Ухвала суду № 93219395, 30.11.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

30 листопада 2020 року Справа № 915/1342/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

розглянувши матеріали

за позовом: Херсонського (79) прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 2161) (вул. Гімназична, 20, м.Херсон, 73003, ідентифікаційний код 14321378; фактична адреса – вул. Перекопська, 175, м. Херсон, 73036);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія” (вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 42129888);

про: стягнення грошових коштів у загальній сумі 57385 грн. 78 коп.

В С Т А Н О В И В:

04.11.2020 Херсонський (79) прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 2161) (далі – В/ч 2161) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 14/8172 від 24.09.2020 (вх. № 13978/20) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Миколаївська електропостачальна компанія” грошових коштів у загальній сумі 57385 грн. 78 коп., із яких: 38429 грн. 44 коп. – основний борг; 14065 грн. 01 коп. – пеня; 2690 грн. 06 коп. – штраф; 1156 грн. – 3 % річних; 1045 грн. 27 коп. – інфляційні втрати, з посиланням на неналежне виконання ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія” договірних зобов`язань за укладеним між сторонами договором від 28.01.2019 № 46/18/13-19/1 про постачання електричної енергії споживачу.

09.11.2020, у зв`язку з тим, що позивачем не було дотримано вимог ст. ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), господарський суд постановив ухвалу, якою позовну заяву залишив без руху та приписав позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 ГПК України; роз`яснив позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 ГПК України вважається неподаною та повертається заявнику.

Зокрема, вищевказаною ухвалою позивачу було вказано на такі недоліки позовної заяви:

“Так, позов не містить: обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються (зокрема, основного боргу); викладення відомостей про вжиття або невжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Наданий позов підписано Кобиляковим В. із зазначенням про те, що останній обіймає посаду в.о. начальника Херсонського (79) прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (командир військової частини 2161), проте не викладено обставин щодо наявності у вказаної особи достатнього обсягу повноважень та не додано відповідних доказів.

До позовної заяви не додані документи на підтвердження відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення, у зв`язку з чим неможливо визначити, що саме надіслано відповідачу, в реєстрі зазначено: “… 2. 14/8172 – м. Миколаїв, ТОВ “Мик. Електропоста.компан.” За такого неможливо визнати, що В/ч 2161 належним чином виконані вимоги п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Судом встановлено, що в переліку додатків до позовної заяви зазначено:

- “копія Додаткової угоди № 1-20 від 27.01.2019”, а фактично надано копію Додаткової угоди № 2-20 від 27.03.2019;

- “платіжне доручення про сплату судового збору”, а фактично надано копію платіжного доручення про сплату судового збору № 3397 від 28.10.2020.

Викладені обставини відображені в акті від 04.11.2020 відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області.

Подані В/ч 2161 копії документів, а саме: заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу; комерційна пропозиція (для бюджетних установ) ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія”; додаткова угода від 25.11.2019 № 2-19 до договору від 28.01.2019 № 46/18/13-19/1 про постачання електричної енергії споживачу; додаткова угода від 31.01.2020 до договору від 28.01.2019 № 46/18/13-19/1; виготовлені неякісно, внаслідок чого дослідити зазначені документи неможливо.

У наданому позивачем договорі від 28.01.2019 № 46/18/13-19/1 про постачання електричної енергії споживачу відсутній 4 аркуш.

Крім того, додані до позову копії документів не засвідчені належним чином, що суперечить приписам ч.ч. 2, 4 ст. 91 ГПК України, згідно яких письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.”.

Позивачем отримано вказану ухвалу суду 13.11.2020, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення за штрихкодовими ідентифікаторами 5400142039334, 5400142039342.

Отже, позивач мав усунути недоліки позовної заяви до 23.11.2020 включно.

24.11.2020 до суду від позивача надійшла заява № 14/10017 від 20.11.2020 (вх. №14942/20) про усунення недоліків позовної заяви, із змісту якої вбачається, що позивачем не у повному обсязі усунуто недоліки позовної заяви, зазначені судом в ухвалі від 09.11.2020.

Так, в заяві про усунення недоліків позовної заяви не зазначено: відомостей про вжиття або невжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Наслідки неподання учасником справи (в даному випадку позивачем) до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України, а саме разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем не у повному обсязі усунуто недоліки позовної заяви, зазначені судом в ухвалі від 09.11.2020.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі “Пелевін проти України” та від 30 травня 2013 року у справі “Наталія Михайленко проти України” зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 4, 6, 7 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Отже, недотримання позивачем вимог статей 162 ГПК України та не усунення вказаних судом недоліків у встановлений судом строк свідчить у даному випадку про порушення процесуальної дисципліни, яка встановлена національним процесуальним законодавством, а саме – Господарським процесуальним кодексом України та тягне за собою застосування наслідків, встановлених статтею 174 ГПК України – повернення позовної заяви позивачу.

При цьому, суд звертає увагу на те, що повернення позовної заяви не є перешкодою в доступі до правосуддя. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення наведених недоліків (ч. 8 ст. 174 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 174, 232, 234, 235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Херсонського (79) прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 2161) № 14/8172 від 24.09.2020 (вх. № 13978/20) з доданими до неї документами та заяву № 14/10017 від 20.11.2020 (вх. № 14942/20) про усунення недоліків позовної заяви повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтями 255-257 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.

Додатки (лише на фактичну адресу позивача):

- позовна заява № 14/8172 від 24.09.2020 (вх. № 13978/20) з доданими до неї документами на 86 арк. та конверт;

- заява № 14/10017 від 20.11.2020 (вх. № 14942/20) про усунення недоліків позовної заяви з доданими до неї документами на 81 арк. та конверт.

Суддя В.С. Адаховська