Рішення № 93203905, 17.11.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/16047/20

категорія 113070000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Маленької Ю.О.,

позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Осіпова Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову № 207546 від 08.09.2020 року Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно - господарського штрафу у розмірі 17 000 грн.;

- стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати на оплату судового збору за рахунок Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області,

В обґрунтування позову зазначає, що перевозився сипучий вантаж (зерно), загальна який постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час його руху, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що в свою чергу не дає можливості, за відсутності відповідної методики зважування, з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень на одну з осей; був порушений порядок розгляду справи у зв`язку із відмовою позивачу зі сторони відповідача взяти участь у розгляді справи, яка відбулась 08.09.2020, позивач вбув позбавлений можливості на подання пояснень, заперечень, доказів.

Ухвалою від 07.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 33-58), в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що Укртрансбезпеки діяли виключно на законних підставах та керувались вимогами законодавства України.

Позивач не подав відповідь на відзив.

В підготовчому засіданні суд замінив відповідача - Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, його правонаступником - Подільським міжрегіональним управління Укртрансбезпеки.

В судовому засіданні:

- позивач просив позов задовольнити в повному обсязі;

- представник відповідача щодо задоволення позову заперечував.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

З Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області для подальшого розгляду та вжиття заходів надійшов акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 236495 від 23.07.2020 щодо перевізника ОСОБА_2 (а.с.11,47).

Згідно вказаного акту № 236495, працівниками Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області на 210км+450м автодороги Київ-Одеса 23.07.2020 о 08:37 здійснено перевірку автомобіля марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , та напівпричепа BENALU, номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 (а.с.55) і який був водієм (а.с.54), за результатами якої виявлено, що надавались послуги з перевезення подільного вантажу - пшениці (а.с.49) з перевищенням вагових обмежень, а саме навантаження на одну вісь 128000 кг (допустимо 11 т), чим порушено п.22.5 ПДР ПКМУ № 879.

За результатами розгляду справи про порушення 08.09.2020 начальником управління Укртрансбезпеки у Житомирській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 207546 (а.с. 15,53), якою на ФОП ОСОБА_1 накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 гривень за те, що ФОП ОСОБА_1 23.07.2020 о 08:37 на 210км+450м автодороги М-05 "Київ-Одеса" допущено порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Суд, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, вказує наступне.

Згідно ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів; порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Абзацом 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно п. 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 (далі - Порядок № 879), плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Пунктом 3 ч. 1 Порядку № 879 визначено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Відповідно п. 22.5 Правил дорожнього руху України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Позивач не заперечує, що під час здійснення перевірки в автомобілі був "перегруз на одиночну вісь 1800 кг (12,800)", про що зазначена в акті № 236495, порушення було усунуто на місці зважування, дозволу або документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів у нього не було.

В силу приписів абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм без відповідного дозволу є достатньою правовою підставою для застосування до автомобільних перевізників адміністративно-господарського штрафу.

Надаючи оцінку доводам представника позивача на те, що ним перевозився сипучий вантаж (зерно), який є рухомим під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що не дає можливості з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень на одну з осей, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 2014 року "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, які позивачем не були виконані.

Відповідно до п.п. 8.14-8.15 Глави 8 зазначених Правил, завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно з п. 12.1 Глави 12 зазначених Правил, при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Пунктом 12.5 Глави 12 вказаних Правил передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Також п. 8.20 Глави 8 зазначених Правил визначено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Відповідно до п. 8.21 Глави 8 зазначених правил, виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

Отже, вказаними нормами передбачений обов`язок забезпечення належного розміщення та кріплення вантажу, яке б унеможливлювало його зміщення під час руху. Зміщення вантажу, як наслідок, перевищення встановлених вагових обмежень, є порушенням. Саме водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Чинним законодавством не передбачено особливих умов зважування транспортних засобів, які навантажені будь-якими сипучими вантажами.

Переміщення сипучого вантажу під час руху транспортного засобу не є тією обставиною, яка може звільнити перевізника від сплати відповідної плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Таким чином, суд відхиляє вказані доводи позивача як такі, що є безпідставними.

В Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 зазначено:

"20. Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

21. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

...

22. У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

...

25. Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

...

26. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

27. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5."

Суд зауважує, що відповідач завчасно повідомив ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи про порушення (а.с.51,52) і останній був присутній при розгляді справи, що підтверджується Протоколом № 38 від 08.09.2020 (а.с.65-66), що спростовує твердження позивача про порушення порядку розгляду справи, позбавлення його можливості на подання пояснень, заперечень, доказів.

Враховуючи викладене та те, що актом № 236495 зафіксовано перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 10%, але не більше 20%, адміністративно-господарський штраф до позивача був застосований у передбаченому законом розмірі та порядку.

Таким чином, перевіривши в межах доводів позовної заяви спірне рішення на відповідність приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд вважає, що воно прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відмовляє в задоволенні позову.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_3 ) до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (м-н. С.П. Корольова, 12, м. Житомир, 10014, код 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк

Повне судове рішення складене 30 листопада 2020 року