Рішення № 93205162, 30.11.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2020 р. № 400/4136/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар", вул. Лагерне поле, 5/12, м. Миколаїв, 54030

до відповідача:Чорноморської митниці Держмитслужби України, вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73003

про:визнання протиправним та скасування рішення від 31.08.2020 № UA 508290/2020/000004/2 і картки відмови від 31.08.2020 № 508290/2020/00029,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Чорноморської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості № UA508290/2020/000004/2 від 31.08.2020 та картку відмови в митному оформленні випуску чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 31.08.2020 № UA508290/2020/00029.

Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумніви у достовірності наданої інформації. Позивач надав митному органу достатню кількість документів на підтвердження митної вартості товару, тому у митниці були відсутні підстави для винесення рішення про коригування митної вартості товару. Відповідач протиправно скоригував митну вартість товару, тому рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови слід скасувати.

Відповідач- надав суду відзив, в якому зазначив, що при виконанні митних формальностей за МД від 31.08.2020 спрацювала форма контролю системи управління ризиками. Подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари та містять певні розбіжності, тому митницею прийнято рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.

Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що недоліків передбачених ч.3 ст.53 МК України в поданих до митниці документах позивача не містилось. Позивачем наданий вичерпний перелік документів для митного оформлення товарів, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч.2 ст.53 МК України. Також відповідач у відзиві перевищив обсяг доводів, за якими його уповноваженою особою відмовлено позивачу у прийнятті митної декларації.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

16.06.2020 між Позивачем (покупець) та ТОВ “Брілліант Трейдинг (Шанхай) Ко., Лтд” (продавець) був укладений договір № 16BD077 , яким визначено, що на умовах CIF (Одеса) продавець мав поставити товар, а покупець мав сплатити за нього 71284,50 дол. США.

Додатковою угодою № 2 від 13.07.2020 до Договору сторони домовились про постачання товару на загальну суму 63929.02 дол. США та змінено асортимент й кількість товару. Так, відповідно до додатку до Договору та додаткової угоди № 2 до нього підлягав поставці ізоляційний ламінований лист завтовшки 0,5 мм у кількості 1020,00 кг. за ціною 2,05 дол. США/кг на суму 2091,00 дол. США та завтовшки 25,0 мм у кількості 2490,50 кг за ціною 1,35 дол. США на суму 3362,18 дол. США, всього на суму 5453,18 дол. США.

Договором також визначено умови оплати, товару: 35642,25 дол. США передплата шляхом банківського переказу протягом 3-х робочих днів після взаємного підписання Договору купівлі-продажу; другий платіж 26266,97 дол. США та оплата залишкової вартості у розмірі 2019,18 дол. США має бути здійснена на користь продавця шляхом банківського переказу після отримання повідомлення від продавця по факсу про готовність всіх товарів перед відправкою.

17.06.2020 платіжним дорученням № (MUR) 112 Позивач сплатив на користь продавця 35642,25 дол. США, 10.07.2020 платіжним дорученням № (MUR) 116 сплачено 26266,97 дол. США, платіжним дорученням № (MUR) 118 сплачено 2019,80 дол. США, всього 63929,02 дол. США.

З метою митного оформлення товару позивачем 31.08.2020 була подана електронна митна декларація №UA508290/2020/003881, до якої були надані копії документів, що зазначені у п.44 декларації, а саме: Договір № 16BD077 від 16.06.2020 з додатком, додаткова угода № 1 до Договору від 07.07.2020, додаткова угода № 2 до Договору від 13.07.2020, рахунок-фактура (інвойс) № S16BD077 від 13.07.2020, коносамент № ONEY SHOAR2910400 від 23.07.2020, міжнародна автомобільна накладна (СМR) № АА 00006168 від 29.08.2020, страховий поліс, прайс-лист від 03.04.2020, митна декларація країни відправлення від 19.07.2020, пакувальний лист, платіжні доручення від 17.06.2020, 10.07.2020 та 22.07.2020, сертифікат про походження товару від 13.07.2020 № 20С3100В2182/00007, калькуляції від 16.06.2020, акт про проведення огляду товарів від 30.08.2020, а також інші некласифіковані документи: звіт про зважування від 30.08.2020, лист відправника від 31.08.2020.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 31.08.2020 зазначено, що метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються не застосовується, у зв`язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, декларантом не надано документальне обґрунтування формування митної вартості з урахуванням її числових значень, подані документи містять розбіжності між контрактом та інвойсом, а саме:

- наданий інвойс від 13.07.2020 містить підписи та печатки, які відрізняються від підпису та печатку у контракті від 16.06.2020, а також не містить платіжних банківських реквізитів,

- додатки до контракту від 16.06.2020 не містять підпису автора документа,

- експортна декларація країни відправлення не містить дати, номеру комерційного рахунку й назву отримувача та не дає змоги ідентифікувати з даною поставкою,

- наданий прайс лист від 03.04.2020 не містить реквізити автора документів та не містить терміну дії та умов поставки.

На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи, а саме: каталоги, специфікації виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Митна вартість ґрунтується на раніше визнаних митним органом митних вартостях. Основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі ґрунтується на ціні товару №1 на рівні 1,79 дол/кг- МД від 12.08.2020 № UA 100020/2019/036965.

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 31.08.2020 № UA508290/2020/00029 позивача повідомлено про відмову у митному оформлені (випуску) товарів.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

- обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявну в митного органу інформацію , яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

- обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Аналіз норм Митного Кодексу України дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Митний орган тільки зазначив, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, декларантом не надано документальне обґрунтування формування митної вартості з урахуванням її числових значень.

Але позивач надав митниці всі документи, які були у нього в наявності: у договорі купівлі-продажу від 16.06.2020 з урахуванням додаткових угод 1,2, визначена вартість товару на загальну суму 63929дол.США, перелік товару, кількість та вартість за одиницю та загальна вартість. Зазначена у додаткових угодах вартість, кількість, назва товару відповідає вартості та переліку, кількості товару , зазначеному у інвойсі від 13.07.2020, сума зазначена у платіжних дорученнях за товар відповідає загальній вартості товару, яка зазначена у додатковій угоді в сумі 63929,02 дол.США.

Надані позивачем документи не містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ст.19 Конституції України та ст.2 КАС України відповідач, як суб`єкт владних повноважень повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Спірне рішення відповідача ґрунтується на сумнівах та припущеннях, що підписи на одних документах не відповідають підписам на інших документах наданих позивачем, але будь-яких доказів в обґрунтування цих сумнівів відповідач суду не надав. Також відповідач не довів суду, як зазначені сумніви стосовно підпису на документах та недоліки експортної декларації, прайс листа узгоджується з нормами Митного Кодексу України та унеможливлюють визнати митну вартість товару за основним методом-ціною договору.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не довів суду наявність правових підстав для коригування митної вартості товару, не обґрунтував правомірність застосування другорядного методу для визначення митної вартості товару, тому позов належить задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України та підлягають поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Чорноморської митниці Держмитслужби.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" (вул. Лагерне поле, 5/12, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 24790030) до Чорноморської митниці Держмитслужби України (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73003, ідентифікаційний код 43335608) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 31.08.2020 № UA 508290/2020/000004/2 і картку відмови від 31.08.2020 № 508290/2020/00029.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби України (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73003, ідентифікаційний код 43335608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" (вул. Лагерне поле, 5/12, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 24790030) судовий збір у сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні), сплачений платіжним дорученням № 8045 від 24.09.2020 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко