бюджетних установ. Звільнити з 12 березня до завершення карантину від сплати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області орендарів, які орендують приміщення для розміщення закладів освіти приватної та державної форми власності, закладів громадського харчування.»

Таким чином, позивачем виконано свій обов`язок щодо направлення (вручення) відповідачу щомісячних рахунків за фактичне використання приміщень з березня 2020 по вересень 2020.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 07.10.2020 №315 на суму 40 087,38 грн. з вимогою негайно оплатити заборгованість, в тому числі:

в розмірі 12361,17 грн за фактичне користування об`єктом оренди після припинення дії договорів № 19,№20 орендодавцю;

в розмірі 12361,17 грн за фактичне користування об`єктом оренди після припинення дії договорів № 19,№20 до обласного бюджету;

в розмірі 15365,04 грн відшкодування орендодавцю плати за користування земельною ділянкою.

Як підтверджують матеріали справи, дана претензія була вручена відповідачу 13.10.2020, проте залишилась без задоволення.

Відповідачем не надано суду належних доказів у підтвердження здійснення ним оплати виставлених рахунків за користування приміщеннями відповідно до Договорів №19, №20 у спірний період.

Отже, судом встановлено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати за фактичне використання приміщень згідно договорів № 19, №20 з березня 2020 по вересень 2020.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за фактичне використання приміщень згідно договорів № 19, №20 з березня 2020 по вересень 2020, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо сплати орендної плати до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за користування майном по договорам оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 19 від 30.08.2016 та № 20 від 20.10. 2016 року в розмірі 30 914,94 грн обґрунтована та підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості за користування майном на користь позивача в сумі 15 457,47 грн та на користь обласного бюджету - в сумі 15457,47 грн.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення 15 365,04 грн заборгованості по відшкодуванню земельного податку.

Відповідно до пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, об`єктами оподаткування - земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.

З урахуванням п.282.1.4 ст.282 Податкового кодексу України, Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, як загальноосвітній навчальний заклад, звільняється від сплати земельного податку, але враховуючи п.284.3 ст.284 цього Кодексу, якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Джерелом сплати бюджетною установою земельного податку до бюджету, у зв`язку з втратою нею пільги, є плата за користування земельною ділянкою, яку сплачує орендар будівлі, іншої капітальної споруди (їх частини).

Відповідно до ст. 796 ЦК України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Статтею 797 ЦК України визначено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пункти 5.1.12 Договору №19 та Договору №20 визначають, що орендар повинен перераховувати плату за користування земельною ділянкою пропорційно орендованій площі на рахунок орендодавця згідно виставлених рахунків.

Як встановлено судом вище, пунктами 10.6. Договорів №19, №20 сторони погодили, що за час фактичного користування об`єктом оренди після припинення дії даних договорів до передачі приміщення за Актом, орендар зобов`язаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати.

Отже, судом встановлено, що строк дії договорів оренди нерухомого майна № 19 від 30.08.2016 року та № 20 від 20.10.2016 року припинився 31.10.2019 року.

У відповідності до пунктів 10.2 Договору №19 та Договору №20 умови цього договору зберігають силу протягом усього строку його дії, а в частині зобов`язань орендаря щодо сплати орендної плати – до повного виконання зобов`язань.

Таким чином, сторони погодили, продовження дії договорів № 19, №20 після їх припинення 31.10.2019 року лише в частині зобов`язань орендаря щодо сплати орендної плати за користування приміщенням в розмірі орендної плати за час фактичного використання об`єкту оренди. Продовження дії договорів № 19, №20 після їх припинення 31.10.2019 року в частині зобов`язань орендаря щодо плати за користування земельною ділянкою пропорційно до орендованої площі на рахунок орендодавця, сторонами не передбачено.

Враховуючи письмову домовленість сторін викладену у п. 10.6 договорів №19,20 , суд вважає, що у зв`язку з припиненням строку дії договору 31.10.2019 року, у відповідача (орендаря) відсутній обов`язок по сплаті компенсаційних відшкодувань позивачу (орендодавцю) понесених сум витрат, в зв`язку з оплатою останнім плати за землю як користувача земельною ділянкою в період з березня 2020 до вересня 2020 року.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 15 365,04 грн заборгованості по відшкодуванню земельного податку є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як визначено ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем представлено попередній розрахунок розміру судових витрат, а саме: витрати на сплату судового збору – 2102 грн та витрати на правову допомогу – 3200 грн.

У підтвердження доказів понесення витрат по оплаті судового збору в розмірі 2102 грн позивачем надано платіжне доручення № 867 від 16.09.2020 та докази оплати правової допомоги платіжне доручення № 898 від 16.09.2020 на суму 3200 грн з призначенням платежу «послуга за правову консультацію адвоката; дог № 161/09 від 15.09.2020 акт №4 від 15.09.2020».

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 161/09 від 15.09.2020, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 649 від 22.06.2012 на ім`я Максак Т.Л., ордер на надання правової допомоги серія СВ № 1007045 від 21.10.2020, акт №4 від 15.09.2020 наданих послуг за договором, який підписано позивачем та адвокатом та яким затверджено надання адвокатом Максак Т.Л. правової допомоги в підготовці та поданні до Господарського суду Чернігівської області позовної заяви про стягнення з ФГ «Макишинський сад» заборгованості, сума за надані послуги визначена 3200 грн, копію платіжного доручення № 1921 від 19.12.2017 з призначенням платежу «послуга за правову консультацію адвоката; дог № 161/09 від 15.09.2020 акт №4 від 15.09.2020».

З огляду на часткове задоволення позову, розподіл судових витрат підлягає відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам, а саме 1404,14 грн судового збору та витрат на правову допомогу в розмірі 2137,60 грн.

Керуючись ст.74,123,129,236-239,240,241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою до Фермерського господарства «Макишинський Сад» про стягнення 46279,98 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Макишинський Сад» (15172 Чернігівська область, Городнянський район, с. Макишин, вул. Нова, 1 код ЄДРПОУ 34370846) на користь Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою (14033 м. м. Чернігів, вул. Стрілецька, 1, код ЄДРПОУ 08190661, р/р № НОМЕР_1 у банку Державна казначейська служба України, номер свідоцтва 581674) заборгованість за користування майном в сумі 15457,47 грн; 1404,14 грн судового збору та витрат на правову допомогу в розмірі 2137,60 грн.

3. Стягнути з Фермерського господарства «Макишинський Сад» (15172 Чернігівська область, Городнянський район, с. Макишин, вул. Нова, 1 код ЄДРПОУ 34370846) на користь обласного бюджету (УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ на р/р № ІІА24899998 033 414 987 00000 25002 Казначейство України (ЕАП) КБКД 22080400, код ЄДРПОУ 38054398) заборгованість за користування майном в сумі 15457,47 грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 01.12.2020 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/