
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2020 року справа №380/8768/20
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії.
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885 ), в якому просить суд:
-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що прийняти відповідне рішення, наступні періоди:
з 15.08.1980 по 04.11.1980 - вчитель музики Млинівської середньої загальної школи №1 (п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
з 19.11.1980 по 31.08.1981 - артистка хору Заслуженої хорової капели УРСР «Трембіта» (п. «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
з 01.12.1983 по 01.08.1988 - солістка в ансамблі народної музики «Барвінок» (п. «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
з 02.01.1990 по 02.04.1990 - солістка в ансамблі народної музики «Струни серця» (п. «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
з 01.11.1990 по 05.09.2018 - артистка солістка-вокалістка Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна філармонія» (п. «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
з 05.09.2018 по 15.06.2019 - артистка солістка-вокалістка Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна філармонія» по сумісництву (п. «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
з 01.10.2019 по 02.04.2020 (день призначення пенсії) - артистка солістка-вокалістка Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна філармонія» по сумісництву (п. «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після досягнення пенсійного віку, 07.09.2020 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення пенсії згідно з пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак листом від 28.09.2020 №6655-6746/К-02/8-1300/20 відповідач відмовив у виплаті вказаної допомоги, посилаючись на те, що основним місцем роботи позивача є посада старшого викладача Львівської національної академії ім.М.Лисенка, яка відсутня у переліку посад, що дає право на пенсію за вислугу років, підстави на призначення позивачці грошової допомоги, яка не підлягає оподаткванню в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення пенсії. Позивач вважає, що має право на отримання одноразової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком та відповідачем протиправно відмовлено у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
Ухвалою від 19.10.2020 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
17.11.2020 на виконання ухвали суду представник відповідача подав до суду відзив на позову заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Вказав, що ОСОБА_1 з 02.04.2020 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно із записами трудової книжки, позивач з 05.09.2018 працювала на посаді старшого викладача кафедри сольного співу у Львівській національній музичній академії імені М. В. Лисенка, однак дана посада відсутня у переліку посад, що дають право на пенсію за вислугу років. Тобто, у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 у розділі освіта - є лише посада викладача і лише вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, професійно-технічні навчальні заклади, а також загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи. Крім цього зазначає, що позивач працювала в Львівській національній музичній академії імені М. В. Лисенка, яка є державним вищим музичним навчальним закладом України IV рівня акредитації на посаді старшого викладача, та з 05.09.2018 працювала за сумісництвом. Сумісництвом є виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації. Постановою №909 визначений вичерпний перелік посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Основною умовою призначення пенсії за вислугу років є те, що зайнятість на зазначених у Переліку посадах має бути за основним місцем роботи, а не за сумісництвом. Тобто, основною умовою визначення пільгового стажу роботи окрім іншого є те, що зайнятість на зазначених у переліку посадах має бути за основним місцем роботи, робота за сумісництвом не дає права на пенсію за вислугу років. Крім того, згідно із п. 1 роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України № 21 від 31.08.1992, особам, які працювали за сумісництвом на роботах, передбачених Переліком № 909, період роботи не за основним місцем роботи до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, не зараховується. Про правильність наших тверджень свідчить судова практика, а саме постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі №520/13513/7. Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для призначення ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону 1058.
Позивачем подано відповідь, в якій зазначено, що станом на момент виходу на пенсію вона мала стаж в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 35 років 0 місяців 25 днів, в тому числі стаж роботи за основним місцем праці 33 роки 9 місяців 12 днів. У відповідності до п.1 Переліку посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583 право на пенсію за вислугу років мають за наявності стажу творчої діяльності на посадах, передбачених у цьому пункті, не менше 20 років - артистки-вокалістки (солістки), солістки-бандуристки театрів опери і балету, музичних і музично-драматичних театрів, концертних організацій, телебачення і радіомовлення, оперних студій вищих навчальних закладів мистецтв, жокеї. Період трудової діяльності артисткою-вокалісткою (солісткою) давало право позивачу на призначення пенсії за вислугу років, ще 05.09.2018, яким позивач не скористалась, а відтак має законне право на нарахування та виплату грошової допомоги згідно із п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Водночас, в період часу досягнення позивачем пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 позивач продовжувала працювати і на даний час працює по сумісництву артисткою солісткою-вокалісткою Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна філармонія» на 0,5 посадового окладу. Також зазначає, що в законодавстві відсутня імперативна норма, яка б вказувала на те, що позивач повинна працювати виключно за основним місцем праці і від цього залежить її право на призначення та виплату грошової допомоги у розмірі десяти пенсій. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №442/456/17 звернула увагу, що сумісництвом є виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу (гі. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 р№ 245). Тобто працівник може працювати за сумісництвом не більше, ніж на 0,5 ставки. Виходячи з аналізу зазначених вище норм зарахування роботи на посаді викладача (у тому числі й у позашкільному закладі освіти) до спеціального педагогічного стажу не ставиться в залежність від того, було це основним місцем роботи особи чи за сумісництвом, за умови, якщо викладацька робота за сумісництвом займає не менше ніж 180 годин на навчальний рік, а також якщо працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної робота працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічний працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати). Вважає, що наведені аргументи спростовують позицію відповідача та його посилання на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 №520/13513/17. Предметом розгляду справи №520/13513/17 було призначення пенсії за вислугу років бортпровідника, умови та специфіка якого є відмінною від даної справи, так як позивач просив призначити грошову допомогу при призначенні пенсії по віку при наявності необхідного стажу, наявність якого відповідач жодними належними доказами не спростував як і не заперечує ні в відзиві на позовну заяву.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.04.2020 отримує пенсію за віком.
Згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_2 ОСОБА_1 працювала:
з 15.08.1980 по 04.11.1980 - вчитель музики Млинівської середньої загальної школи №1 (п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
з 19.11.1980 по 31.08.1981 - артистка хору Заслуженої хорової капели УРСР «Трембіта» (п. «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
з 01.12.1983 по 01.08.1988 - солістка в ансамблі народної музики «Барвінок» (п. «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
з 02.01.1990 по 02.04.1990 - солістка в ансамблі народної музики «Струни серця» (п. «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
з 01.11.1990 по 05.09.2018 - артистка солістка-вокалістка Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна філармонія» (п. «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
з 05.09.2018 по 15.06.2019 - артистка солістка-вокалістка Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна філармонія» по сумісництву (п. «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
з 01.10.2019 по 02.04.2020 (день призначення пенсії) - артистка солістка-вокалістка Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна філармонія» по сумісництву (п. «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Позивач звернулася до Головного управіння Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою від 07.09.2020 про виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій.
28.09.2020 відповідач листом №6655-6746/К-02/8-1300/20 повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для виплати грошової допомоги, так як основним місцем роботи позивача є посада старшого викладача Львівської національної академії ім.М.Лисенка, яка відсутня у переліку посад, що дає право на пенсію за вислугу років, тому немає підстав для призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови у призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, на підставі п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яке оформлене листом, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон України №1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
За приписами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058, та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 (далі - Порядок).
Відповідно до п.1 Порядку цей Порядок визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з п. 2 Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені:
переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»;
переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. №583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення».
Пунктом 5 Порядку встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058 та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
За приписами пункту 6 Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону №1058, станом на день її призначення.
Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
З аналізу наведених норм права вбачається, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.
Правову позицію щодо права особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій також висловив Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 року по справі №234/13835/17, в якій зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.
Як вбачається з наданої відповідачем відповіді від 28.09.2020 №6655-6746/К-02/8-1300/20 повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для виплати грошової допомоги, так як основним місцем роботи позивача є посада старшого викладача Львівської національної академії ім.М.Лисенка, яка відсутня у переліку посад, що дає право на пенсію за вислугу років, тому немає підстав для призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
З наведеними висновками відповідача суд не погоджується, з огляду на таке.
Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за Переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацом першим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності стажу творчої діяльності, передбаченого абзацом першим цього пункту, та після досягнення ними віку, встановленого абзацами тринадцятим - двадцять п`ятим пункту «е» цієї статті.
Отже, передумовою призначення пенсії за вислугою років артистам театрально - концертних та інших видовищних закладів, підприємств, колективів є наявність низки взаємопов`язаних обставин: робота на відповідній посаді, визначеній постановою КМУ, наявність відповідного стажу та досягнення віку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» затверджено Перелік посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку (далі - Перелік).
Так згідно п.1, 2 Переліку за наявності стажу творчої діяльності на посадах не менше 20 та 25 років відповідно мають артистки-вокалістки (солістки), солістки-бандуристки театрів опери і балету, музичних і музично-драматичних театрів, концертних організацій, телебачення і радіомовлення, оперних студій вищих навчальних закладів мистецтв, жокеї; артисти-вокалісти (солісти) театрів опери і балету, музичних і музично-драматичних театрів, концертних організацій, телебачення і радіомовлення, оперних студій вищих навчальних закладів мистецтв (крім артисток-вокалісток (солісток), вказаних у пункті 1 цього Переліку).
Суд зазначає, що за даними класифікатора посад службовці Загальносоюзного класифікатору професій робітників, посад службовців і тарифних разрядів, затвердженого постановою Державного комітету стандартів ради Міністрів СРСР від 10.11.1075 № 16, від 27.08.1986 № 016, Державного класифікатору України, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 27.07.1995 № 257, наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 № 375 «Про затвердження національних класифікаторів, зміни до державного класифікатора та скасування чинності державних класифікаторів», Національного класифікатора професій України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327 визначено професіональні назви робіт: артист-вокаліст , артист-соліст, артист-соліст-інструменталіст.
Згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_2 ОСОБА_1 працювала:
з 15.08.1980 по 04.11.1980 - вчитель музики Млинівської середньої загальної школи №1 (п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
з 19.11.1980 по 31.08.1981 - артистка хору Заслуженої хорової капели УРСР «Трембіта» (п. «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
з 01.12.1983 по 01.08.1988 - солістка в ансамблі народної музики «Барвінок» (п. «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
з 02.01.1990 по 02.04.1990 - солістка в ансамблі народної музики «Струни серця» (п. «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
з 01.11.1990 по 05.09.2018 - артистка солістка-вокалістка Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна філармонія» (п. «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
з 05.09.2018 по 15.06.2019 - артистка солістка-вокалістка Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна філармонія» по сумісництву (п. «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення») з посадою старшого викладача кафедри сольного співу на умовах контракту до 26.08.2020;
з 01.10.2019 по 02.04.2020 (день призначення пенсії) - артистка солістка-вокалістка Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна філармонія» по сумісництву (п. «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Жодних зауважень щодо віднесення роботи позивача на посадах вчителя музики, артистки хору, солістки в ансамблі народної музики, артистки солістки-вокалістку відповідач у листі не зазначив, отже ці періоди не є спірними та повинні бути зараховані відповідачем до спеціального (педагогічного) страхового стажу позивача.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно зі ст. 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок), визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Положеннями пункту 2, 3 Порядку встановлено, що у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 17 Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника ( п. 18 Порядку).
Частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV встановлено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Крім того відповідачем не перевірено виконання позивачкою специфічних професійних обов`язків, які з урахуванням приписів ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , положень наказу Міністерства культури і мистецтв України від 04.02.2000 № 32, яким затверджено Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 84, Діяльність у галузі драматичного мистецтва та інша розважальна діяльність) дають право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від назви посади, яку особа обіймала.
Позивач надала суду також на підтвердження її стажу роботи, а саме: архівну довідку Регіональної філії «Львівська залізниця`від 03.09.2020 №НАС-А-18/К-452 про підтвердження стажу роботи солісткою в ансамблі народної музики «Барвінок» за період з 09.12.1983 по 01.08.1988; архівну довідку Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська національна філармонія» від 01.09.2020 №03/213 про підтвердження стажу роботи артистки хору Заслуженої хорової капели УРСР «Трембіта» за період з 19.11.1980 по 31.08.1981; архівну довідку Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська національна філармонія» від 01.09.2020 №03/214 про підтвердження стажу роботи артистки солістки-вокалістки за період з 01.11.1990 по 31.12.1990; архівну довідку Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська національна філармонія» від 01.09.2020 №03/215 про підтвердження стажу роботи артистки солістки-вокалістки на 0,5 посадового окладу за період з 05.09.2018 по 15.06.2019 та з 01.10.2019 по 22.05.2020.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювала солісткою-вокалісткою Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська національна філармонія», тобто в закладі комунальної форми власності на відповідній посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і має страховий стаж більш ніж 30 років на таких посадах.
Отже, в силу приписів п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач має право на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню).
Суд також бере до уваги аргументи позивача, що зарахування виконуваної роботи на означеній посаді не ставиться у залежність від того, чи було це місце основним місцем роботи позивача чи за сумісництвом. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 30.01.2019 у справі №442/456/17.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що відмова відповідача щодо виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій позивачу є протиправною, а порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», наступні періоди: з 15.08.1980 по 04.11.1980 - вчителя музики Млинівської середньої загальної школи №1 (п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 19.11.1980 по 31.08.1981 - артистки хору Заслуженої хорової капели УРСР «Трембіта» (п. «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 01.12.1983 по 01.08.1988 - солістки в ансамблі народної музики «Барвінок» (п. «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 02.01.1990 по 02.04.1990 - солістки в ансамблі народної музики «Струни серця» (п. «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 01.11.1990 по 05.09.2018 - артистки солістка-вокалістка Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна філармонія» (п. «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 05.09.2018 по 15.06.2019 - артистки солістки-вокалістки Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна філармонія» по сумісництву (п. «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 01.10.2019 по 02.04.2020 (день призначення пенсії) - артистки солістки-вокалістка Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна філармонія» по сумісництву (п. «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення») та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень рішення якого оскаржується, не виконано покладеного на нього обов`язку доказування правомірності свого рішення щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, на підставі п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1681,60грн. підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», такі періоди: з 15.08.1980 по 04.11.1980 - вчитель музики Млинівської середньої загальної школи №1 (п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 19.11.1980 по 31.08.1981 - артистка хору Заслуженої хорової капели УРСР «Трембіта» (п. «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 01.12.1983 по 01.08.1988 - солістка в ансамблі народної музики «Барвінок» (п. «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 02.01.1990 по 02.04.1990 - солістка в ансамблі народної музики «Струни серця» (п. «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 01.11.1990 по 05.09.2018 - артистка солістка-вокалістка Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна філармонія» (п. «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 05.09.2018 по 15.06.2019 - артистка солістка-вокалістка Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна філармонія» по сумісництву (п. «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 01.10.2019 по 02.04.2020 (день призначення пенсії) - артистка солістка-вокалістка Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна філармонія» по сумісництву (п. «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір на суму 1681 (одна тисяча шісот вісімдесят одна)грн.60коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.
Судове рішення № 93204932, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 01.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 380/8768/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: