Рішення № 93207596, 19.11.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/18141/19

Провадження №2/523/1224/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2020 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого судді Сувертак І.В.

при секретарі Кругліков О. О.,

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в місті Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до органу місцевого самоврядування в особі Одеської міської ради (65026, м. Одеса, вул. Думська площа, 1) про визнання права власності в порядку спадкування,-

Установив:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання права приватної власності на 17/100 будинку АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в порядку спадкування, мотивуючи свої вимоги тим, що після смерті своєї матері ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, яке було прийнято позивачем за законом, яке складалось з частки житлового будинку під номером АДРЕСА_2 , яка належала померлій на наступних підставах:

-45/100 часток житлового будинку - на підставі Рішення Ленінського районного народного суду м. Одеси від 31.05.1989 року, справа № 2- 438/1989 суду;

-17/100 часток житлового будинку - на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Ленінського районного народного суду м. Одеси від 31.08.1989 року, справа № 2- 438/1989;

Вищевказане майно у відповідності до змісту судових документів належало матері Позивача на праві спільної сумісної власності разом з Позивачем.

У відповідності до чинного законодавства України право власності на нерухоме майно виникає у особи з моменту його державної реєстрації.

17/100 часток у праві власності на зазначений житловий будинок зареєстровані БТІ на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Ленінського районного народного суду м. Одеси від 31.08.1989 року, справа № 2- 438/1989, за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , але нотаріусом не може бути самостійно визначена частка у праві спільної сумісної власності, оскільки у відповідності до ст. 357 Цивільного Кодексу України визначення часток у праві спільної власності проводиться співвласниками на підставі укладеного між ними договору. Наразі, серед поданих документів договір про визначення ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 часток в праві власності, відсутній.

Мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 27 березня 2017 року, актовий запис про смерть №3353.

На підставі заяви позивача відкрито спадкову справу за №24/2017 (номер у спадковому реєстрі 61508352) про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 .

Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Борисовою Н.В було надано лист на адресу Позивача - ОСОБА_1 , (вих.№6/02-14 від 23.01.2018 року) про те, що у відповідності до Пункту 4.15 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, та роз`яснено за відсутності реєстрації за померлою ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини, та за відсутності можливості визначити розмір частки в праві спільної власності, рекомендувала звернутися до суду із відповідним позовом про захисту прав як спадкоємця за законом.

Ухвалою суду від 29 листопада 2019 року зазначений позов залишено без руху у зв`язку з його недоліками. (а.с. 21,22).

18 грудня 2019 року на адресу суду надійшла заява Позивача про усунення недоліків разом з новою редакцією позову, окрім того, позивачем вилучено з числа третіх осіб приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Борисову Ніну Вадимівну, також усунені інші недоліки, котрі зазначені в ухвалі суду від 29.11.2019 року. (а.с. 25).

Ухвалою суду від 18 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , 1965 року народження, РНОКПП НОМЕР_1 до органу місцевого самоврядування в особі Одеської міської ради (65026, м. Одеса, вул. Думська площа, 1) про визнання права власності в порядку спадкування, з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 81).

Ухвалою суду від 24 червня 2020 року закрито підготовче засідання та призначено судовий розгляд по суті позову. (а.с. 116).

Позивач в судове засідання не з`явився, однак представник позивача, адвокат Ільницький В.І. надав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. (а.с. 114).

Відповідач в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не сповістив та з заявою про відкладення розгляду справи не звертався. (а.с. 120,121).

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК Українита ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності представника відповідача.

Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд доходить висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Так встановлено, що ОСОБА_2 мати позивача – ОСОБА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 27 березня 2017 року, актовий запис про смерть №3353. (а.с. 8).

Після смерті матері Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Борисової Н.В. із заявою про відкриття спадкової справи та прийняття спадщини, наслідком якої є відкриття спадкової справи №24/2017 у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Борисової Н.В.

Приватним нотаріусом Борисовою Н.В. на підставі нотаріального запиту в рамках спадкової справи №24/2017 (номер у спадковому реєстрі 61508352) було здійснено запит до КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради (далі - БТІ) для встановлення реєстрації прав власності на нерухоме майно за померлою (спадкодавцем), де встановлено:

-до складу спадкового майна входить частка житлового будинку під номером АДРЕСА_2 , яка належала померлій на наступних підставах: 45/100 часток житлового будинку - на підставі Рішення Ленінського районного народного суду м. Одеси від 31.05.1989 року, справа № 2- 438/1989 суду та 17/100 часток житлового будинку - на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Ленінського районного народного суду м. Одеси від 31.08.1989 року, справа № 2- 438/1989;

-вищевказане майно у відповідності до змісту судових документів належало померлій на праві спільної сумісної власності з гр. ОСОБА_1 .

З вказаного майна право власності на 45/100 часток не було зареєстроване, про що свідчить відсутність відповідної інформації про реєстрацію прав як в реєстрі речових прав та у даних, що зберігаються в архіві БТІ, так і серед поданих документів нотаріусу ОСОБА_3 .

У відповідності ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

-17/100 часток у праві власності на зазначений житловий будинок зареєстровані БТІ на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Ленінського районного народного суду м. Одеси від 31.08.1989 року, справа № 2- 438/1989, за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , але нотаріусом не може бути самостійно визначена частка у праві спільної сумісної власності, оскільки у відповідності до ст. 357 цивільного Кодексу України визначення часток у праві спільної власності проводиться співвласниками на підставі укладеного між ними договору.

Внаслідок чого приватним нотаріусом Борисовою Н.В. було надано на адресу ОСОБА_1 , лист (вих.№6/02-14 від 23.01.2018 року) про те, що у відповідності до Пункту 4.15 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. (а.с. 12).

Таким чином, за відсутності реєстрації за померлою ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини, та за відсутності можливості визначити розмір частки в праві спільної власності, рекомендувала звернутися до суду із відповідним позовом про захисту прав як спадкоємця за законом.

07.10.2019 року за заявою представника Позивача було здійснено державну реєстрацію нерухомого майна в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 183878760 від 07.10.2019 року, індексний номер витягу 183878641 від 07.10.2019 року) та зареєстровано за покійною ОСОБА_2 (спадкодавець) спільну часткову приватну власність у розмірі 45/200 будинку АДРЕСА_2 та за ОСОБА_1 (спадкоємець) спільну часткову приватну власність у розмірі 45/200 будинку АДРЕСА_2 .

17/100 часток у праві власності на зазначений житловий будинок були зареєстровані БТІ, як спільна приватна власність ОСОБА_2 (спадкодавець) та ОСОБА_1 (спадкоємець) лист БТІ від 07.11.2017 року №489939.39.17 на адресу приватного нотаріуса Борисової Н.В.

Оскільки нотаріусом не може бути самостійно визначена частка у

праві спільної сумісної власності у відповідності до ст.357 Цивільного Кодексу України визначення часток у праві спільної власності проводиться співвласниками на підставі укладеного між ними договору, а наразі, серед поданих документів договір про визначення спільно з ОСОБА_2 часток в праві власності, відсутній та відповідно до довідки приватного нотаріуса Борисової Н.В. (вих.№72/02-14 від 05.08.2019 року) щодо кола спадкоємців, де остаточним спадкоємцем є тільки ОСОБА_1 , 1965 року народження, РНОКПП НОМЕР_1 за законом, що унеможливлює оформлення правовстановлюючих документів щодо спадщини.

Ст. ст. 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Пунктом 1 ч. 2 ст.16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.

Згідно до вимог ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217-1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Норма ч. 1, ч. 2 ст. 355 ЦК України, прописує, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності, при цьому, майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

За змістом ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Як вбачається з ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно ч. 3ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно положень пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, в установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.95 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" передбачає що частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними.

Викладене позивачем підтверджується:

- Матеріали спадкової справи №№24/2017 приватного нотаріуса Борисової Н.В.;

-Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ;

-Витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі №49756055;

-Довідка приватного нотаріуса одеського міського нотаріального округу Борисової Н.В. щодо кола спадкоємців ;

-Лист КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 07.11.2017 року №489939.36.17 на адресу приватного нотаріуса одеського міського нотаріального округу Борисової Н.В. ;

-Лист приватного нотаріуса одеського міського нотаріального округу Борисової Н.В. вих.№6/02-14 від 23.01.2018 року на адресу ОСОБА_1 (копія)

-Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності на 45/200 будинку АДРЕСА_2 та за ОСОБА_1 (індексний номер витягу 183878641 від 07.10.2019 року);

-Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності на 45/200 будинку АДРЕСА_2 та за ОСОБА_2 (індексний номер витягу 183878760 від 07.10.2019 року);

Таким чином, приймаючи до уваги те, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 , 1965 року народження, РНОКПП НОМЕР_1 до органу місцевого самоврядування в особі Одеської міської ради код ЄДРПОУ 26597691 підлягають задоволенню, оскільки нотаріусом не може бути самостійно визначена частка у праві спільної сумісної власності у відповідності до ст.357 Цивільного Кодексу України визначення часток у праві спільної власності проводиться співвласниками на підставі укладеного між ними договору, а наразі, серед поданих документів договір про визначення спільно з ОСОБА_2 часток в праві власності, відсутній та відповідно до довідки приватного нотаріуса Борисової Н.В. (вих.№72/02-14 від 05.08.2019 року) щодо кола спадкоємців, де остаточним спадкоємцем є тільки ОСОБА_1 , 1965 року народження, РНОКПП НОМЕР_1 за законом, що унеможливлює оформлення правовстановлюючих документів щодо спадщини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 141, 200, 211, 223, 258, 263-265, 354 ЦПК України,-

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до органу місцевого самоврядування в особі Одеської міської ради (65026, м. Одеса, вул. Думська площа, 1) про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати право приватної власності на 17/100 будинку АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 листопада 2020 року.

Суддя