Ухвала суду № 93205319, 01.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11281/20

УХВАЛА

01 грудня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування пункту наказу,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про:

визнання незаконним та скасування пункту 18 наказу командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України за №113 від 24 квітня 2020 року стосовно призначення на нижчу посаду;

зобов`язання Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України поновити майора ОСОБА_1 на рівнозначній посаді, яка відповідає штатно-посадовій категорії «майор» та тарифному розряду, що мав на попередній.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року, вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року, ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви по адміністративній справі №420/11281/20. Встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви три дні з дня отримання копії ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви позивачем.

Серед причин залишення позовної заяви ОСОБА_1 , без руху є пропуск позивачем установленого законодавством місячного строку звернення з позовною заявою до адміністративного суду у справах щодо прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.

24 листопада 2020 року, через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему від ОСОБА_1 , надійшла заява (ЕС/984/20), яка була передана головуючій судді ОСОБА_2 після виходу з відпустки.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач зазначив, що після повернення з зони проведення операції Об`єднаних Сил, образу був госпіталізований до Військового Медично-клінічного Центру Південного регіону м. Одеса, де з 07 вересня 2020 року по 23 вересня 2020 року проходив стаціонарне лікування в ангіоневрологічному відділенні, знаходячись в останньому цілодобово.

Розпорядженням начальника Військового Медично-клінічного Центру Південного регіону м. Одеса зв`язку з протиепідемічними заходами по запобіганню поширенню короновірусної хвороби SARS-COV-2 COVID-19 вихід у місто за межі військово-медичного закладу був заборонений внаслідок карантинних заходів, про що визначено в довідці виданої мені ТВО начальника Військового Медично-клінічного Центру Південного регіону м. Одеса полковником м/с П. Абрамовим за №5764 від 18 листопада 2020 року.

На думку позивача, вказані обставини пропуску термінів звернення до суду є об`єктивно непереборними, оскільки обмежували доступ до отримання професійної правової допомоги.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 від 24 листопада 2020 року, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 оскаржує наказ №113 від 24 квітня 2020 року.

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою ОСОБА_1 звернувся – 22 жовтня 2020 року.

З наданих позивачем до матеріалів позовної заяви документів вбачається, що 25 травня 2020 року, позивач звернувся з рапортом на ім`я начальника штабу - першого заступника Військової часини А0216 щодо оскаржуваного наказу №113 від 24 квітня 2020 року.

Тобто, вже 25 травня 2020 року, позивачеві було достеменно відомо про існування оскаржуваного наказу та порушення, на його думку, його прав. Однак, позивач вибрав альтернативний спосіб захисту (звернення з рапортом), замість оскарження наказу до суду.

Однак, безпосередня дата ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом суду не відома, позивачем не вказується.

У тексті позовної заяви ОСОБА_1 вказав, що відповідь на рапорт отримав 24 липня 2020 року, під час перебування у зоні проведення операції Об`єднаних Сил.

Однак, згідно довідки наданої позивачем, останній брав участь у здійсненні забезпечення національної безпеки і оборони у період з 05.06.2020 року по 04.07.2020 року та 05.08.2020 року по 28.08.2020 року. Тобто, відповідь на рапорт позивач отримав не перебуваючи у зоні проведення операції об`єднаних Сил.

З 07 вересня 2020 року по 23 вересня 2020 року, ОСОБА_1 був госпіталізований до Військового Медично-клінічного Центру Південного регіону м. Одеса. Зі слів позивача, госпіталізація призвела до невизначеності у стані здоров`я та спричинила депресивний стан. Крім того, вихід у місто за межі військово-медичного закладу був заборонений внаслідок карантинних заходів.

Однак, суд звертає увагу, що позивач перебував на лікуванні до 23 вересня 2020 року, а до суду звернувся – 22 жовтня 2020 року.

Обґрунтування такого тривалого зволікання зі зверненням до суду (майже місяць) після закінчення лікування – відсутнє, а пошук кваліфікованої правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Крім того, докази отримання правової допомоги (ордер, договір про надання правової допомоги) позивачем до матеріалів позову не надавалися.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску цього строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, і мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» роз`яснив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Верховного Суду від 04.10.2019 року по справі №805/3080/18-а.

Враховуючи вищевикладене, позивачеві належить звернутися до суду з іншою заявою про поновлення процесуального строку звернення до суду вказавши інші, поважні причини його пропуску та надавши відповідні докази на підтвердження поважності причин.

Суд зазначає, що інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд роз`яснює, що недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду заяви про поновлення процесуального строку звернення до суду вказавши інші, поважні причини його пропуску та надавши відповідні докази на підтвердження поважності причин його пропуску.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що позивачеві вже надався максимально встановлений Кодексом адміністративного судочинства строк для усунення недоліків позовної заяви (десятиденний), отже, суд вважає за доцільне надати позивачеві три дні для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви позивачем.

В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Крім того, заява ОСОБА_1 , надійшла через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Крім того, основним інструментом доступу користувачів до ЄСІТС є Електронний кабінет («офіційна електронна адреса»), що відкривається на сторінці офіційного веб-порталу судової влади України. Через Електронний кабінет користувачі мають змогу скористатись всіма сервісами ЄСІТС. Зокрема, використовуючи сервіс Електронний суд, дізнатись інформацію щодо місця, дати, часу розгляду судових справ та результати розгляду справ, користуватись Єдиним державним реєстром судових рішень, інше.

Тобто, враховуючи вищевикладене, датою отримання позивачем ухвали суду є дата відправлення вищевказаної ухвали Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою до Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно - електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Керуючись ст.ст.2, 21, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви по адміністративній справі №420/11281/20.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви три дні з дня отримання копії ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви позивачем.

В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Балан Я.В.