Ухвала суду № 93204662, 01.12.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 грудня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/4702/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши, у письмовому провадженні, заяву представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за її позовною заявою до Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 23 вересня 2020 року № 1185 “Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_2 “Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства для надання у власність”;

- зобов`язати Дмитрівську сільську раду Знам`янського району Кіровоградської області надати ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у приватну власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, яка знаходиться на території за межами населеного пункту села Цибулеве.

Ухвалою судді від 26.10.2020 відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи (а.с.28-29).

23.11.2020 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, шляхом заборони Дмитрівській сільській раді Знам`янського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04365267) вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту села Цибулеве з кадастровим номером 3522288500:02:000:5418 до набрання рішенням суду по адміністративній справі №340/4702/20 законної сили. В обґрунтування заяви про забезпечення позову, представник позивача посилається на те, що відповідач, достовірно знаючи про те, що відносно земельної ділянки існує спір у Кіровоградському окружному адміністративному суді, протиправно, на його думку, поділив земельну ділянку з кадастром номером 3522288500:02:000:9125, після якої утворено дві земельні ділянки з кадастровим номером 3522288500:02:000:5418 площею 2,0000 га та з кадастровим номером 3522288500:02:000:9138 площею 30,9393 га. Також, зазначав, що у зв`язку з вчиненням відповідачем зазначених дій, існує велика вірогідність, що відповідач, може розпорядитися спірною земельною ділянкою на власний розсуд, шляхом відчуження її будь-яким способом, або передасть її у власність будь-якій іншій особі, що у подальшому унеможливить виконання рішення суду та використання земельної ділянки позивачем. Наведені вище докази, на переконання представника позивача, дають реальні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити у подальшому виконання рішення суду і, як наслідок призведе до нових судових справ.

З огляду на те, що суддя у період з 11.11.2020 по 30.11.2020 включно перебувала у стані тимчасової непрацездатності, розгляд вказаної заяви здійснено у перший робочий день.

Враховуючи положення ч.1 ст.154 КАС України заяву про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи.

Ознайомившись зі змістом поданої представником ОСОБА_1 заяви, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні даної заяви про забезпечення позову з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 4 статті 150 КАС України передбачено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. До того ж, забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту заявнику до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає, що підстави, визначені статтею 150 КАС України є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18).

Крім того, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Так, судом встановлено, що оскаржуваним рішенням Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 23 вересня 2020 року № 1185 “Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_2 “Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства для надання у власність” відмовлено ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, яка знаходиться на території за межами населеного пункту села Цибулеве.

З огляду на правову позицією Великої Палати Верховного Суду, наведену у постанові від 17.10.2018 р. у справі №380/624/16-ц (провадження №14-301цс18) рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 р. у справі №688/2908/16-ц (провадження №14-28цс20) не знайшла підстав для відступу від висновку викладеного у постанові від 17.10.2018 р. у справі №380/624/16-ц (провадження №14-301цс18).

Суд вважає, що наведені у заяві доводи про необхідність забезпечення позову є необґрунтованими, оскільки не свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити поновлення порушених прав та інтересів позивача, як це передбачено пунктом 1 частини 2 статті 150 КАС України.

Суд зазначає, що припущення заявника стосовно наміру відповідача розпорядитися спірною земельною ділянкою на власний розсуд, шляхом відчуження її будь-яким способом, або передання її у власність будь-якій іншій особі, не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Оскільки, заявником не надано суду належних доказів на підтвердження існування очевидних ознак порушення її прав, свобод або інтересів.

Також судом не виявлено очевидних ознак протиправності рішення Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 23 вересня 2020 року № 1185, як того вимагає пункт 2 частини 2 статті 150 КАС України.

Наведені заявником доводи про протиправність даного рішення потребують з`ясування та перевірки їх доказами на стадії розгляду справи по суті та не можуть бути підставою для заборони Дмитрівській сільській раді Знам`янського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04365267) вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту села Цибулеве з кадастровим номером 3522288500:02:000:5418 до набрання рішенням суду по адміністративній справі №340/4702/20 законної сили, як заходів забезпечення позову.

Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про скасування спірного рішення відповідача, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.

Крім того, забезпечення адміністративного позову в спосіб, зазначений позивачем, буде означати вирішення спору по суті до ухвалення рішення по справі, що, в свою чергу, може призвести до порушення прав, свобод та інтересів інших осіб, що суперечить приписам КАС України та не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.

Отже, на час розгляду заяви суд не вбачає ознак можливої небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача; суду не доведено неможливість захисту прав позивача без вжиття таких заходів; не доведено, що для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів за правилами, встановленими ст.ст.293-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина