Рішення № 93218540, 26.11.2020, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.11.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/945/20Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик",

вул. Харченка Євгенія, буд.42,м. Київ,02088;

поштова адреса: вул. І. Левинського, 1, м. Івано-Франківськ, 76014;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Данилюк Сергія Михайловича,

АДРЕСА_1 ;

про стягнення 21 523,66грн, з яких: 16 876,54грн - основний борг, 1 452,28грн - пеня, 1 755,40грн - 20% річних, 1 228,79грн - штраф, 210,65грн - інфляційні втрати.

Представники сторін в судове засідання не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Данилюк Сергія Михайловича 21 523,66грн, з яких: 16 876,54грн - основний борг, 1 452,28грн - пеня, 1 755,40грн - 20% річних, 1 228,79грн - штраф, 210,65грн - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з"явився. Однак, адресував суду заяву вих№24/2020 від 24.11.2020 (вх№16359/20 від 24.11.2020) в якій позовні вимоги підтримує та просить суд розглянути справу без участі представника позивача. Позовні вимоги позивач виклав у позовній заяві, обґрунтовує їх укладенням між сторонами договору поставки №А12/03/2019 від 12.03.2019 та неналежним виконанням відповідачем взятого на себе зобов"язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений позивачем по видатковій накладній №7404/6833 від 14.11.2019 товар (алкогольна продукція) в сумі 16 876,54грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку. Крім того, за порушення грошового зобов"язання позивачем на підставі пунктів 7.1., 9.2. договору та частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 1 452,28грн - пені, 1 228,79грн - штрафу, 1 755,40грн - 20% річних, 210,65грн - інфляційних втрат. Позовні вимоги мотивовані приписами статей 95, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, статей 193, 232 Господарського кодексу України.

Відповідач в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 26.10.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.11.2020. Будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень, як і заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.

За таких обставин беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи те, що позивач адресував суду заяву про розгляд спору без його участі, а відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується, у відсутності сторін за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (постачальник/позивач) та Фізичною особою-підприємцем Данилюк Сергієм Михайловичем (покупець/відповідач) укладено договір поставки №А12/03/2019 від 12.03.2019. Відповідно до умов цього договору постачальник передає у власність покупця товар, найменування, кількість, асортимент, ціна, якого зазначається у видатковій накладній, а покупець приймає та оплачує товар протягом 90 календарних днів з дня отримання товару (пункти 1.1., 4.1., 5.2., 6.1. договору).

Виконуючи умови договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар (алкогольну продукцію) на суму 17 554,14грн, підписав без жодних зауважень видаткову накладну №7404/6833 від 14.11.2019 (а.с.15).

На підставі пункту 6.3. договору, який надає право постачальнику у випадку, якщо покупець при здійсненні оплати не вказує номер накладної, за яку здійснюється розрахунок, зарахувати грошові кошти, як оплату накладних, строк оплати по яких настав раніше, позивачем здійснено зарахування сплачених відповідачем грошових коштів в сумі 1 000,00грн згідно прибуткового касового ордеру №200 від 23.09.2020 (а.с.16), як оплату поставленого товару по видатковій накладній №7088/6542 від 30.10.2019, а залишок, як часткову оплату видаткової накладної №7404/6833 від 14.11.2019.

Проте, доказів сплати повної вартості отриманого товару в сумі 16 876,54грн відповідачем суду не подано.

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача в судовому порядку 16 876,54грн - за поставлений товар, 1 452,28грн - пені, 1 228,79грн - штрафу, 1 755,40грн - 20% річних, 210,65грн - інфляційних втрат.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір поставки №А12/03/2019 від 12.03.2019 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України обумовлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Приписами частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Нормою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання взятого на себе зобов"язання обумовленого договором та законом, то вимога позивача про стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 16 876,54грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"яаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Пунктом 9.2. договору сторони встановили інший розмір річних - 20%, у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого товару, що узгоджується з правилами вищевказаної правової норми.

Крім того, згідно з приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що у випадку порушення строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов"язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати, а у випадку порушення більше ніж на 30 календарних днів - штраф у розмірі 7% від суми боргу.

Позивачем за порушення виконання грошового зобов`язання правомірно нараховано відповідачу 1 452,28грн - пені, 1 228,79грн - штрафу, 1 755,40грн - 20% річних, 210,65грн - інфляційні втрати за період вказаний у розрахунку (а.с.8-9), який перевірено судом та визнано арифметично правильним.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням вище викладеного стягненню з відповідача в судовому порядку підлягають 21 523,66грн, з яких: 16 876,54грн - основний борг, 1 452,28грн - пеня, 1 228,79грн - штраф, 1 755,40грн - 20% річних, 210,65грн - інфляційні втрати.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покласти на відповідача.

Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, статтями 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625-629, 625, 655, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193 Господарського кодексу України, статтями 173, 193 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" до відповідача Фізичної особи-підприємця Данилюк Сергія Михайловича про стягнення 21 523,66грн - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Данилюк Сергія Михайловича, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", вул. Харченка Євгенія, буд.42, м. Київ, 02088 (ідентифікаційний код 35871504) 16 876,54грн (шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість грн 54коп.) - заборгованості, 1 452,28грн (одну тисячу чотириста п"ятдесят дві грн 28коп.) - пені, 1 755,40грн (одну тисячу сімсот п"ятдесят п"ять грн 40коп.) - 20% річних, 1 228,79грн (одну тисячу двісті двадцять вісім грн 79коп.) - штрафу, 210,65грн (двісті десять грн 65коп.) - інфляційних втрат, 2 102,00грн (дві тисячі сто дві грн 00коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 01.12.2020

Суддя С.Кобецька