Рішення № 93206014, 30.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 листопада 2020 року № 520/13235/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд:

визнати протиправними дії ТУ ДСА України в Харківській області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 18 квітня 202 по 28 серпня 2020 (за винятком днів відпустки) із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою 47320 грн., згідно частини третьою статті 29 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2020 рік” із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 553-ІХ від 13.04.2020;

зобов`язати ТУ ДСА України в Харківській області нарахувати та виплатити невиплачену суддівську винагороду на підставі ст.135 Закону України “ Про судоустрій і статус суддів”, виходячи з базового розміру посадового окладу судді-30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлений з 01 січня 2020, а саме 63060.00 грн, надбавки за вислугу років за період з 18 квітня 2020 по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки)

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем, на думку позивача, вчинено протиправні дії щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застуванням обмеження нарахування у сумі 47320 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження . Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області надало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Третя особа, Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, правом на подання пояснень не скористалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 02.12.1999 р. № 1264-XIV, ОСОБА_2 обрано безстроково на посаду судді Куп`янського міського суду Харківської області, що також підтверджується наказом Харківського обласного управління юстиції № 02-7/126 від 20.12.1999 р. про зарахування ОСОБА_1 до штату Куп`янського міського суду з 02.12.1999 р. (а.с. 9-11).

Указом Президента України № 358/2004 від 23.03.2004 р. «Про переведення суддів місцевих загальних судів та призначення виконуючих обов`язків голів цих судів» ОСОБА_1 призначено на посаду судді Куп`янського міського суду Харківської області (а.с. 12).

Указом Управління державної судової адміністрації в Харківській області № 02-5/14 від 29.03.2004 ОСОБА_1 з 27.03.2004 р. зараховано до штату Куп`янського міського суду Харківської області (а.с.13).

Наказом № 02-03/06 від 21.11.2018 р. за підписом Голови Куп`янського міськрайонного суду Харківської області «Про встановлення надбавки за вислугу років», ОСОБА_1 з 05 серпня 2018 р. встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 60% посадового окладу, як такій, що має стаж роботи, що дає право на одержання щомісячної доплати за вислугу років більше 25 років (а.с. 14).

Відповідно до копій розрахункових листів позивача за період з квітня по серпень 2020 року суддівська винагорода нараховувалась та виплачувалась з урахуванням суми обмеження суддівської винагороди (а.с. 18-22, 36).

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернулась з позовом до суду.

Відповідно до ст.130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Частинами 1-2 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

У силу положень п.2 ч.3 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до ч.5 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

11 березня 2020 року Конституційним Судом України розглянуто конституційне поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року №1402-VIII, “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування” від 16 жовтня 2019 року № 193–IX, “Про Вищу раду правосуддя” від 21 грудня 2016 року №1798-VIII та у п. 4.1. рішення № 4-р/2020 зазначив, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював юридичні позиції щодо незалежності суддів, зокрема їх належного матеріального забезпечення, зміни розміру суддівської винагороди, рівня довічного грошового утримання суддів у відставці (рішення Конституційного Суду України від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005, від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013, від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016, від 4 грудня 2018 року №11-р/2018, від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020.

Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходiв та видаткiв на загальносуспiльнi потреби), створює належнi умови для реалізації законiв України, iнших нормативно-правових актiв, ухвалених до його прийняття, якi передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами i територіальними громадами. Саме у виконаннi цих зобов`язань утверджується сутнiсть держави як соціальної i правової.” (абзаци другий, третій підпункту 3.2, абзац другий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини рішення КСУ від 27 листопада 2008 року №26-рп/2008).

В той же час 13 квітня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон №553-ІХ (далі-Закон №553-ІХ), яким Закон України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” доповнено статтею 29, а саме: “Установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.

Зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині першій цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті)”.

Отже положення Закону України №553-ІХ від 13 квітня 2020 року про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” неможливо розглядати як такі, що відповідають принципам якості та правової визначеності закону, в сенсі застосування до правовідносин визначення розміру суддівської винагороди позивачки.

Крім того, рішенням Конституційного суду України від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення: частин першої, третьої статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік“ від 14 листопада 2019 року № 294-IX зі змінами; абзацу дев`ятого пункту 2 розділу II „Прикінцеві положення“ Закону України “Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік“” від 13 квітня 2020 року № 553-IX.

Як вбачається з відзиву відповідача, нарахування та виплата суддівської винагороди позивачу із застосуванням обмежень здійснювались у період з 18.04.2020 року по 28.08.2020 року, а в подальшому виплата здійснювалась у повному обсязі без обмежень та відповідно до вимог ст. 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

Судом встановлено, що недоплачені позивачеві суми складових суддівської винагороди та їх види відображено у відповідних розрахункових листах, що складені відповідачем: у квітні 2020 року 20.444,19 грн; у травні 2020 року 25.420,74 грн.; у червні 2020 року 53.666,00 грн; у липні 2020 року 18.666,43 грн; у серпні 2020 року 53.666,00 грн.

За таких обставин, нараховуючи та виплачуючи позивачу суддівську винагороду із застуванням обмеженням її розміру, відповідач діяв з порушенням вимог статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що призвело до порушення прав позивача.

Таким чином, територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Харківській області вчинено протиправні дії щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застуванням обмеження нарахування 10 мінімальними заробітними платами.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до положень статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року дорівнює 4723,00 грн., отже щомісячне обмеження суддівської винагороди в період з 18.04.2020 року по 28.08.2020 р. становить (4723.00 грн.*10 = 47230.00 грн.), відповідно позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплаті позивачу суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 р. по 28 серпня 2020 р. із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою 47 320 грн. підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд для належного відновлення порушених прав позивачки приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди нарахувати та виплатити невиплачену суддівську винагороду на підставі ст.135 Закону України “ Про судоустрій і статус суддів”, виходячи з базового розміру посадового окладу судді-30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлений з 01 січня 2020, а саме 63060.00 грн, надбавки за вислугу років за період з 18 квітня 2020 по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки)

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання дане рішення суду в частині виплати суддівської винагороди позивачу у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 р. по 28 серпня 2020 р. (за винятком днів відпустки) із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою 47 230 грн., згідно частини третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 553-ІХ від 13.04.2020 р.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену суддівську винагороду на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді-30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлений з 01 січня 2020 р., а саме 63060.00 грн, надбавки за вислугу років за період з 18 квітня 2020 р. по 28 серпня 2020 р. (за винятком днів відпустки).

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Звернути рішення до негайного виконання в частині присудження виплати суддівської винагороди в межах стягнення суми за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зоркіна Ю.В.