Рішення № 93205389, 25.11.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4328/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Гринько М.О.,

представників позивача – Михайленко А.М., Міловідова Р.М.,

представника відповідача – Кальковець В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2020 року Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (надалі - позивач; ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (надалі також відповідач), з урахуванням уточненої позовної заяви /том 1 а.с. 219-225/, про визнання протиправними дій Офісу великих платників податків Державної податкової служби зі складання та оформлення Акту №954/28-10-05-01-02/00152307 від 23 липня 2020 року про результати документальної планової перевірки ПАТ "Укртатнафта" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 та зобов`язання Офісу великих платників податків Державної податкової служби утриматись від прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі Акту №954/28-10-05-01-02/00152307 від 23 липня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у період з 29.11.2017 по 16.03.2018 контролюючим органом проводилась планова виїзна перевірка ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", яка була закінчена 16.03.2018. Пояснює, що 23.07.2020 Офісом великих платників оформлено акт перевірки №954/28-10-05-01-02/00152307, який підписано посадовими особами Державної фіскальної служби, якої на даний час не існує, особами, повноваження яких припинилися у 2019 році. Вважає, що окрім підписання акту перевірки неуповноваженими особами, Офісом великих платників податків значно порушений термін його оформлення, у зв`язку з чим вважає дії відповідача зі складання та оформлення акту перевірки №954/28-10-05-01-02/00152307 від 23.07.2020 протиправними та такими, що порушують п. 86.1, п. 86.3 ст. 86 Податкового кодексу України. Вказує, що наслідком протиправних дій відповідача є необхідність спростовувати висновки акту перевірки щодо змови з іншими контрагентами в межах кримінального провадження, спростовувати інформацію, викладену у акті перевірки, для збереження фінансового становища та ділової репутації позивача.

Одночасно з пред`явленням позову Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову та заборонити Офісу великих платників податків Державної податкової служби приймати податкові повідомлення - рішення на підставі Акту №954/28-10-05-01-02/00152307 від 23 липня 2020 року про результати документальної планової перевірки ПАТ "Укртатнафта" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2017.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року відмовлено Публічному акціонерному товариству "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

19 серпня 2020 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4328/20, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалами суду від 17 вересня 2020 року витребувано докази від відповідача та встановлено строк для їх надання до суду до 02 жовтня 2020 року, підготовче засідання відкладено до 14:00 06 жовтня 2020 року.

21 вересня 2020 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /том 2 а.с. 12-15/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що станом на 09:00 23.03.2018 акт перевірки був роздрукований та підписаний усіма учасниками перевірки контролюючого органу, тобто на день винесення ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.03.2018 у справі №826/4679/18 про вжиття заходів забезпечення позову акт документальної планової виїзної перевірки був складений та підписаний посадовими особами Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби. Вважає, що контролюючий орган не мав можливості зареєструвати акт при наявності незавершеного розгляду апеляційного оскарження щодо застосованих заходів забезпечення позову у справі №826/4679/18. Після скасування заходів забезпечення позову постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 по справі №826/4679/18 у контролюючого органу з`явилися підстави для реєстрації акту перевірки позивача, який було зареєстровано 23.07.2020 за №954/28-10-05-01-02/00152307.

02 жовтня 2020 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /том 2 а.с. 37-39/, у якій зазначено, що 23.03.2018 вже діяла заборона складати та підписувати акт планової перевірки, 13.02.2020 було відсутнє судове рішення, яким би було заборонено відповідачу вчиняти дії щодо оформлення результатів перевірки. Вважає, що обґрунтування відзиву на позовну заяву про підписання акту перевірки 23.03.2018 не доведено доказами, а судження відповідача про остаточне скасування заходів забезпечення позову 15.07.2020 спростовується постановою Верховного Суду від 13.02.2020 та нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

05 жовтня 2020 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі /том 2 а.с. 60-61/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі №440/4328/20 - відмовлено /том 2 а.с. 98, 100-102/.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2020 року задоволено клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання та підготовче засідання відкладено до 14:00 23 жовтня 2020 року.

19 жовтня 2020 року до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив /том 2 а.с. 114-116/, у яких зазначено, що доказом складання та підписання акту перевірки працівниками Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби є надані копії наказів щодо їх призначення та звільнення. Вказує, що Порядком №727 не передбачено фіксування дати складання та підписання акту перевірки. Пояснює, що єдиним контролюючим органом, який здійснював перевірку позивача був Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, тому акт планової перевірки складений на бланку цієї юридичної особи та підписаний тими посадовими особами, які приймали участь у перевірці відповідно до виписаних направлень. Пояснює, що після скасування заходів забезпечення позову постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 по справі №826/4679/18 у контролюючого органу з`явилися підстави для реєстрації акту перевірки позивача, який було зареєстровано 23.07.2020 за №954/28-10-05-01-02/00152307. Зазначає, що сам по собі акт планової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу, які оскаржуються, не створюють правових наслідків у вигляді виникнення права на подання зауважень до акта, акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, податкові повідомлення-рішення на підставі вказаного акту планової перевірки не приймались, оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2020 задоволено заяву ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про забезпечення позову у справі №826/4679/18, зокрема, щодо прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки відносно ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 11:00 02 листопада 2020 року.

Ухвалою суду від 02 листопада 2020 року розгляд справи відкладено до 11:30 25 листопада 2020 року.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (ідентифікаційний код 00152307) зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської Ради народних депутатів Полтавської області від 22.12.1995 за 31372 та взяте на податковий облік Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області 27.12.1995 за №2771, станом на 16.03.2018 позивач перебував на обліку в Офісі великих платників податків ДФС.

Наказом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 17.11.2017 №2645 "Про проведення документальної планової перевірки" з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства, керуючись п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та згідно плану-графіка на ІV квартал 2017 року, затвердженого Державною фіскальною службою України, наказано начальнику управління аудиту Каменецькій О.Є. забезпечити проведення документальної планової перевірки ПАТ "Укртатнафта" (код ЄДРПОУ 152307) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2017. Тривалість перевірки - з 29 листопада 2017 року на 30 робочих днів /том 2 а.с. 16/.

Наказом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 29.12.2017 №2927 "Про продовження строків проведення документальної планової перевірки" продовжено строки проведення документальної планової виїзної перевірки ПАТ "Укртатнафта" (код ЄДРПОУ 152307) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, починаючи з 15.01.2018 на 15 робочих днів /том 2 а.с. 17/.

Наказом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 29.01.2018 №116 "Про зупинення строків проведення документальної планової виїзної перевірки" зупинено терміни проведення документальної планової виїзної перевірки ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" (код ЄДРПОУ 00152307) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, починаючи з 31.01.2018 на 30 робочих днів /том 2 а.с. 18/.

Наказом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 12.03.2018 №393 "Про поновлення документальної планової виїзної перевірки" наказано начальнику управління аудиту Каменецькій О.Є. забезпечити організацію поновлення проведення документальної планової перевірки ПАТ "Укртатнафта" (код ЄДРПОУ 00152307) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 (пункт 1); працівникам у складі, наведеним у додатку до наказу, поновити проведення документальної планової перевірки ПАТ "Укртатнафта" (код ЄДРПОУ 00152307) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, починаючи з 14.03.2018 на 3 робочих дня, яка була розпочата 29.11.2017 відповідно до наказу Офісу великих платників податків ДФС від 17.11.2017 №2645 та згідно наказу Офісу великих платників податків ДФС від №116 від 29.01.2018 зупинено терміни проведення документальної планової виїзної перевірки на 30 робочих днів (пункт 2) /том 2 а.с. 19/.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2018 у справі №826/4679/18, яка залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 у справі №826/4679/18, заяву Публічного акціонерного товариства «ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА НАФТОВА КОМПАНІЯ «УКРТАТНАФТА» (місцезнаходження 39609, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00152307) про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Зупинено дію наказу начальника Офісу великих платників податків ДФС від 12.03.2018 року №393 «Про поновлення документальної планової виїзної перевірки» до вирішення спору по суті Заборонено Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, код ЄДРПОУ 39440996) вчиняти дії на підставі наказу начальника Офісу великих платників податків ДФС від 12.03.2018 року №393 «Про поновлення документальної планової виїзної перевірки», у тому числі, але не виключно щодо проведення документальної планової перевірки Публічного акціонерного товариства «ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА НАФТОВА КОМПАНІЯ «УКРТАТНАФТА» (місцезнаходження 39609, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00152307), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, щодо оформлення результатів зазначеної документальної планової перевірки (складати, підписувати, реєструвати акти чи довідки), щодо прийняття податкових повідомлень-рішень відносно Публічного акціонерного товариства «ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА НАФТОВА КОМПАНІЯ «УКРТАТНАФТА» (місцезнаходження 39609, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00152307) до вирішення спору по суті /том 1 а.с. 173-175/.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2018 у справі №826/4679/18 (номер в ЄДРСР 73696331) відмовлено Офісу великих платників податків ДФС у скасуванні заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2018 у справі №826/4679/18.

Постановою Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №826/4679/18 касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено частково. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду /том 1 а.с. 176-177/.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі №826/4679/18 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року скасовано. Заяву Офісу великих платників податків ДПС про скасування заходів забезпечення позову задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2018 року у справі № 826/4679/18 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними дій, скасування наказу /том 2 а.с. 21-23/.

У термін з 29.11.2017 по 16.03.2018 на підставі направлень, виданих Офісом великих платників Державної фіскальної служби, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та наказу Офісу великих платників податків ДФС від 17.11.2017 №2645 посадовими особами Офісу великих платників Державної фіскальної служби проведена документальна планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", код за ЄДРПОУ 00152307, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, за результатами якої складено акт, що був зареєстрований 23.07.2020 за №954/28-10-05-01-02/00152307 /том 1 а.с. 9-172/.

За змістом вказаного акту він підписаний такими посадовими особами контролюючого органу /том 1 а.с. 170-171/:

- заступником начальника відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Офісу великих платників Державної фіскальної служби Бондаренко О.С.;

- головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Офісу великих платників Державної фіскальної служби Горенкіним Ю.В.;

- головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту Офісу великих платників Державної фіскальної служби Бурлаченко Н.М.;

- головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту Офісу великих платників Державної фіскальної служби Бойчук О.М.;

- головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту Офісу великих платників Державної фіскальної служби Войчук І.І.;

- головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту Офісу великих платників Державної фіскальної служби Лундіною С.Б.;

- головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту Офісу великих платників Державної фіскальної служби Овчаренко Т.В.;

- головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту Офісу великих платників Державної фіскальної служби Омельчук В.С.;

- головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту Офісу великих платників Державної фіскальної служби Малюгою С.С.;

- головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Офісу великих платників Державної фіскальної служби Поліщуком В.М.;

- головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Полтавській області Таракановим Д.Ю.;

- головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових та моніторингу ризикових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Полтавській області Григоренко С.О.;

- головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Полтавській області Таранець О.А.;

- головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Полтавській області Кукановою О.Є.;

- головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування акцизного податку та контролю за обігом марок акцизного податку управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Полтавській області Мізюн В.С.;

- головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Полтавській області Суховською В.В.;

- головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Полтавській області Гончар О.В.

Графи акту "підпис" щодо головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту Офісу великих платників Державної фіскальної служби Флентюк М.І. та щодо головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок з окремих питань управління аудиту Офісу великих платників Державної фіскальної служби Пархоменко І.І. містять записи про звільнення цих осіб.

В акті перевірки №954/28-10-05-01-02/00152307 від 23.07.2020 зафіксовано порушення ПАТ "Укртатнафта" (код ЄДРПОУ 00152307):

- п.п. 134.1.1 п. 13.4.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 7 МСБО 18 "Дохід", в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 1 302 521 057 грн. та завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток всього в сумі 491 241 922 грн.

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст.201, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 966 427 094 грн.

- п. 231.6 ст.231, п. 120-2.1ст. 120-1 Податкового кодексу України, в результаті несвоєчасної реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних сума штрафної (фінансової) санкції складає 489,09 грн.

- п.п. 164.2.17.е п. 164.2 ст. 164, п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суми податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платником доходів за період, що перевірявся, на суму 4357,81 грн.

- Закону України від 31.07.2014 №1621-VІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України ", п.п. 1.2 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розд. ХХ Податкового кодексу України об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу України, а саме до складу загального місячного оподатковуваного доходу не включені доходи у вигляді додаткового блага, у результаті чого встановлено заниження військового збору у сумі 302,30 грн.

- п. 176.2б п. 176.2 ст. 176, п. 119.2 ст.199 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.

- п. 3.1, п. 3.2, п. 7.39, п. 7.41 "Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 зі змінами і доповненнями, на загальну суму 20153,00 грн.

Не погодившись з діями Офісу великих платників податків Державної податкової служби зі складання та оформлення Акту №954/28-10-05-01-02/00152307 від 23 липня 2020 року про результати документальної планової перевірки ПАТ "Укртатнафта" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить зобов`язти Офіс великих платників податків Державної податкової служби утриматись від прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі Акту №954/28-10-05-01-02/00152307 від 23 липня 2020 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі – ПК України).

Згідно з п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Згідно з абзацом 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до абзаців 2, 5 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних планових перевірок встановлено статтею 77 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до п. 77.9 якої порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до положень пункту 86.3 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованого Міністерством юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.

Отже, зі змісту положень пункту 86.3 статті 86 Податкового кодексу України та пункту 1 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованого Міністерством юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745 (далі - Порядок) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), вбачається, що за результатами проведення документальної виїзної перевірки суб`єктів господарювання складається акт (довідка).

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 розділу І, пунктів 1, 3, 4, 5, 6 розділу ІІ Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) акт є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені факти порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з викладом всіх суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються таких фактів, а також чітким, об`єктивним та повною мірою посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи.

За приписами пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України (у редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020) акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

Зі змісту положень пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України вбачається, що на підставі висновків акту перевірки контролюючий орган вправі прийняти податкове повідомлення-рішення.

Отже, акт перевірки та викладені у ньому факти і висновки не можна розглядати як рішення суб`єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов`язковим документом, на підставі якого контролюючим органом може бути прийняте податкове повідомлення-рішення.

Контролюючий орган не позбавлений права фіксувати в акті перевірки обставини та викладати власні висновки щодо таких обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, складених на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень законодавства.

Враховуючи викладене, дії податкового органу щодо складення акту перевірки та його оформлення є лише службовою діяльністю працівників фіскального органу на виконання своїх професійних обов`язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності певних фактів, які самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Натомість, оцінка висновків акту перевірки надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм Податкового кодексу України викладені у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №817/568/16, які підлягають обов`язковому врахуванню судом першої інстанції в силу вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 8 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивача визначено як особу, особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до приписів частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов`язку.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Тобто гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Згідно з приписами пунктів 86.7, 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, Законом заборонено контролюючим та іншим державним органам використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним.

Зважаючи на вищевикладене, суд відхиляє доводи позивача про порушення його прав внаслідок використання цього акту, у тому числі, і у межах кримінального провадження, оскільки на час звернення до суду з даним позовом та на час розгляду справи судом, контролюючим органом не винесено податкові повідомлення-рішення на підставі акту перевірки №954/28-10-05-01-02/00152307 від 23 липня 2020 року, дії щодо складення та оформлення якого оскаржуються позивачем у даній справі, а тому акт перевірки заборонено використовувати контролюючим та іншим державним органам як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами.

Наявність акта перевірки не створює перешкод для діяльності платника податків, не породжує правових наслідків для платника податків та, відповідно, не порушує його прав. Правові наслідки для позивача створює податкове повідомлення-рішення контролюючого органу, прийняте на підставі акта перевірки.

Під час прийняття рішення суд не може вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, оскільки зі змісту статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, тому обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду.

Отже, дії відповідача зі складання та оформлення акту є, по суті, виконанням службовими особами контролюючого органу своїх посадових обов`язків, самі по собі висновки акту не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин. Проведення перевірки та оформлення її результатів є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Висновки податкового органу за наслідками проведення перевірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб`єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника, а отже, не порушують його права та законні інтереси.

Вказані висновки суду відповідають правовим висновкам щодо застосування норм права, викладеним Верховним Судом у постановах від 08.10.2019 у справі №822/50/16, від 07.07.2020 у справі №803/844/16 та від 12.02.2019 у справі №826/7100/16, від 13.02.2018 у справі №815/4940/16.

При прийнятті рішення у даній справі суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України” (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Таким чином, відсутність порушеного права чи законного інтересу позивача ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" станом на час звернення до суду з даним позовом оскаржуваними діями є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні вимог про визнання протиправними дій Офісу великих платників податків Державної податкової служби зі складання та оформлення Акту №954/28-10-05-01-02/00152307 від 23 липня 2020 року про результати документальної планової перевірки ПАТ "Укртатнафта" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 та похідної від неї вимоги про зобов`язання Офісу великих платників податків Державної податкової служби утриматись від прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі Акту №954/28-10-05-01-02/00152307 від 23 липня 2020 року.

Зважаючи на відмову у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 19, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (ідентифікаційний код 00152307, вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43141471, вул. Дегтярівська, 11Г, м. Київ, 04119) про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 01 грудня 2020 року.

Суддя С.С. Сич