Ухвала суду № 93211399, 30.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 листопада 2020 року м. Київ № 640/29054/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодизації, картографії та кадастру про визнання протиправними дій,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної служби України з питань геодизації, картографії та кадастру (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3, код ЄДР: 39411771), в якому просить суд визнати дії відповідача щодо порушення строку надання відповіді на інформаційний запит від 04.09.2020 № 04/09-4 - протиправними.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підтвердження підстав звільнення позивача від сплати судового збору надано посвідчення серія НОМЕР_2 .

Між тим, по-перше, суд звертає увагу позивача на те, що вказане посвідчення надано позивачем у такому вигляді з якого неможливо встановити факт того, що таке посвідчення належить саме позивачу та, як наслідок перевірити, чи має позивач пільги, передбачені для УБД.

В контексті наведеного варто наголосити, що позивачем надано копію посвідчення серія НОМЕР_2 на першій сторінці якого, яке розміщене на одному аркуші А4 в альбомному вигляді зазначено про те, що таке посвідчення видане ГУ МВС України в Київській області, однак не містить особистого підпису особи. Тоді як на іншій (окремій) сторінці аркушу А4 в альбомному вигляді міститься інформація про те, що: «Пред`явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій», яке видане 09.02.2015, яке містить підпис невідомої особи та скріплений печаткою, з якої неможливо встановити, якому саме органу належить така печатка.

При цьому, суд звертає увагу на те, що з наданих копій таких окремих аркушів неможливо встановити факт того, що перша сторінка такого посвідчення є один і тим же посвідченням, що міститься на іншому (другому) наданому суду альбомному аркуші, що може свідчити про те, що такі копії аркуші посвідчень є різними посвідченнями.

По друге, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду (далі - ВП ВС) від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 за позовом фізичної особи з приводу оскарження Указу Президента України, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

ВП ВС зазначила, що у статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.

ВП ВС зазначила, що суд першої інстанції встановив, що особа звернулася до суду з позовом з приводу оскарження нормативного акта, який не зачіпає порядку, обсягу їх соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту ветеранів війни.

ВП ВС зазначила, що через наявність таких обставин відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя постановив ухвалу про залишення позовної зави без руху, згідно з якою позивач мав подати документ про сплату судового збору або докази звільнення його від сплати цього платежу.

Відтак, ВП ВС погодилась з ухвалою КАС ВС про залишення позову без руху з підстав несплати судового збору та повернення позову у зв`язку з не усуненням недоліків позову, зазначених в ухвалі КАС ВС про залишення позову без руху.

У даному випадку суддею вбачається аналогічний висновок відносно того, що оскаржувані дії відповідача щодо порушення строку надання відповіді на інформаційний запит від 04.09.2020 № 04/09-4 не стосуються та не зачіпають порядку, обсягу їх соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту ветеранів війни - учасників бойових дій, не пов`язаний з реалізацією даного правового статусу.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 161 КАС України, судовий збір має сплачуватись на загальних підставах із доданням до позовної заяви доказів сплати судового збору.

У даному випадку позивачем заявлено 1 (одну) вимогу немайнового характеру.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2020 - 2102,00 грн.

Отже, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 840,80 грн.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.А. Кармазін