Рішення № 93205014, 11.11.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2020 р. № 400/4420/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про:стягнення податкового боргу в сумі 5 960,11 грн.,

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 5960,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідача виникла заборгованість перед бюджетом з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 5960,11 грн., яка не сплачена відповідачем добровільно, а тому дана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 12.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог ст. 263 КАС України.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем неправомірно нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки згідно вимог чинного законодавства якщо об`єкт нежитлової нерухомості, що належав позивачу, призначений та використовувався у сільськогосподарській діяльності, відтак, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розумінні положень пункту "ж" п.п.266.2.2. п.266.2. ст.266 ПК України. Крім того, зазначив, що позивач направив податкові повідомлення - рішення не за податковою адресою відповідача, тому вони не вважаються врученими належним чином, а тому не є узгодженими та не являються податковим боргом.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 28.09.2016 зареєстрований як фізична особа-підприємець, податкова адреса: АДРЕСА_1 .

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за відповідачем обліковується податковий борг по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 5960,11грн., який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 28.11.2017 р. №34027-00, від 27.04.2018 р. №0593290-1302-1422, від 22.05.2019 №0088919-5406-1422.

Матеріали справи свідчать, що зазначені податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Садова, 32/Б, корп. 0, які було повернуто поштою без вручення.

Відповідно до ст. 45. Податкового кодексу України, платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Відповідно до 42.2. ст.42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п.63.5 Податкового кодексу України, всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.70.7. Податкового кодексу України, фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.58.3 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Враховуючи те, що позивач направив податкові повідомлення - рішення не за податковою адресою ОСОБА_1 , вони не вважаються врученими належним чином, а тому не є узгодженими та не являються податковим боргом.

Такі дії (бездіяльність) контролюючого органу унеможливили використання платником податків встановлених законом способів захисту своїх прав шляхом оскарження в адміністративному/судовому порядку податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що підстави для стягнення з відповідача податкового боргу відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 5960,11 грн. - відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя В. С. Брагар