Рішення № 93203885, 30.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2020 р. Справа№200/8033/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце: АДРЕСА_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171400, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25) про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просив:

- визнати дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку та обчисленні державної (основної) пенсії виходячи з її п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. З ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які "постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" незаконними;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок і а обчислення державної (основної) пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. З ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які "постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №796-ХІІ, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у Рішенні від 25.04.2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1 737/19), з 25 квітня 2019 року;

- визнати дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати заборгованості з державної пенсії у розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 40 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату заборгованості з державної пенсії у розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 40% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист і громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправні дії відповідача в частині відмови здійснити перерахунок його пенсії у зв`язку з ухваленням Конституційним Судом України рішення від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву посилався на те, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Стверджує, що на позивача не поширюється дія пункту 91 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбулася поза межами проходження ним дійсної строкової служби, тому для перерахунку пенсії з 01.10.2017 року підстав немає.

Щодо перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року відповідачем зазначено, що відповідно постанови Дружківського міського суду Донецької області від 10.03.2010 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області про визнання дій незаконними і зобов`язання до перерахунку пенсії зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області перерахувати ОСОБА_1 відповідно до статей 50, 54 пункту 4, 67 пункту 3, 71 Закону №796-XII, як інваліду ІІІ групи основну пенсію з інвалідності із розрахунку 6 (шести) мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком з 01.11.2010 року.

На виконання постанови Дружківського міського суду Донецької області від 10.03.2010 року управлінням Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області здійснено перерахунок пенсії.

Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у Покровському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, де отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце: АДРЕСА_1 ), громадянин України, перебуває на обліку у Костянтинівсько – Дружківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії.

Відповідач, Костянтинівсько - Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171400) є суб`єктом владних повноважень, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 отримує пенсію в Костянтинівсько - Дружківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, як інвалід ІІІ групи в розмірі відшкодування фактичних збитків з числа учасників ліквідації наслідків на ЧАЕС.

Як вбачається з експертного висновку від 14.06.2004 року ОСОБА_1 має захворювання, пов`язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно довідки МСЕК серії 2-18АВ №030577 від 14.06.2004 року позивачу підтверджено ІІІ групу інвалідності безстроково. Причина інвалідності: захворювання, пов`язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та з виконанням обов`язку військової служби.

Згідно військового квитка серії НОМЕР_3 виданому ОСОБА_1 вказано, що останній з 28 липня по 10 вересня 1986 року приймав участь з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

10.08.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив:

- провести перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року у відповідності до положення ч.3 ст.59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25.04.2019 року у справі №3-14/2019 з 25.04.2019 року;

- провести перерахунок та виплату заборгованості з державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ст.50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Листом від 16.09.2020 року №0577-03-8/7348 Костянтинівсько - Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило позивача про відсутність законних підстав проводити йому перерахунок пенсії з 25.04.2019 року.

Розмір пенсії, перерахований згідно постанови КМУ №543 та станом на 01.01.2019 року складає 5630,40 грн., в тому числі: 4 706,08 грн. – основний розмір пенсії від середнього заробітку; 284.70 грн. – додаткова пенсія інв. 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, 469.20 грн. – підвищення інвалідам армії. Прирівняних до інвалідів війни 3 групи (30% від 1564 грн.); 50 грн. – цільова допомога інвалідам війни ІІІ групи; 120,42 грн. – державна адресна допомога інвалідам ІІІ групи (до 360% від 1564 грн.).

Щодо перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 року по 31.07.2014 року вказав, що управління, в межах владних повноважень, пенсію за період з 01.01.2014 року по 31.07.2014 року виплачувало у розмірах, встановлених діючим законодавством.

Фактично позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.

Позивач не погодився з вищевказаним, звернувся у судовому порядку за захистом свої прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28 лютого 1991 №796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон №796).

Положення статті 59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) стосуються військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Так, частиною 3 статті 59 Закону №796 (у редакції, чинній до 1 жовтня 2017 року) було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Тобто, у редакції Закону №796, чинній до 1 жовтня 2017 року, було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Проте, у частині третій статті 59 Закону №796 (у редакції, чинній з 1 жовтня 2017 року), передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Таким чином, з 1 жовтня 2017 року розширено у межах певної категорії військовослужбовців перелік осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме, окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, також на осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, та осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Водночас, незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період, як визначення певної категорії серед всіх військовослужбовців, на яких розповсюджується норма статті 59 Закону № 796-ХІІ.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо застосування вказаної норми права до осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не перебуваючи на дійсній строковій військовій службі.

Судом встановлено, що позивач з 28.06.1986 року по 10.09.1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 та не є спірним між сторонами.

Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України №1-р(II)/2019 від 25 квітня 2019 року, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення дійсної строкової, яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Словосполучення дійсної строкової, що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У Рішенні Конституційного Суду України наголошується, що закріплений у Конституції України обов`язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.

Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначив, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов`язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.

Конституційний Суд України звернув увагу, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.

Таким чином, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.

Згідно статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Стосовно тверджень відповідача, які викладені у відзиві щодо здійснення перерахунку пенсії позивачу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 543, суд не приймає до уваги, оскільки пенсія позивачеві має обраховуватися на підставі прямої дії частини 3 статті 59 Закону України № 796-ХІІ.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що оскільки у період з 28.06.1986 року по 10.09.1986 року позивач приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно право на перерахунок йому пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ виникло з 25 квітня 2019 року.

Таким чином, з урахуванням вимог ч.2 ст.9, ст.245 КАС України, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині шляхом визнання протиправними дії Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та обчисленні державної (основної) пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які "постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які "постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у Рішенні від 25.04.2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19), з 25 квітня 2019 року, суд зазначає.

Оскільки з 25.04.2019 року виникли підстави для перерахунку пенсії позивача у відповідності до вимог ч. 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни “Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи”, суд приходить до висновку, що з метою належного та повного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача провести перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у Рішенні від 25.04.2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) з 25 квітня 2019 року.

Стосовно позовних вимог в частині визнання дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати заборгованості з державної пенсії у розмірі 6 (шісти) мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 40% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до статей 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” незаконними, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

За змістом ст.50 Закону, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах: інвалідам IІІ групи - 40 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 54 Закону, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - по IIІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

При цьому, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 14 червня 2011 року № 3491-VI, який набрав чинності 19 червня 2011 року, зокрема пунктом 7 частиною 1 зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, статей 14, 22, 37 та частиною 3 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Відтак, Законом №3491-VI Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На виконання п. 7 Закону № 3491-VI 06 липня 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету” № 745, яка набрала чинності з 23 липня 2011 року, п. 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 23 листопада 2011 року № 1210 був затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік” норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Також, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2013 рік” встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2014 рік” від 31 липня 2014 року № 1622-VII , який набрав чинності 3 серпня 2014 року, доповнено Розділ “Прикінцеві положення” Закону України “Про державний бюджет України на 2014 рік” пунктом 6-7, якими встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Крім того, 28 грудня 2014 року прийнято Закон України “Про Державний бюджет України на 2015 рік”, пунктом 9 Прикінцевих положень якого встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Законом України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, який набув чинності 1 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян у 2011, 2012 та 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.

З 1 січня 2014 року Законом України від 16 січня 2014 року № 719-VII “Про Державний бюджет України на 2014 рік” не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Законом України від 31 липня 2014 року № 1622-VII “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2014 рік”, який набрав чинності 3 серпня 2014 року, розділ Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2014 рік” доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення ст. 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.

Тобто, враховуючи принцип пріоритетності Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” над підзаконними нормативно-правовими актами - постановами Кабінету Міністрів України , з 1 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров`ю, повинно було здійснюватись у розмірі та на підставі ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

З 3 серпня 2014 року Законом України “Про Державний бюджет України на 2014 рік” Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, в період з 01 січня по 02 серпня 2014 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати пенсію позивачу в розмірі, визначеному статтями 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 21 лютого 2018 року у справі № 619/2262/17, від 19 червня 2018 року у справі № 344/14522/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 522/6810/17.

Таким чином, з урахуванням вимог ч.2 ст.9, ст.245 КАС України, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати заборгованості з державної пенсії у розмірі 6 (шісти) мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 40% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до статей 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” протиправними.

Оскільки відповідач не довів правомірність відмови стосовно проведення перерахунку та виплати заборгованості з державної пенсії у розмірі 6 (шість) мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 40 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тому позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату заборгованості з державної пенсії у розмірі 6 (восьми) мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 40% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до статей 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.5 Закону України “Про судовий збір” позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання про розподіл судових витрат не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце: АДРЕСА_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171400, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25) про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та обчисленні державної (основної) пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які "постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії ОСОБА_1 , виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у Рішенні від 25.04.2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) з 25 квітня 2019 року.

Визнати протиправними дії Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати заборгованості з державної пенсії у розмірі 6 (шісти) мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 40% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до статей 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату заборгованості з державної пенсії у розмірі 6 (шісти) мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 40% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до статей 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.П. Бабаш