Ухвала суду № 93206258, 01.12.2020, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/165/16-ц

Провадження № 6/496/163/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря – Желяпової О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчих листах, -

В С Т А Н О В И В:

До Біляївського районного суду Одеської області надійшла заява від директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»» про заміну сторони у виконавчих листах, шляхом заміни стягувача його правонаступником по цивільній справі №496/165/16-ц. Дана заява мотивована тим, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області по справі №496/165/16-ц солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №749-0131005/ФКВ-08 від 03.10.2008 року. На виконання вказаного рішення, Біляївським районним судом Одеської області було видано виконавчі листи по справі №496/165/16-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості. Згідно договору №2258/К про відступлення прав вимоги від 15.06.2020 року, первісний кредитор відступив право вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп». У зв`язку з чим, заявник звернувся до суду з вказаною заявою.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, але в заяві просив розглянути дану заяву без участі представника заявника.

Боржник – ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, але надав до суду письмове заперечення, згідно якого просив у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчих листах по справі №496/165/16-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості відмовити у повному обсязі та розглянути справу у його відсутність.

Інші учасники справи – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представник ПАТ «Дельта Банк» у судові засідання, що були призначені на 19 листопада 2020 року та 01 грудня 2020 року не з`являлися, про причини не явки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 13 листопада 2017 року по справі №496/165/16-ц позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено.

Постановою Одеського апеляційного суду Одеської області від 21.01.2020 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково. Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 13.11.2017 року в частині стягнення заборгованості було скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі – 29389,58 грн.; також було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі – 29389,58 грн. та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі – 88306,37 грн.

Біляївський районний суд Одеської області, відповідно до ст. 431 ЦПК України, на підставі заяви представника банку ПАТ «Дельта Банк», 17 лютого 2020 року направив на адресу банку виконавчі листи.

Також з матеріалів справи вбачається, що 15 червня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено Договір №2258/К про відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого останнє набуло права вимоги за Кредитним договором від 03.10.2008 року № 749-0131005/ФКВ-08 та усіма забезпечувальними договорами.

Згідно додатку №1 до договору №2258/К про відступлення прав вимоги від 15 червня 2020 року до заявника перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 03.10.2008 року № 749-0131005/ФКВ-08.

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» вибуло з правовідносин, що виникли за кредитним, іпотечним та договором поруки що зазначені вище, а ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» набуло всіх прав кредитора за основними договорами.

Положенням частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Стаття 129 Конституції України та ст. 18 ЦПК України регламентують, що судове рішення є обов`язковим до виконання для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувана у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження № 61-39193св18).

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу стягувана.

При чому, вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом за перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.?

Дана позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019 та в постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 17.01.2020 р. у справі № 916/2286/16.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Зважаючи на те, що у зв`язку з укладенням Договору №2258/К про відступлення прав вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» перейшли права вимоги за Кредитним договором від 03.10.2008 року № 749-0131005/ФКВ-08, а також всі інші пов`язані з ним права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі звернення стягнення, суд дійшов до висновку про задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження.

Крім того, щодо письмового заперечення відповідача ОСОБА_1 , згідно якого просив у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчих листах по справі №496/165/16-ц відмовити у повному обсязі, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Згідно правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.12.2018 року по справі №643/4902/14-ц, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

З огляду на викладене вбачається, що заміна сторони правонаступником, в порядку ст. 442 ЦПК України, можлива як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, однак обов`язковою умовою зміни кредитора є наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке набрало законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оскільки, Постановою Одеського апеляційного суду Одеської області від 21.01.2020 року, Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 13.11.2017 року в частині стягнення заборгованості було скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про стягнення грошових коштів, тому наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору.

У зв`язку з чим, заява ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчих листах - задовольнити.

Замінити сторону стягувача з ПАТ «Дельта Банк» його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (код ЄДРПОУ: 40696815, адреса: 49089, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, офіс 205, п/р № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Приват Банк», МФО 305299) у виконанні рішення суду у цивільній справі № 496/165/16-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Суддя Горяєв І.М.