Рішення № 93211020, 30.11.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року справа № 580/4011/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи “Черкаська виправна колонія № 62” про визнання протиправною та скасувати постанову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Державної установи “Черкаська виправна колонія № 62” (19603, м. Черкаси, вул. Сурікова, 30 ), в якій просить:

-визнати протиправною та скасувати Постанову про поміщення в дисциплінарний ізолятор, карцер установи виконання покарань ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.08.2020 виконувача обов`язків начальника установи начальна арештного дому Державної установи “Черкаська виправна колонія № 62” майора внутрішньої служби Олександра Ющенка;

-стягнути Державної установи “Черкаська виправна колонія № 62” за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.

-стягнути Державної установи “Черкаська виправна колонія № 62” за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що його протиправно поміщено в Дисциплінарний ізолятор строком на вісім діб, оскільки персоналом установи виконання покарань не доведено наявність ознак дисциплінарного проступку в діях позивача. Позивачем також зазначено, що в порушення ст. 135 КВК України, останнього не було вчасно повідомлено про засідання дисциплінарної комісії. При чому в рішення комісії відсутні щодо заходів стягнення застосованих до засудженого ОСОБА_1 . За таких обставин позивач просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач відзив проти позову не подав.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

30.07.2020 старшим інспектором ВСВПР подано рапорт начальнику державної установи – начальнику арештного дому “Черкаська виправна колонія № 62” №719, згідно якого 30.07.2020 близко 18 год. 30 хв. під час обходу відділення №12, в побутовому приміщенні на столі виявлено та вилучено пластикову пляшку ємністю 2л., в якій знаходилось близько 0,5л. прозорої рідини з характерним запахом спирту. На той момент в приміщенні перебував ряд засуджених, які відбували покарання, зокрема і ОСОБА_1 .

Також, 30.07.2020 старшим інспектором ВСВПР подано рапорт начальнику державної установи – начальнику арештного дому “Черкаська виправна колонія № 62” №712, згідно якого 30.07.2020 близко 18 год. 40 хв. під час обходу житлових приміщень відділення №12, в побутовому приміщенні для зберігання особистих речей засуджених, виявлено, зокрема ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (нечітка мова, характерний запах спирту з ротової порожнини, хитка хода). В рапорті вказано, що засуджений ОСОБА_1 відмовився від проведення обшуку вмісту кишень та речей, перебуваючи при цьому в збудженому стані. Крім того в даному приміщенні виявлено пляшку з залишками прозорої рідини з характерним запахом спирту та їжі, жодних пояснень засуджений не надав.

04.08.2020 о 10 год. 20 хв. засудженим ОСОБА_1 отримано повідомлення про розгляд дисциплінарною комісією 05.08.2020 о 10 год. 30 хв. виявленого порушення встановленого порядку відбування покарань.

05.08.2020 рішенням комісії Державної установи “Черкаська виправна колонія № 62” за результатами розгляду питання про доцільність застосування стягнення до засудженого ОСОБА_1 встановлено порушення вимог р. 2 ч. 4, п. 7, р. 2 ч. 3 п. 3 ПВР УВП, за яке проголосовано 6 чоловік та підписано в.о. начальником державної установи – начальником арештного дому “Черкаська виправна колонія № 62”.

05.08.2020 на підставі встановлених порушень в.о. начальника державної установи – начальником арештного дому “Черкаська виправна колонія № 62” винесено постанову про поміщення засудженого в ДІЗО (карцер) строком на 8 діб.

Вважаючи винесену постанову протиправною позивач звернувся до суду.

Суд також встановив, що постанова від 05.08.2020 винесена в.о. начальника державної установи – начальником арештного дому “Черкаська виправна колонія № 62” про поміщення засудженого в ДІЗО (карцер) строком на 8 діб. виконана, а саме прийнятий 05.08.2020 о 12 год. 20 хв. та звільнений 13.08.2020 о 12 год. 20 хв.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими, яке включає складається зокрема Кримінально-виконавчий кодекс України, інші акти законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 9 КВК України, засуджені зобов`язані:

-виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб;

-виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації;

-ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених;

-з`являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації.

Невиконання засудженими своїх обов`язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Частиною 3 ст. 107 КВК України встановлено, що засуджені зобов`язані зокрема дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами.

Наказом міністерства юстиції України №2823/5 від 28 серпня 2018 року затверджено Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, які регулюють порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі та є обов`язкові для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи.

Згідно ч. 3 розділу 2 Правил, засуджені зокрема зобов`язані виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами.

При цьому, ч. 4 розділу 2 Правил, засудженим забороняється зокрема придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в установах виконання покарань за переліком предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких засудженими заборонено (додаток 3); вживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби.

Частиною 1 розділу 21 Правил встановлено, що за порушення порядку відбування покарання у виді арешту до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися заходи стягнення у виді догани або поміщення в карцер строком до десяти діб. Застосовування заходів заохочення та стягнення до осіб, засуджених до арешту, здійснюється начальником арештного дому чи його заступником.

Застосування начальниками установ виконання покарань заходів стягнення оформлюється постановами про накладення стягнення та про поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор, карцер, переведення засудженого до ПКТ (ОК) (після винесення відповідного рішення судом) установи виконання покарань (додатки 23, 24). Перед накладенням стягнення на засудженого, який відбуває покарання у виправній колонії, дисциплінарною комісією установи вирішується питання про доцільність застосування стягнення у порядку, визначеному статтями 134, 135 Кримінально-виконавчого кодексу України. Про місце і час засідання дисциплінарної комісії засуджений повідомляється письмово не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За письмовою заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби. Результати розгляду дисциплінарною комісією питання про доцільність застосування стягнення до засудженого оформлюється відповідним письмовим рішенням. Застосування заходів стягнення у виді поміщення у ДІЗО до осіб, засуджених до обмеження волі, поміщення в карцер осіб, засуджених до арешту, а також заходів стягнення до засуджених у виховних колоніях здійснюється після розгляду дисциплінарною комісією установи питання про доцільність застосування стягнення та винесення відповідного письмового рішення. (ч. 1 розділу 21 Правил).

Згідно ч.1 ст. 132 КВК України, за невиконання покладених обов`язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати; скасування поліпшених умов тримання; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб; переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.

При чому, ст. 133 КВК України передбачено, що злісним порушенням установленого порядку відбування покарання є вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи інших одурманюючих засобів; виготовлення, зберігання, придбання, розповсюдження інших заборонених предметів, участь у настільних азартних та інших іграх з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вчинення дрібного хуліганства; систематичне ухилення від лікування захворювань, що становлять небезпеку для здоров`я інших осіб.

Поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор або в карцер чи переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за вмотивованою постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов`язки, з визначенням строку тримання.(ч. 8 ст. 134 КВК України).

Статтею 135 КВК України встановлено, що питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії. Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби.

Як встановлено судом, при прийнятті постанови від 05.08.2020 про поміщення в дисциплінарний ізолятор, карцер установи виконання покарань ОСОБА_1 дотримано всі вимоги встановлені Порядком щодо фіксації порушення, повідомлення про розгляд дисциплінарною комісією та з урахуванням вимог КВК України, правомірно застосовано вид стягнення, оскільки вживання спиртних напоїв є злісним невиконанням засудженим правил внутрішного розпорядку.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.Г. Паламар