Рішення № 93210921, 01.12.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2728/19

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

01 грудня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат по справі ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.11.2019 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії скасовано.

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з заявою в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправним рішення та дій відповідача при виконанні судового рішення у справі № 560/2728/19.

Ухвалою суду від 11.11.2020 заяву ОСОБА_1 заяву в порядку ст.383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.

Вказаною ухвалою суду встановлено ОСОБА_1 строк для надання відповідної заяви та доказів про розмір судових витрат на професійну правничу допомогу - 5 днів з дня ухвалення цього судового рішення.

18.11.2020 до суду надійшла заява представника позивача про включення до судових витрат позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7750 грн.

Ухвалою суду від 20.11.2020 призначено до розгляду в письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення по адміністративній справі № 560/2728/19.

Від представника відповідача жодних заперечень на подану заяву до суду не надходило.

Дослідивши подану заяву представника позивача, а також наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що представником позивача до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу додано, договір про надання правничої допомоги від 01.10.2020, додаток №1 від 01.10.2020 до договору від 01.10.202, акт №1 від 16.11.2020 приймання-передачі наданої правової допомоги до Договору від 01.10.2020, звіт про витрачений час на надання правничої допомоги, рахунок - фактура №16/11/20 від 16.11.2020.

Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 01.10.2020 загальна вартість виконаних робіт, якій надано детальний розрахунок склала 7750,00 грн.

Відповідно договору про надання правничої допомоги від 01.10.2020, додатку №1 до договору від 01.10.2020, Акт №1 приймання-передачі наданої правової допомоги, звіту про витрачений час, рахунку-фактури від 16.11.2020, сума яку відповідач поніс складає 7750,00 грн.

Відповідно до ст.139 КАС України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно ч.6 ст.7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Отже, суд вважає, що враховуючи аналогію закону, та те, що ст.139 КАС України не передбачено відшкодування судових витрат за зверненням з заявою, суд вважає, що позивач має право на компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрат на правничу допомогу.

Згідно акту №1 від 16.11.2020 про прийняття-передачі наданих послуг згідно Договору №1 про надання правничої допомоги від 01.10.2020 року встановлено, що адвокатом надано послуги на які витрачено 5 годин 10 хвилин робочого часу.

Таким чином,позивач вважає, що в межах розгляду заяви в порядку ст.383 КАС України по справі № 560/2728/19, ним понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 7750,00 грн, які він просить стягнути з відповідача.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд не погоджується із загальною сумою витрат на правничу допомогу в розмірі 7750,00 грн, оскільки вказані витрати не є співмірними із складністю розгляду заяви в порядку ст.383 КАС України та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг.

Крім того, згідно досліджених матеріалів справи, судом встановлено, що в даному випадку витрати на правничу допомогу позивач просить стягнути за підготовку, написання та подання заяви в порядку ст.383 КАС України, а не адміністративного позову, що не міститься значної складності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати на правову допомогу вказані в акті, представником позивача не підтверджено, значно завищено, є неспівмірними зі складністю заяви та обсягом наданих адвокатом послуг, часом затраченим на виконання робіт (послуг).

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №826/8107/16 (К/9901/26989/18).

Крім цього, зазначена представником позивача вартість послуг є безпідставною з огляду на предмет заяви по справі незначної складності.

Водночас, відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні на користь якої ухвалено судове рішення всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi V. Italy), № 34884/97).

На думку суду а також враховуючи категорію даної справи, та те, що в даному випадку представник позивача просить стягнути витрати на правничу допомогу за результатами розгляду заяви в порядку ст.383 КАС України, що не містить значної складності, а тому загальна сума понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу становить 1500,00 грн.

Суд зазначає, що розмір понесених позивачем витрат в сумі 1500,00 грн підтверджується належними та допустимими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із складністю заяви по справі та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг.

За таких обставин, з огляду на часткову доведеність позивачем фактичного розміру понесених витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області (ідентифікаційний код - 40112233).

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Регіональний сервісний центр МВС в Тернопільській області (вул. Стрийська, 5,с. Підгородне,Тернопільський район, Тернопільська обл.,47751 , ідентифікаційний код - 40112233) Третя особа:

Головуючий суддя О.П. Шевчук