Ухвала суду № 93205063, 30.11.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

30 листопада 2020 р. № 400/5342/20 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., ознайомившись з

адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54030

про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати незаконною бездіяльність Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з майна боржника – ОСОБА_2 при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні №38778420;

зобов`язати Центральний відділ Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з усього нерухомого майна боржника – ОСОБА_2 , накладений постановою №В-012/609 від 04.05.2012 року, винесену старшим державним виконавцем Ковтун Л.Ю., Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1057/11, який видав Приморський районний суд м. Одеси 16 березня 2012 року.

Відповідачем в адміністративному позові позивач вказала Центральний відділ державної виконавчої служби м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області.

Згідно з викладеним у позові та відповідно до доданих до позовної заяви документів, 03.05.2012 старший виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (на підставі виконавчого листа № 2-1057/11, що був виданий Приморським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ерете банк» боргу в сумі 334 787,88 грн.) виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 32435507.

Постановою від 03.05.2012 у виконавчому провадженні № 32435507 на все рухоме та все нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , був накладений арешт із забороною відчуження.

Відповідна інформація 04.05.2012 була внесена до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 12461982).

02.11.2012 старший державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції виніс постанову про закінчення, на підставі пункту 10 частини першої статті 49 (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби) Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження», виконавчого провадження № 32435507.

1107.2013 заступник начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 38778420 з виконання вказаного вище виконавчого листа.

08.10.2013 заступник начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції виніс постанову про повернення, на підставі пункту 5 частини першої статті 47 (у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника – юридичної особи, місце проживання, перебування боржника – фізичної особи) Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження», виконавчого документа стягувачу.

У позові ОСОБА_1 вказала, що про наявність накладеного у 2012 році арешту вона дізналась у серпні 2020 року.

На думку позивача, в силу статті 50 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження», накладений арешт мав бути знятий одночасно з винесенням постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (08.10.2013).

03.09.2020 позивач звернулась до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою, в якій просила видати постанову про зняття арешту.

Листом від 10.09.2020 № 84561 «Про надання інформації» Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомив позивача про знищення матеріалів виконавчого провадження (у зв`язку з закінченням терміну зберігання), роз`яснив, що вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з майна боржника встановлений статтею 59 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» та зазначив, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Як вказано вище, ОСОБА_1 просить суд визнати незаконною бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що була допущена при повернення виконавчого документа, тобто у жовтні 2013 року.

Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, подання адміністративного позову є можливим у тому випадку, якщо інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця (посадових осіб органів державної виконавчої служби) відсутній.

Частиною першою статті 74 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Оскільки предметом оскарження є бездіяльність виконавця (посадових осіб органів державної виконавчої служби), яка була допущена при виконанні виконавчого документа, виданого відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України, захист порушених прав сторони виконавчого провадження має здійснюватися в порядку, встановленому розділом VII Цивільного процесуального кодексу України. Так, статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті виконавчого провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі

2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі надіслати особі, яка подала позовну заяву разом із усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна