Постанова № 9320353, 19.04.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2010 р.                                                                       справа № 2а-3077/10/0570

час прийняття постанови: 16 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Папазової Г.П.

при секретарі                                                  Скутельник Ю.В.

за участю

представника позивача                              Чебаненка Є.О. за дов. від 11.12.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Ритуальна служба» Торезької міської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

          В С Т А Н О В И В:          

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Ритуальна служба» Торезької міської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році, у сумі 4712,50 грн. та пеню у сумі 372,48 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", і самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося це порушення, сплачувати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається згідно ст. 20 Закону.

Відповідно до ст. 20 Закону та Постанови передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Згідно акту перевірки № 231 від 25.09.2009р. за 2008р., який був складений відносно Комунального підприємства «Ритуальна служба» Торезької міської ради, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 8 осіб.

Таким чином, згідно ст. 19 Закону на підприємстві в 2008 році мав бути працевлаштований 1 інвалід. Фактично ж, згідно даних перевірки, на підприємстві не працювало інвалідів. Отже, відповідачем не виконано нормативу по створенню 1 робочого місця для інваліда.

Згідно розрахунку, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2008 році, становить 4712,50 гривні.

Відповідачем адміністративно-господарські санкції не сплачені, тому на підставі ч. 2 ст. 20 Закону та п. 4 Постанови, порушення термінів сплати, тягне за собою нарахування пені, яка станом на 25 листопада 2009 року складає 372,48 гривень. Загальна сума позову з врахуванням пені становить 5084,98 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ (далі Закон № 875) для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом. При цьому, підприємства (об'єднання), установи організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено вищенаведеним нормативом щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно зі ст. 18 Закону № 875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Відповідно до ст. 19 Закону підприємства, установи організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

А як було вказано вище, стаття 18 Закону передбачає, що безпосередньо інвалід звертається для працевлаштування на підприємства та в організації.

Згідно акту перевірки № 231 від 25.09.2009р. за 2008р., який був складений позивачем підприємства «Ритуальна служба» Торезької міської ради, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 8 осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70 затверджений Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування.

Згідно даного Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70, обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Пунктом 4 даного Порядку встановлено, що порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1 ст. 218 ГК України). Частиною 2 ст. 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких базуються її вимоги або заперечення.

Позивачем вимоги за позовом доведені у повному обсязі.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що відповідачем не вжиті передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Ритуальна служба» Торезької міської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Ритуальна служба» Торезької міської ради на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів в 2008 році у сумі 4712,50 грн. та пеню у сумі 372,48 грн., разом – 5084,98 грн. на р/р 31216230700001 в ГУ ДКУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016, код платежу 50070000.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Папазова Г.П.