Рішення № 93204827, 25.11.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/5783/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Шийович Р.Я.,

від позивача Кіцак М.С.,

від відповідача Куля Є.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛембергМіт» до Галицької митниці Державної митної служби України про скасування рішення про коригування митної вартості товару.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ЛембергМіт» (далі – позивач, ТОВ «ТД «ЛембергМіт») з позовною заявою до Галицької митниці Державної митної служби України (далі – відповідач, Галицька митниця), в яких просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2020/210009/1.

В обґрунтування позову вказано про те, що станом на сьогоднішній день між позивачем та відповідачем існує спір щодо митного оформлення товарів, поставлених на виконання умов Контракту №01/ІМР/TD від 12.05.2020.

Позивачем на виконання вимог Митного кодексу України декларантом подано усі наявні у нього і необхідні для митного оформлення документи, однак не зважаючи на це та ігноруючи приписи чинного законодавства відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 16.05.2020.

Так, відповідач покликався на те, що при вивченні поданих до митного оформлення документів встановлена інформація, яка зумовила виникнення сумнівів у правильності митної вартості: в договору на перевезення від 14.05.2020 відповідно до п. 1.7. повинна бути заявка (до митного оформлення заявка надана не була); в проформах поданих до митного оформлення від 12.05.2020 умови поставки ЕХW – Rawa Mazowiecka, а у фактурі від 15.05.2020 – FCA Rawa Mazowiecka (невключені всі складові митної вартості); в фактурі від 15.05.2020 дані виділені іншим комп`ютерним шрифтом, тобто існують сумніви щодо автентичності даного документа.

Позивач з такими аргументами відповідача категорично не погоджується вважає їх надуманими, такими, що не відповідають фактичним обставинам.

Вважає, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, контролюючий орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Однак відповідачем не вказано які саме підстави дають обґрунтований можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема, не вказано які складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.

Вказане свідчить про протиправність вказаного рішення, а тому його слід скасувати.

Ухвалою суду від 27.07.2020 відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, з повідомленням (викликом) сторін.

25.08.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх. №42036 / арк.спр.44-56/.

Зазначив, що 16.05.2020 декларантом до митного оформлення подано електронну митну деклараці., відповідно до якої здійснювалося митне оформлення товару «півтуші свинні охолоджені без голови 464 штуки, підвішені на гаках».

До митного оформлення подано рахунок-інвойс від 15.05.2020, в якій визначена вартість визначена у сумі 31317,05 EUR. Під час здійснення митного контролю за МД від 16.05.2020 опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами опрацювання поданих документів позивача для здійснення митного оформлення вказаного вище товару, з`ясовано, що у поданих документах виявлено суттєві розбіжності та відсутність документів, що підтверджують числові значення усіх складових митної вартості: відсутні банківські платіжні документи, які можна було б ідентифікувати із ввезеним товаром; відсутній документ, що відповідно до договору на перевезення, визначає розмір плати за надані послуги, а саме заявка; умови поставки товару, наведені у визначальному щодо вартості товару документі – рахунку-проформі, не відповідають умовам поставки, вказаним у інвойсі та заявленим у МД.

Надалі контролюючим органом на виконання вимог ст. 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана, однак декларантом жодних документів не надано.

За результатами розгляду всіх наданих документів відповідач дійшов висновку, що відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Також відповідач вказав про проведення консультацій з декларантом згідно зі ст. 57 Митного кодексу України.

З метою обрання методу для визначення митної вартості відповідачем послідовно розглянуто можливість застосування методів 2а-2г та встановлено неможливість їх застосування.

Посадові особи митниці відповідно до ст. 64 Митного кодексу України визначили митну вартість на імпортований позивачем товар з використанням резервного методу №6.

Відповідач вважає, що посадові особи митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того відповідач покликався на те, що суд немає права досліджувати обставин, які стосуються митної вартості, які не були предметом дослідження органу доходів і зборів при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів.

Оскільки заявка на перевезення вантажу №01 від 14.05.2020 та довідка про вартість транспортних витрат №15/05-1 від 15.05.2020 до митного оформлення не були надані, відповідно вони не можуть бути використані в оцінці правомірності винесення рішення про коригування митної вартості товару.

Обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанту, і саме він має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган повинен довести обґрунтованість сумнівів.

Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 16.05.2020 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене позов є безпідставним та у його задоволенні слід відмовити.

16.10.2020 за вх. №53293 від позивача надійшла відповідь на відзив /арк.спр.109-110/. Позивач вважає, що у відзиві на позовну заяву відповідачем не спростовано тверджень та аргументів позивача стосовно суті позовних вимог. Просив позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з`ясував підстави позову, відзиву та відповіді на відзив, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи, та, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «ТД «ЛембергМіт» зареєстроване як юридична особа 10.04.2018, ідентифікаційний код 42059638, основний вид економічної діяльності: 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами /арк.спр.33/.

12.05.2020 між Food Service Sp. Z o.o. (продавець) та ТОВ «ТД «ЛембергМіт» укладено контракт №01/IMP/TD /арк.спр.89-92/, відповідно до якого продавець продавє, а покупець купує на викладених в контракті умовах продукцію, що іменується товаром. Відповідно до УКТЗЕД товаром, що поставляється на умовах цього контракту є: свинина свіжа. Охолоджена або заморожена (0203); субпродукти харчові (0206); сало свиняче (0209). Постачання товару здійснюється на умовах правил Інкотермс-2010 і вказується у супровідних документах на кожну поставку. Ціна товару встановлена в EUR за 1 кілограм продукту. Загальна сума цього контракту складає суму всіх поставок, здійснених продавцем покупцю протягом дії цього контракту.

Також договором передбачено, що покупець надає продавцю замовлення в усній формі на кожну партію товару не пізніше ніж за 4 дні до запланованої дати поставки. Асортимент продуктів, їх кількість, ціна і терміни поставки кожної партії узгоджуються обома сторонами в фактурі-проформі на кожну партію товару.

Згідно з проформами PEKS/53/20, PEKS/62/20 та PEKS/63/20 від 12.05.2020 попередня вартість товару для покупця ТОВ «ТД «ЛембергМіт» «півтуші свинні охолоджені Е класу» у кількості 20000,00 кг вартість 1,55 EUR/кг за кожною з них становитиме 31000,00 EUR /арк.спр.20/.

Згідно з договором №01/TRANS/TD про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні, укладеним між TIMTRANS Sp. z o.o. (експедитор) та позивачем (замовник) від 14.05.2020, замовник доручає, а експедитор бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок замовника організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів у міжміському та міжнародному сполученні автомобільним транспортом відповідно до узгоджених сторонами заявок. Заявки узгоджені сторонами регулюють відносини між сторонами щодо кожного окремого доручення замовника.

Експедитор після доставки вантажу до пункту призначення надає замовнику рахунок до сплати. Сума, що підлягає сплаті експедитору погоджується сторонами в заявках на перевезення вантажу.

Позивач на виконання вказаного контракту придбав півтуші свинні охолоджені у кількості 20011,00 кг вартістю 1,55 EUR/кг загальною вартістю 31017,05 EUR. Факт придбання підтверджено фактурою №FSE-00000101/20/EKS від 15.05.2020. Кількість вказаного товару додатково підтверджується пакувальним листом від 15.05.2020. Якість товару підтверджено сертифікатом від 15.05.2020 та ветеринарним сертифікатом від 15.05.2020.

Також, позивач оплату товару за усіма проформами підтвердив платіжними дорученнями в іноземній валюті або банківських металах № 21 від 13.05.2020 в сумі 62000 Євро та №22 від 15.05.2020 в сумі 31000 Євро на користь Food Service Sp. z o.o.

Послуги з транспортування підтверджено заявкою на перевезення вантажу від 14.05.2020 №01, CMR №602076 від 16.05.2020 та свідоцтвом про перевезення EUR.1 №0059373 від 15.05.2020, інвойсом №96 від 15.05.2020, а також довідкою про вартість транспортних витрат від 15.05.2020.

Агентом з митного оформлення 16.05.2020 подано до митного оформлення митну декларацію №UA209140/2020/041360 /арк.спр.99-100/. У вказаній митній декларації заявлено до митного оформлення товар – пів туші свинні охолоджені без голови 464 штуки підвішені на гаках. Маркування PL10133803WE. Виробник Food Service Sp. z o.o. за основним методом - за ціною договору в розмірі 31017,05 EUR /арк.спр.74-75/.

На виконання вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, до вказаної декларації надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення: сертифікат якості від 15.05.2020 (0003), пакувальний лист від 15.05.2020 (0271), рахунки-проформи PEKS/53/20 від 12.05.2020 (0325), PEKS/62/20 від 12.05.2020 (0325), PEKS/63/20 від 12.05.2020 (0325), рахунок-фактуру (інвойс) FSE-00000101/20/EKS від 15.05.2020 (0380), автотранспортну накладну №6020763 від 15.05.2020 (0730), міжнародний ветеринарний сертифікат №1013/124/20/01/UA від 15.05.2020 (0853), сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AN 0059373 від 15.05.2020 (d0954), банківські платіжні документи, що стосуються товару №21 від 13.05.2020 та №22 від 15.05.2020 (3001), рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №96 від 15.04.2020 (3007); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №01/ІМР/TD від 12.05.2020 (4104), договір (контракт) про перевезення №01/TRANS/TD від 14.05.2020 (4301), інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №5460585 від 16.05.2020 (5509), копія митної декларації країни відправлення №20PL301010Е0373250 від 15.05.2020 (9610).

Внаслідок опрацювання інформації, що містилася у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах виявлено суттєві розбіжності та відсутність документів, що підтверджують числові значення усіх складових митної вартості:

- відсутність банківських платіжних документів, які можна було б ідентифікувати із ввезеним товаром;

- відсутній документ, що відповідно до договору на перевезення визначає розмір плати за надані послуги, а саме заявка;

- умови поставки товару, наведені у визначальному щодо вартості товару документі – рахунку проформі, не відповідають умовам поставки, вказаним у інвойсі та заявленим у МД.

Також контролюючим органом розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: транспортні (перевезні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявку); відсутній документ, що відповідно до договору на перевезення визначає розмір плати за надані послуги, а саме заявка; висновки про якісні та вартісні характеристики товарі, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст. 254 Митного кодексу України.

За результатами розгляду поданої електронної митної декларації №UA209140/2020/041360 від 16.05.2020 та доданих до неї документів, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/210009/1 від 16.05.2020.

У цьому рішенні зазначено, що при вивченні поданих до митного оформлення документів встановлена наступна інформація, що призвела до сумнівів в правильності визначення митної вартості.

В договорі на перевезення від 14.05.2020 №01/TRANS/TD відповідно до п. 1.7 повинна бути заявка (до митного оформлення заявка не подано). В проформах поданих до митного оформлення від 12.05.2020 №PEKS/53/20, від 12.05.2020 №PEKS/62/20, від 12.05.2020 №PEKS/63/20 (умови поставки ЕXW-Rawa Mazowiecka, а фактурі від 15.05.2020 №FSE-00000101/20/EKS-FCA-Rawa Mazowitcka (не включені всі складові до митної вартості). В фактурі від 15.05.2020 №FSE-00000101/20/EKS дані виділені іншим комп`ютерним шрифтом (існують сумніви щодо автентичності даного документа).

У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

- транспортні (перевізні)документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявку);

- висновки про якісні та кількісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- переклади документів відповідно до вимог ст. 254 Митного кодексу України.

Відповідно до п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу органу доходів і борів декларант надавав.

У сукупності усі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України Галицька митниця Держмитслужби не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно ст. 57 Митного кодексу України.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України), з причин відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні ) товари, методу 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД №UA209160/2020/003615 від 14.05.2020 та №UA209160/2020/003639 від 14.05.2020 ідентичних товарів в наближений час оформлених до митного оформлення /арк.спр.12/.

Цього ж дня сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2020/00232 та повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів через неможливість завершення митного оформлення у зв`язку з невірно заповненими графами 12, 45, 43, 44 ВМД відповідно до Рішення про коригування митної вартості від 16.05.020 №UA209160/2020/210009/1 (порушено умови декларування, передбачені п. 1, п. 8 ст. 257 Митного кодексу України, ст. 55 Митного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів №450 від 21.05.2012). /арк.спр.13/.

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару від 12.08.2019, вважаючи, що таке порушує його права, позивач звернувся за їх захистом до суду.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України (далі МК України) та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 МК України, законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Тобто митний орган має право відійти від викладених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Викладені приписи законодавства з питань митної справи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Отже, відсутність в рішеннях про коригування митної вартості товарів посилання на належні та допустимі докази того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз викладених положень дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.05.2019 у справі №820/2474/16 (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/81760110).

Судом встановлено, що при поданні до митного оформлення декларації від 16.05.2020 №UA209140/2020/041360 додано документи: сертифікат якості від 15.05.2020 (0003), пакувальний лист від 15.05.2020 (0271), рахунки-проформи PEKS/53/20 від 12.05.2020 (0325), PEKS/62/20 від 12.05.2020 (0325), PEKS/63/20 від 12.05.2020 (0325), рахунок-фактуру (інфойс) FSE-00000101/20/EKS від 15.05.2020 (0380), автотранспортну накладну №6020763 від 15.05.2020 (0730), міжнародний ветеринарний сертифікат №1013/124/20/01/UA від 15.05.2020 (0853), сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AN 0059373 від 15.05.2020 (d0954), банківські платіжні документи, що стосуються товару №21 від 13.05.2020 та №22 від 15.05.2020 (3001), рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №96 від 15.04.2020 (3007); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №01/ІМР/TD від 12.05.2020 (4104), договір (контракт) про перевезення №01/TRANS/TD від 14.05.2020 (4301), інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №5460585 від 16.05.2020 (5509), копія митної декларації країни відправлення №20PL301010Е0373250 від 15.05.2020 (9610).

Задекларована митна вартість визначалась декларантом на підставі положення вищевказаного контракту, положень відповідного інвойсу, платіжного документа. Також вартість товару відображена у митній декларації країни відправлення, що долучались при поданні декларації.

Відповідач у поданих позивачем разом із митною декларацією від 16.05.2020 документами виявив суттєві розбіжності та відсутність документів, що підтверджують числові значення усіх складових митної вартості, зокрема:

- відсутні банківські платіжні документи, які можна було б ідентифікувати із ввезеним товаром;

- відсутній документ, що відповідно до договору перевезення визначає розмір плати за надані послуги, а саме заявка;

- умови поставки товару, наведені у визначальному щодо вартості товару документі – рахунку-проформі, не відповідають умовам поставки, вказаним у інвойсі та заявленим у митній декларації.

Відповідно до ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана:

- транспортні (перевізні) документи, а також документи що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявку);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- переклади документів відповідно до вимог ст. 254 МК України.

Представник відповідача пояснив, що з поданих відповідачем документів встановлено, що всупереч приписам ч. 10 ст. 53 МК України декларантом не додано при розрахунку митної вартості витрат на навантаження товару на основний транспортний засіб та на сплату послуг з митної очистки товару в країні експорту, серед поданих документів відсутня заявка, що за умовами договору є документом, який визначає вартість перевезення, банківські платіжні документи, які можна ідентифікувати з партією товару. На вимогу митниці такі документи не надано.

Стосовно розбіжностей умов поставки у рахунку-проформі та поданій для митного оформлення декларації суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2.1 Контракту від 12.05.2020 сторонами обумовлено, що постачання товару здійснюється на умовах правил Інкотермс 2010 і вказується у супровідних документах на кожну поставку, поставка здійснюється на митну територію України.

За п. 4.1 Контракту асортимент продуктів, їх кількість, ціна і терміни поставки кожної партії узгоджуються обома сторонами в фактурі-проформі на кожну партію товару.

Так, у поданих до митного оформлення рахунках-проформах від 12.05.2020 умовами поставки вказано ЕXW-Rawa Mazowiecka, а фактурі від 15.05.2020 №FSE-00000101/20/EKS FCA-Rawa Mazowitcka (не включені всі складові до митної вартості).

Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС 2000/2010 року визначено, що термін EXW - Франко-завод (... назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов`язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов`язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу. Цей термін не слід застосовувати, коли покупець не в змозі виконати експортні формальності, прямо чи посередньо. За таких обставин має застосовуватися термін FCA, за умови, що продавець погоджується нести витрати й ризики, пов`язані з завантаженням товару.

Продавець зобов`язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

Продавець зобов`язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів. Якщо сторони не узгодили конкретної точки в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього точок, продавець може вибрати таку точку в межах місця поставки, яка найбільш відповідає його цілям.

Судом погоджується з тим, що рахунок-проформа є визначальним документом для визначення ціни товару, переданого на певних умовах, однак зауважує, що у супровідному документі, який значиться у документах є фактура від 15.05.2020, де умовами поставки визначено саме FCA-Rawa Mazowitcka.

Вказана фактура погоджена контрагентом-продавцем згідно з відміткою на такій, вказана як супровідний документ у свідоцтві EUR.1, СMR та відповідно відображена у митній декларації.

Отже, зазначення в рахунку-проформі умов поставки інших, ніж у фактурі, датованій пізніше (15.05.2020) ніж рахунки-проформи (12.05.2020), не може свідчити про неможливість визначення складових митної вартості оцінюваних товарів, оскільки надані позивачем автотранспортні документи підтверджують факт та умови поставки.

Представник позивача також зауважив, що значної цінової різниці, при оформленні та митній очистці відвантаження поставки немає, оскільки послуги митних брокерів у разі відвантаження на умовах EXW не перевищили б - 0,005 Євро на кілограм товару. Тобто різниця в умовах поставки не є чинником який суттєво впливає на вартість товару.

Також суд здивований покликанням відповідача на наявність суперечностей у документах, сумнівів у автентичності через виділення даних у фактурі від 15.05.2020 різними мовами, оскільки представник відповідача не надав пояснень як такі фактори можуть впливати на визначення митної вартості товару поданого до митного оформлення.

Крім того, суд вважає безпідставними твердження представника відповідача про те, що позивачем не надано банківських платіжних документів, які можна було б ідентифікувати із ввезеним товаром, оскільки надані до митного оформлення платіжні документи №21 та №22 від 13.05.2020 містять відомості про контракт №01/ІМР/TD від 12.05.2020, рахунки-проформи від 12.05.2020 №PEKS/53/20, від 12.05.2020 №PEKS/62/20 (платіжне доручення №21), від 12.05.2020 №PEKS/63/20 (платіжне доручення №22).

Зокрема, відповідач зазначив про необхідність подання висновків про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. З даного приводу суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Стосовно покликань відповідача щодо необхідності надання перекладу документів відповідно до вимог ст. 254 МК України суд зазначає таке.

Статтею 254 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

У свою чергу, відповідачем жодним чином не обґрунтовано необхідності надання перекладу документів, не зазначено які саме документи містять дані на підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, складені іншою мовою та потребують перекладу.

Доказів на спростування зазначеного, відповідачем до суду не надано, доказів на підтвердження доводів, зазначених у відзиві на позовну заяву щодо повідомлення декларанта про необхідність забезпечення перекладу документів, матеріали справи не містять.

Більше того відповідач покликаючись на відсутність перекладу документів, здійснює їх трактування та покликається на інформацію у таких документах.

Стосовно не надання до митного оформлення заявки №01 від 14.05.2020 та довідки про вартість транспортних витрат від 15.05.2020 до митного оформлення суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4. Висновків узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, затвердженого Пленумом Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 визначено, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансова та/або бухгалтерські документи), а тому наданий інвойс від 15.05.2020 на суму 400,00 Євро, договір про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні від 14.05.2020 є достатніми доказами понесення відповідних витрат.

Суд не погоджується з покликанням контролюючого органу на те, що оскільки до митного оформлення не було надано заявки на перевезення вантажу №01 від 14.05.2020 та довідку від 15/05-1 від 15.05.2020 про вартість транспортних витрат, відтак, не повинні досліджуватися судом та бути враховані при оцінці правомірності винесення рішення про коригування митної вартості товару, оскільки такі додатково підтверджують ціну транспортних витрат, які були підтверджені при митному оформленні інвойсом №96 від 15.05.2020.

Таким чином, наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у первинних документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватися як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товарів та не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних (сукупності решти відомостей, що викладені в документах) та доказів можна достовірно визначити митну вартість товару.

Суд не заперечує права митного органу упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (ч. 5 ст. 54 МК України), однак, при цьому він повинен довести підстави застосування приписів ч. 3 ст. 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі ст. 55 МК України митний орган має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Судом встановлено, що ні в повідомленнях, у яких вказано про необхідність про надання додаткових документів, ні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведених розрахунків митної вартості, зазначених у митній декларації; не зазначив які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах; які саме складові митної вартості не підтверджені документально.

При цьому, з`ясувавши які документи витребовував контролюючий орган у позивача, суд констатує, що частина з них не спростовує чи підтверджує митну вартості товару, а радше стосується реальності самої господарської операції позивача з його контрагентом-нерезидентом.

Дослідивши подані письмові докази суд дійшов висновку, що подані позивачем при митному оформленні відомості підтверджені документально та визначені кількісно; достовірність заявлених у при митному оформленні даних не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин купівлі-продажу відповідного товару за контрактом від 12.05.2020, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними чи за своїм змістом не відповідають дійсним обставинам, про які вказав декларант.

З огляду на викладене сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Разом з тим ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

За змістом п. 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України №689 від 11.09.2015, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Отже, наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товару.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України.

Згідно з ч.ч. 3, 8 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Суд звертає увагу на те, що перед застосуванням наступних методів визначення митної вартості товару здійснюється процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості відповідно до приписів ст.ст. 59 і 60 МК України, під час якої орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

З огляду на викладене відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених ст. 64 МК України, можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

Покликаючись на проведення консультацій, відповідач не надав доказів того, що такі проведені у належний спосіб. Саме лише покликання на їх проведення не можна вважати такими, що відповідають нормам закону.

Пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Згідно з п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Своєю чергою оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 16.05.2020 містить лише вказівки про неможливість застосування методів 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причин відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів.

Відповідач в ході судового розгляду доказів на підтвердження того, що ним використовувались конкретні дані, чи які б спростовували формальний підхід щодо встановлення неможливості застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості товару, не надав.

Судом встановлено, що джерелом інформації для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугували декларації: UA209160/2020/003615 від 14.05.2020; UA209160/2020/003639 від 14.05.2020 ідентичних товарів в наближений час до митного оформлення.

Разом з тим, суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інших декларантів.

Більше того, можливість поставки товару іншим покупцям за іншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства

Таким чином, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Також враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 11.09.2012 у справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладену у постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15, слід звернути увагу, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Водночас відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 29.01.2019 у справі №815/6827/17 (К/9901/59766/18) (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/79557087).

Оцінюючи викладене у сукупності з іншими обставинами справи, суд зазначає, що загальні посилання на норми МК України, зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб`єктом владних повноважень рішень.

Таким чином контролюючому органу позивачем надано повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом (ціною договору). Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про його невідповідність цим критеріям. Тому, таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене позивачем у повному обсязі підтверджено долученими до матеріалів справи доказами вимоги позовної заяви, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволеннюповністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення №21 від 17.07.2020, позивачем сплачено 2102,00 грн. судового збору. Отже слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби на користь позивача 2102,00 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 294, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/210009/1 від 16.05.2020.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛембергМіт» (80463, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, м. Старий Яричів, вул Галицька, 143; ЄДРПОУ 42059638) за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ЄДРПОУ 43348711) судові витрати у виді судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.11.2020.

Суддя Кравців О.Р.