Ухвала суду № 93218483, 25.11.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/129/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.11.2020 Справа № 908/2152/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Дроздова С.С., розглянувши скаргу (заяву) Товариства з обмеженою відповідальністю “Соцсфера” про оскарження дій державного виконавця по справі № 908/2152/20 за судовим наказом Товариства з обмеженою відповідальністю “Соцсфера” (69027 м. Запоріжжя, вул. Барикадна, 39, ідентифікаційний код юридичної особи 33836599) до боржника - Фізичної особи-підприємця Цяпа Володимира Володимировича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1 ) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Цяпа Володимира Володимировича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Соцсфера” (69027 м. Запоріжжя, вул. Барикадна, 39, поточний рахунок НОМЕР_2 , ПАТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК”, МФО 300614, ідентифікаційний код юридичної особи 33836599) заборгованість за договором оренди № 81/18 від 15.11.2018 у розмірі 8 758 (вісім тисяч сімсот п`ятдесят вісім) грн. 97 коп.

орган виконання: Вільнянський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (7002, Запорізька область м. Вільнянськ, вул. Бочарова, буд. 4)

За участю представників сторін:

представник заявника: не з`явився

представник відповідача: не з`явився

представник Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро): не з`явився

УСТАНОВИВ:

16.11.2020 на адресу суду надійшла скарга (заява) Товариства з обмеженою відповідальністю “Соцсфера” про визнання дій державного виконавця Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції м. Дніпро Біченко Л.П. противоправними, скасування повідомлення № 184-38/35094 від 16.10.2020 про повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 908/2152/20 виданий 25.08.2020, зобов`язання державну виконавчу службу відновити виконавче провадження по справі за позовом ТОВ “Соцсфера” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 8 758 грн. 97 коп.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.11.2020, клопотання передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 17.11.2020 заяву прийнято до розгляду суддею Дроздовою С.С. Розгляд заяви призначено на 25.11.2020.

В судове засідання 25.11.2020 представники учасників судового процесу не з`явились. Про час та місце розгляду заяви учасники судового процесу повідомлені належним чином.

У зв`язку з неявкою представників усіх учасників судового процесу, відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Представник Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 23.11.2020 надіслав на електронну адресу суду заперечення на скаргу № 40153 від 23.11.2020 (вх. № 22943/08-08/20 від 23.11.2020), оригінал пошто ю 25.11.2020 за вх. № 23091/08-08/20, відповідно до яких посилається на вимоги до виконавчого документа, які передбачені ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у виконавчому документі зазначаються зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та. за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувана та боржника. їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи. Виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем беї прийняття до виконання протягом трьох робочих днів ч дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ, не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав, виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Розглянувши матеріали заяви, встановивши всі наявні обставини, суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи із наступного.

21.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю “Соцсфера” звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Цяпа Володимира Володимировича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Соцсфера” (69027 м. Запоріжжя, вул. Барикадна, 39, поточний рахунок НОМЕР_2 , ПАТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК”, МФО 300614, ідентифікаційний код юридичної особи 33836599) заборгованість за договором оренди № 81/18 від 15.11.2018 у розмірі 8 758 (вісім тисяч сімсот п`ятдесят вісім) грн. 97 коп.

01.10.2020 стягувачу видано судовий наказ № 908/2152/20 від 25.08.2020.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.

У відповідності до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Судом встановлено, що на виконання Вільнянському районному відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) стягувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЦСФЕРА» поданий наказ Господарського суду Запорізької області № 908/2152/20 від 25.08.2020 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Цяпа Володимира Володимировича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Соцсфера» заборгованість за договором оренди № 81/18 від 15.11.2018 у розмірі 8 758 грн. 97 коп.

16.10.2020, керуючись ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», головним державним виконавцем Біченко Л.ІІ. винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання, оскільки поданий виконавчий документ не містить дату народження боржника.

Судовий наказ було повернуто без прийняття до виконання.

Стягувачем повідомлення державного виконавця було отримано 02.11.2020 вх. № 108/2.

За приписами п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

У повідомленні від 16.10.2020 головним державним виконавцем конкретизовано, яким саме вимогам не відповідає виконавчий документ: поданий на виконання виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не містить дату народження боржника.

Проаналізувавши зміст судового наказу Господарського суду Запорізької області від 25.08.2020 у справі № 908/2152/20 на відповідність вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», суд дійшов висновку, що виконавчий документ містить всі обов`язкові реквізити і дані, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» вимога про зазначення у виконавчому документі дати народження боржника стосується лише фізичних осіб, а не фізичних осіб-підприємців, які є суб`єктами господарювання.

Визначення поняття фізичної особи міститься у ст. 24 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Суб`єктами господарювання є: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці (п. 2 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання в разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи.

До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (ст. 51 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань документ в електронній або у випадку, передбаченому цим Законом, у паперовій формі, який формується та оновлюється за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості про юридичну особу або її відокремлений підрозділ, фізичну особу-підприємця (у тому числі про взяття на облік в органах державної статистики та державної фіскальної служби, видачу ліцензії та документів дозвільного характеру) або громадське формування, що не має статусу юридичної особи.

Державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом. (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що у господарських відносинах фізичні особи-підприємці приймають участь як суб`єкти господарської діяльності, а не як фізичні особи лише на підставі їх реєстрації і внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Під час здійснення господарської діяльності фізичні особи-підприємці реалізують свою господарську компетенцію, тобто сукупність господарських прав та обов`язків. При цьому решта прав та обов`язків фізичної особи, що становлять її правоздатність як людини, набуваються та виконуються нею поза межами здійснення господарської діяльності, в порядку реалізації нею її цивільної дієздатності, передбаченої Цивільним кодексом України та регулюються ним.

В судовому наказі Господарського суду Запорізької області від 25.08.2020 боржником вказано Фізичну особу-підприємця Цяпа Володимира Володимировича, тому вимоги п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» щодо зазначення дати народження боржника - фізичної особи не застосовуються до даного виконавчого документа.

Таким чином відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 471/283/17-ц та від 27.12.2018 у справі № 469/1357/16-ц.

Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавці.

Обмеження стягувача у справі на отримання присудженого за судовим наказом суду через відсутність у його та й суду відомостей про дату народження боржника, за висновками суду, є порушенням основних засад виконавчого провадження, а також права на справедливий суд та принципу доступу до правосуддя, встановленим у практиці Європейського суду з прав людини і Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись однією з аксіом цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», що означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права», суд вважає, що стягувач не може бути незаконно позбавлений закріпленого в Конституції України права на виконання рішення суду (постанова Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 2-42/11).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає неправомірними дії державного виконавця Вільнянського районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо винесення повідомлення від 16.10.2020 № 184-38/35094 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, а повідомлення від 16.10.2020 № 184-38/35094 - таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 343 Господарського процесуального кодексу України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 02.04.2018 у справі № 17/116/2011.

Оскільки дії державного виконавця Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо винесення повідомлення від 16.10.2020 № 184-38/35094 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання визнаються судом неправомірними, а повідомлення таким, що підлягає скасуванню, суд, враховуючи положення ч. 2 ст. ст. 343 ГПК України, з метою усунення порушення та поновлення порушеного права скаржника, вбачає за необхідне зобов`язати Вільнянський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) прийняти до виконання судовий наказ Господарського суду Запорізької області від 25.08.2020 по справі № 908/2152/20 та винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 у справі № 914/3587/14.

За таких обставин, перевіривши надані докази та скаргу заявника, суд дійшов висновку, що скарга (заява) Товариства з обмеженою відповідальністю “Соцсфера” підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Соцсфера» задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії державного виконавця Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції м. Дніпро Біченко Л.П. щодо винесення повідомлення № 184-38/35094 від 16.10.2020 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

3. Скасувати повідомлення № 184-38/35094 від 16.10.2020 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

4. Зобов`язати Вільнянський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) прийняти до виконання судовий наказ Господарського суду Запорізької області від 25.08.2020 по справі № 908/2152/20 та винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.11.2020

Повний текст ухвали буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова