Рішення № 93204174, 25.11.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 листопада 2020 рокум. Ужгород№ 260/3276/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судових засідань – Полянич В.І.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник відповідача - Фурт С.Р.;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, на думку позивача, було протиправно не зараховано до страхового стажу період трудової діяльності на заводі "Стеатит" у період з 02.06.1980 року по 04.11.1999 року, у зв`язку з чим позивачеві було відмовлено у призначенні пенсії за віком.

Позивач у судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог, з мотивів викладених у відзиві на позов, вказавши на те, що в трудовій книжці позивача міститься запис №9 про реорганізацію заводу "Стеатит", який не завірений печаткою та підписом відповідальної особи, також запис №10 трудової книжки про звільнення позивача завірений печаткою, однак з її відтиску неможливо прочитати ні назву підприємства, ні його код ЄДРПОУ, що не відповідає правилам ведення трудових книжок. З огляду на наявність порушень, які містяться в записах трудової книжки позивача, представник відповідача наголошувала, що відповідач діяв у межах наданих повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством, а тому просила відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком.

Згідно рішення від 22.07.2020 року відповідач відмовив позивачеві у призначенні пенсії за віком, мотивуючи тим, що з 01.01.2020 року право на пенсію за віком мають особи при наявності страхового стажу 27 років, а згідно наданих документів страховий стаж позивача становить 25 років 04 місяці 16 днів та до страхового стажу позивача не було зараховано період трудової діяльності на заводі "Стеатит" з 02.06.1980 р. по 04.11.1999 р., оскільки запис у трудовій книжці не відповідає вимогам інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників та у разі надання інших уточнюючих документів, рішення про відмову буде переглянуто (а.с.13).

25.08.2020 року позивач звернувся до ТОВ "Перечинський "Стеатит" із заявою про надання їй архівної довідки про роботу позивача у ТОВ "Перечинський "Стеатит" (завод "Стеатит" ВАТ "Стеатит") за період з 02.06.1980 р. по 04.11.1999 р. (а.с. 15).

Як зазначено в листі від 25.08.2020 року №37/01-31, архівний відділ Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області повідомив позивача, що документи заводу "Стеатит" в архівному відділі Перечинської районної державної адміністрації на зберіганні не знаходяться (а.с. 14).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно наявної в матеріалах справи копії трудової книжки (пункт 4) зазначено, що 02.06.1980 року позивач була прийнята на роботу у Завод "Стеатит" (а.с. 10, зворотній бік).

Так, в трудовій книжці позивача, зокрема в п.9 зазначено, що 29.03.1994 року згідно з наказом фонду Держмайна, у зв`язку з приватизацією завод "Стеатит" реорганізований в ВАТ "Стеатит" (а.с. 11).

Згідно записів трудової книжки (пункт 10), позивача 04.11.1999 року було звільнено за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України (а.с. 11).

Таким чином, як встановлено в ході розгляду справи по суті та підтверджується наявними матеріалами справи, позивач в період з 02.06.1980 року по 04.11.1999 року працювала на заводі "Стеатит", який в подальшому реорганізований у ВАТ "Стеатит".

Щодо твердження представника відповідача про те, що відповідачем не було зараховано до трудового стажу позивача період з 02.06.1980 року по 04.11.1999 року, оскільки трудова книжка позивача не відповідає правилам ведення трудових книжок, зокрема запис №9 про реорганізацію заводу "Стеатит" не завірений печаткою та підписом відповідальної особи, а запис №10 трудової книжки про звільнення позивача завірений печаткою, однак з її відтиску неможливо прочитати ні назву підприємства, ні його код ЄДРПОУ, суд констатує наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком мають: жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058, починаючи з 1 січня 2020 року право на призначення пенсії за віком мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі – Порядок № 22-1).

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ вказаного Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-1 заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Згідно з п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

У відповідності до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

За пунктом 1 цього Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У разі, коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу, за бажанням особи, може здійснюватися органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків (п.2 цього Порядку).

Суд зазначає, що на момент внесення запису №10 до трудової книжки позивача про її звільнення діяла Інструкція "Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях", затверджена наказами Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58 (далі - Інструкція №58).

Відповідно до п. 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п. 2.25 Інструкції №58 записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Згідно п. 2.26 Інструкції №58 запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Судом встановлено, що згідно запису трудової книжки підтверджено, що 02.06.1980 року позивач була прийнятий на роботу у цех №2 Заводу "Стеатит".

При цьому суд констатує, що відповідач не піддає сумніву запис у трудовій книжці за №4, згідно якого позивача 02.06.1980 року було прийнято на роботу у Завод "Стеатит".

Дослідивши наявні матеріали справи, зокрема трудову книжку, судом встановлено, що запис у трудовій книжці № 10, щодо звільнення позивача 04.11.1999 року із ВАТ "Стеатит" (Заводу "Стеатит") за власним бажанням, згідно наказу від 04.11.1999 року завірено підписом начальника та на такому є відбиток печатки.

При цьому, відповідачем не було враховано до загального стажу позивача весь період роботи з 02.06.1980 року по 04.11.1999 року на заводі "Стеатит" (ВАТ "Стеатит"), виключно на тій підставі, що запис №10 у трудовій книжці про звільнення позивача з роботи (який містить дату звільнення, причину звільнення, номер та дату наказу на підставі якого внесено запис, а також завірений підписом начальника та печаткою) з відтиску печатки не видно назву підприємства та код ЄДРПОУ, а запис №9 про реорганізацію заводу "Стеатит" не завірений печаткою та підписом відповідальної особи.

Однак, суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Неточність запису про звільнення з роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаного періоду роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що в свою чергу не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо надання права на пенсію.

Крім того, суд встановлено, що архівний відділ Перечинської РДА не володіє документами заводу "Стеатит", відтак позивачем вжито достатніх, необхідних та можливих заходів, щодо доведення обставин її роботи на заводі "Стеатит" протягом 80-99 років. Обов`язку внесення відомостей до трудової книжки позивача чи оцінки правильності внесення тих чи інших відомостей роботодавцем на позивача законодавством не покладено.

Таким чином, суд приходить висновку, що відповідачем при призначенні пенсії позивачеві було протиправно не враховано до загального стажу період роботи 02.06.1980 року по 04.11.1999 року в на заводі "Стеатит" (ВАТ "Стеатит").

Згідно вимог абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи вище викладене, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно вимог ст. 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 840,80 грн.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №071850001506 від 22.07.2020 року "Про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ".

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи на заводі "Стеатит" (правонаступник товариства з обмеженою відповідальністю "Перечинський Стеатит" код 14313814) з 02.06.1980 року по 04.11.1999 року в страховий стаж при призначенні пенсії.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з дня звернення за її призначенням.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

7. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено 30.11.2020 року.