Рішення № 93203830, 30.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2020 р. Справа№200/10043/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хохленкова О.В. за участю секретаря судового засідання Синкової А.О.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини А 3546 (84331, Донецька область, м.Краматорськ, вулиця Паркова, будинок 152, код ЄДРПОУ 24300095) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення,

УСТАНОВИВ:

29 жовтня 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А 3546 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 , виданим військовою частиною А0820 11.12.2015 року. В період з 12.12.2008 року по 13.11.2019 року вона проходила військову службу у військовій частині А3546.

Під час проходження військової служби у військовій частині А3546 з нею не було проведено повного розрахунку, а саме: не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

З метою відновлення своїх порушених прав, 25 серпня 2020 року на адресу військової частини А3546 позивачка направила заяву про надання інформації щодо нарахування та виплати їй індексації грошового забезпечення за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 .

17 жовтня 2020 року позивачка отримала відповідь з військової частини А3546, згідно якої, роздавальні відомості нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 2008 року по 2014 рік включно передані до Державного галузевого архіву Міністерства оборони України м.Одеса. З 31.10.2014 року по 31.10.2016 року ОСОБА_1 перебувала у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, а з 01.11.2016 року по 01.03.2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було та фінансування на виплату індексації не здійснювалось. За період з 01.03.2018 року по 13.11.2019 року позивачці була здійснена виплата індексації грошового забезпечення.

Однак інформація, надана військовою частиною А3546 у вищевказаний відповіді, щодо перебування у відпустці у зв`язку із вагітністю та пологами в період з 31.10.2014 року по 31.10.2016 року не відповідає дійсності, так як, згідно пункту 4.1. наказу командира військової частини А3546 (по стройовій частині) №109 від 24.05.2014 року відпустку у зв`язку із вагітністю і пологами їй було надано на період з 20 травня по 22 вересня 2014 року. Згідно п.2.2.3 наказу командира військової частини А3546 (по стройовій частині) №232 від 31.10.2014 року на період з 31.10.2014 року по 17.07.2017 року ОСОБА_1 вибула у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, однак відповідно до п.1.2. наказу командира військової частини АЗ546 (по стройовій частині) №246 від 01.09.2015 позивачка прибула з соціальної відпустки по догляду за дитиною 01.09.2015.

Вважає протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 та просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А3546 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

- зобов`язати військову частину А3546 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2020 року суд відкрив провадження по справі, призначивши до судового засідання на 30 листопада 2020 року за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

23 листопада 2020 року відповідачем на позовну заяву надано відзив, в якому зазначено, що відповідно до пункту 7 наказу Міністерства оборони України «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2017 рік» №88 від 09 лютого 2017 року, витрати на грошове забезпечення військовослужбовців у 2017 році здійснювати за нормами, установленими законодавством України

Відповідно до статті 51 Бюджетного Кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення.

У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міноборони не було. Наказом командира військової частини А3546 від 12 листопада 2019 року № 272 ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення. В період виключення зі списків особового складу частини позивачем не було висунуто вимоги про виплату індексації за період 01.01.2016 року - 28.02.2018 року.

На підставі вищезазначеного відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини А3546 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в повному обсязі.

Позивачка ОСОБА_1 30 листопада 2020 року в судове засідання з`явилася. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача 30 листопада 2020 року в судове засідання не з`явився. Був повідомлений належним чином про дату час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_4 , виданого Слов`янським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області 07.08.2014 року, РНОКПП НОМЕР_5 (а.с.5-6).

Відповідно до посвідчення НОМЕР_1 виданого 11.12.2015 року ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій (а.с.7).

Відповідачем є Військова частина А3546, яка є юридичною особою код ЄДРОПУ 24300095.

Згідно витягу із наказу командира військової частини А3546 № 272 від 12.11.2019 року, ОСОБА_1 13 листопада 2019 року було виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с.17).

Відповідно до листа № 350/172/247/1/16061 від 15.09.2020 року командир в/ч А3546 повідомив позивачку про те, що за період з січня 2016 року по лютий 2018 року індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась.у зв`язку з відсутністю фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України (а.с.9).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статей 1-2 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Згідно пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналіз наведених нормативно-правових актів, за відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Як встановлено судом, за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 індексація грошового забезпечення позивачці не була нарахована і виплачена (а.с. 9).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Суд зазначає, що покликання відповідача на відсутність фінансових ресурсів для нарахування та виплати індексацій, що передбачено пунктом 6 статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та пунктом 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, є безпідставними, оскільки відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для не проведення індексації грошового забезпечення.

Наведене підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема у справах «Кечко проти України», «Ромашов проти України», «Шевченко проти України».

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v.Croatia) зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Такі посилання відповідача порушують гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном, з огляду на те, що чинне правове положення передбачає індексацію грошового забезпечення, відтак, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в проведенні індексації, доки відповідні положення є чинними.

Враховуючи наведене, суд вважає, що бездіяльність відповідача, яка полягала в ненарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за вищевказаний період є протиправною.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір", питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 159, 241-246, 250, 251, 255, 291, 295, 297, 371, 382, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини А 3546 (84331, Донецька область, м.Краматорськ, вулиця Паркова, будинок 152, код ЄДРПОУ 24300095) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А3546 (84331, Донецька область, м.Краматорськ, вулиця Паркова, будинок 152, код ЄДРПОУ 24300095) щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Зобов`язати військову частину А3546 (84331, Донецька область, м.Краматорськ, вулиця Паркова, будинок 152, код ЄДРПОУ 24300095) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті та його вступну та резолютивну частину проголошено в судовому засіданні 30 листопада 2020 року.

Повний текст рішення виготовлено 01 грудня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Хохленков