Постанова № 93208151, 26.11.2020, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/32/20

Провадження № 3/163/101/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.

з участю представника Волинської митниці Держмитслужби Кондратюка І.П.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею Держмитслужби матеріали справи за протоколом № 2971/20500/19 про притягнення до відповідальності за ч.6 ст.470 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , який 29 жовтня 2018 року в режимі транзиту увіз в Україну через митний пост "Рава-Руська" Львівської митниці ДФС автомобіль "Тойота", польський номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , перевищив встановлений ст.95 МК України строк транзитного доставлення цього транспортного засобу особистого користування більше ніж на 30 діб, що виявлено 07 грудня 2019 року на митному посту "Ягодин" Волинської митниці ДФС, чим вчинив правопорушення, передбачене за ч.6 ст.470 МК України.

Справа за протоколом про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 надійшла в суд 03 січня 2020 року, датою її розгляду в суді визначено 17 січня 2020 року, про що ОСОБА_1 був повідомлений під розписку в протоколі.

На розгляд справи 17 січня 2020 року ОСОБА_1 не з`явився, направивши 15 січня 2020 року через електронну пошту заяву про проведення розгляду в режимі відеоконференції. З огляду на подання такої заяви за 2 дні до призначеного розгляду провести відеоконференцію не вдалось через організаційно-технічні причини і розгляд відкладено на 26 березня 2020 року.

Оскільки повідомлення про нову дату судового розгляду ОСОБА_1 не було вручене, наступне судове засідання призначене на 10 червня 2020 року.

27 травня 2020 року через електронну пошту надійшла заява про відкладення розгляду на 180 днів, за які, на думку ОСОБА_1 , законодавчо мало бути врегульоване питання про митне оформлення транспортних засобів на іноземній реєстрації.

З огляду на чергову заяву ОСОБА_1 розгляд протоколу відкладено на 10 вересня 2020 року.

07 вересня 2020 року ОСОБА_1 через електронну пошту подав заяву про відкладення розгляду справи на невизначений термін, тобто до зняття карантинних обмежень і його перебування за межами України.

Розгляд справи було відкладено на 26 листопада 2020 року, однак ОСОБА_1 в судове засідання знову не з`явився, направивши 07 вересня 2020 року заяву про відкладення розгляду на невизначений строк з тих же мотивів, що викладені в заяві від 07 вересня 2020 року.

Згідно із ст.498 МК України особа, що притягується до відповідальності, має, в тому числі, право бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

В той же час Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому і наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку особа при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Таким чином, Любомльським районним судом вживалися усі необхідні та достатні заходи для забезпечення процесуальних прав ОСОБА_1 , в тому числі, належного повідомлення про час та місце розгляду справи.

В заявах про відкладення розгляду ОСОБА_1 фактично кожного разу зазначав обставини загального характеру і не вказував конкретних причин, за яких він не з`являвся до суду. При цьому по суті протоколу та правопорушення, що ставилось йому в провину, ОСОБА_1 жодного разу не надав письмових пояснень.

Такі обставини свідчать, що поведінка ОСОБА_1 , особливо останні заяви про відкладення розгляду справи на невизначений строк, містить ознаки зловживання процесуальними правами, що дає достатні підстави для розгляду справи за наявними матеріалами.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ч.6 ст.470 МК України у вигляді штрафу.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.470 МК України правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, витягами з модуля "Диспетчер зони митного контролю та Пасажирського пункту пропуску" АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби, письмовими поясненнями порушника, службовою запискою.

Згідно із ст.91 МК України транзит – це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 1 ч.1 ст.95 МК України встановлено, що для автомобільного транспорту встановлюються такі строки транзитних перевезень … – 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Частина 2 ст.95 визначає, що до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування митного органу, який контролює переміщення цих товарів).

Згідно із ч.1 ст.192 МК України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов`язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Відповідно до ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, … не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

В письмових поясненнях причиною невиконання зобов`язання про транзит ОСОБА_1 назвав прийняття Верховною Радою постанови про легальність перебування транспортних засобів на європейській реєстрації та відсутність коштів на митне оформлення автомобіля. При цьому підтвердив відсутність доказів неможливості вивезення транспортного засобу, визнав, що з приводу порушення строку транзиту звертався в митні органи відповідно до положень ст.192 МК України, він не звертався.

Отже, обставин, що перешкоджали б йому відповідно до закону виконати зобов`язання про транзит, порушник не навів.

Законодавством, про яке вказував ОСОБА_1 , на час перетину кордону був Закон України від 16 травня 2019 року № 2725-VIII, однак встановлений ним строк пільгового митного оформлення транспортних засобів збіг 21 серпня 2020 року.

Наведене свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.470 МК України правопорушення і відсутність підстав для звільнення її від відповідальності.

Щодо застосування в даній справі положень Закону України від 08 листопада 2018 року № 2612-VIII в редакції Закону України від 16 травня 2019 року № 2725-VIII вбачаються підстави для такого висновку.

Закон № 2612-VIII опублікований в газеті "Голос України" 24 листопада 2018 року і набрав чинності з наступного дня. При цьому зміни до ст.470 МК України вступали в дію через 180 днів з дня, наступного за днем опублікування.

Законом № 2725-VIII строк набрання чинності таких змін збільшено до 270 днів, тому редакція ч.6 ст.470 МК України є чинною з 22 серпня 2019 року.

Строк доставлення ввезеного транспортного засобу збіг 08 листопада 2018 року. З 09 листопада 2018 року почалась бездіяльність ОСОБА_1 щодо виконання обов`язку доставлення автомобіля в митницю виїзду, яка тим самим утворює триваюче правопорушення.

Моментом закінчення триваючого правопорушення є його припинення винною особою або виявлення компетентним органом.

На момент свого початку протиправна бездіяльність ОСОБА_1 строком понад 10 діб тягнула відповідальність за редакцією ч.3 ст.470 МК України, яка передбачала стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незважаючи на прийняття і набрання чинності законом, який диференціював порушення транзитного доставлення транспортних засобів і посилював відповідальність в залежності від строку недоставлення, порушник до часу складення протоколу 07 грудня 2019 року своє зобов`язання не виконав і продовжив протиправну бездіяльність.

Отже, вчинене ОСОБА_1 триваюче правопорушення, яке виявлене на час дії нового закону, слід кваліфікувати за ч.6 ст.470 МК України.

Враховуючи передбачену законом санкцію та відсутність належних і достовірних відомостей про місцезнаходження транспортного засобу, стягнення на порушника слід накласти відповідно до п.95 Прикінцевих положень МК України в межах санкції ч.3 ст.470 МК України в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України, і на підставі п.95 Прикінцевих положень МК України накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Штраф в розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень підлягає стягненню на рахунок UA148999980313060106005003262 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, одержувач УК в Любомльському районі, код ЄДРПОУ 38031501, призначення платежу: 21081100, штраф у справі про порушення митних правил №, прізвище, ініціали, код 095).

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору на рахунок UA698999980313101206000003262 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код ЄДРПОУ 38031501, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір у справах про адміністративні правопорушення").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.С.Чишій