Рішення № 93211099, 30.11.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року справа № 580/991/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – Головне управління, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області від 22.01.2020 № 4, яким визначено суму переплати 166096,57 грн, яка підлягає поверненню ОСОБА_1 , та яким прийнято рішення про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій в розмірі 20 % з 01.02.2020;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2019, після якого розмір пенсії: з 01.10.2017 по 30.11.2018 зменшено з 10416,48 грн до 3702,60 грн; з 01.12.2018 по 30.06.2019 зменшено з 10434,48, до 3817,35 грн; з 01.07.2019 по 30.11.2019 зменшено з 12060,31 грн до 9290,85 грн; з 01.12.2019 - зменшено з 12089,91 грн до 9320,45 грн;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області щодо встановлення розміру пенсії з 01.12.2020 – довічно в розмірі 9372,85 грн;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2020 у розмірі 9372,85 грн, тобто меншому ніж до проведення перерахунку (12089,91 грн);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі, який існував до перерахунку, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 01.10.2017, а саме: з 01.10.2017 по 30.11.2018 в розмірі 10416,48 грн з 01.12.2018 по 30.06.2019 в розмірі 10434,48, грн; з 01.05.2019 по 30.06.2019 в розмірі 12033,51 грн; з 01.07.2019 по 30.11.2019 в розмірі 12060,31 грн; з 01.12.2019 – довічно в розмірі 12089,91 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 всю суму недоотриманої частини пенсії з 01.02.2020 по день набрання постановою законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після внесення змін до п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011 № 1210, які набрали чинності 01.07.2019, управлінням ПФУ в Черкаській області в січні 2020 року протиправно перераховано пенсію ОСОБА_1 виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, яка становила вже 9320,45 грн, хоча ані формула, по якій розраховується пенсія, ані розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.07.2019, ані інші показники формули не змінились. Змінилось лише формулювання пункту.

Отже, здійснивши перерахунок пенсії та встановивши те, що внаслідок такого перерахунку розмір пенсії позивача зменшився, відповідач не мав правових підстав для виплати пенсії у розміру меншому, ніж той, який раніш був обчислений, за умови того, що розмір раніш обчисленої пенсії відповідав вимогам чинного законодавства.

Таким чином, ОСОБА_1 мав право на пенсію виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати з 01.10.2017 відповідно до ч. 3. ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як учасник ліквідації наслідків на ЧАЕС під час проходження військової служби, але Головним управлінням протиправно зменшено розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017 - до 3702,60 грн, з 01.12.2018 до 3817,35 грн, аз 01.07.2019 з 12 089,91 грн до 9320,45 грн.

Також позивач зазначає, що оскільки у справі відсутні обставини, за яких допускається стягнення відповідачем з пенсіонера зайво виплачених сум пенсій, як то й не надано доказів про вчинення саме ОСОБА_1 зловживань (недобросовісності), що призвели до безпідставної виплати йому сум пенсії, то у Головного управління були відсутні підстави для утримання з позивача надміру виплачених сум пенсій.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк, протягом якого можуть бути усунуті вказані в даній ухвалі недоліки.

03 квітня 2020 року позивач подав до суду клопотання про усунення недоліків з додатками.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року продовжено процесуальні строки, встановлені в ухвалі Черкаського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі, на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

21 квітня 2020 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії не під час проходження строкової військової служби, отримувати з 01.10.2017 пенсію по інвалідності з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно з частиною третьою статті 59 закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” підстав не було.

Згідно із інформацією, наданою Черкаським об`єднаним міським військовим комісаріатом (лист від 18.10.2019 № 4/3312), позивач призивався на дійсну військову службу згідно пункту 2 статті 66 Закону СРС “Про загальний військовий обов`язок” як особа офіцерського складу”, тобто позивач не проходив дійсну строкову службу та не мав права на перерахунок пенсії з 01.10.2017.

Відповідач наголошує, що управлінням помилково було здійснено перерахунок пенсії з 01.10.2017 (у позивача відсутнє право). Позивач набув права на перерахунок пенсії лише з 01.07.2019. Відповідачем правомірно проведений перерахунок пенсії та проведено розмір пенсії у відповідність до матеріалів пенсійної справи та чинного законодавства.

У зв`язку з приведенням у відповідність розміру пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи” з 01.10.2017 по 31.01.2020 виникла переплата пенсії в сумі 166096,57 грн. Відповідно до статті 50 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 22.01.2020 № 4 в розмірі 20% починаючи з 01.02.2020.

З огляду на зазначене, управління діяло відповідно до чинного законодавства України, в межах повноважень покладених на органи УПФ України, тому ознаки протиправності і діях управління відсутні.

29 квітня 2020 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що механізм повернення надміру сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулася з вини пенсіонера, а саме через його зловживання, а оскільки доказів такого зловживання зі сторони ОСОБА_1 ані до матеріалів судової справи, ані до матеріалів пенсійної справи не додано, то дії відповідача є протиправними.

Окрім того, позивач зазначив, що у ГУ ПФУ в Черкаській області наявні всі докази того, що ОСОБА_1 з 08.02.1988 до 10.08.1989 проходив дійсну військову службу та з 25.02.1989 до 10.06.1989 брав участь і ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, але відповідачем протиправно не враховано зазначені обставини при здійсненні перерахунку пенсії.

25 травня 2020 року представник позивача подав до суду клопотання про долучення доказів з додатками.

19 серпня 2020 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі № 580/991/20.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року про зупинення провадження у справі скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Адміністративна справі № 580/991/20 надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 22.10.2020.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що позивач є громадянином України та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, що підтверджується посвідченням від 11.09.2012 серії НОМЕР_1 та перебуває на обліку в Головному управлінні як одержувач пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як особа з інвалідністю ІІ групи, захворювання якого пов`язане з виконанням військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до військового квитка № 098413 від 25.06.1982 ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах Союзу ССР з 08.02.1988 по 10.08.1989, призваний на дійсну строкову військову службу 08.02.1988 Черкаським ГВК на 2 роки, з 28.02.1989 по 31.05.1989 приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою військової частини № 68555 від 09.07.1989 № 315 позивач виконував службові обов`язки по ліквідації наслідків аварії в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС з 25.02.1989 по 10.06.1989.

Відповідно до довідки Черкаського об`єднаного міського військового комісаріату № 559/3 від 04.09.2012 ОСОБА_1 дійсно проходив службу в Збройних Силах України з 08.02.1988 до 10.08.1989, з них з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 25.02.1989 до 10.06.1989.

Відповідно до архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 48688/03-21 від 09.08.2018 згідно архівних документів військової частини № 68555 встановлено, що ОСОБА_1 прибув на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 28 лютого 1989 року та вибув 31 травня 1989 року.

У довідці Черкаського об`єднаного міського військового комісаріату № 4/3312 від 18.10.2019, вказано, що ОСОБА_1 призивався Черкаським об`єднаним міським військовим комісаріатом на дійсну строкову службу згідно пункту 2 статті 66 Закону СРСР “Про загальний військовий обов`язок” та приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 25 лютого по 10 червня 1989 року.

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 192190 від 09.09.2015 позивачеві встановлено ІІ групу інвалідності, причиною якої стало захворювання, пов`язане з виконання обов`язків по ЛНА на ЧАЕС.

Із 04.09.2015 позивач отримує пенсію по інвалідності ІІ групи від захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відсоток втрати працездатності – 70%.

З 01.10.2017 року розрахунок пенсії позивачеві здійснений виходячи із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року за формулою згідно із п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011.

Листом Головного управління 11.02.2020 на запит представника позивача надано відповідь № 2300-0301-8/2891, відповідно до якої зазначено, що в ухвалі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 820/1148/18 право на обчислення пенсії по інвалідності згідно з частиною третьою статті 59 Закону виникає лише за наявності у сукупності трьох умов: особа має статус особи з інвалідністю, особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях, особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Оскільки ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії не під час проходження строкової військової служби, отримувати з 01.10.2017 пенсію по інвалідності з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно з частиною третьою статті 58 закону підстав не було.

Отже, розмір пенсії позивача з 01.10.2017 становить 3702,60 грн, з 01.12.2018 – 3817,35 грн.

Із 01.07.2019 пенсію ОСОБА_1 перераховано, її розмір становить 9290,85 грн, з 01.12.2019 – 9320,45 грн.

22 січня 2020 року Головне управління прийняло рішення № 4 про утримання надміру виплачених сум пенсії, оскільки у зв`язку із приведенням у відповідність розміру пенсії відповідно до постанови кабінету міністрів України від 23.11.2011 № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01.10.2017 переплата в сумі 166096,57 підлягає поверненню. Дана заборгованість утворилася за період з 01.10.2017 по 31.01.2020.

Такі дії Головного управління щодо зменшення розміру пенсії з 12089,91 грн до 9320,45 грн, а також дії щодо утримання з ОСОБА_1 надміру сплачених сум пенсій в розмірі 20 %, починаючи з 01.02.2020 позивач вважає протиправними, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 796-XII встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме: він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Отже метою та завданнями цього Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Відповідно до статті 59 Закону № 796-XII (у редакції Закону України від 05 жовтня 2006 року № 231-V) пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) або відповідно до ст. 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Отже частина 3 статті 59 Закону № 796-XII (до внесення змін Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ) регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII статті 59 Закону викладено у новій редакції: “Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону”.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року”.

Порівняльний аналіз попередньої та чинної редакцій частини 3 статті 59 Закону № 796-XII свідчить про те, що дана норма регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, але внаслідок внесення зміни до частини 3 цієї статті законодавець, на виконання мети та основних завдань закону, розширив перелік осіб, які мають право на обчислення пенсії у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Таким чином, дія статті 59 Закону № 796-XII (обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини 3 статті 59 Закону № 796-XII не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 з 08.02.1988 призваний на дійсну строкову військову службу Черкаським МВК на 2 роки, що підтверджується військовим квитком НОМЕР_2 від 25.06.1982.

З 28.02. по 31.05.1989 позивач приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що також підтверджується військовим квитком НОМЕР_2 від 25.06.1982 та довідками: ВЧ 68555 № 315 від 09.07.1989, Черкаського об`єднаного міського військового комісаріату № 559/3 від 04.09.2012, архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 48688/03-21 від 09.08.2018.

У вересні 2015 року позивачеві встановлено ІІ групу інвалідності, причиною якої стало захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ЛНА на ЧАЕС.

Отже, позивач є особою, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та має статус особи з інвалідністю ІІ групи, вказаний статус особи з інвалідність позивач отримав виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС під час проходження дійсної строкової служби.

А тому, позивач має право на обчислення пенсії у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати відповідно до частини 3 статті 59 Закону № 796-XII.

З наданих до справи доказів суд встановив, що Головне управління відповідно до розпорядження № 158090 від 27.11.2017 здійснило перерахунок пенсії позивача у зв`язку із зміною надбавки (перерахунок здійснено у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати відповідно до статті 54 Закону № 796-XII) та пенсія позивача становила:

- з 01.10.2017 по 30.11.2018 – 10416,48 грн;

- з 01.12.2018 по 30.06.2019 – 10434,48 грн;

- з 01.07.2019 по 30.11.2019 – 12060,31 грн;

- з 01.12.2019 – 12089,91 грн.

17 лютого 2020 року Головне управління здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 та зменшила розмір пенсії:

- з 01.10.2017 по 30.11.2018 – 3702,60 грн;

- з 01.12.2018 по 30.06.2019 – 3817,35 грн;

- з 01.07.2019 по 30.11.2019 – 8211,00 грн;

- з 01.12.2019 по 30.06.2020 – 8599,50 грн;

- з 01.07.2020 по 30.11.2020 – 8988,00 грн;

-з 01.12.2020 – довічно – 9287,25.

Такий перерахунок здійснений відповідачем у зв`язку з тим, що згідно чинного законодавства перерахунок пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати необхідно проводити з 01.07.2019 і позивачеві помилково перераховано пенсію в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати з 01.10.2017 і розмір пенсії позивача мав би бути 9290,85 грн, з 01.12.2019 – 9320,45 грн., дана позиція позивача викладена у відповіді на запит представника позивача №2300-0301-8/7116 від 03.03.2020.

Суд вважає таку позицію і дії відповідача протиправними, оскільки позивач є особою, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та має статус особи з інвалідністю ІІ групи, вказаний статус особи з інвалідністю позивач отримав внаслідок участі у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС під час проходження дійсної строкової служби.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 25 квітня 2019 року № 1-р (ІІ)/2019 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення “дійсної строкової служби”, яке міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за якими визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Словосполучення “дійсної строкової”, що міститься в положеннях частини 3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним.

Отже, цим Рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення “дійсної строкової”, яке міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

У Рішенні Конституційного Суду України наголошується, що закріплений у Конституції України обов`язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.

Під час вирішення порушених в конституційних скаргах питань, Конституційний Суд України зазначив, що аналіз положень статтями 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов`язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.

Конституційний Суд України наголосив, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за частиною 3 статті 59 Закону та обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов`язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.

Як зазначає Конституційний Суд України, військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов`язку, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності.

Таким чином, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.

Словосполучення “дійсної строкової”, що міститься в положеннях частинах 3 статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що положення частини 3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в частині “дійсної строкової” втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а відтак позивач має право на перерахунок пенсії у п`ятикратному розмірі згідно частини 3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним рішення Головного управління від 22.01.2020 № 4, яким визначено суму переплати 166096,57 грн, яка підлягає поверненню ОСОБА_1 , та яким прийнято рішення про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій в розмірі 20 % з 01.02.2020, суд зазначає наступне.

Утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій визначаються статтею 50 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV, відповідно до якої суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Окрім того, положеннями статей 1212, 1215 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Не підлягає поверненню безпідставно набуті, зокрема, заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.

Тобто, механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через його зловживання.

Вказана позиція висловлена і у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 607/4570/17-ц.

Як свідчать матеріали справи, 22 січня 2020 року Головне управління прийняло рішення № 4 про утримання надміру виплачених сум пенсії, оскільки у зв`язку із приведенням у відповідність розміру пенсії відповідно до постанови кабінету міністрів України від 23.11.2011 № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01.10.2017 переплата в сумі 166096,57 підлягає поверненню. Дана заборгованість утворилася за період з 01.10.2017 по 31.01.2020.

Суд вважає дане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки даним рішенням встановлено, що позивач має право на обчислення пенсії у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати відповідно до частини 3 статті 59 Закону № 796-XII з 01.10.2017, а надмірна сплата (як вважає відповідач) відбулася не з вини ОСОБА_1 .

Інші позовні вимоги є похідними від описаних вище, а тому їх також слід задовольнити.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За частиною 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Відповідно до статті 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.

На підтвердження наявності у позивача витрат на професійну правничу допомогу останнім надано до суду:

- копію договорів про надання професійної правничої допомоги № 5/20 від 31.01.2020, укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням “Черкаське юридичне бюро” в особі голови Погасій Світлани Миколаївни, за умовами якого адвокатське бюро надає юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором; копії додаткової угоди №1 до договору про надання професійної правничої допомоги № 5/20 від 31.01.2020; копії додаткової угоди №2 до договору про надання професійної правничої допомоги № 5/20 від 31.01.2020; копії додаткової угоди № 3 до договору про надання професійної правничої допомоги № 5/20 від 31.01.2020.

Згідно з наявних в матеріалах справи актів надання послуг, визначено наступну вартість послуг адвокатського об`єднання:

- акту № 1 про надання послуг з професійної правничої допомоги відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги № 5/20 від 31.01.2020: направлення адвокатських запитів до Головного управління – 1250,00 грн; надання консультацій щодо спірних правовідносин – 5000,00 грн; ознайомлення з матеріалами пенсійної справи позивача та наліз законодавства, що регулює пенсійні відносини, вивчення практики застосування судами законодавства, що регулює дані правовідносини – 5000,00 грн, загальна вартість – 11250,00 грн;

- акту № 2 про надання послуг з професійної правничої допомоги відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги № 5/20 від 31.01.2020: клопотання про усунення недоліків, надання та направлення копій відповідних документів, 0,5 год – 1250,00 грн; заява про збільшення позовних вимог, 0,5 год. – 1250,00 грн; загальна вартість – 2500,00;

- акту № 3 про надання послуг з професійної правничої допомоги відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги № 5/20 від 31.01.2020: написання відповіді на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та направлення відповідачу, 1 год. -2500,00 грн

На підтвердження сплати позивачем коштів до матеріалів справи долучено копію квитанції № 0.0.1654873269. від 19.03.2020 на суму 8625,00 грн; копію дублікату квитанції № 0.0.1710220873.1 від 19.05.2020 на суму 8625,00 грн.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 17250,00 грн.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір”, витрати на сплату судового збору не заявлені до відшкодування та не відшкодовуються за рахунок Головного управління.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області № 4 від 22.01.2020 про утримання надміру виплачених сум пенсій.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області щодо встановлення розміру пенсії з 01.12.2020 – довічно в розмірі 9372,85 грн.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2020 у розмірі 9372,85 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.10.2017 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а саме:

- з 01.10.2017 по 30.11.2018 в розмірі 10416,48 грн;

- з 01.12.2018 по 30.06.2019 в розмірі 10434,48, грн;

- з 01.05.2019 по 30.06.2019 в розмірі 12033,51 грн;

- з 01.07.2019 по 30.11.2019 в розмірі 12060,31 грн;

- з 01.12.2019 – довічно в розмірі 12089,91 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.02.2020 перерахунок ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виплатити з 01.02.2020 всю суму недоотриманої частини пенсії, перерахованої з 01.02.2020 по день проведення перерахунку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17250 (сімнадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

2) відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 30.11.2020.

Суддя В.О. Гаврилюк