Ухвала суду № 93209673, 01.12.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7286/20

Провадження № 2/204/2023/20

УХВАЛА

01 грудня 2020 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в особі судді Приваліхіної А.І., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі заяву представниці ОСОБА_1 – адвокатки Бедлецької Світлани Олегівни, про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

30 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів – Дніпровської міської ради, Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича та Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, визначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , із вимогами про визнання трудового контракту продовженим на невизначений строк та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 03 листопада 2020 року позов залишено без руху, позивачу запропоновано усунути недоліки.

11 листопада 2020 року недоліки, зазначені в ухвалі суду від 03 листопада 2020 року, позивачем усунуто.

Ухвалою суду від 01 грудня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у вищевказаній справі.

Одночасно із позовною заявою позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій він прохає:

- заборонити до набрання рішенням законної сили державним реєстраторам, суб`єктам державної реєстрації вчиняти (здійснювати) будь-які реєстраційні дії та/або вносити будь-які відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Комунального підприємства «Ритуальна служба» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 32702195, м. Дніпро, пр. О. Поля, буд. 18, прим. 119).

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що існує ризик того, що невжиття заходів забезпечення позову у випадку ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, може зробити неможливим його виконання або значно його утруднити.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Нормою ч. 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Проте, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Вимогами ч. 10 ст. 150 ЦПК України визначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовним вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що вона не підлягає задоволенню, оскільки запропоновані позивачем заходи забезпечення позову шляхом заборонити до набрання рішенням законної сили державним реєстраторам, суб`єктам державної реєстрації вчиняти (здійснювати) будь-які реєстраційні дії та/або вносити будь-які відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Комунального підприємства «Ритуальна служба» Дніпровської міської ради, є тотожними за змістом задоволенню заявлених позовних вимог, оскільки задовольнивши такі вимоги суд фактично вирішить спір по суті. З цих підстав у задоволенні цієї заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 158, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – адвокатки Бедлецької Світлани Олегівни про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів зо дня її підписання.

Ухвала суду набирає законної сили протягом п`ятнадцяти днів зо дня її підписання або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками процесу, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна