Ухвала суду № 93220580, 30.11.2020, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/1048/20

Номер провадження 2/948/302/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30.11.2020 суддя Машівського районного суду Полтавської області Косик С.М., розглянувши позовну заяву Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, –

в с т а н о в и л а :

у листопаді 2020 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшла вказана позовна заява, у якій заявник просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за послуги теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 21540,8 грн та судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, згідно якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивачем заявлена одна вимога майнового характеру.

За положеннями п. п. 1.1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується юридичною особою в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 вищевказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.

Тобто сума судового збору, який потрібно сплатити позивачу, складає 2102,00 грн.

Як убачається з матеріалів поданої позовної заяви, позивач в якості доказу сплати судового збору за подання позовної заяви надав три платіжних доручення, зокрема:

-№ 165866 від 14 серпня 2019 року на суму 192,10 грн, де в графі «Призначення платежу» зазначено – судовий збір за подання заяви ПОКВПТГ «ПТЕ» до Машівського райсуду Полтавської області про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості;

-№ 2351231 від 03 липня 2020 року на суму 18,10 грн, де в графі «Призначення платежу» зазначено – судовий збір за подання позовної заяви ПОКВПТГ «ПТЕ» до Машівського райсуду Полтавської області;

-№ 2353729 від 23 жовтня 2020 року на суму 1891,80 грн, де в графі «Призначення платежу» зазначено – судовий збір за подання позовної заяви ПОКВПТГ «ПТЕ» до Машівського райсуду Полтавської області.

Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

З огляду на зазначене суд, здійснивши перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду, встановив таке.

Судом не встановлено факту зарахування сплаченого судового збору згідно платіжного доручення № 165866 від 14.08.2019 р. на суму 192,10 грн, в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, шляхом використання спеціальних функцій в комп`ютерній програмі документообігу загальних судів «Д-3».

Відповідно до повідомлення Державної казначейської служби України, з 01.01.2020 вводяться в дію рахунки для зарахування податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, відкриті відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 року № 1203 (із змінами та доповненнями).

Тобто, з 01.01.2020 введені в дію нові рахунки для сплати судового збору. Кошти, які сплачуватимуться на рахунки зі старими реквізитами з 01.01.2020 року не зараховуватимуться до державного бюджету, а повертатимуться платникам, як нез`ясовані надходження.

Дану інформацію також було публічно повідомлено на офіційному вебсайті «Судова влада України» (https://court.gov.ua/press/news/859969).

Позивачем судовий збір відповідно до квитанції № 165866 на суму 192,10 грн сплачено на неактуальний рахунок, а тому судовий збір не зараховано до державного бюджету, а отже дані квитанції не є документами, що підтверджують сплату судового збору.

Крім того, судом не встановлено факту зарахування сплаченого судового збору згідно платіжного доручення № 2351231 від 03.07.2020 р. на суму 18,10 грн, в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, шляхом використання спеціальних функцій в комп`ютерній програмі документообігу загальних судів «Д-3».

З огляду на зазначене, позивачем всупереч вимог ст. 177 ЦПК України сплачено суму судового збору не вповному обсязі, оскільки судом взято до уваги сплачена сума судового збору згідно платіжного доручення №2353729 від 23.10.2020 р. на суму 1891,80 грн, оплата по якій зарахована до державного бюджету, що свідчить про те, що позивачем сплачена лише частина суми за заявлену вимогу майнового характеру.

Також суд зазначає, що згідно з роз`ясненнями, викладеними у постанові Верховного Суду

№ 910/4557/18, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дата судового акта, що оскаржується.

Таким чином, з наведеного вбачається, що при кожному окремому зверненні до суду особа сплачує судовий збір в розмірі, визначеному законом для даної категорії вимог. При цьому, якщо така заява буде, зокрема повернена позивачу (заявнику), він наділений правом на повернення суми сплаченого судового збору, а не пред`явлення відповідної квитанції по якій судовий збір був сплачений в межах іншого провадження, при новому зверненні до суду.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Враховуючи викладене, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме: доплатити судовий збір у сумі 210,20 грн на рахунок діючий з 01.01.2020 р., а саме: номер рахунка (IBAN) – UA898999980313101206000016288, отримувач – Машівське УК/Машівський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) – 38058806, МФО – 899998, код доходів – 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050)», призначення платежу: "Судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача) Машівський районний суд Полтавської області та надати оригінал документа на підтвердження його сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, –

у х в а л и л а :

позовну заяву Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання – залишити без руху.

Позивачу надати десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків, зазначених в її змісті.

У випадку не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С. М. Косик