Рішення № 93210323, 26.11.2020, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1225/20

2/0187/365/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2020 р. смт Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого-судді Іщенко І.М., при секретарі судового засідання Дудка В.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В

09.09.2020 року до суду звернувся з позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що між банком та відповідачем укладено кредитний договір від 18.01.2011 року, за яким ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з подальшим збільшенням в розмірі 13000 грн.

АТ КБ ''Приватбанк'' свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором, відповідачка станом на 23.06.2020 року має заборгованість перед позивачем в розмірі 11309,60 грн, яка складається із наступного: 11309,60 грн – заборгованість за тілом кредита.

Позивач просить стягнути із відповідачки зазначену суму заборгованості і судові витрати по справі в розмірі 2102 грн.

В ухвалі суду про відкриття провадження було постановлено розгляд цієї справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Представник позивача Гребенюк О.С. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами, позов підтримав в повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі (а.с. 60).

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення та оголошенням про виклик відповідача у справі на офіційному веб-сайті суду (а.с. 67,69-70). Заяви про розгляд справи у її відсутності та відзиву на позовну заяву до суду не надавала.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідачка, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин та не подала відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

За загальним правилом (частина 1 статті 13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані представником позивача докази суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Звернувшись до суду зі вказаними позовними вимогами, представник АТ КБ «Приватбанк» посилався на те, що з метою отримання банківських послуг відповідачка ОСОБА_1 підписала анкету-заяву б/н від 18.01.2011 року, згідно якої отримала кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, з подальшим збільшенням розміру кредитного ліміту до 13 000 гривень.

Представник позивача зазначив, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

При цьому, Умови та Правила надання банківських послуг в Приватбанку відповідачкою ОСОБА_1 не підписувалися (а.с. 18-41).

У даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 січня 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (09 вересня 2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Тому, надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Зазначена правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

У вказаній копії Анкети-заяви, наданій банком, зазначено, що відповідачці видана «Зарплатна картка», а не кредитна картка та підписана анкета-заява 18.01.2011 року, в той час, як долучена позивачем довідка об умовах кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільговий період» по договору SAMDN50000044691722 датована 10.05.2011 року та має підпис без зазначення прізвища, ім`я та по-батькові підписанта довідки, який відповідно неможливо ідентифікувати (а.с. 15-16).

Одночасно відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 було надано кредитку картку № НОМЕР_1 від 10.05.2011 року зі встановленим кредитним лімітом 4100 грн, що підтверджується довідкою про зміну кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н) (а.с. 13-14).

Виходячи з вищевикладеного, суд не має можливості ідентифікувати за яким самим договором відповідачка отримала кредитні кошти, так як вказаний у довідки договір SAMDN50000044691722 позивачем не було надано, а анкета-заява взагалі заповнена на інший різновид картки.

Одночасно доданий витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», який є невід`ємною частиною кредитного договору, не можна вважати складовою кредитного договору, так як невідомо, які саме кредитні картки, що діяли на момент укладення кредитного договору з відповідачем він отримав, відповідно невідомо які саме тарифи банку діяли на той час (а.с. 17).

Доказів про те, що АТ КБ «Приватбанк» надав ОСОБА_1 18.01.2011 року кредитні кошти нічим не підтверджується, відсутній сам кредитних договір, в якому була зазначена сума коштів, розрахунки, умови нарахування процентів, комісії та штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що Банком не доведено належними доказами у справі, що ОСОБА_1 дійсно отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з подальшим збільшенням в розмірі 13000 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, оскільки вказані суттєві умови кредитного договору - сума кредиту та яка саме видавалася кредитна картка є суперечливими в наданій банком Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку та заявленими вимогами, не доведені обставини кредитної заборгованості ОСОБА_1 на загальну суму 11309,60 грн, на які він посилається як на підставу своїх вимог, у зв`язку з чим суд вважає відмовити в задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк».

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що в задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк» відмовлено судові витрати в розмірі 2102 грн необхідно залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 549, 610, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 76, 80, 81, 141, 263-265, 280 ЦПК України,

В И Р І Ш И В

В позовних вимогах Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.

Судові витрати в розмірі 2102 грн необхідно залишити за позивачем АТ КБ «Приватбанк».

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Іщенко