Рішення № 93220455, 25.11.2020, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

25.11.2020

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1744/20

Провадження № 2/553/852//2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2020 року м.Полтава

Ленінський районний суд м.Полтави у складі головуючого судді Високих М.С., з участю секретаря судового засідання Яковенко В.С., представника позивача Шендрика С.І., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача Пархоменка А.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-3000» до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Антарес-3000» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому прохало стягнути з відповідача різницю між вартістю відновлювального ремонту з урахуванням зносу та страховою виплатою, що становить 52698,35 грн. та понесені витрати на оплату судового збору (а.с.2-4).

Ухвалою суду від 15.09.2020 (а.с.36) позовна заява ТОВ «Антарес-3000» прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Скориставшись правом надання відзиву, відповідач ОСОБА_1 надав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому прохав вимоги позивача залишити без задоволення (а.с.48-41).

У жовтні 2020 року позивачем подано до суду клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та внесено уточнений позов, за яким ТОВ «Антарес-3000» прохає стягнути солідарно зі ОСОБА_1 та ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» різницю між вартістю відновлювального ремонту з урахуванням зносу та страховою виплатою, що становить 52698,35 грн. та 2102,00 грн. судового збору (а.с.53-61).

Заявлені вимоги вмотивовані позивачем тим, що 14.04.2020 у м.Полтава поблизу зупинки Б.Хмельницького сталась дорожньо-транспортна пригода, винуватцем якої визнано ОСОБА_1 та відповідальність якого на момент події була застрахована ПАТ «СК «Українська страхова група» за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ-1971288 від 21.05.2019.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу транспортний засіб було пошкоджено, і відповідно до звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу ринкова вартість автомобіля «Renault Logan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 112682,76 грн., вартість відновлювального ремонту - 198652,86 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу – 94681,11 грн., а вартість збитків визначена на рівні 111601,00 грн.

ТОВ «Анарес-3000» отримало страхове відшкодування у розмірі 41982,76 грн., проте після отриманої страхової виплати позивач самостійно провів частково відновлювальний ремонт, різниця між вартістю якого та страховим відшкодуванням становить 52698,35 грн. (94681,11 – 41982,76).

Посилаючись на ст.22, 1166, 1187, 1188, 1190, 1192, 1194 ЦК України, позивач прохає стягнути вказаний вище розмір різниці між вартістю відновлювального ремонту та страховим відшкодуванням у солідарному порядку з відповідачів.

Ухвалою суду від 29.10.2020 за клопотанням позивача до участі у справі в якості співвідповідача залучено ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група».

Відповідачем ОСОБА_1 надано на адресу суду відзив на уточнену позовну заяву, в якому останній вимоги ТОВ «Антарес-3000» щодо нього прохає залишити без задоволення.

Заперечення проти позову вмотивовані відповідачем ОСОБА_1 тим, що його відповідальність на момент страхового випадку була застрахована ПАТ «СК «Українська страхова група» з лімітом відповідальності у 100000 грн. Оскільки вартість відновлювального ремонту за посиланням позивача становить 94681,11 грн., ця сума перебуває в межах ліміту відповідальності, що передбачений договором страхування. Фактична виплата страховою компанією страхового відшкодування у меншому розмірі не свідчить про обов`язок застрахованої особи покривати різницю, оскільки розмір завданих збитків не перевищує ліміту страхування. Пред`явлення позивачем вимоги про солідарне стягнення відшкодування зі страховика та страхувальника вважає безпідставним.

Відповідачем ПАТ «СК «Українська страхова група» подано до суду клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог позивача до страхової компанії, як таких що належать до господарського спору, у задоволенні якого ухвалою суду від 25.11.2020 було відмовлено.

Одночасно ПАТ «СК «Українська страхова група» подано відзив, в якому останнє прохає відмовити у задоволенні позову в повному обсязі за безпідставністю та необґрунтованістю заявлених вимог.

Мотивуючи відзив, ПАТ «СК «Українська страхова група» наголошено на безпідставному пред`явлені вимоги про солідарне стягнення, оскільки ні спеціальним Законом ані полісом не передбачено солідарної відповідальності співвідповідачів.

Також ПАТ «СК «Українська страхова група» вказано на ту обставину, що 26.06.2020 за зверненням позивача останньому було виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 41982,76 грн., що становить різницю між ринковою вартістю транспортного засобу до ДТП та вартістю транспортного засобу у пошкодженому стані (112682,76 – 70700).

Оскільки витрати на відновлювальний ремонт належного позивачу транспортного засобу перевищують його вартість до дорожньо-транспортної пригоди, такий ремонт є технічно неможливий та економічно необґрунтований. З огляду на що, ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь позивача було здійснено виплату страхового відшкодування у виді різниці між вартістю транспортного засобу до і після дорожньо-транспортної пригоди. Вартість транспортного засобу у пошкодженому стані визначалась на підставі торгів і склала 70700 грн.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Зазначив, що власник транспортного засобу залишив його собі і частково провів ремонт, тим самим обрав спосіб відшкодування шкоди, а саме стягнення вартості відновлювального ремонту. Оскільки страхова виплата не покриває витрати на відновлюваний ремонт, прохає стягнути різницю між ними солідарно з відповідачів.

Відповідач ОСОБА_1 за узгодженою позицією із своїм представником, проти задоволення позову заперечив, посилаючись на викладені у відзивах обставини.

Представник ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», будучи належно повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, звернувшись із клопотанням про проведення розгляду справи за його відсутності.

З`ясувавши позиції осіб, які беруть участь у справі, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні сторін, дослідивши приєднані до справи письмові матеріали, судом встановлено наступне.

Згідно постанови Ленінського районного суду м.Полтави від 05.05.2020 ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн (а.с.5-6). Як убачається із зазначеної постанови суду від 05.05.2020, ОСОБА_1 14.04.2020 о 15 год. 20 хв., керуючи автомобілем марки «Land Rover Freelander», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався по вул.Миру в м.Полтаві, на перехресті вул.Миру-вул.Панянки, де рух регулюється сигналом світлофора, рухаючись на заборонений червоний сигнал світлофора, не надав переваги у русі автомобілю, який рухався на дозволений сигнал світлофору, в результаті чого відбулось зіткнення з автомобілем марки «Renault Logan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок пригоди автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Власником транспортного засобу «Renault Logan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно із копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.7) є ТОВ «Антарес-3000».

Відповідальність ОСОБА_1 застрахована в ПАТ «СК «Українська страхова група» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ-1971288 від 21.05.2019 (а.с.50-51).

15.04.2020 ТОВ «Антарес-3000» звернулось до ПАТ «СК Українська страхова група» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.88), а 17.06.2020 із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.90)

15.04.2020 відповідач ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «СК «Українська страхова група» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

На звернення ТОВ «Антарес-3000» із заявою про виплату страхового відшкодування, ПАТ «СК «Українська страхова група» 26.06.2020 надала відповідь, згідно якої остання повідомила про те, що страхове відшкодування у розмірі 41982,76 грн буде сплачено на рахунковий рахунок ТОВ «Антарес-3000» у відповідності до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с.26).

Відповідно до ст. 979, 980 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Що узгоджується із положенням ст.4 Закону України «Про страхування», згідно з яким, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Відповідно до ст.ст.5,6,7 вказаного Закону, страхування може бути добровільним або обов`язковим. Видами добровільного страхування можуть бути: 12) страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника). Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, належить до обов`язкового страхування.

Згідно із ст.8 Закону України «Про страхування», страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком визначає дорожньо-транспортну пригоду, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6).

Відповідно до п.22.1. ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як зазначено у звіті про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №200416-197390 від 08.05.2020 зробленого на замовлення ПАТ «СК «Українська страхова група», ринкова вартість транспортного засобу марки «Renault Logan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 112682,76 грн, а вартість відновлювального ремонту складає 198652,86 грн (а.с.8-10).

ПАТ «СК «Українська страхова група» для визначення вартості транспортного засобу марки «Renault Logan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в пошкодженому стані було проведено торги за допомогою інтернет платформи «AUTOonline», де найвищою зобов`язуючою пропозицією було запропоновано за пошкоджений автомобіль 70700 грн (а.с.91-92).

Згідно ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

26.06.2020 ПАТ «СК «Українська страхова група» було складено розрахунок суми страхового відшкодування з якого убачається, що сума страхового відшкодування становить різницю між ринковою вартістю транспортного засобу до ДТП та вартістю транспортного засобу в пошкодженому стані, а саме 41982,76 грн (112682,76 грн – 70700 грн), що також узгоджується із наданою копією страхового акту №ПССЦВ-1427 від 26.06.2020 (а.с.95).

Як зазначалось у судовому засіданні, 26.06.2020 ПАТ «СК «Українська страхова група» було здійснено виплату ТОВ «Антарес-3000» страхового відшкодування у розмірі 41982,76 грн, що також не спростовувалось позивачем. При цьому представник позивача ствердив, що розрахунок страхової виплати та методика його визначення з власником пошкодженого транспортного засобу не погоджувався.

Разом із тим, згідно із ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно із умовами полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ-1971288 від 21.05.2019, ліміт відповідальності (страхова сума) відповідача ОСОБА_1 за шкоду заподіяну майну визначено на рівні 100000 грн.

Страховою компанією на користь власника пошкодженого автомобіля було виплачено 41982,76 грн. страхового відшкодування.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника позивача, рішення страховика про здійснення страхового відшкодування у розмірі 41982,76 грн. ТОВ «Антарес-3000» не оскаржувало і в судовому порядку спір про здійснення страхового відшкодування не розглядався.

Між тим, після виплати страхового відшкодування, за посиланням позивача, було проведено частково відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля, що належить ТОВ «Антарес-3000» і тому він прохає стягнути різницю між понесеними витратами і виплаченим страховим відшкодування у солідарному порядку з відповідачів.

На підтвердження проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу позивачем надано наступні підтверджуючі документи: накладну №0705202005 від 07.05.2020 на суму 12500 грн, накладну №0107202002 від 01.07.2020 на суму 7015 грн, накладну №0707202004 від 07.07.2020 на суму 840 грн, накладну №0805202001 від 08.05.2020 на суму 21350 грн, накладну №1707202005 від 17.07.2020 на суму 890 грн, накладну №1805202003 від 18.05.2020 на суму 6480 грн, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.08.2020 на суму 40571,80 грн, оплата яких підтверджується квитанцією №708/1 (а.с.17-25).

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд вказує, що фактично вимоги позивача зводяться до не погодження із рішенням страховика щодо визначення розміру страхового відшкодування, а посилання позивача на норми ст.1194 ЦК України та наявність солідарного обов`язку співвідповідачів з відшкодування шкоди є безпідставним.

Відступаючи від правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 23.12.2015 у справі №6-2587цс15, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) зазначила, що покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Наполягаючи на солідарному стягненні з відповідачів різниці між вартістю ремонту та страховою виплатою, позивач послався на застосування до спірних правовідносин норм Цивільного кодексу України, якими визначено загальні положення про відшкодування шкоди, зокрема, на норми статей 22, 1166, 1187, 1188, 1190, 1192, 1194, з огляду на що суд вважає за необхідне вказати про наступне.

Так, деліктна відповідальність – це наслідок позадоговірного завдання шкоди, що пов`язується з виникненням деліктного зобов`язання. За деліктним зобов`язанням правопорушник зобов`язаний у повному обсязі відшкодувати завдану шкоду, а інша сторона має право вимагати від заподіювача виконання цього зобов`язання.

Разом із тим, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку.

Таким чином, безпідставними є твердження представника позивача про те, що потерпіла особа має право на відшкодування шкоди як з винної особи, так і з страхової компанії страхувальника, адже в межах лімітів відповідальності (страхової суми) відшкодування шкоди має здійснювати страховик, і лише при вичерпанні лімітів відповідальності, потерпіла особа має право на стягнення із винної особи різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

У даному випадку ліміт відповідальності ОСОБА_1 , з урахуванням наголошеної позивачем вартості відновлювального ремонту, не вичерпано.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Посилання позивача на необхідність покладення на співвідповідачів солідарного обов`язку відшкодувати збитки та застосування положень ст.1194 ЦК України, теж не заслуговують на увагу, як такі, що ґрунтуються на вільному та хибному тлумаченні останнім норм Закону.

Так, відповідно до положень ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

При цьому суд наголошує, що вартість ремонту вказана позивачем знаходиться в межах страхової суми.

У свою чергу, статтею 541 ЦК України визначено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Отже, ПАТ «СК «Українська страхова група», уклавши зі ОСОБА_1 договір страхування його цивільно-правової відповідальності, взяло на себе обов`язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником третій особі, й оскільки чинне законодавство і умови договору не передбачають солідарного обов`язку страховика і страхувальника, вимоги позивача є необґрунтованими.

На думку суду, відшкодування витрат заявлених позивачем, не може бути покладено на відповідачів у солідарному порядку, з огляду на те, що фактично існує спір між позивачем та страхувальником відповідальності відповідача ОСОБА_1 щодо механізму визначення розміру страхового відшкодування. У свою чергу розмір страхової виплати, в залежності від меж страхової суми, що визначена полісом, матиме прямий зв`язок із встановленням обов`язку особи, яка застрахувала свою відповідальність, відшкодувати недостатню різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка б була визнана потерпілим чи встановлена в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача вказав, що судовий розгляд спору про розмір визначеного страхового відшкодування ТОВ «Антарес-3000» раніше не порушувало, а його посилання на те, що дії страхової компанії оскаржуються в межах даної справи, з урахуванням пред`явлення солідарної вимоги до відповідачів, на увагу не заслуговують.

При цьому, суд зауважує, що розглядає справи виключно в межах заявлених вимог, а враховуючи, що позивачем було порушено питання саме солідарного стягнення різниці між вартістю відновлювального ремонту з урахуванням зносу та страховою виплатою, розмір якої не перевищує ліміту відповідальності та не оскаржувався позивачем, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Суд вказує, що одними з основних засад (принципів) цивільного судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність учасників судового процесу, змагальність та диспозитивність.

Отже, суд розглядає справи дотримуючись принципу верховенства права, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. При цьому, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і є вільними у обранні належного способу захисту, чого позивачем дотримано не було.

Питання про судові витрати вирішено судом у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, за якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-265, 279 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні цивільного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-3000» до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Полтави.

Позивач: ТОВ «Антарес-3000», адреса: 38038, м.Полтава, вул.Шевченка, 100, ЄДРПОУ 30285066.Відповідач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .Відповідач:ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», адреса: 03038, м.Київ, вул.Федорова, 32-А.

Суддя

Ленінського районного суду м.Полтави М.С. Високих

Повний текст судового рішення виготовлений 30.11.2020.