Вирок № 93207456, 21.08.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/2849/18

Провадження №1-кп/523/267/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2020 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Позняка В.С.

при секретарі Ситник І.П.

за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 Жупанської Т.М.

у присутності обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Суворовського районного суду м. Одеси об`єднані обвинувальні акти кримінальних проваджень за №12018160490000537 від 30.01.2018 року, за №12020160490000893 від 18.03.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Доманівка Доманівського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, який перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого неофіційно, раніше не судимого.

Зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

Фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч.1, 185 ч.2, 185 ч.3 КК України, -

Встановив:

30.01.2018 року приблизно о 18:00 годині, ОСОБА_1 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 , діючи навмисно з метою заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою свого знайомого, попросив у ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Ergo Aurum А502" імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 під приводом послухати музику, поки буде йти до магазину, при цьому пообіцявши потерпілому повернути телефон. ОСОБА_2 , будучи введеним в оману та впевненим в щирості дій обвинуваченого, передав йому свій мобільний телефон, але ОСОБА_1 , отримавши в результаті шахрайських дій мобільний телефон потерпілого, свої зобов`язання не виконав, та не маючи наміру повертати чуже майно, заволодів мобільним телефоном, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 2000 гривень.

Крім цього, 30.01.2018 року приблизно о 18:10 годині, ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні кухні квартири АДРЕСА_3 , маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, скориставшись сприятливими умовами, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з дивану мобільний телефон марки «Meizu М5с" імей1: НОМЕР_3 , імей2: НОМЕР_4 в корпусі золотистого кольору, належного потерпілій ОСОБА_3 , сховавши до карману своєї куртки, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим своїми діями заподіявши потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 1128,90 гривень.

Крім цього, 14.03.2020 року приблизно о 18:00 годині, ОСОБА_1 , знаходячись біля будинку №140, розташованому по вул. Добровольського у м. Одесі, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, будучи впевненими, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження замку металевих дверей проник до підвального приміщення, звідки таємно викрав 12 метрів кабелю електрозв`язку марки ТПП 50х2х0,4, вартістю 42,46 гривень за метр на загальну суму 509,52 гривень, кабель довжиною 17 метрів марки ТПП 20х2х0,4, вартістю 18,37 гривень за метр на загальну суму 312,29 гривень, кабель довжиною 17 метрів марки ТПП 10х2х0,4, вартістю 9,84 гривень за метр на загальну суму 167,28 гривень, належного ПАТ «Укртелеком», після чого покинув місце скоєння злочину разом з викраденим майном, тим самим спричинивши своїми діями представнику потерпілого ПАТ «Укртелеком» в особі ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 989,09 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , винним себе визнав повністю у пред`явленому йому обвинуваченні, вказуючи, що дійсно у січні 2018 року, знаходячись у квартирі сусіда в будинку АДРЕСА_4 , використовуючи довірливі відносини з потерпілим, попросив у свого знайомого ОСОБА_2 мобільний телефон, щоб сходити в магазин, по дорозі послухати музику. ОСОБА_2 , нічого не підозрюючи та довіряючи йому, передав свій мобільний телефон. Деякий час він користувався телефоном, але до квартири, як обіцяв, не повернувся, тим самим заволодівши мобільним телефоном потерпілого. В подальшому добутий шахрайським шляхом мобільний телефон продав у ломбард, розпорядившись отриманими грошима на власний розсуд.

В той же день, у січні 2018 року, знаходячись в приміщенні кухні цієї ж квартири в будинку АДРЕСА_4 , будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон, належного знайомій ОСОБА_3 , який лежав на дивані, поклавши викрадене майно до своєї куртки, після чого покинув місце скоєння злочину. В подальшому викрадене майно продав, отримані кошти витратив на власні потреби.

Крім цього, весною 2020 року у вечірній час, проходячи біля будинку №140 по вул. Добровольського у м. Одесі, звернув увагу на підвальне приміщення, в цей момент у нього виник намір на викрадення чужого майна. За допомогою фомки відкрив китайський замок на металевих дверях, заліз всередину підвалу, звідки викрав телефонний кабель, потім в полі обжог проводи, після чого металеві залишки здав до пункту прийому металу.

Вину визнає повністю, не заперечуючи фактичні обставини скоєних злочинів, разом з цим висловлюючи щире каяття, пояснив причини свого вчинку скрутним матеріальним становищем, запевняючи, що більше не буде скоювати кримінальних правопорушень.

Обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення вважала достатнім, тому відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд, за відсутністю заперечень учасників судового провадження, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит представників потерпілих, свідка, повне оголошення матеріалів кримінального провадження не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення в обсязі пред`явленого обвинувачення та докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування, в тому числі висновок експертизи ніким із учасників процесу не оспорюється.

Покази обвинуваченого, надані у ході судового засідання суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України.

При цьому судом з`ясовано правильність розуміння ОСОБА_1 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності його позицій та роз`яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми діями скоїв умисні злочині, передбачені ст.ст.190 ч.1, 185 ч.2, 185 ч.3 КК України та його дії правильно кваліфіковані за кваліфікуючими ознаками:

- за ст. 190 ч.1 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство);

- за ст. 185 ч.2 КК України: таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинене повторно

- за ст.185 ч.3 КК України: таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинене повторно з проникненням у приміщення та його вина повністю доказана.

Відповідно до положень ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При визначенні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує характер, ступінь тяжкості, суспільну небезпечність вчинених ним діянь, мотивацію злочинів аналогічної спрямованості, дані про особу обвинуваченого, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має позитивні плани на майбутнє, вести законослухняний спосіб життя, про що свідчить його поведінка під час проведення судового провадження, має постійне місце мешкання та реєстрації, де проживає разом з цивільною дружиною, що говорить про наявність міцних соціальних зв`язків, позитивно характеризується, те, що він на теперішній час працює, хоча неофіційно, відсутність тяжких наслідків та матеріальних претензій від потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що підтверджується заявами потерпілих, долучених до обвинувального акту, негативне ставлення до скоєного діяння, бажання відшкодувати завданий матеріальний збиток ПАТ «Укртелеком».

До обставин, які пом`якшують покарання, передбачені ст.66 КК України, суд відносить повне визнання своєї провини, щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено та не вказано досудовим слідством.

З огляду реєстру матеріалів досудового розслідування та вивченням обвинувального акту встановлено, що до кримінального провадження під час досудового розслідування залучення експертів для проведення експертиз не здійснювалось, у зв`язку з чим процесуальні витрати відсутні, однак долучалися речові докази, а саме три відрізку кабелю довжиною 12 метрів та по 17 метрів, на які ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 13.04.2020р. був накладений арешт, та які знаходяться в камері схову речових доказів при Суворовському ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області відповідно квитанції за №00844 від 14.04.2020р., які суд після набрання вироком чинності вважає за доцільне повернути за належністю.

Так, дослідженням матеріалів кримінального провадження з`ясовано, що слідчим суддею Суворовського районного суду м. Одеси 13.04.2020 року було постановлено ухвалу про накладення арешту на речові докази, а саме на відрізок кабелю довжиною 12 метрів та два відрізки по 17 метрів, надані ОСОБА_1 , які до теперішнього часу перебувають на зберіганні в Суворовському ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області.

Положеннями ч.3 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт може бути накладено на майно, яке перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого, або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших осіб.

Статтею 174 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За змістом ст.100 ч.1 КК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що ухвала слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 13.04.2020р. про накладення арешту на тимчасове вилучене майно після набрання вироком чинності підлягає скасуванню, оскільки обставини вчиненого злочину ніким із учасників процесу не оспорюються, в подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпадає потреба.

Матеріали кримінальних проваджень за №12018160490000537 від 30.01.2018 року, за №12020160490000893 від 18.03.2020 року до обвинувального акту не долучались, тому суд визначає місце їх зберігання в Одеській місцевій прокуратурі №4.

Цивільний позов представника потерпілого ПАТ «Укртелеком» в особі Білоуса Р.В. у розмірі 989, 09 гривень суд вважає за необхідне задовольнити в повному обсязі, оскільки зазначена сума входить в об`єм пред`явленого обвинувачення, доказана документально матеріалами справи, найшла своє підтвердження у ході судового розгляду та не заперечувалась обвинуваченим.

Так, за змістом положень ст.128 ч.1, 5 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосуються норми Цивільного процесуального кодексу за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до вимог ст.129 ч.1 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю, або частково чи відмовляє в ньому.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_3 викладені в заяві від 21.02.2018р. на суму 1128,90 гривень матеріальної шкоди та позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 викладені в заяві від 21.02.2018р. на суму 2000 гривень матеріального збитку суд вважає за необхідне залишити без розгляду, у зв`язку з відмовою потерпілих від позовних вимог.

Таким чином, на підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, оцінюючи у сукупності обставини, спосіб та мотивацію вчинених злочинів, характер та ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєних діянь, два епізоди з яких мали місце у 2018 році, відсутність тяжких наслідків, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який у судовому засіданні вину визнав повністю, його щире каяття, негативне ставлення до скоєного, те, що він має постійне місце проживання, працює, приймаючи до уваги поведінку ОСОБА_1 під час судового провадження, з якої вбачається, що він усвідомив протиправність своїх дій, на теперішній час не є суспільно-небезпечною особою, враховуючи думку прокурора щодо призначення обвинуваченому міри покарання не пов`язаної з позбавленням волі, вважає, що його виправлення та перевиховання можливо без ізоляції від суспільства із застосуванням до нього ст.ст.75, 76 КК України, що на думку суду є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину.

Разом з цим, суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування щодо ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк дії ухвали суду припинив свою дію 16.05.2020р. Враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченому міри покарання не пов`язаного з позбавленням волі, оцінюючи у сукупності викладені доводи, суд не вбачає необхідності в вирішенні питання щодо запобіжного заходу.

Таким чином, керуючись ст.ст.70, 72 КК України, ст.ст. 100, 128, 129, 170, 174, 349, 369-371, 373-374, 394-395 КПК України,-

Ухвалив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч.1, 185 ч.2, 185 ч.3 КК України, призначив йому покарання:

- за ст. 190 ч.1 КК України у вигляді 1 року обмеження волі.

- за ст. 185 ч.2 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі;

- за ст. 185 ч.3 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.70, 72 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупності злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, у вигляді трьох років позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк – один рік.

Відповідно до положень ст.76 ч.1 п.п.1,2 КК України зобов`язати ОСОБА_1 :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно ст.76 ч.3 п.2 КК України покласти додатково на ОСОБА_1 обов`язки:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання рахувати з дня проголошення вироку.

Виконання вироку в даній частині покласти на Суворовський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України.

Цивільний позов представника потерпілого ПАТ «Укртелеком», заявлений у розмірі 989,09 гривень задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених в мотивувальній частині вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ПАТ «Укртелеком» - 989,09 гривень (код ЄДРПОУ 01186691).

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заявлених у ході досудового розслідування на суму 2000 гривень, 1128,90 гривень відповідно - залишити без розгляду за підстав, викладених в мотивувальній частині вироку.

Ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 13.04.2020 року, якою був накладений арешт на майно ПАТ «Укртелеком» - скасувати.

Скасувати арешт з тимчасово вилученого майна, накладений ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 13.04.2020 року.

Речові докази - три відрізку кабелю довжиною 12 метрів та по17 метрів, які зберігаються в камері схову речових доказів при Суворовському ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області відповідно квитанції за №00844 від 14.04.2020р, після набрання вироком чинності, повернути представнику потерпілого ПАТ «Укртелеком» за належністю.

Виконання вироку в дані частині покласти Суворовський ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області.

Матеріали кримінальних проваджень за №12018160490000537 від 30.01.2018 року, за №12020160490000893 від 18.03.2020 року зберігати в Одеській місцевій прокуратурі №4.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через Суворовський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В.С. Позняк