Рішення № 93218281, 24.11.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2020м. ДніпроСправа № 904/160/19 (904/5440/20)За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРЦ КП", м. Дніпро

до Комунального підприємства "КАМ`ЯНСЬКИЙ МІСЬКВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської обласної ради, м. Кам`янське Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг №45/20 від 30.01.2020 на загальну суму 30 000, 00 грн.

Суддя Суховаров А.В.

При секретарі судового засідання Рудь В.Г.

Представники:

від позивача: Євстигнеєва Л. М., довіреність б/н від 29.07.2020;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄРЦ КП" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "КАМ`ЯНСЬКИЙ МІСЬКВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської обласної ради (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг №45/20 від 30.01.2020 року у розмірі 30 000, 00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на порушення відповідачем зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг за договором про надання послуг №45/20 від 30.01.2020.

Ухвалою суду від 07.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/160/19(904/5440/20), вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.11.2020.

19.10.2020 відповідач надав відзив на позов, за змістом якого заперечує проти позовних вимог в частині стягнення вартості послуг за березень 2020 року, оскільки позивачем, всупереч положенням п.3.5 Договору, 27.05.2020 направлено відповідачу акт надання послуг за березень 2020 року, який отримано відповідачем 28.05.2020. Разом з тим, відповідач зазначає про важкий фінансовий стан підприємства, у зв`язку з чим просить суд розстрочити виконання рішення суду, ухваленого за результатом розгляду даного спору, строком на 3 місяці.

27.10.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, вказує, що 31.03.2020 позивачем направлено акт про надані послуги за березень 2020 року без супровідного листа, тому вхідний номер про отримання вказаного акту та рахунку відповідачем у позивача відсутній. Разом з тим, позивач зазначає, що супровідним листом від 27.05.2020 ним було повторно направлено відповідачу акт за надані послуги у березні 2020 року та рахунок на оплату, які було отримано 28.05.2020. Оскільки відповідачем, в порядку п.3.5 Договору, не надано заперечень щодо послуг за отриманим актом, позивач вважає заперечення відповідача щодо неотримання ним послуг у березні 2020 року безпідставними, а послуги такими, що прийнято позивачем. Також, позивач заперечує проти вимог відповідача щодо розстрочення виконання судового рішення, вказує що обставини, наведені відповідачем в обґрунтування заявлених вимог про розстрочення, не є виключними, що свідчить про безпідставність таких вимог відповідача.

02.11.2020 від відповідача надійшли пояснення на відповідь на відзив позивача, згідно яких відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження виконання позивачем зобов`язань з надання обумовлених Договором послуг відповідачу у березні 2020 року. Разом з тим, відповідач зазначає про безпідставність вимог позивача щодо стягнення вартості послуг за березень 2020 року, оскільки відповідачем не отримано акту за надані послуги у визначений період, а приписи пункту 3.5 Договору розповсюджують свою дію на правовідносини, що тривали в межах дії Договору за умови надання акту про надані послуги та рахунка на оплату в останній робочий день поточного місяця у відповідності до вимог пункту 3.5 укладеного між позивачем та відповідачем Договору. Також, відповідач наполягає на задоволенні судом вимог щодо розстрочення виконання судового рішення у даній справі

Ухвалою суду від 03.11.2020 відкладено розгляд справи на 24.11.2020.

09.11.2020 від позивача надійшла відповідь на заперечення відповідача, за змістом якої позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на обґрунтованість заявлених вимог, а також просить суд відмовити у задоволенні вимог відповідача про розстрочення виконання судового рішення з огляду на безпідставність таких вимог.

В судовому засіданні 24.11.2020 позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника, про час та місце розгляду справи повідомлений належно.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.11.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

30.01.2020 між Комунальним виробничим підприємством Кам`янської міської ради "МІСЬКВОДОКАНАЛ", правонаступником якого є Комунальне підприємство "КАМ`ЯНСЬКИЙ МІСЬКВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської обласної ради (замовник/відповідач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄРЦ КП" (відповідач/виконавець) укладено договір №45/20 на надання послуг (далі – Договір), за умовами якого підприємство доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги ведення інформаційної баз даних споживачів, а саме:

- повідомлення про зміни облікових даних споживачів підприємства;

- надання інформаційно-консультативних послуг споживачам підприємства щодо облікових даних (усні консультації, видача довідок про склад сім`ї, довідок про заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, документів для приватизації житла, прийом документів на пільгове обслуговування і т.п.);

- забезпечення підприємства фахівцем та комп`ютерною технікою з установленим спеціалізованим програмним забезпеченням, що забезпечує обмін інформацією між виконавцем та підприємством (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору виконавець зобов`язується:

2.1.1 забезпечувати підприємство своїм фахівцем для здійснення обробки відповідних облікових даних підприємства у межах встановленого виконавцем робочого часу, а також забезпечити підприємство комп`ютерною технікою з установленим спеціалізованим програмним забезпеченням, яке забезпечує обмін інформацією між виконавцем і підприємством;

2.1.2 вести інформаційну базу даних споживачів підприємства, своєчасно вносити до неї відповідні зміни;

2.1.3 здійснювати на основі інформаційної бази інформаційно-консультативні послуги споживачам підприємства (усні консультації, видача довідок про склад сім`ї, довідок про заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, документів для приватизації житла, прийом документів на пільгове обслуговування і т.п.);

2.1.4 надавати відповіді на запити органів державної влади та місцевого самоврядування, органів нотаріату, адвокатів щодо споживачів підприємства;

2.1.5 забезпечити технічне супроводження наданих в користування спеціалізованих програмних засобів та комп`ютерної техніки;

2.1.6 виконувати вимоги захисту персональних даних, встановлених Законом України від 01.06.2010 року №2297-VІ «Про захист персональних даних».

Згідно п.2.2 Договору підприємство зобов`язується:

2.2.1. своєчасно оплачувати послуги виконавця за даним Договором в розмірах і в строки, передбачені цим Договором;

2.2.2. забезпечити фахівцю виконавця робоче місце для розміщення комп`ютерної техніки з установленим спеціалізованим програмним забезпеченням, що забезпечує обмін інформацією між виконавцем і підприємством.

Щомісячна вартість послуг передбачених п.1.1 Договору складає - 15 000, 00грн., в тому числі ПДВ 20% (п.3.1 Договору).

Розрахунки за цим Договором проводяться підприємством у безготівковому вигляді шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця в казаний в реквізитах цього Договору, на підстав рахунку - фактури виконавця.

Оплата послуг проводитися підприємством протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання Сторонами відповідного акту(ів) наданих послуг, який(і) щомісячно підписуються сторонами Договору (п.3.3 Договору).

Згідно п.3.5 Договору на підтвердження надання послуг за цим Договором виконавець надає підприємству щомісячно до 10-го числа місяця, що йде за розрахунковим два примірники акту(ів) наданих послуг та рахунок на оплату.

В разі відсутності зауважень, підприємство підписує акт(и) і повертає 1 примірник Виконавцеві, наявності зауважень, підприємство на протязі 2-х календарних днів направляє виконавцю мотивовану відмову від прийому результатів наданих послуг, на підставі якого сторонами складається двосторонній акт з переліком недоліків та строк їх усунення за рахунок виконавця. У разі не надання підприємством обґрунтованої відмови, послуги за даним Договором у відповідному місяці вважаються прийнятими підприємством та підлягають оплаті.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31 березня 2020, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором(п.8.1 Договору).

Керуючись ч.3 ст.631 ЦК України та ч.7 ст.80 ГК України, сторони домовились, що умови даного договору розповсюджуються на відносини сторін, які фактично виникли між сторонами з 01 січня 2020 року (п.8.2 Договору).

Позивач вказує, що у січні та березні 2020 року позивачем надано відповідачу обумовлені Договором послуги, проте внаслідок порушення відповідачем зобов`язань в частині повного та своєчасного розрахунку за наданні послуги у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 30 000, 00 грн.

Претензіями від 18.03.2020, 13.04.2020 позивач звертався до відповідача з вимогами щодо погашення заборгованості за надані позивачем послуги, зокрема за договором №45/20 на надання послуг від 29.01.2020, які залишено відповідачем без задоволення.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно положень ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи та доводів сторін, між учасниками справи постало спірне питання щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача вартості послуг згідно акта №172 від 31.03.2020, у зв`язку з чим суд зазначає наступне.

Позивачем долучено до матеріалів справи акти приймання послуг №71 від 31.01.2020 на суму 15 000, 00 грн. (з ПДВ), акт надання послуг №172 від 31.03.2020 на суму 15 000, 00 грн. (з ПДВ).

За змістом поданих актів, акт приймання послуг №71 від 31.01.2020 підписано уповноваженими представниками виконавця та замовника, в той час як акт надання послуг №172 від 31.03.2020 не підписано замовником, яким заперечується як факт надання обумовлених Договором послуг у березні 2020 року, так і факт своєчасно направлення позивачем акту №172 від 31.03.2020 у відповідності до приписів пункту 3.5 Договору, в той час як виконавець наполягає на факті направлення вказаних документів відповідачу 31.03.2020 та 27.05.2020.

З матеріалів справи вбачається, що акт надання послуг №172 від 31.03.2020 та рахунок на оплату №135 від 31.03.2020 позивачем направлено відповідачу 27.05.2020 (а.с.13-18).

При цьому, господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів направлення 31.03.2020 року відповідачу акта надання послуг №172 від 31.03.2020 та відповідного рахунку на оплату послуг, наданих відповідачу у березні 2020 року, а тому твердження позивача щодо направлення вказаних документів на адресу відповідача 31.03.2020 відхиляються судом.

Разом з тим, з огляду на відсутність доказів надання відповідачем мотивованої відмови від підписання акта надання послуг №172 від 31.03.2020, послуги за вказаним актом в розумінні положень пункту 3.5 Договору, вважаються прийнятими та підлягають оплаті на умовах, встановлених Договором.

За викладених обставин, господарський суд, з огляду на відсутність доказів оплати наданих відповідачу послуг у період з січня 2020 року по березень 2020 року, визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 30 000, 00 грн.

Твердження відповідача про відсутність підстав для підписання акта надання послуг №172 від 31.03.2020, з огляду на закінчення терміну дії Договору, відхиляються судом, оскільки надання послуг у березні 2020 року охоплюється дією Договору, положення якого, зокрема пункт 3.5 Договору, поширюються на спірні правовідносини, що виникли у період дії такого Договору.

Разом з тим, відхиляються твердження відповідача щодо відсутності доказів на підтвердження виконання позивачем зобов`язань з надання обумовлених Договором послуг відповідачу у березні 2020 року, з огляду на встановлені обставини справи та прийняття відповідачем в порядку п.3.5 Договору послуг, наданих у березні 2020 року.

Згідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Щодо вимоги відповідача про розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3-5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

За висновками, викладеними Європейським судом з прав людини у своїх рішеннях, і, зокрема, у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслив, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Дійсно, на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №904/4566/18 та від 20.09.2018 у справі №905/2953/17.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 "Чижів проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення/розстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, дослідження та оцінювання не лише доводів боржника, а й заперечень кредитора.

При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2018 у справі №904/9951/16.

В обґрунтування заявлених вимог про розстрочення виконання судового рішення, відповідач вказує на важкий фінансовий стан Комунального підприємства "КАМ`ЯНСЬКИЙ МІСЬКВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської обласної ради, що зумовлено систематичною несплатою споживачами (населення) послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, та, як наслідок, спричинило виникнення заборгованості підприємства відповідача по податках та зборах, а також неможливість виконання зобов`язань перед контрагентами. Крім того, відповідач зазначає про необхідність утримання у належному технічному стані обладнання, комунікації, а також здійснення повного комплексу заходів з охорони праці та екології, безперервне придбання (оплату) необхідних товарів (послуг), матеріалів та обладнання, енергоресурсів, електроенергії тощо. Разом з тим, відповідач вказує, що арешт коштів на банківських рахунках Комунального підприємства "КАМ`ЯНСЬКИЙ МІСЬКВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської обласної ради, спричинений відсутністю факту добровільного виконання судового рішення у даній справі, призведе до зупинення виробничої діяльності підприємства відповідача, в той час як саме поточна діяльність відповідача забезпечує погашення існуючих боргів підприємства перед позивачем, так і здійснення поточних розрахунків з контрагентами. Таким чином, за відсутності можливості погашення повної суми заборгованості перед позивачем, відповідач просить суд розстрочити виконання судового рішення у даній справі на суму основного боргу та витрат по сплаті судового збору терміном на з місяці.

З огляду на викладені обставини, суд, з урахуванням факту перебування Комунального підприємства "КАМ`ЯНСЬКИЙ МІСЬКВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської обласної ради у процедурі банкрутства, вважає, що розстрочення виконання рішення дозволить уникнути зупинки підприємства, внаслідок арешту його майна в процесі примусового виконання рішення суду, в той час як подану відповідачем заяву про розстрочення виконання рішення суд розглядає, як таку, що направлена на фактичне та повне виконання рішення суду, а дії відповідача підтверджують, що він не ухиляється від виконання свого обов`язку перед позивачем, визнає наявність заборгованості, але просить суд під час вирішення питання про розстрочення врахувати його матеріальні інтереси та фінансовий стан.

За викладених обставин, прийнявши до уваги обставини, які ускладнюють одночасне виконання судового рішення, суд дійшов висновку, що у даній справі розстрочення виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора, а тому вважає правомірним та обґрунтованим розстрочення рішення суду на три місяці, що буде сприяти справедливому балансу інтересів обох сторін.

Таким чином, суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення основного боргу та витрат по сплаті судового збору на загальну суму 32 102, 00 грн. строком на три місяці зі сплатою щомісячними рівними платежами у розмірі 10 700, 66 грн., а останній платіж - у розмірі 10 700, 68 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРЦ КП" (49000, м.Дніпро, вул.Курчатова, буд.4, ідентифікаційний номер юридичної особи 41044332) до Комунального підприємства "КАМ`ЯНСЬКИЙ МІСЬКВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської обласної ради (51931, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул.Широка, 16, ідентифікаційний номер юридичної особи 33855098) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг №45/20 від 30.01.2020 задовольнити.

.

Стягнути з Комунального підприємства "КАМ`ЯНСЬКИЙ МІСЬКВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської обласної ради (51931, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул.Широка, 16, ідентифікаційний номер юридичної особи 33855098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРЦ КП" (49000, м.Дніпро, вул.Курчатова, буд.4, ідентифікаційний номер юридичної особи 41044332) суму 30 000, 00 грн. основного боргу, 2 102, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Розстрочити виконання судового рішення у справі №904/160/19(904/5440/20) в частині стягнення основного боргу та витрат по сплаті судового збору на загальну суму 32 102, 00 грн. строком на 3 місяці, згідно наступного графіку:

по 24.12.202110 700, 66 грн.по 24.01.2021 10 700, 66 грн.по 24.02.202110 700, 68 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України.

Повний текст рішення складено 30.11.2020.

Суддя А.В. Суховаров