Ухвала суду № 93211242, 30.11.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 листопада 2020 року Чернігів Справа № 620/179/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О. розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконання рішення суду у справі

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління пенсійного фонду України в Чернігівській областіпропро визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту – заявник, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із заявою, в якій просить: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі по тексту – ГУ ПФУ в Чернігівській області) подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі № 620/179/19; в порядку частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України накласти на керівника відповідача, як суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 63540,00 грн, стягнення якого здійснити відповідно до частини третьої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заява мотивована тим, що судове рішення, прийняте у справі № 620/179/19 було частково виконано в частині здійснення перерахунку пенсій. Головним управлінням ДКСУ у Чернігівській області ОСОБА_1 було поінформовано, що ГУ ПФУ в Чернігівській області не має можливості відшкодувати судові витрати по вказаному судовому рішенні у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань. Отже, незважаючи на прийняте судом рішення, на даний час воно залишається не виконаним без поважних причин в частині виплати позивачу коштів у розмірі 7267,12 грн (сума перерахованої пенсії) та 768,40 грн (судовий збір).

Ухвалою суду від 23.11.2020 заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду у порядку письмового провадження, установлено відповідачу строк для надання пояснень.

У наданих до суду поясненнях ГУ ПФУ в Чернігівській області зазначило, що у межах наявних бюджетних призначень здійснити виплату заборгованості за рішеннями суду не уявляється можливим за відсутності відповідних коштів, ведення реєстру продовжується з метою встановлення черговості надходження рішень суду до боржника та фактичного погашення цієї заборгованості, яке здійснюється відповідно до їх надходження. На сьогодні, заборгованість, яка виникла у ході виконання рішень суду в 2020 році, не може бути погашеною - до виплати коштів на виконання рішень суду, прийнятих у 2019 та 2018 роках. За рахунок коштів, передбачених відповідною бюджетною програмою, що заплановані на поточний рік, планується погашення такого боргу за 2018 рік. В ситуації, що склалася, враховуючи відсутність додаткових бюджетних асигнувань у поточному році, виплата заявнику заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду у справі № 620/179/19, не є можливою. З приводу відшкодування судового збору відповідач зазначив, що документи щодо безспірного списання коштів за виконавчим листом по справі № 620/179/19 внесено до реєстру рішень суду, виконання яких гарантується державою (III черга). Казначейство України здійснить заходи щодо перерахування коштів на користь заявника за наявності бюджетних асигнувань на погашення заборгованості за рішеннями суду, після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше вказаного вище виконавчого листа, в порядку черговості, встановленої Законом України № 4901-VI.

Дослідивши матеріали справи, заяви, судом встановлено таке.

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 620/179/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.12.2019, яке набрало законної сили 03.01.2020, позов ОСОБА_1 задоволено повністю, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Також вирішено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Як вбачається із наданих до суду матеріалів, нараховані кошти не виплачені ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю коштів.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено можливість встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Так, частиною першою вказаної статті установлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).

З набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення. При цьому, слід зважати на те, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов`язком.

Зазначена правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а.

Частина восьма статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

З наданих ОСОБА_1 доказів судом встановлено, що в Управлінні забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) знаходиться виконавчий лист № 620/179/19, виданий 11.01.2020 Чернігівським окружним адміністративним судом. В межах відкритого виконавчого провадження № 61098531 державним виконавцем вживаються заходи щодо забезпечення виконання ГУ ПФУ в Чернігівській області вказаного вище рішення суду в повному обсязі. Зокрема, 13.08.2020 державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн, в якій зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Тобто, за наведених обставин, у відповідності до частини восьмої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України здійснювався судовий контроль у порядку, встановленому статтею 287 Кодексу, а тому відсутні підстави для встановлення судом додаткового судового контролю за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі № 620/179/19.

За наведених обставин, у задоволенні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Чернігівській області подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі № 620/179/19 слід відмовити повністю.

З приводу вимоги в порядку частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України накласти на керівника відповідача, як суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 63540 грн, стягнення якого здійснити відповідно до частини третьої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.

В частині другій статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, зазначена вище вимога також задоволенню не підлягає, оскільки є похідною позовною вимогою попередньої, а також є передчасною та направлена на захист ще не порушеного права.

Керуючись статтями 14, 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Ю.О. Скалозуб