Рішення № 93210976, 01.12.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3861/20

РІШЕННЯ

іменем України

01 грудня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волочиського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Волочиського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про внесення змін до актового запису №15 від 09 лютого 1979 року, складеного виконавчим комітетом Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про народження ОСОБА_1 з власного імені " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 ";

- зобов`язати Волочиський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) внести зміни до актового запису про народження №15 від 09 лютого 1979 року, складеного виконавчим комітетом Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області на ОСОБА_1 , виправивши ім`я дитини з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 ".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в первинному свідоцтві про народження було вказане його власне ім`я " ОСОБА_3 ". У зв`язку з його втратою, та відсутністю копії первинного документу, відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тячівського районного управління юстиції Закарпатської області позивачу видано повторно свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 із зазначенням в ньому власного імені "Віктор".

Як наслідок, позивач звернувся до Волочиського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) щодо внесення змін до його актового запису про народження. Проте, відповідно до висновку від 19 червня 2020 року йому відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження у зв`язку з відсутністю підстав та відповідних документів.

Вважаючи висновок протиправним внаслідок підтвердження власного імені відомостями, зазначеними в паспорті громадянина України, свідоцтві про неповну загальну середню освіту, військовому квитку та свідоцтвах про загальнообов`язкове державне страхування, свідоцтвах про шлюб і народження його дітей, звернувся за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 21 липня 2020 року відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження.

На адресу суду 04 серпня 2020 року надійшов відзив відповідача, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначено, що позивачу відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження №15 від 09 лютого 1979 року шляхом виправлення власного імені з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 ", у зв`язку з відсутністю на те достатніх підстав, а саме - надані позивачем документи містили суперечливу інформацію.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до тексту висновку відповідача від 19 червня 2020 року, в актовому записі про народження позивача №15 від 09 лютого 1979 року, складеного виконавчим комітетом Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, у відомостях про дитину зазначено власне ім`я " ОСОБА_2 ". Аналогічні відомості містить повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 24 квітня 2012 року.

Разом з тим, у наявній в матеріалах справи копії похвального листа №1831 від 30 травня 1987 року зазначено, що він виданий ОСОБА_1 .

У свідоцтві про неповну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 від 21 червня 1994 року зазначено, що воно видане ОСОБА_1 .

У наявній в матеріалах справи копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Тячівським РВ УМВС України в Закарпатській області 15 травня 1996 року та копії військового квитка серії НОМЕР_4 від 22 вересня 1999 року, ім`я власника документів - " ОСОБА_3 ".

В свідоцтві про одруження серії НОМЕР_5 від 16 лютого 2002 року, виданому Користовецькою сільською радою Волочиського району Хмельницькій області, ім`я чоловіка зазначено " ОСОБА_3 ".

За змістом свідоцтва про загальнообов`язкове державне соціальне страхування серія НОМЕР_6 від 10 жовтня 2002 року, зазначено, що воно видане ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4 (дочка позивача) серії НОМЕР_7 від 04 серпня 2004 року та ОСОБА_5 (син позивача) серії НОМЕР_8 від 12 вересня 2013 року, ім`я батька - " ОСОБА_3 ".

Навесні 2020 року позивач виявив невідповідність власного імені, зазначеного в актовому записі №15 від 09 лютого 1979 року, складеного виконавчим комітетом Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, усім іншим виданим документам, та звернувся з заявою до Волочиського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) з заявою, в якій просив внести зміни до актового запису про народження №15 від 09 лютого 1979 року, складеного виконавчим комітетом Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про ім`я народженої дитини з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 ".

Висновком Волочиського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 19 червня 2020 року позивачу відмовлено у внесенні зазначених змін в зв`язку із відсутністю підтверджуючих документів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Порядок внесення змін до актових записів регулюється Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793 (далі - Правила №96/5).

Частиною 1 ст.6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" визначено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Приписами ч.ч.1, 2, 3 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" встановлено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Відповідно до частини 1 ст.22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Положеннями ч.ч.3 та 4 ст.22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" визначено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису. У разі зберігання актового запису цивільного стану у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до пункту 1.1 Правил №96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Згідно з пунктом 1.5 Правил №96/5 заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами, шляхом їх формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, на яких заявники за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у них, проставляють власні підписи.

Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, звіряє відомості, зазначені заявником у заяві, з паспортом або паспортним документом. Суперечливі дані в документах письмово пояснюються заявником. Документи, які мають необумовлені виправлення, підчистки або викликають сумніви щодо їх достовірності, перевіряються особливо ретельно та у разі потреби направляються для проведення їх експертизи до судово-експертної установи Міністерства юстиції України (за рахунок заявника). Відомості про акти цивільного стану, зазначені заявником у заяві, перевіряються в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

Пунктом 1.7 Правил №96/5 визначено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.

Відповідно до пункту 2.6 Правил №96/5 разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану, крім випадків, встановлених у пункті 2.28 цього розділу (пункт 2.18 Правил №96/5).

Згідно з пунктом 2.12 Правил №96/5 на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення позовних щодо визнання протиправним висновку від 19 червня 2020 року, оскільки, складаючи зазначений висновок, Волочиський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) діяв у межах норм Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та Правил №96/5 та у спосіб, визначений законодавством України.

Водночас, зважаючи на встановлені судом обставини справи, суд зазначає наступне.

Положеннями ст.6 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) визначено, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2008 року у справі "Каіч та інші проти Хорватії" було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Держава несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно з частинами 1, 4 ст.269 Цивільного кодексу України особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.

Отже, зміна персональних даних є суб`єктивним особистим немайновим правом громадянина, яке за своєю природою реалізується за власним волевиявленням особи.

Згідно з підпунктом 2.13.2 пункту 2.13 Правил №96/5 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.

Суд зазначає, що відповідно до п.13 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII, для одержання паспорта громадянин, зокрема, подає свідоцтво про народження, відповідно до запису в якому, містяться персональні дані щодо прізвища, імені та по-батькові заявника, який отримує паспорт.

Враховуючи те, що паспорт громадянина України позивачу було видано значно раніше (15 травня 1996 року), ніж повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 24 квітня 2012 року, суд критично оцінює доводи відповідача про суперечливі відомості у документах ОСОБА_1 .

Тому суд вважає, що з метою недопущення порушення прав позивача, а також правильного викладення його власного імені, належним способом захисту є зобов`язання Волочиського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) внести зміни до актового запису про народження №15 від 09 лютого 1979 року, складеного виконавчим комітетом Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, виправивши ім`я дитини з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 ".

Наведене свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати Волочиський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) внести зміни до актового запису про народження №15 від 09 лютого 1979 року, складеного виконавчим комітетом Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, виправивши в графі ім`я дитини з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 ".

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 01 грудня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_9 ) Відповідач:Волочиський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (площа Центральна, 1, м.Волочиськ, Хмельницька область,31200 , код ЄДРПОУ - 21324008)

Головуючий суддя Д.А. Божук