
Справа № 209/769/18
Провадження № 1-кп/209/34/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Байбари Г.А.,
за участі секретаря Кулік О.О.,
прокурора Бразалука О.О.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське Дніпропетровської області клопотання прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Бразалука О.О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12018040790000095, відносно обвинуваченої за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянки України, яка має професійно-технічну освіту, заміжня, офіційно не працює, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше була засуджена, останній раз: 18.05.2017 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України від призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням на 3 роки,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з 26 березня 2018 року знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1 .
На обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що згідно обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке, як було встановлено досудовим розслідуванням, вчинено за наступних обставин. 14 січня 2018 року приблизно о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_1 перебувала в приміщенні магазину «Варус-16» ТОВ «ОМЕГА», розташованого за адресою: бул. Будівельників 27-А в місті Кам`янське, де в неї виник умисел, спрямований на умисне таємне викрадення жіночих рукавиць, що на праві власності належить ТОВ «ОМЕГА». Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 14 січня 2018 року приблизно о 15 годині 45 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні магазину «Варус-16» ТОВ «ОМЕГА» по бульвару Будівельників 27-А в місті Кам`янське, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та розуміючи, що своїми діями здійснює безоплатне незаконне вилучення чужого майна поза волею власника, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, з корисливих мотивів викрала жіночі рукавиці із штучної шкіри у кількості 6 (шість) пар, вартість яких, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 1000 від 02.03.2018 року, становить 359,94 гривень, тобто майно що на праві власності належить ТОВ «ОМЕГА», Викрадені жіночі рукавиці сховала до поліетиленового пакету, який поклала до своєї жіночої сумки, та вийшла з викраденим за касову зону, направляючись до виходу з приміщення вищевказаного магазину. Заволодівши викраденим майном та прагнучи отримати можливість ним розпорядитися, ОСОБА_1 намагалася зникнути з місця злочину, однак в той момент, коли вона виходила із приміщення магазину, була затримана працівниками охорони ТОВ «ОМЕГА». Отже, ОСОБА_1 виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення зазначеного злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.185 КК України.
Обґрунтованість обвинувачення підтверджено показаннями представника потерпілого, свідків, допитаних у ході судового розгляду, та письмовими доказами, які вже досліджено у ході судового провадження. Про необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою свідчить наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Під час судового розгляду встановлено наявність ризику, передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачена переховується від суду, намагаючись уникнути притягнення до кримінальної відповідальності. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, за вчинення якого чинним КК України передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 3 років 4 місяців. Вона усвідомлює, що у разі визнання судом її винною у вчиненні інкримінованого їй злочину, їй має бути призначене покарання із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України, що виключає ймовірність повторного застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням. В ході судового розгляду ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час і місце проведення судового розгляду, неодноразово без повідомлення про поважні причини своєї неявки не з`являлася на виклики суду, у зв`язку із чим щодо неї судом застосовувався привід у судові засідання, зокрема, ухвалами суду від 02.07.2018 року, 18.02.2019 року, 11.09.2019 року, 10.03.2020 року, 14.09.2020 року, 16.10.2020 року. Згідно письмового пояснення причин невиконання приводу працівниками органу Національної поліції України, привід обвинуваченої у судове засідання, яке мало відбутися 16.10.2020, не виконано з причин зміни обвинуваченою свого місця проживання, про що остання суд не повідомила. З 14.09.2020 місце проживання обвинуваченої стороні обвинувачення та суду невідоме. Наведене свідчить про спрямованість поведінки обвинуваченої на переховування від суду. Крім цього, на теперішній час обвинувачена офіційно не працює, не навчається, утриманців не має, тобто не має сталих соціальних зв`язків, а тому у будь-який час може залишити межі міста з метою подальшого ухилення від кримінальної відповідальності.
Також, згідно відкритих відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, до ОСОБА_1 , як до обвинуваченої у кримінальному провадженні № 12017040030001672 від 11.06.2017 за ч. 2 ст. 186 КК України, яке перебуває на розгляді у Кіровському районному суді м. Дніпропетровська, також застосовувався привід у зв`язку із її неодноразовими неявками за викликами у судові засідання. Наведені обставини в сукупності вказують на те, що обвинувачена не виконує покладені на неї процесуальні обов`язки і в ході судового розгляду кримінального провадження неодноразово не з`являлася до суду, а в теперішній час місце її перебування невідоме, що свідчить про її переховування від суду.
Крім цього, встановлено також наявність ризику вчинення обвинуваченою іншого кримінального правопорушення, який передбачено п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про що свідчить наступне. Обвинувачена є раніше неодноразово судимою за вчинення злочинів проти власності. Злочини, у вчиненні яких ОСОБА_1 обвинувачується наразі у цьому кримінальному провадженні, а також у кримінальному провадженні № 12017040030001672 від 11.06.2017 за ч. 2 ст. 186 КК України, яке перебуває на розгляді у Кіровському районному суді м. Дніпропетровська, вчинено у період випробування, встановленого вироком Дніпропетровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.05.2017 року. Вказане свідчить про її стійку протиправну поведінку та вказує на те, що обвинувачена може у подальшому вчинити нові кримінальні правопорушення. Крім цього, ОСОБА_1 на час вчинення злочину не працювала та на теперішній час також не працює, тобто не має постійного джерела доходу, що також може спонукати її вдатися до вчинення інших злочинів, зокрема, проти власності.
При цьому, перебуваючи під дією більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, зокрема, під домашнім арештом, обвинувачена, проживаючи за місцем реєстрації, може спробувати виїхати у будь-якому напрямку задля ухилення від явки до суду, зокрема, вона матиме таку можливість під час слідування зі свого місця проживання до суду. Враховуючи вищенаведене, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання обвинуваченою покладених на нього обов`язків та запобігання вищенаведеним ризикам. Таким чином, лише запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, виконання процесуальних нею рішень та запобігання новим злочинам.
Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник адвокат Горкун Д.О. судове засідання не з`явилися, а ухвала суду про дозвіл на затримання обвинуваченої з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою органами поліції не виконана.
Прокурор в судовому засіданні не підтримував клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1 , вважаючи, що клопотання не може бути задоволено без особистої участі обвинуваченої, яка не затримана та не доставлена до суду для участі в розгляді цього клопотання.
Вислухавши прокурора, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання.
Відповідно до ст. 186 КПК України клопотання про застосування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі.
Згідно ч.1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участі підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно ч.6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
27 листопада 2020 року прокурор Дніпродзержинської місцевої прокуратури Бразалук О.О. звернувся до суду з клопотанням про дозвіл на затримання обвинуваченої ОСОБА_1 з метою приводу її для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На обґрунтування цього клопотання прокурор посилався на те, що ОСОБА_1 , яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років 4 місяців, не з`являється до суду без поважних причин, змінила своє місце проживання, не повідомивши про це суд, а з 14.09.2020 року її місце проживання прокурору та суду невідоме. Таким чином, існують ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 переховується від суду, вчинила кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується у цьому кримінальному провадженні, в період іспитового строку, а в провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська також перебуває кримінальне провадження № 12017040030001672 за її обвинуваченням за ч.2 ст. 186 КК України.
Разом з вказаним вище клопотанням прокурор подав також до суду клопотання про обрання обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвалою суду від 27 листопада 2020 року клопотання прокурора про дозвіл на затримання обвинуваченої ОСОБА_1 з метою приводу її для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було задоволено. Проте, обвинувачена ОСОБА_1 не затримана та не доставлена до суду для її участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Оскільки ухвала суду від 27 листопада 2020 року про надання дозволу на затримання ОСОБА_1 з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не виконана, обвинувачена в суд для розгляду клопотання не доставлена і не оголошена у міжнародний розшук, у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 183-187, 193-196 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Бразалука О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , обвинуваченої за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення або з дати отримання обвинуваченою копії ухвали.
Суддя Г.А. Байбара.
Судове рішення № 93208815, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 30.11.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 209/769/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: