Рішення № 93220346, 24.11.2020, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1464/20

Провадження № 2/553/784/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24.11.2020м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі :

головуючого судді: Новака Ю.Д.,

при секретарі: Козицькому Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Третя Полтавська державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно в порядку спадкування та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Третя Полтавська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Ж.Б. про визнання права власності на майно в порядку спадкування та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Третя Полтавська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Ж.Б. про визнання права власності на майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: Третя Полтавська державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно в порядку спадкування, в якому просила визнати за ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 право власності на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 подав до суду зустрічну позовну заяву, у якій просив визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 щодо позовних вимог ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву, у якій просила визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 07.10.2020 року зустрічні позовні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 об`єднані в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 , третя особа: Третя Полтавська державна нотаріальна контора та Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Ж.Б. про визнання права власності на спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, але до суду подала заяву в якій просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. При вирішенні зустрічних позовних вимог покладалась на розсуд суду.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, але до суду подав заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі, зустрічні позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. При вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 покладався на розсуд суду.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, але до суду подала заяву в якій просила розгляд справи проводити без її участі, зустрічні позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. При вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 покладалась на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом та позовні вимоги позивачів за зустрічними позовами підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 травня 2000 року згідно Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гризуновою О.В. за № 1423, ОСОБА_4 придбано на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 49,5 кв.м., який зареєстрований в Полтавському бюро технічної інвентаризації в книзі за № 119 (реєстровий номер № 16387).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Полтавським міськрайонним відділом реєстрації актів громадянського стану Полтавського обласного управління юстиції.

У відповідності до ст.ст.1258, 1261 ЦК України ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 (дочка згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ) та ОСОБА_6 (дочка згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 ), ОСОБА_7 (чоловік) звернулися до Третьої Полтавської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.

Згідно заяви ОСОБА_5 № 33-ІІ-15 від 14.01.2002 року, яка являлася дочкою померлої ОСОБА_4 , остання відмовилася від належної їй частини спадщини на користь ОСОБА_1 , а відповідно до заяви № 32-ІІ-15 від 14.01.2002 року ОСОБА_1 прийняла Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .

14.01.2002 року нотаріусом Третьої Полтавської державної нотаріальної контори відкрита спадкова справа № 13, про що 17.01.2002 року внесено запис №1759419 до Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ, яка і на даний час є не закритою та в свою чергу спадкові права на зазначене нерухоме майно спадкоємцями не оформлено.

Окрім цього, на іншу частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 49,5 кв.м., а саме Ѕ її частини претендував ОСОБА_7 (чоловік померлої ОСОБА_4 ), який у відповідності до ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) фактично прийняв спадщину шляхом проживання та реєстрації за однією адресою зі спадкодавцем станом на час відкриття спадщини.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 24.07.2018 року, та після його смерті із заявами про відкриття спадщини померлого звернулися ОСОБА_3 (дружина померлого), ОСОБА_2 (син померлого) та ОСОБА_8 (мати померлого), яка свою частину відступила ОСОБА_2 .

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтями 1261-1265 визначено черговість спадкування. Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя що його пережив та батьки.

Так, з огляду на подані 14.01.2002 року заяви ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та з урахуванням частки ОСОБА_7 , ОСОБА_1 мала б оформити належним чином своє право власності на 1/3 спадкового майна – квартиру АДРЕСА_1 .

В свою чергу, ОСОБА_7 із заявою на прийняття спадщини не звернувся, однак виходячи з вимог ст. 63 СК України фактично повинен був отримати 2/3 квартири АДРЕСА_1 (1/2 його частка в праві спільної сумісної власності подружжя, та 1/6 майна, яке б ОСОБА_7 повинен був отримати у спадок від своєї померлої дружини ОСОБА_4 )

Необхідно звернути увагу, що ОСОБА_7 в період життя не скористався своїм правом на отримання у спадок та оформлення у встановленому законом порядку 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 24.07.2018 року, та після його смерті із заявами про відкриття спадщини померлого звернулися ОСОБА_3 (дружина померлого), син померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_8 (мати померлого).

В свою чергу, ОСОБА_8 , 11.01.2019 року відмовилася на користь свого онука ОСОБА_2 , то останній повинен був би отримати у спадок Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , а дружина ОСОБА_7 – ОСОБА_3 відповідно 1/6 такої частини.

Однак, 13.03.2020 року Приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Носовою Ж.Б. за результатами розгляду поданих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заяв для оформлення спадкових справ після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки спадкоємцями тобто ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було подано правовстановлюючі документи спадкодавця на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

В силу п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

В п. 3.1 Узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п. 3.3 що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Отже, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року за N 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3 ст.1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що первісний позов та зустрічні позови підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-83, 89, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Первісний позов ОСОБА_1 про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування –задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування –задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ленінського районного суду

м. Полтави Ю. Д. Новак