Рішення № 93204660, 25.11.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1788/20

провадження № 2-ап/340/23/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі – відповідач) про скасування вимоги та рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач (через представника) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати винесені відповідачем:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000071305 від 21.02.2019 р. зі сплати єдиного внеску в сумі 130887,59 грн.;

- рішення №0000131305 від 21.02.2019 р. про застосування штрафних санкцій по донарахованому єдиному внеску на суму 32287,76 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що підставою для нарахування ЄСВ стали податкові повідомлення, які вже після винесення оскаржуваних вимоги та рішення були скасовані за результатами адміністративного оскарження, що підтверджується рішенням контролюючого органу. Отже, підстава, яка слугувала базою для нарахування ЄСВ та відповідно вимога про сплату боргу та рішення про застосування штрафу, прийнятті за її результатами підлягають визнанню протиправним та скасуванню.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в її задоволенні, обґрунтовуючи це тим, що документальною перевіркою позивача (акт №6/11-28-13-05/ НОМЕР_1 від 21.01.2019 р.) збільшено суму чистого доходу за перевіряємий період, який становить 5842210,33 грн., в тому числі: за 2016 рік – у сумі 2871363,87 грн., за 2017 рік – у сумі 2970846,36 грн.. Відтак, у результаті встановлено заниження суми єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності на 130887,59 грн., в т.ч.: за 2016 рік – на 61102,35 грн., за 2017 рік – на 69785,24 грн.. Отже, за результатами перевірки 21.02.2019 р. контролюючим органом було прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000071305 на суму 130887,59 грн., а також рішення про застосування штрафних санкцій № 0000131305 у розмірі 32287,76 грн., а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню (а.с.147-151).

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій не погодився з позицією відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Встановлено, що в період з 20.12.2018 р. по 14.01.2019 р. відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання нею вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р., дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р., за результатами якої складено акт від 21.01.2019 р. за №6/11-28-13-05/ НОМЕР_1 (а.с.172-198).

Згідно висновків акту, перевіркою встановлено наступні порушення:

1. пункту 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України в частині заниження податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 991233,69 грн., в т.ч: за 2016 рік в сумі 489159,33 грн., за 2017 рік в сумі 502074,36 грн.:

2. підпункту 1.1 пункту 16 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення" Податкового

кодексу України в частині заниження суми податкового зобов`язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 82602,81 грн., в тому числі: за 2016 рік – на суму 40763,28 грн., за 2017 рік – на суму 41839,53 грн.;

3. частини 2 пункту 1 статті 7 Закону України № 2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (із змінами та доповненнями) в частині заниження суми податкового зобов`язання по єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 130887,59 грн., в тому числі за 2016 рік – на 61102.35 грн., за 2017 рік – на 69785,24 грн.;

4. не подання Звіту про суми податкових пільг за три, шість, дев`ять календарних місяців 2017 року, чим порушено п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України та п.3 "Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг", затверджено постановою КМУ від 27.12.10 р. №1233 ( із змінами та доповненнями);

5. пп."б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 №49, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.02.2014 за №228/25005 (із змінами та доповненнями), Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015за №111/26556 (із змінами та доповненнями) не відображено суми нарахованих (виплачених) доходів фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (рнок. НОМЕР_2 ) за договором суборенди нежитлового приміщення (ознака доходу 157) за 1,2,3 квартали 2016 року, та подано 27.12.2016 року уточнюючі Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за 1 квартал 2016 року, за 2 квартал 2016 року та 3 квартал 2016 року;

6. п. 44.1., 44,3 ст. 44, п. 176.1 ст. 176, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, первинні документи, на підтвердження задекларованих показників надано не в повному обсязі;

7. п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. №265/95-ВР (із змінами та доповненнями);

8. п.2.6 глави 2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637,

зареєстрованого в Мін`юсті України 13 січня 2005 року №40/10320 із змінами та доповненнями.

За результатами перевірки 21.02.2019 р. прийнято, зокрема:

- податкове повідомлення-рішення за №0000621305 про визначення суми грошового зобов`язання по військовому збору на суму основного платежу 82602,81 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції 41301,41 грн. (а.с.100);

- податкове повідомлення-рішення за №0000631305 про визначення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму основного платежу 991233,69 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції 495616,85 грн. (а.с.101);

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0000131305 у розмірі 32287,76 грн. (а.с.102);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000071305 на суму 130887,59 грн. (а.с.103).

Вказані податкові повідомлення-рішеннями, рішення про застосування штрафну і вимогу позивачем оскаржено в адміністративному порядку (а.с.104-111).

Згідно рішення ДФС України від 19.04.2019 №18652/6/99-99-11-05-02-25 скаргу позивача в частині скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000071305 на суму 130887,59 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000131305 у сумі 32287,76 грн. залишено без задоволення (а.с.119-120).

Дане рішення ДФС України мотивоване тим, що за результатами документальної планової виїзної перевірки (акт від 21.01.2019 №6/11-28-13-05/ НОМЕР_1 ) встановлено, зокрема заниження суми чистого оподаткованого доходу, що є базою нарахування єдиного внеску, внаслідок чого констатовано порушення п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464, а саме занижено єдиний внесок за 2016-2017 на загальну суму 130887,59 грн..

В подальшому, рішенням ДФС України від 17.05.2019 №23032/6/99-99-11-05-01-25 скаргу позивача в частині скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково та:

- залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Кіровоградській області від 21.02.2019 р. №00000261403 про визначення суми застосованої штрафної (фінансової) санкції 88708,95 грн., №0000641305 про визначення суми застосованої штрафної (фінансової) санкції 510,00 грн., №0000651305 про визначення суми застосованої штрафної (фінансової) санкції 510,0 грн., №0000661305 про визначення суми застосованої штрафної (фінансової) санкції 510,00 грн.;

- скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Кіровоградській області від 21.02.2019 №0000631305 про визначення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму основного платежу 991233,69 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції 495616,85 грн., та №0000621305 про визначення суми грошового зобов`язання по військовому збору на суму основного платежу 82602,81 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції 41301,41 грн. (а.с.112-117).

Частково задовольняючи скаргу та скасовуючи вищевказані податкові повідомлення-рішення ДФС України зазначила, що для визначення заниження ФОП ОСОБА_1 податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору у контролюючого органу не було достатніх підстав,висновки щодо збільшення торгової націнки до 45% є передчасними та необґрунтованими.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність – це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.164.1 ст.164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених відповідним розділом Кодексу. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п.177.2 ст.177 та п.178.3 ст.178 цього Кодексу.

Відповідно ст.177 ПК України встановлено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Приписами п.177.2 ст. 177 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Так, обчислення єдиного внеску є похідним від встановленого порушення контролюючим органом в акті перевірки та збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за порушення положень ст.ст.168, 177 ПК України.

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.10 (далі – Закон №2464-VI)визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до ч.1 ч.4 Закону №2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується, для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Як передбачено у ч. 3 ст. 7 Закону № 2464-VI нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Відповідно до ч.11 ст.8 Закону №2464-VI (у редакції, що діяла до 01.01.2016 р.) єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону №2464-VI (у редакції, що діяла з 01.01.2016 р.) єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У відповідності до ч.2 ст.9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно ч.3 ст.9 Закону 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

За правилами пунктів 3, 4 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказ Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, в т.ч. дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника – фізичної особи).

Відповідно до п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску (в редакції до 01.01.2016 р.); за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску (в редакції з 01.01.2016 р.).

Частиною 15 ст. ст. 25 Закону №2464-VI передбачено, що рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

Як встановлено судом вище, за результатами документальної планової виїзної перевірки позивача (акт №6/11-28-13-05/ НОМЕР_1 від 21.01.2019 р.) було встановлено, зокрема, заниження суми чистого оподаткованого доходу, що є базою нарахування єдиного внеску, внаслідок чого порушено п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI, а саме занижено єдиний внесок за 2016-2017 роки на загальну суму 130887,59 грн.. Дані висновки ґрунтуються на тому, що перевіркою правильності визначення витрат, безпосередньо пов`язані з отриманням доходу, встановлено їх завищення за перевіряємий період в сумі 5506853,81 грн., у т.ч. за 2016 рік – на суму 2717551,82 грн.; за 2017 рік – на суму 2789301,99 грн..

Водночас, у рішенні від 17.05.2019 р. №23032/6/99-99-11-05-01-25 ДФС України зазначила, що в акті перевірки позивача (від 21.01.2019 №6/11-28-13-05/ НОМЕР_1 ) не вказано перелік документів, згідно яких встановлено порушення норм податкового законодавства в частині завищення позивачем витрат, не вказано документів (представлених до перевірки), що свідчили б про завищення витрат, що впливають на визначення загальної суми доходу до оподаткування як податком на доходи фізичних осіб так і військовим збором. В акті документальної перевірки не викладені всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податку, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. Таким чином, для визначення заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору у контролюючого органу не було достатніх підстав.

Враховуючи вищезазначене, судом не встановлено з боку позивача заниження податку з доходів фізичних осіб від провадження підприємницької діяльності, що у свою чергу призвело до безпідставного донарахування, зокрема і єдиного внеску. При цьому, оскільки донарахування позивачу єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є безпідставним, відсутні підстави для застосування і штрафних санкцій згідно до ч.11 ст.25 Закону №2464-VI.

Отже, з урахуванням усього вищевказаного, суд дійшов висновку, що прийнятті контролюючим органом податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0000071305 та рішення про застосування штрафних санкцій №0000131305 від 21.02.2019 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно до ч.1 ст.77 КА України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно ч.1 ст.139 КАС України здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1631,75 грн. (а.с.72), підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.02.2019 року №Ф-0000071305.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 0000131305 від 21.02.2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код – 43142606) судовий збір в сумі 1631,75 грн. (одна тисяча шістсот тридцять одна гривня 75 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Згідно до п.п.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько