Рішення № 93205138, 01.12.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 р. № 400/4095/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув за правилами спрощеного провадження в письмовому порядку адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Державної установи "Вознесенська виправна колонія (№72)" в особі начальника дисциплінарної комісії, вул. Київська, 300, м.Вознесенськ, Миколаївська область,56500

про:визнання протиправними та скасування рішення від 12.08.2020 (витяг з протоколу № 52) і постанови від 12.08.2020 № 33/2,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі-позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної установи «Вознесенська виправна колонія (№72)» в особі начальника дисциплінарної комісії (надалі - відповідач) з вимогою про визнання протиправним і скасування рішення від 12.08.2020 року (витяг з протоколу №52) і постанови від 12.08.2020 року №33/2.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він не допускав порушень установленого порядку відбування покарання, тому відповідачем протиправно застосовано до нього дисциплінарні стягнення.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки на позивача правомірно накладено дисциплінарні стягнення, за наслідками допущених ним порушень порядку відбування покарання.

Представник позивача 12.11.2020 року надав письмову відповідь на відзив, в якій зазначив, що відзив на позовну заяву не містить жодних запереченнь щодо наведених позивачем обставин, а документи та відеозапис надані відповідачем не було покладено в основу оскаржуваних рішень.

Ухвалою від 28.09.2020 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 28.10.2020 року на 12:00 год.

Представник позивача 12.11.2020 року надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмово провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного тексту судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач відбуває покарання у вигляді позбавлення волі в Державній установі «Вознесенська виправна колонія № 72» з 27.06.2019 року по теперішній час, що підтверджується довідкою наявною у матеріалах справи.

06.08.2020 року позивач допустив порушення режиму утримання, яке полягало в тому, що він був відсутній у строю о 06:34 год. під час масового заходу, а саме ранкової поіменної перевірки наявності засуджених. Після перевірки було виявлено, що позивач знаходився на своєму спальному місці у житловій секції №7. Об`єктивних причин своєї відсутності ОСОБА_1 не надав.

11.08.2020 року позивача було ознайомлено з місцем, датою та часом проведення дисциплінарної комісії, проте від підписання розписки позивач відмовився, про що свідчить копія розписки наявна в матеріалах справи.

11.08.2020 в. о. начальника відділення СПС № 2 Вознесенської виправної колонії № 72 Строном І.В. складено висновок по факту порушення ПВР.

12.08.2020 року відбулося засідання дисциплінарної комісії установи по розгляду матеріалів про порушення засудженими вимог режиму утримання, про що свідчить Витяг з протоколу №52 від 12.08.2020. На засіданні дисциплінарної комісії позивач причин порушення не надав. Комісія прийняла рішення застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді поміщення його до дисциплінарного ізолятора строком на 5 діб.

Від підпису про отримання копії протоколу дисциплінарної комісії по розгляду матеріалів про порушення засудженими вимог режиму утримання № 43 позивач відмовився, про що свідчить розписка наявна у матеріалах справи.

Постановою № 33/2 за порушення режиму відбування покарання, яке полягає в тому, що ОСОБА_1 був відсутній на перевірці, до нього застосовано стягнення у вигляді поміщення його до дисциплінарного ізолятора строком на 5 діб з 14.08.2010 року до 19.08.2020 року.

Від підписання про оголошення постанови № 33/2 позивач відмовився.

Вважаючи, що дії посадових осіб відповідача є протиправними, а притягнення до дисциплінарної відповідальності безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини першої ст. 1 Кримінально-виконавчого Кодексу України (далі - КВК України), кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

Ст. 5 Кодексу визначено, що кримінально-виконавче законодавство, виконання і відбування покарань ґрунтуються на принципах невідворотності виконання і відбування покарань, законності, справедливості, гуманізму, демократизму, рівності засуджених перед законом, поваги до прав і свобод людини, взаємної відповідальності держави і засудженого, диференціації та індивідуалізації виконання покарань, раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом, участі громадськості в передбачених законом випадках у діяльності органів і установ виконання покарань.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КВК України, засуджені зобов`язані, зокрема: виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації.

Ч. 2 ст. 9 КВК України встановлено, що невиконання засудженими своїх обов`язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Ст. 107 КВК України визначено Права і обов`язки засуджених до позбавлення волі.

Ч. 3 ст. 107 КВК України встановлено, що засуджені зобов`язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії.

Наказом Міністерства юстиції від 28 серпня 2018 року № 2823/5 затверджено Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (далі - Правила), які регулюють порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі та є обов`язковими для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи.

П. 3 розділу ІІ Правил встановлено, що засуджені зобов`язані:

- виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб;

- дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами;

- носити одяг встановленого законодавством зразка та нагрудні знаки, затверджені зразками поіменної картки та нагрудного розпізнавального знака для засуджених (додаток 2).

Відповідно до частини другої розділу ІІІ Правил, засуджені зобов`язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами.

Згідно із розділом V Правил, у кожній установі виконання покарань організовується суворо регламентований розпорядок дня з урахуванням особливостей роботи з різними категоріями засуджених, оперативної обстановки, пори року, місцевих умов та інших конкретних обставин.

Згідно із ст.. 70 КВК України, правом застосування заходів заохочення і стягнення, передбачених статтями 67 і 68 цього Кодексу, користуються у повному обсязі начальник виправного центру, а також його прямі начальники. Заходи заохочення і стягнення можуть застосовувати також заступник начальника виправного центру і начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру в межах, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

Ст. 131-1 КВК України, визначено поняття дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою. Персонал установи виконання покарань зобов`язаний довести наявність у діях чи бездіяльності особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення.

Відповідно до ст. 132 КВК України, за невиконання покладених обов`язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана та інші.

Відповідно до п. 1 розділу VІІ Правил, в установах виконання покарань перевірки наявності засуджених організовуються щодня вранці та ввечері у години, визначені розпорядком дня, а також додатково в час перед прийманням їжі засудженими або після цього. За потреби вони можуть проводитися у будь-який час доби. Наявність засуджених перевіряється за поіменними картками, виготовленими за зразками поіменної картки та нагрудного розпізнавального знака для засуджених. Для поіменної перевірки всі засуджені шикуються відділеннями соціально-психологічної служби у спеціально відведених місцях. Від поіменної перевірки звільняються тільки особи, які відпочивають після роботи або звільнені від роботи через хворобу з постільним режимом, а також зайняті на роботах, які залишити неможливо. Ранкові та вечірні перевірки не мають тривати більше 30 хвилин. На перевірках почергово згідно із затвердженим графіком повинні бути присутні начальник установи виконання покарань, його заступники, керівники підрозділу нагляду і безпеки та оперативного підрозділу.

Розпорядок дня включає в себе підйом, туалет, фізичну зарядку, приймання їжі, розвід на роботу, перебування на виробництві та навчанні, перевірку наявності засуджених, проведення виховних, культурно-масових та спортивно-оздоровчих заходів тощо. Розпорядок дня установи передбачає порядок та час роботи всіх підрозділів, об`єктів та дільниць установи, у тому числі ДІЗО, ПКТ, медичної частини, їдальні, перукарні, лазні, пральні, крамниці.

Розпорядок дня, розроблений відповідно до типового розпорядку дня засуджених (додаток 7), затверджується наказом начальника установи виконання покарань, узгоджується з начальником територіального органу управління ДПтС, доводиться до відома засуджених і персоналу та розміщується на стенді в черговій частині, місцях цілодобового несення служби черговою зміною, місцях надання побутових послуг засудженим та у відділеннях соціально-психологічної служби.

Як свідчить аналіз вищевказаних норм законодавства, засудженні повинні неухильно дотримуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та, у випадку їх порушення, нести за це дисциплінарну відповідальність. При цьому, згідно вищенаведених положень, кожний засуджений повинен бути ознайомлений з розпорядком дня, та має безпосередній доступ до вказаного розпорядку. Порушення встановленого розпорядку дня, а також не дотримання правил перебування в установі виконання покарань, має наслідком притягнення винної особи, за умови доведеності вчення останнім проступку, до дисциплінарної відповідальності.

Наказами начальників установ виконання покарань установлюється система подачі сигналів та команд для забезпечення виконання засудженими розпорядку дня.

Як вбачається із Розпорядку дня для засуджених, які відбувають кримінальні покарання в Державній установі "Вознесенська виправна колонія (№72)", зокрема підйом проводиться о 6.00 год. ранку, а з 06:10 год. по 07:15 год. фізична зарядка, ранковий туалет, заправлення ліжок, прибирання, ранковий огляд, ранкова перевірка та сніданок.

Присутність позивача на перевірці, що проводилася 06.08.2020 о 06:34 год. жодними доказами не підтверджено.

Доводи Позивача про те, що жодними норами правил внутрішнього розпорядку не передбачено присутність засудженого на перевірці, суперечать призначенню самої перевірки як такої, оскільки дане правило внутрішнього розпорядку розроблене з метою підтвердження фактичного знаходження засудженого в межах закладу відбування покарання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що догана Відповідачем до ОСОБА_1 , застосована правомірно.

Ст. 134 КВК передбачено, що при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого. За кілька проступків, вчинених одночасно, накладається одне стягнення. Стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв`язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку

Згідно ст. 135 КВК, питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії. До складу дисциплінарної комісії входять начальник установи виконання покарань, його заступники та начальники служб установи, які за своїми функціональними обов`язками безпосередньо спілкуються з особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Очолює дисциплінарну комісію начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов`язки. Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби.

Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов`язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб`єктів надання такої допомоги. Засуджений та/або його представник мають право: отримати інформацію про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі документи, що стосуються справи, не пізніш як за одну добу до початку засідання дисциплінарної комісії; бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії під час розгляду питання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності; ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи, робити виписки, знімати копії з них; надавати пояснення, заперечення та заявляти клопотання в усному та письмовому вигляді, надавати докази; подавати клопотання не пізніш як за двадцять чотири години до визначеного часу засідання про залучення до засідання дисциплінарної комісії осіб, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності.

Матеріали про порушення доповідаються на засіданні дисциплінарної комісії начальником відділення соціально-психологічної служби у присутності особи, яка вчинила порушення, та інших запрошених осіб. Під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення засудженого та його представника, свідків, інших осіб, залучених відповідно до частини третьої та абзацу сьомого частини п`ятої цієї статті, адміністрації установи виконання покарань, особи, яка ініціювала притягнення до дисциплінарної відповідальності, та осіб, які мають право дорадчого голосу. Рішення про притягнення до відповідальності приймається більшістю голосів членів дисциплінарної комісії (ч. 6 ст. 135 КВК України).

Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду (ч. 7 ст. 135 КВК України).

Засудженому протягом трьох робочих днів видається копія рішення про застосування до нього стягнення із зазначенням можливості та порядку його оскарження.

Правом застосовувати в повному обсязі заходи заохочення і стягнення (за винятком переведення до ПКТ (ОК)) до засуджених користується начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов`язки. За порушення порядку відбування покарання у виді арешту до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися заходи стягнення у виді догани або поміщення в карцер строком до десяти діб. Інші посадові особи установ виконання покарань не мають права застосовувати заходи заохочення і стягнення щодо засуджених. Засуджений може оскаржити накладене на нього стягнення до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення. Посадова особа, яка наклала стягнення, за наявності для того підстав може його скасувати або замінити іншим - більш м`яким стягненням. Вища посадова особа може скасувати стягнення у разі, якщо посадова особа, яка наклала стягнення, перевищила свої повноваження або стягнення було накладено нею за відсутності порушення з боку засудженого. При накладенні стягнення на засудженого адміністрація установи виконання покарань надає йому змогу повідомити про це близьких родичів, адвоката або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи (п. 1 Розділу ХХІ Правил).

П. 2 Розділу ХХІ Правил встановлено, що застосування начальниками установ виконання покарань заходів стягнення оформлюється постановами про накладення стягнення установи виконання покарань.

Перед накладенням стягнення на засудженого, який відбуває покарання у виправній колонії, дисциплінарною комісією установи вирішується питання про доцільність застосування стягнення у порядку, визначеному статтями 134, 135 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Результати розгляду дисциплінарною комісією питання про доцільність застосування стягнення до засудженого оформлюється відповідним письмовим рішенням.

Ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, відповідач відповідно до вимог КВК України, за допущені позивачем порушення правил внутрішнього розпорядку установи виконання покарань правомірно застосував до нього дисциплінарні стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи відповідача, позивач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Вознесенська виправна колонія (№72)" в особі начальника дисциплінарної комісії (вул. Київська, 300, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 08564050) про визнання протиправними та скасування рішення від 12.08.2020 (витяг з протоколу № 52) і постанови від 12.08.2020 № 33/2 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник