Рішення № 93204297, 27.11.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року Справа № 280/7582/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., розглянувши у письмовому провадженні в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б; код ЄДРПОУ 20490012)

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:

1) зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018, 2019 роки з 06.08.2020 року із урахуванням різниці, що вже була виплачена;

2) зобов`язати відповідача виплатити позивачу грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018, 2019 роки.

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Вельможко А.І., яка діє на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР №1026199 від 16.10.2020.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що з 28.09.2010 позивачу було призначено пенсію за вислугу років на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII). Проте виплата пенсії не проводилась, оскільки позивач знов працевлаштувався за професією, що дає право на призначення пенсії за вислугу років. Після досягнення пенсійного віку позивач в серпні 2020 року звернувся до Управління із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), однак розмір пенсії був розрахований без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки. Крім того, при призначенні пенсії за віком відповідач не виплатив грошову допомогу, яка виплачується відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-IV. На адвокатський запит, направлений представником позивача, Управління повідомило про відсутність підстав для застосування при призначенні позивачу пенсії за віком показника середньої заробітної в Україні за 2017-2019, а щодо питання про виплату грошової допомоги у відповідності до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-IV відповідач не надав відповіді. Позивач зазначає, що Управління безпідставно відмовило у розрахунку пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки. Крім того, вважає що має право на отримання грошової допомоги яка виплачується відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-IV, оскільки до звернення за призначенням пенсії за віком у 2020 році, будь-якої суми пенсії позивач не отримував. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 28.10.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області матеріали пенсійної справи ОСОБА_1

18.07.2020 відповідач надав документи на виконання вимог ухвали про витребування доказів та відзив на позовну заяву (вх.№55435), в якому зазначає, що відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки при перерахунку призначеної позивачу пенсії за віком, оскільки такий показник може бути застосований лише при первинному призначенні пенсії, однак у спірних правовідносинах відбулось переведення позивача на інший вид пенсії. Щодо виплати грошової допомоги відповідач з посиланням на пункт 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV вказує, що позивачу з 28.09.2010 присвоєно статус пенсіонера, нараховано та виплачено пенсію за вислугу років у сумі 154,52 грн. Таким чином, положення пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV на позивача не розповсюджуються. Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача, з 28.09.2010 позивачу призначено пенсію за вислугу років як працівнику охороні здоров`я, розраховану за новою формулою відповідно до нового закону.

З 04.10.2010 нарахування позивачу пенсії припинено у зв`язку з працевлаштуванням на посаду, яка дає право на призначення такої пенсії.

Набувши право на пенсію за віком на загальних підставах, 06.08.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком.

З 01.09.2020 позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Представник позивача звернувся до Управління із адвокатським запитом від 14.09.2020 №06/09, в якому просив повідомити, зокрема, про причини не обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки (2017-2019), що передують року звернення, та інформацію про виплату/невиплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

Листом від 21.09.2020 №0800-0202-8/48519 Управління повідомило, що згідно із особистою заявою ОСОБА_1 від 06.08.2020 №3150 її переведено з пенсії за вислугу років, яка була призначена з 28.09.2010 згідно із Законом №1058-IV на пенсію за віком Закону №1058-IV. Пенсію розраховано із загальною страхового стажу на 31.07.2020, 41 рік 05 місяців 04 дні та середньомісячної заробітної плати визначеної за період з 01.01.1993 по 31.12.1997, та з 01.07.2000 - 31.08.2010. При проведенні перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною виду пенсії врахований показник середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки - 4888,83 х 0,89937- індивідуальний коефіцієнт заробітку. Згідно із абзацом 2 і 3 частини 3 статті 45 Закону №1058-IV при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовується показник, який враховувався під час призначення (перерахунку) попереднього виду пенсії. Для проведення перерахунку та виплати пенсії відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, правові підстави відсутні, оскільки дана норма застосовується лише під час призначення пенсії вперше.

Не погодившись з такою позицією Управління, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача та підставі поданих сторонами письмових доказів, наявних в матеріалах справи, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 статті 2 Закону №1058-IV перший рівень у системи пенсійного забезпечення в Україні складає солідарна система загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно зі статтею 10 Закону №1058-IV, особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Отже, Законом №1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною 2 ст. 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з пунктом 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV (у редакції на час призначення позивачу пенсії за вислугу років) до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.

Водночас, частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частина 3 статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Як встановлено в ході розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, первинно позивачу було призначено пенсію за вислугу за наявності спеціального стажу роботи (29 років, 1 місяць, 23 днів), передбаченого пунктом «е» ст.55 Закону №1788-XII, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше у 2020 році після досягнення віку 59 років 6 місяців.

Відповідно до пункту «е» ст.55 Закону №1788-XII (в редакції на час призначення позивачу пенсії за вислугу років) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Статтею 7 Закону №1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Відповідно до пункту 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (в редакції на час призначення позивачу пенсії за вислугу років), пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Враховуючи викладене, застосування відповідачем до спірних правовідносин положень частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV є безпідставним.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років, призначених відповідно до Закону №1788-XII, з 01.01.2004 здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на той факт, що призначення пенсії за вислугу років зумовлено положеннями Закону №1788-XII.

При цьому стаття 9 Закону №1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, частина 3 статті 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №213/1226/16-а (провадження №К/9901/42455/18).

Крім того, аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 по справі №876/5312/17 (№577/2576/17) (Провадження №11-731апп18) згідно якої у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.

Підсумовуючи викладене, та враховуючи те, що позивачу первинно призначено пенсію відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше 06.08.2020, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про зобов`язання відповідача перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 06.08.2020 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки.

Щодо позовної вимоги про виплату грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №119 (далі - Порядок №1191), грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також з неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Синтаксичний аналіз пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV та пункту 5 Порядку №1191 дає підстави для висновку, що умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. При цьому законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачу до призначення пенсії за віком було призначено пенсію за вислугу років, крім того за період з 28.09.2010 по 03.10.2020 йому нараховано та виплачено пенсію у грудні 2010 року у загальній сумі 154,52 грн. через відділення поштового зв`язку 69057, відомість 97, 90 дільниця, дата виплати 20 число, що підтверджено відповідною довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, протоколами від 05.10.2010, від 20.10.2010.

Тобто до призначення пенсії за віком позивач отримував пенсію за вислугу років, що позбавляє його права на отримання грошової допомоги на підставі пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22.02.2018 у справі №310/3774/17 (провадження №К/9901/16/17) та від 27.11.2018 у справі №328/1619/17(2-а/328/80/17) (провадження № К/9901/29851/18).

Доводи позивача про не отримання ним будь-якої суми пенсії до призначення у 2020 році пенсії за віком спростовуються наявною в матеріалах справи вищезазначеною довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, протоколами від 05.10.2010, від 20.10.2010.

Крім того, в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 наявна заява позивача від 28.09.2010, у якій позивач просить отримати один раз пенсію у поштовому відділенні у зв`язку з тим, що після призначення пенсії за вислугу років він буде продовжувати працювати по спеціальності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1681,60 грн.

За приписами частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 263 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати з 06 серпня 2020 року ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2017-2019 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б; код ЄДРПОУ 20490012.

Повне судове рішення складено 27.11.2020.

Суддя М.О. Семененко